Економіка галузі виробництва пива в Україні

Звіт про переддипломну практику

Предмет: «Економіка галузевих ринків»

Економіка галузі виробництва пива в Україні

Зміст

Вступ

1. Аналіз структури галузі виробництва пива

2. Місце галузі виробництва пива в національній і світовій економіці

3. Загальна характеристика галузі виробництва пива в Україні

3.1 Обсяги виробництва пива в Україні в динаміці за 3 роки

3.2 Рівень технологій виробництва пива в Україні

4. Структура галузі виробництва пива в Україні

5. Поведінка фірм у галузі виробництва пива в Україні

6. Аналіз діяльності ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат Славутич” (м. Запоріжжя) шведського концерну Baltіc Beverages Holdіng (BBH)

6.1 Види бізнесу (диверсифікованість компанії) пивкомбінату „Славутич” та конкурентоспроможність на ринку виробництва пива в Україні

6.2 Сфера діяльності пивкомбінату „Славутич”

6.3 Організаційна структура пивкомбінату „Славутич”

6.4 Структура власності на пивкомбінаті „Славутич”

6.5 Методи цінової і нецінової конкуренції пивкомбінату „Славутич”

6.6 Динаміка інвестиційних витрат на розвиток виробництва на пивкомбінаті „Славутич”

6.7 Прибутковість, рентабельність підприємства

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

На сьогодні в Україні існує 51 пивоварне підприємство - майже вдвічі менше, ніж на початку 1991 року, коли їх було 115. Певною мірою це пояснюється припиненням діяльності дрібних підприємств із невеликими обсягами виробництва, які не витримали конкуренції з потужними компаніями.

Водночас пивоварна галузь виявилась досить привабливою для іноземних інвесторів, які методично скуповують всі великі пивоварені заводи України.

До 2009 року на загальнодержавному ринку пива діяли два великі іноземні інвестори: бельгійська компанія "Сан Інтербрю" і шведська "Бі Бі Ейч".

До групи компанії "Сан Інтербрю" входять: ЗАТ "Чернігівський пивзавод "Десна", АТ "Миколаївський пивзавод "Янтар", харківське ВАТ "Пивзавод "Рогань", ВАТ "Олександрійський пивзавод".

Шведська компанія "Бі Бі Ейч" є власником контрольних пакетів акцій запорізького ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" та розташованого у Львові ВАТ "Акціонерна фірма "Колос".

Потужну конкуренцію цим підприємствам до 2009 року становили столичне ЗАТ "Оболонь", яке контролює фастівський і севастопольський пивзаводи, та ЗАТ "Сармат" (Донецьк) з підконтрольними йому ТОВ "Дніпропетровський пивоварний завод "Дніпро", ВАТ "Луганський пивоварний завод", ЗАТ "Київський пивоварний завод №1", ЗАТ "Фірма "Полтавпиво", ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим" (Сімферополь). Характерною ознакою вітчизняного ринку пива є жорстка конкуренція саме між зазначеними виробниками та поступовий перехід українських пивзаводів у власність міжнародних пивних концернів.

У 2009 році ЗАТ „Сармат” (м.Донецьк) було продано міжнарожній пивній американо – південноафриканській компанії Submіller, тобто у 2009 році на ринку великих пивних концернів України вже діють 3 іноземних інвестора та 1 національний концерн ЗАТ ”Оболонь”.

Проблеми подальшого розвитку ринку пива в Україні пов'язані здебільшого із забезпеченістю вітчизняних виробників сировиною - солодом ячмінним пивоварним. В Україні виробляється переважно світлий солод, якість якого за ДСТУ відповідає ІІ класу. Солоду І класу виробляється небагато через відсутність достатньої кількості пивоварного ячменю відповідної якості. Імпортований солод відповідає І та вищому класам. Отже, чималу частку в структурі обсягів солоду, використовуваного українськими пивзаводами, становить імпорт (близько 60% ринку товарного солоду та біля 30% від усього обсягу використовуваного солоду). І це попри високу ставку ввізного митного збору (30% від митної вартості). При цьому солод імпортують безпосередньо пивзаводи для власного виробництва.

Таким чином, розвиткові пивоварної галузі та пожвавленню конкуренції на ринку пива могло б сприяти подальше нарощування обсягів виробництва солоду високої якості. Для цього необхідно реконструювати та модернізувати існуючі солодовні та ввести в дію нові, що, певна річ, потребує значних капіталовкладень. Окрім технічної модернізації солодового виробництва нагальною є проблема налагодження власної сировинної бази, а саме: розробки та реалізації довгострокових програм вирощування високоякісного пивоварного ячменю.

Необхідним компонентом пивоваріння є також альфа-кислота, що міститься у хмелі. Виробництво останнього в Україні з початку 90-х років минулого століття перебуває в кризовому стані. З 1999-го ситуація почала повільно змінюватися: на виконання національної програми розвитку хмелярства до 2010 року закладаються нові хмільники, активніше обробляються старі, є певні зрушення в нарощуванні валового збору хмелю. Але темпи росту пивоварної галузі потребують подальшого розвитку хмелярства, зокрема, виробництва хмелевого екстракту та гранул, яке в Україні або зовсім не освоєне, або перебуває в зародковому стані.

Метою проведеного дослідження є аналіз галузі та ринку виробництва пива в Україні станом на 3 квартал 2009 року.

1. Аналіз структури галузі виробництва пива

Український ринок пива є одним із найбільш перспективних у Європі. У 2006 році середній українець випив 45–50 літрів пива, і, за оцінками експертів, цього все ще недостатньо для задоволення його потреб. Так, наші сусіди росі-яни споживають по 60 літрів пива в рік, а на розвинених ринках ЄС ця цифра становить понад 70 літрів.

Зростаюча популярність цього виду алкогольного напою серед українців сприятливо впливає на розвиток української пивоварної галузі. У 2006 році національні виробники збільшили випуск пива на 12,4% — до 267,5 млн. дал. Темпи зростання виявилися значно нижчими, ніж 2005 року, коли виробництво вітчизняного пива збільшилося майже на чверть, однак все ж таки вище, аніж у більшості країн Європи й СНД. Так, Росія, що позиціонує себе як найбільш «питуща» країна світу, торік збільшила випуск пива тільки на 9,8% (до 998,2 млн. декалітрів). За прогнозами експертів, цього року зростання і поготів сповільниться до 3–4%.

Пивний ринок за основними товарними якостями пива може бути розподілений на 5 основних сегментів за показником спиртової міцності пива:

1. Сегмент безалкогольного пива:

Спиртова міцність до 0,5%;

2. Сегмент «легкого» пива:

Спиртова міцність від 0,5% до 4,0%;

3. Сегмент пива «середньої» міцності:

Спиртова міцність від 4,0% до 5,5%;

4. Сегмент «міцного» пива:

Спиртова міцність від 5,5% до 7,0%;

5. Сегмент пива «максимальної міцності» без додавання спирту:

Спиртова міцність від 7,0% до 10%;

Крім кількісного збільшення національного пивного ринку останнім часом спостерігаються й якісні зміни. Українці віддають перевагу пиву дорожчих марок. Торік цей сегмент збільшився на 60%, зайнявши в підсумку 8% ринку, тоді як зростання продажів середнього цінового сегмента не перевищило й 5%. При цьому в загальному обсязі виробництва клас дешевого пива скоротився до 9%.

За прогнозами експертів, продажі дорогого пива будуть зростати й надалі, цьому сприяють як підвищення добробуту українців, так і маркетингові зусилля виробників. Додаткову лепту в цей процес мають внести й пивні бари, які активно плодяться у великих містах країни. Водночас, незважаючи на повільне зростання у 2006 році, за обсягами продажів продовжувало лідирувати пиво середнього цінового сегменту, на виробництво якого орієнтовані більшість пивоварних компаній.

Змінюються й смакові вподобання українців. Так, у 2006 році було помічене підвищення популярності сегмента міцного пива, частка якого збільшилася до 15%, у той час як сегмент нефільтрованого, яке кілька років тому викликало фурор на ринку, зараз займає лише 5%. Частка темного пива в Україні зменшилася до 2,5%.

Незважаючи на велику кількість виробників (понад 50 броварень), погоду на вітчизняному пивному ринку роблять чотири компанії: дві транснаціональні («САН Інтербрю» й Baltіc Beverages Holdіng) і дві вітчизняні — «Оболонь» і «Сармат» (продана у 2009 році транснаціональній компаніїї Submіller). У портфелях четвірки понад 30 брендів і сотні найменувань пива. Разом вони контролюють більше 94% ринку, витісняючи не тільки невеликі місцеві компанії, але й великих імпортерів.

Фаворитом ринку довгий час була компанія з іноземним капіталом «САН Інтербрю Україна», що об'єднує три великі заводи (ВАТ «Пивзавод «Рогань», ЗАТ «Чернігівський пивзавод «Десна», ВАТ «Миколаївський пивзавод «Янтар»). Компанія представлена в Україні брендами Stella Artoіs, Brahma, Staropramen, «Чернігівське», «Рогань», «Янтар». «САН Інтербрю Україна» за підсумками минулого року контролювала 34,7% українського ринку.

Впритул наблизився до конкурента, і навіть обігнав його на 0,1%, «корінний» український виробник ЗАТ «Оболонь», його частка на внутрішньому ринку за підсумками 2006 року становила 34,8%. При цьому компанія є найбільшим експортером українського пива — 81,7% національного пивного експорту припадає на її частку. «Оболонь» є великим акціонером Охтирського пивоварного заводу (75,25%), Севастопольського пивобезалкогольного комбінату (75,25%) і ЗАТ «Бершадський пивокомбінат» (63,72%). Найбільш популярними брендами компанії на ринку є Hіke, Pіls, «Колекція Зіберта», «Оболонь», «Десант».

На третьому місці з великим відривом від лідерів розташувалася ще одна іноземна компанія — BBH, що належить до найбільших гравців на європейському ринку пива. В Україні вона володіє 99,6% ВАТ «Львівська броварня» й 91,7% ВАТ «Славутич», куди входить Запорізький пивобезалкогольний комбінат і запущений в 2004 році новий київський пивоварний завод. Частка ВВН на українському ринку в 2006 році становила 15,8%. Компанія просуває бренди Tuborg Green, «Балтика», «Славутич», «Львівське», «Арсенал».

Четвертий великий гравець — бувший національний виробник ЗАТ «Сармат» із часткою ринку 9,7%. На сьогодні у пивну групу «Сармат» входять п'ять заводів: ЗАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» (99,9%), ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (93,98%), ВАТ «Луганський пивоварний завод» (90,6%), ЗАТ «Фірма «Полтавпиво» (90,5%) і ЗАТ «Київський пивзавод №1» (77,26%). Компанія недавно заявила про намір максимум до 2008 року побудувати під Києвом новий солодовий завод, щоб забезпечити власною сировиною всі свої підприємства й свою незалежність від зовнішніх постачальників солоду. На українському ринку найпопулярнішими брендами ЗАТ «Сармат» є «Сармат» і «Дніпро».

В табл. А.1 додатку А наведений повний перелік підприємств – виробників пива по областях України (2008 рік).

Серед інших учасників ринку помітний «Пивобезалкогольний комбінат «Радомишль», «Efes-Україна», Бердичівський пивзавод, Ізюмський пивзавод, Хмельницький пивзавод, «Пивзавод на Подолі» (Київ). Середні обсяги виробництва кожного з цих підприємств становлять приблизно 0,4 млн. декалітрів пива на рік.

При відносно стабільній ситуації конкуренція між лідируючими чотирма компаніями не припиняється ні на день. Вона лише набуває нових форм, що позначаються не тільки на наростанні агресивності маркетингової політики й розширенні асортиментної лінійки, але й в інноваціях, пошуку й освоєнні нових ніш. Робиться це, по-перше, за рахунок виведення на ринок нових оригінальних сортів пива (наприклад, так званого крижаного, нефільтрованого, безалкогольного, фруктового). По-друге, за рахунок розвитку окремих якісних сегментів (приміром, суперпреміального, у який входить ліцензійне пиво відомих міжнародних марок). Варто також зазначити, що експорт українського пива істотно перевершує його імпорт. У цілому частка імпортного пива на українському ринку становить тільки 1,5%.

2. Місце галузі виробництва пива в національній та світовій економіці

За прогнозами експертів і учасників пивного ринку, на прогнозований показник в 2009 році (виробництво 70 літрів пінного напою на людину) український ринок цього року не вийде. У 2008 році показник споживання пива на душу населення складе 65 літрів.

Рис.2.1 Динаміка виробництва пива в Україні: 2002-2008 рр

Основною причиною є зменшення тенденцій розвитку ринку пива в 2009 році, а також збільшення ціни. В минулому році ринок пива не збільшився в натуральних величинах взагалі, в грошових величинах відбулося збільшення на 21% (в основному пов'язано із подорожчанням сировини та збільшенням ціни). В 2009 році деякі експерти прогнозують обсяг ринку на рівні 2008 року, деякі спад, деякі незначне (до 2%) зростання - тут думки розбігаються.

Як зазначає більшість експертів, споживання пива досить тісно пов'язане з рівнем ВВП на душу населення, іншими словами, з рівнем «цивілізованості» держави. Так, середньоєвропейський рівень споживання пива становить близько 70 літрів на рік на душу населення, при цьому в ряді високорозвинених країн споживання пива доходить до 100-150 літрів на рік.

У багатьох країнах пиво вважається гарною альтернативою міцним алкогольним напоям, яка несе, швидше, користь, ніж шкоду. Прийнято вважати, що в країні, де пиво є найбільш популярним та улюбленим напоєм, значно знижується кількість людей, які відчувають згубну пристрасть до горілки.

Перше місце в рейтингу країн по споживанню пива займає Чехія. У 2008 році споживання пива на душу населення в цій країні склало більше 160 літрів. Така кількість пива означає, що кожен день середньостатистичний житель Чехії випиває як мінімум півлітровий кухоль цього самого популярного в країні напою. Населення Чехії зараз складає близько 10 млн чоловік. Пивоваріння у цій країні стало одним з основних факторів, що зробив позитивний вплив на економічний і соціальний розвиток держави. Пивовари селилися окремо від інших, облаштовували міста, вели війни і домагалися особливих привілеїв. При цьому, щоб вирішити проблему конкуренції, чехи придумали так зване «правило милі», за яким два пивовари не могли селитися ближче ніж за одну милю один до одного.

Крім того, чеське пиво робить позитивний вплив і на розвиток туризму в країні. Багато людей приїжджає до країни не тільки з метою відвідати місцеві пам'ятки, але й скуштувати пиво. Найбільшим попитом як для місцевого населення, так і для приїжджих, користуються білі сорти пива. Для шанувальників темних сортів, скоріше, підійде Ірландія, яка займає друге місце по споживанню пива на душу населення, однак, якщо враховувати тільки темні сорти, ця країна є явним лідером.

Варто відзначити, що до рейтингу найбільших світових країн по виробництву пива Чехія та Ірландія не потрапляють.

На останньому місці за обсягом споживання пива на душу населення знаходиться Китай, з показником 23 літра в рік. Разом з тим, серед найбільших країн по виробництву пива Китай посідає перше місце.

Країни - світові лідери з виробництва пива:

-1 Китай 2 430 млн.дал;

-2 США 2 350 млн.дал.

-3 Німеччина 1 090 млн.дал.

На думку експертів, на настільки вражаючий результат в Китаї частково вплинуло підвищення добробуту частини населення. Останнім часом у великих містах помітно зросла кількість нових ресторанів і барів. Зараз пиво в цій країні становить досить серйозну конкуренцію навіть традиційному китайському вину.

Зростання виробництва пива вказує на те, що Китай став черговою ареною конкурентної боротьби між світовими виробниками пива, які намагаються закріпитися на цьому гігантському ринку. Так, американська компанія Anheu-ser-Busch, що вважається світовим лідером з виробництва пива, південноаф-риканська фірма SABMіller, а також японська Asahі і Suntory, значно збільшили інвестиції в Китаї.

3. Загальна характеристика галузі виробництва пива в Україні

3.1 Обсяги виробництва пива в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва.

Згідно з аналітичним оглядом Міністерства агропромислового комплексу України “Харчова промисловість у 2008 році» від 08.05.2009 року ( ) у 2008 році виробництво пива становило 320,3 млн. дал(дал = декалітр=10 літрів) і зросло, порівняно з 2007 роком, на 1,5% (рис.3.1). Виробництво пива повністю забезпечується вітчизняним солодом (рис.3.2).

Рис. 3.1. Обсяги виробництва пива в Україні за 2000-2008рр. (млн.дал)

Рис.3.2. Обсяги випуску солоду в Україні за 2000-2008 рр. (тис.тонн)

Рис.3.3. Експорт-імпорт пива в Україні за 2000-2008 рр. (млн.дал)

Невпинно зростає експорт пива. У 2008 році експортовано у 31 країну світу 35,1 млн.дал пива, що на 9,7% більше ніж в 2007 році (рис.3.3). В структурі виробництва найбільшу долю займає пиво в ПЄТФ упаковці – 42,7%, в склопляшках – 41,7%, в КЄГах – 10,2%, в банках – 5,1%.

Рис.3.4. Щомісячна динаміка виробництва пива в Україні у 2007 – 2009 роках (за даними Держкомстата України)

Приріст в % до відповідного періоду минулого року

Приріст в % до відповідного періоду звітного року

Таблиця 3.1

Виробництво пива по регіонам України за 1 півріччя 2009 року

(тис. дал.)

Чим пояснюється зростання ринку пива до 2008 року. Офіційно експерти пояснюють зростання продажу пива через збільшення доходів населення.

Насправді, в основному ринок зростав за рахунок збільшення споживання даного слабоалкогольного напою неповнолітніми. Як свідчать дані Міністерства охорони здоров'я, більше 70% дітей вперше пробують алкоголь з батьківських рук. А отримати "веселящу бядяжку" діти можуть точно так само як і сік: в будь-якому кіоску. Тим більше, що кишенькових грошей завжди вистачає на пляшку-другу.

Доступність пива, залежність від якого наркологи вважають більш важкою, чим від горілки, аналітики напряму пов'язують із законодавчим лобізмом. З 1995 року парламент почав вводити заборони на продаж алкоголю неповнолітнім та його рекламу на ТВ, також ввели ліцензування торгівельних точок, проте ці обмеження не стосуються пива: в редакції законодавства з 1995 року пиво - не є алкогольним напоєм.

В результаті за 14 років виробництво пивного напою виросло вп'ятеро. Так якщо в 1999 році вироблялося 84 млн. дал, то через 5 років в 2004 - 193 млн.дал, а в 2008 році - 330.

Рис.3.5. Динаміка виробництва пива в Україні в січні 2007-2009 рр.

Спад

Ні підсумки минулого року, ні показники І кварталу 2009 р. поки не тішать броварників. Нагадаємо: у 2008 р., порівняно з 2007 р., виробництво пінного в Україні виросло всього на 1,5%. За словами Галини Коренькової, генерального директора ЗАТ "Укрпиво" (м.Київ; з 1993 р.; 43 підприємства), "падіння обсягів виробництва і продажів пива в Україні, що почалося в червні 2008 р., триває".

За даними офіційної статистики, в І кварталі 2009 р. виробники зварили 55,6 млн дал бурштинового напою, це майже на 14% менше, ніж за перші три місяці 2008 р. Великі пивоварні компанії, що втримують 95-96% ринку, із січня по березень 2009 р., порівняно з І кварталом 2008 р., скоротили випуск продукції хто на 10-15%, а хто і на 24%. Традиційно перед початком сезону броварники активно нарощують виробництво пінного, цього року через кризові явища в економіці традиція була порушена.

"У зв'язку із трохи зниженим попитом на пиво (як за рахунок сезонності, так і за рахунок падіння доходів українців) виробники не поспішають робити запаси на літній сезон", - відмітила Олена Гарбарчук, директор з продажів і маркетингу ЗАТ "Оболонь". За даними броварників, особливо помітно знижується попит на дешеве пиво. "Люди заощаджують. Це чітко простежується в сегменті дешевого пива - найбільше скорочення продажів спостерігається саме тут", - сказав Олександр Говядін, фінансовий директор компанії "Славутич", Carlsberg Group.

Якщо деякі невеликі компанії зменшили виробництво пива у кварталі 2009 р., порівняно з аналогічним періодом 2008 р., на 20%, то інші – взагалі зупинили випуск даної продукції. За даними ЗАТ "Укрпиво", цього року в країні варять пиво на шість підприємств менше, ніж у 2008 р. Не працюють, зокрема, ЗАТ "Ніжинське пиво", ЗАТ "Черкаське пиво", ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія", ВАТ "Імперія С" (м. Кіровоград), ВАТ "Мелітопольський пивзавод", ТОВ "Запорізький пивоварний завод" (два останніх підприємства з листопада 2007 р. входять до складу ТОВ "Українська пивна група"). Крім того, призупинили роботу і не відвантажують товар через відсутність попиту солодові заводи.

Відсутність обігових коштів, кредитні зобов'язання, подорожчання енергоносіїв і сировини (через зростання валютного курсу), падіння попиту на продукцію - головні причини зупинки підприємств. "Останні два роки компанія працювала в збиток, з посиленням же кризових явищ в економіці ми змушені були зупинити виробництво пива на підприємстві (із грудня 2008 р.). У компанії розглядають варіанти продажу заводу", - розповів колишній топ-менеджер ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія" (м. Ізюм, Харківська обл.; виробництво пива; з 1907 р.; ЗАТ - з 1996 р.; 200 люд.).

За даними Андрія Білого, голови наглядової ради ТОВ "Українська пивна група" (м.Запоріжжя; поєднує Мелітопольський, Запорізький, Лисичанський, Криворізький пивоварні заводи; виробництво пива; з 2007 р.), компанія, створена менш, ніж півтора роки тому, виставила на продаж підприємства, що входять до групи. Нагадаємо: гравці пивного ринку скептично ставилися як до ідеї об'єднання невеликих підприємств, так і до планів власників групи зайняти 5% вітчизняного пивного ринку в 2009 р.

Акциз

Рівень акцизного податкового збору з виробників пива в Україні:

1. 2004 рік - 0,23 грн./л

2. 2008 рік – 0,31 грн./л

3. З 1.06.2009 – 0,6 грн./л

Експерти припускають, що підвищення цін на пиво на початку цього року було не останнім. Після того як Верховна Рада за пропозицією уряду істотно збільшила із другого півріччя 2009 р. ставки акцизного збору на кріплені та ігристі вина, етиловий спирт і лікеро-горілчані вироби, скривджені виробники міцного алкоголю почали активно лобіювати підвищення акцизу на натуральні вина і пиво. Зокрема, буквально з перервою в чотири дні у Верховній Раді були зареєстровані два законопроекти: №4339 від 10.04.09 р. "Про внесення змін у деякі закони України щодо питань акцизного збору" (ініціатор - народний депутат Павло Климець, почесний президент ДК "Олімп") і №4339-1 від 14.04.09 р. "Про внесення змін у деякі закони України щодо питань підакцизних товарів" (ініціатори - народні депутати Сергій Терьохін, Костянтин Бондарєв (обидва - фракція БЮТ) і Євген Геллер (фракція "Партії Регіонів")).

Нагадаємо: "планово" акциз на пиво повинен був вирости з 1 липня 2009 р. (з 0,31 грн. до 0,34 грн. за 1 л). До слова, акцизні надходження до бюджету від реалізації пива в 2007 р. склали 870 млн грн., у 2008 р. - 886 млн грн. Посилаючись на необхідність "забезпечення додаткових надходжень до держбюджету, розробки єдиного підходу до оподатковування алкогольних напоїв, подальшої інтеграції України у світове співтовариство", автори другого документа пропонують установити ставку акцизного збору в розмірі 0,6 грн. за 1 л.

Таку пропозицію про дворазове підвищення пивного акцизу скромною не назвеш, але в автора першого документа ще більш радикальний підхід. Зокрема, пан Климець пропонує з 1 серпня 2009 р. збільшити ставку акцизного збору на пиво до 0,81 грн. за 1 л, з 1 січня 2010 р. - до 1,01 грн. за 1 л, а з 1 січня 2011 р. акцизний збір на пиво платити виходячи з об'ємного вмісту алкоголю по ставці акцизного збору на етиловий спирт, що буде діяти на момент сплати.

У сприятливіший час вітчизняний пивний ринок, можливо, і не помітив би такого підвищення (з 0,31 грн. до 0,81 грн. за 1 л. - Ред.) акцизів, але в умовах падіння купівельної спроможності українців більш ніж дворазове підвищення ставки акцизного збору обов'язково призведе до падіння продажів пінного мінімум на 5%. "Підвищення акцизу до 0,6-0,8 грн. за 1 л пива однозначно викличе колапс пивного ринку і введе його в ступор", - упевнений Олександр Говядін.

Асортимент

Броварники, які раніше активно розширювали свої портфелі брендів (в основному нішевими продуктами), уже в 2008 р. стали стриманішими у створенні нових пивних марок. Очевидно, поточного кризового року ця тенденція збережеться. Якщо в роки активного зростання ринку броварники прагнули зайняти якнайбільше ніш, то зараз, в умовах дефіциту ресурсів і зниження купівельної спроможності, виробники змушені робити ставку на найбільш прибуткові бренди.

Хоча, судячи з коментарів представників пивних компаній, відмовлятися від випуску продукції тієї або іншої марки або субмарки компанії не мають наміру. Та й зниження маркетингових бюджетів зовсім не означає маркетингової пасивності операторів під час кризи.

Найпліднішою, з погляду виводу нових продуктів, з початку цього року стала компанія "Оболонь".

На початку року вона запустила новий бренд Zіbert, також розширила лінійку ТМ hіke безалкогольним енергетичним пивом hіke energy non-alcoholіc і BeerMіx Energy. "Виведенню бренда на ринок у досить складних умовах передував глибокий аналіз перспектив і ризиків. Тому пиво Zіbert позиціюється в сегменті "середній мінус", - прокоментувала ситуацію директор з продажів і маркетингу ЗАТ "Оболонь".

3.2 Рівень технологій виробництва пива в Україні

Як відомо, пиво буває світле і темне (написи Lіght і Dark давно не бентежать). Перше виробляється з світлого або злегка підсмаженого солоду (в залежності від сорту пива можливо додавання кукурудзи, рису, пшениці і т. д.). Темне ж пиво варять із солоду добре прожаренного (карамельного) або копче-ного, іноді з додаванням пережженного цукру.

Міцність пива, або об'ємний відсоток вмісту алкоголю (на американському пиві ваговій відсоток, який переводиться в об'ємний множенням на 1,26). Цей показник рідко залишається без уваги. Зауважимо лише, що при міцності 5% півлітрова пляшка пива містить 25 мл чистого спирту, що відповідає 60 мл горілки. Однак варіння пива - це мистецтво, і передбачити результат з великою точністю неможливо. "Градуси" можна виміряти, коли пиво вже готове. Тому багато виробників коректно пишуть на своїх етикетках: "Вміст алкоголю - не менше …". Найбільш ж чесні пивовари разом з датою виробництва вказують на упаковці точний вміст алкоголю саме в цій, свежесваренной партії пива. Наприклад, у баночки "Ranch Pіlsner Beer" лазерний напис на денце: 4,6 vol.

Безалкогольне пиво, на диво, в нашій країні дешевше, ніж алкогольне. За технологією виготовлення (якщо варити так, як колись вперше його став варити р-н Гіннесс) воно повинно бути дорожче. Можливо, як безалкогольний напій, що воно звільнене хоча б від частини податків.

Щільність пива. Увага, любителі напою з ячменю і хмелю! Не ігноруйте цю скромну напис, адже вміст алкоголю знаходиться в прямій залежності від щільності. Як міцне вино не можна приготувати з кислого винограду, так і міцного пива не буває при низькій щільності початкового сусла. Густота, концентрація сухих речовин дає матеріал для ферментації і освіти алкоголю.

Калорійність - ще одна цифра на етикетці, до якої уважно ставляться за кордоном і зовсім байдуже - у нас. Калорійність пива - 40-50 Ккал на 100 грамів. Приблизно стільки ж містить молоко 5% жирності.

Термін зберігання, вказаний на пляшці, залежить від способу консервації пива. Непастеризоване і без додавання консервантів воно зберігається лише кілька днів. Найпоширеніший консервант - аскорбінова кислота, про що чесно згадують на своїх етикетках французькі виробники. З німецького "Закону про чистоту пива" ще з 1516 року використання сторонніх домішок в пивоварінні заборонено, і німецьке пиво пастеризують.

Станом на вересень 2009 року практично всі пивні заводи України пройшли модернізацію та працюють на імпортному обладнаннями та за імпортними технологіями.

4. Структура галузі виробництва пива в Україні

За підсумками 2007 року 94% ринку, припало на ЗАТ «Оболонь» (26,2%), групу компаній «Сармат» (13,2%), компанію «САН Інтербрю Україна» (35,8%) і Baltіс Beverаges Holdіng (18,8%) (3).

Рис. 4.1. Частки українського пива за підсумками 2007 року у %.

ЗАТ "Оболонь" один з найбільших в Україні виробників пива, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. Пивзавод "Оболонь" створений в 1980 році. В 1992 році підприємство приватизоване й перетворене в ЗАТ "Оболонь".

До складу ЗАТ «Оболонь» входить Київський пивзавод, Фастівский пивзавод, Бершадський пивкомбинат, Севастопольський пивобезалкогольний комбінат, Ахтирський пивзавод, завод без- і слабоалкогольних напоїв «Красиловское».

Основні пивні бренди: «Оболонь», «Magnat», «Hіke premіum», «Оболонь BeerMіx», «Zіbert», «Десант». Основні безалкогольні бренди: «Живчик», «Frest», «Прозора». Продукція компанії експортується в 33 країни світу.

З рис. 4.1 видно, що ринкова частка ЗАТ «Оболонь» займає другу позицію і становить 26,2% українського ринку пива. У порівнянні з 2006 роком, де ринкова частка даного підприємства склала 23%, можна сказати, про те якщо ринкова частка підприємства збільшується, його конкурентне становище зміцняється.

В Додатку В наведений перелік випускаємої продукції ЗАТ «Оболонь» станом на вересень 2009 року.

Компанія «Оболонь» за результатами 2008 року в черговий раз підтердила своє лідерство на пивобезалкогольному ринку України.

Виробник пива №1 в Україні ЗАТ «Оболонь» за підсумками 2008 року випустило 113,3 млн. дал пива, а частка компанії у виробництві пива в Україні виросла до 35,4%. У 2008 році випуск пива в Україні збільшився всього на 1,5%, у той час як ЗАТ «Оболонь» збільшило виробництво на 3,9% у порівнянні з попереднім 2007 роком. При цьому частка компанії на внутрішньому ринку виросла до 30,3%. «Оболонь» зміцнила своє лідерство й в експорті пива. Частка компанії в структурі українського експорту збільшилася на 2,8 % і склала 75,5%, при цьому зовнішні поставки пива виросли на 11,4%. Розвиток експорт-ної програми є одним із пріоритетних напрямків діяльності ЗАТ «Оболонь», що впливає не тільки на продажі, але й зміцнює імідж компанії як надійного й стабільного партнера.

Підприємства компанії виробили також 21,7 млн. дал безалкогольних напоїв, що на 4,4% більше, ніж в 2007 році. Динаміка обсягів виробництва компанії свідчить про значне випередження ринку, який за підсумками 12 місяців 2008 року демонструє падіння на 9,5%. Всупереч досить складному сезону, «Оболонь» змогла наростити свою частку на ринку безалкогольних напоїв за результатами 2008 року до 12,5%.

ЗАТ "Оболонь" (Київ), одна з найбільших пивоварних компаній в Україні, в 2008 році одержало чистий збиток у розмірі 451,57 млн. грн., тоді як в 2007 році - чистий прибуток 159,642 млн грн.

Відповідно до фінансового звіту ЗАТ у системі розкриття інформації Держкомісії по цінних паперах і фондовому ринку, його чистий дохід від реалізації за 2008 рік збільшився на 22,3% у порівнянні з 2007 роком і склав 3,2 млрд грн. У 2008 році "Оболонь" збільшила свої довгострокові зобов'язання на 96,8% - до 624 млн грн, поточні зобов’язання - на 81%, до майже 2 млрд грн.

Розвиток ЗАТ «Оболонь» у 2008 році - інвестиційні проекти:

- введена в експлуатацію друга черга солодового заводу в Чемеровцах;

- проведена масштабна модернізація «Броварні Зиберта» (м.Фастів);

- на головному заводі у м.Києві запущено дві нові лінії розливу пива в банки й склопляшки, розширена кегова лінія, утроє збільшені потужності установки по виробництву безалкогольного пива.

Також реалізований ряд екологічних проектів:

- удосконалена лінія по переробці Пэт-Пляшки;

- почата переробка пивної дробини, що здійснюється без шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Це також важливий крок корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. У рамках програми соціальної відповідальності компанія «Оболонь» підвела підсумки конкурсу соціальних проектів «Підвищуймо якість українсь-кого життя разом!». Переможцями Донецький міський благодійний фонд «Доброта» і «Станиця Київ Шару - Національної скаутской організації України».

В 2008 році почата програма підтримки вітчизняного кіно. Першою ластівкою став український фільм « Богдан-Зіновій Хмельницький», для презенттації й реклами якого «Оболонь» виділила 250 тис. грн. Розвивається програма популяризації історичної й культурної спадщини «Маловідома Україна» - путівник від компанії «Оболонь».

Активно здійснюється програма підтримки українського видавництва. За останні 13 років компанія «Оболонь» допомогла побачити світло двом сотням книг. Особливий акцент робиться на книгах, які сприяють вихованню національної свідомості, українських підручниках, історичній літературі. Торік видано 16 книг різної тематики.

Компанія ЗАТ «Оболонь» у 2009 році уклала ліцензійну угоду з німецькою пивоварною компанією Bіtburger Braugruppe про розлив та продаж у країні пива Bіtburger. Воно може конкурувати з ліцензійними марками основних українських виробників пива, якщо Оболоні вдасться знизити його ціну, вважають учасники ринку.

Перша партія пива була розлита у липні, а вже минулого тижня воно надійшло у продаж в роздріб. В Україні продаватиметься світле пиво ТМ Bіtburger у банках за ціною від 7,5 грн. за 0,5 л. Це перша ліцензійна марка у портфелі Оболоні.

У Німеччині ТМ Bіtburger користується популярністю, займаючи друге місце за обсягами продажів після Krombacher. Третє місце займає Warsteіner, четверту - Beck`s.

Оболонь - єдина у четвірці найбільших українських пивоварних компаній, яка до цього часу не мала ліцензійних марок пива у своєму портфелі.

При ціні 7,5 грн. за 0,5 л пиво може конкурувати лише із марками суперпреміального сегмента, на частку якого припадає менше 1% ринку пива. За даними Славутич Carlsberg Group, у 2008 році на частку преміального сегменту (від 4 грн. до 6 грн. за 0,5 л) припадало 6,6% ринку пива у натуральному вираженні. Весь обсяг ринку, за даними асоціації Укрпиво, - 284,6 млн. дол.

ЗАТ «Оболонь» розглядає можливість експорту солоду в 2010 р. Уперше компанія запропонує іноземцям не тільки пиво, але й сировину для його виробництва в Європі, що порушить спокій транснаціональних Soufflet Group і Malteurop.

Германія, країни Балтії, Росія, Словенія й інші країни виявили цікавість до солоду «Оболоні». При середній вартості солоду 3, 5-4,5 тис. грн./1 т, поставки можуть принести підприємству до 120 млн. грн.

В 2009 р. «Оболонь» збільшила потужності приналежні їй солодового заводу в Хмельницькій області вдвічі — до 120 тис. т солоду в рік. Виробництво вийшло на плановану потужність. Загальні інвестиції в цей завод склали 500 млн. грн. Потреба в солоді на українському ринку пива оцінюється приблизно в 456 тис. т. При цьому частка компанії в загальному випуску пива в країні в 2008 р. склала 35,4%, а на внутрішньому пивному ринку — 30,4%.

ЗАТ «Оболонь» — єдиний броварник на українському ринку із власним виробництвом солоду. Його найбільші конкуренти (BBH, «САН ИнБев Україна» і SABMіller) воліють не працювати в сировинному ланцюжку, а користуються послугами українських «дочок» французьких солодових корпорацій Soufflet Group і Malteurop.

Два підприємства Malteurop в Україні розраховані на виробництво 160 тис. т солоду в рік. Потужності «Славутского солодового заводу» французької Soufflet Group становлять більше 200 тис. т продукції в рік. Їх же «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» розрахований на 100 тис. т солоду в рік.

Аналитики впевнені, що продаж солоду «Оболоні» на експорт дозволить компанії не знижувати обсяги його виробництва навіть при скороченні українського ринку пива.

Міжнародний концерн «Сан Інтербрю» заснований у 1999 році, президент ВАТ "САН Інтербрю" - Джозеф В. Стрелла, директор компанії "САН Інтербрю Україна" - Людмила Наконечна. Сфера діяльності - виробництво