Загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi

спричинили втрату працездатностi вiдповiдно до Конституцiї України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування визначає правову основу, економiчний механiзм та органiзацiйну структуру загальнообов’язкового державного соцiального страхування громадян вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi призвели до втрати працездатностi або загибелi застрахованих на виробництвi

Страхування вiд нещасного випадку є самостiйним видом загальнообов’язкового державного соцiального страхування, за допомогою якого здiйснюється соцiальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесi їх трудової дiяльностi.

Завдання страхування вiд нещасного випадку

Завданнями страхування вiд нещасного випадку є:

· проведення профiлактичних заходiв, спрямованих на усунення шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв, запобiгання нещасним випадкам на виробництвi, професiйним захворюванням та iншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами працi;

· вiдновлення здоров’я та працездатностi потерпiлих на виробництвi вiд нещасних випадкiв або професiйних захворювань;

· вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди застрахованим i членам їх сiмей.

Сфера дії Закону

Дія Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону.

Гарантiї забезпечення прав застрахованим у страхуваннi вiд нещасного випадку

Держава гарантує усiм застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуваннi вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання.

Основнi принципи страхування вiд нещасного випадку

Основними принципами страхування вiд нещасного випадку є:

¨ паритетнiсть держави, представникiв застрахованих осiб та роботодавцiв в управлiннi страхуванням вiд нещасного випадку;

¨ своєчасне та повне вiдшкодування шкоди страховиком;

¨ обов’язковiсть страхування вiд нещасного випадку осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) та iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також добровiльнiсть такого страхування для осiб, якi забезпечують себе роботою самостiйно, та громадян – суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi;

¨ надання державних гарантiй реалiзацiї застрахованими громадянами своїх прав;

¨ обов’язковiсть сплати страхувальником страхових внескiв;

¨формування та витрачання страхових коштiв на солiдарнiй основi;

¨ диференцiювання страхового тарифу з урахуванням умов i стану безпеки працi, виробничого травматизму та професiйної захворюваностi на кожному пiдприємствi;

¨ економiчна заiнтересованiсть суб’єктiв страхування в полiпшеннi умов i безпеки працi;

¨ цiльове використання коштiв страхування вiд нещасного випадку.

Суб’єкти та об’єкти страхування вiд нещасного випадку

Суб’єктами страхування вiд нещасного випадку є застрахованi громадяни, а в окремих випадках – члени їх сiмей та iншi особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фiзична особа, на користь якої здiйснюється страхування (працiвник).

Страхувальниками є роботодавцi, а в окремих випадках – застрахованi особи.

Страховик – Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України (далi – Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв).

Об’єктом страхування вiд нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатнiсть.

Роботодавцем вiдповiдно до Закону вважається:

· власник пiдприємства або уповноважений ним орган та фiзична особа, яка використовує найману працю;

· власник розташованого в Українi iноземного пiдприємства, установи, органiзацiї (у тому числi мiжнародних), фiлiї або представництва, який використовує найману працю, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором, згода на обов’язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Особи, якi пiдлягають обов’язковому страхуванню вiд нещасного випадку

Обов’язковому страхуванню вiд нещасного випадку пiдлягають:

1) особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учнi та студенти навчальних закладiв, клiнiчнi ординатори, аспiранти, докторанти, залученi до будь-яких робiт пiд час, перед або пiсля занять; пiд час занять, коли вони набувають професiйних навичок; у перiод проходження виробничої практики (стажування), виконання робiт на пiдприємствах;

3) особи, якi утримуються у виправних, лiкувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової дiяльностi на виробництвi цих установ або на iнших пiдприємствах за спецiальними договорами.

Процедура страхування працiвникiв та реєстрацiї страхувальникiв страховиком

Для страхування вiд нещасного випадку на виробництвi не потрiбно згоди або заяви працiвника. Страхування здiйснюється в безособовiй формi. Всi особи, перелiченi у статтi 8 Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинностi цим Законом незалежно вiд фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внескiв.

Усi застрахованi є членами Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.

Реєстрацiя страхувальникiв у робочому органi виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадиться:

¨ страхувальникiв – юридичних осiб – у десятиденний строк пiсля одержання свiдоцтва про державну реєстрацiю суб’єкта пiдприємницької дiяльностi;

¨ страхувальникiв – фiзичних осiб, якi використовують найману працю,– у десятиденний строк пiсля укладення трудового договору (контракту) з першим iз найманих працiвникiв.

Факт реєстрацiї страхувальника страховиком засвiдчується страховим свiдоцтвом, форма якого встановлюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.

Перереєстрацiя страхувальникiв провадиться у строки, встановленi страховиком.

Добровiльне страхування вiд нещасного випадку

Добровiльно, за письмовою заявою, вiд нещасного випадку у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв можуть застрахуватися:

1) священнослужителi, церковнослужителi та особи, якi працюють у релiгiйних органiзацiях на виборних посадах;

2) особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно;

3) громадяни – суб’єкти пiдприємницької дiяльностi.

Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.

Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв не перераховано протягом трьох мiсяцiв з дня подання заяви.

Свiдоцтво про страхування вiд нещасного випадку

Особам, якi пiдлягають страхуванню вiд нещасного випадку, видається свiдоцтво про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, яке є єдиним для всiх видiв страхування та є документом суворої звiтностi.

Порядок видачi та зразок свiдоцтва про соцiальне страхування затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Страховий ризик i страховий випадок

Страховий ризик – обставини, внаслiдок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництвi або професiйне захворювання, що спричинили застрахованому про-фесiйно зумовлену фiзичну чи психiчну травму за обставин, зазначених у статтi 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матерiального забезпечення та/або соцiальних послуг.

Професiйне захворювання є страховим випадком також у разi його встановлення чи виявлення в перiод, коли потерпiлий не перебував у трудових вiдносинах з пiдприємством, на якому вiн захворiв.

Нещасний випадок або професiйне захворювання, яке сталося внаслiдок порушення нормативних актiв про охорону працi застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони працi застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професiйне захворювання, не звiльняє страховика вiд виконання зобов’язань перед потерпiлим.

Факт нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання розслiдується в порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, вiдповiдно до Закону України “Про охорону працi”.

Пiдставою для оплати потерпiлому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професiйної та соцiальної реабiлiтацiї, а також страхових виплат є акт розслiдування нещасного випадку або акт розслiдування професiйного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Нещасний випадок на виробництвi та професiйне захворювання

Нещасний випадок – це обмежена в часi подiя або раптовий вплив на працiвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесi виконання ним трудових обов’язкiв, внаслiдок яких заподiяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Перелiк обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

В окремих випадках, за наявностi пiдстав, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цiєї статтi перелiком.

До професiйного захворювання належить захворювання, що виникло внаслiдок професiйної дiяльностi застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкiдливих речовин i певних видiв робiт та iнших факторiв, пов’язаних з роботою.

Перелiк професiйних захворювань за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

В окремих випадках Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до перелiку професiйних захворювань, передбаченого частиною п’ятою цiєї статтi, якщо на момент прийняття рiшення медична наука має новi вiдомостi, якi дають пiдстави вважати це захворювання професiйним.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв

Страхування вiд нещасного випадку здiйснює Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв – некомерцiйна самоврядна органiзацiя, що дiє на пiдставi статуту, який затверджується її правлiнням.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлiнням.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв набуває прав юридичної особи з дня реєстрацiї статуту у спецiально уповноваженому центральному органi виконавчої влади.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв знаходиться у мiстi Києвi.

Управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв вiд нещасних випадкiв здiйснюється на паритетнiй основi державою, представниками застрахованих осiб i роботодавцiв.

Безпосереднє управлiння Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснюють його правлiння та виконавча дирекцiя.

Соцiальнi послуги та виплати, якi здiйснюються Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв

У разi настання страхового випадку Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв зобов’язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязi вiдшкодовувати шкоду, заподiяну працiвниковi внаслiдок ушкодження його здоров’я або в разi його смертi, виплачуючи йому або особам, якi перебували на його утриманнi:

а) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;

б) одноразову допомогу в разi стiйкої втрати професiйної працездатностi або смертi потерпiлого;

в) щомiсяця грошову суму в разi часткової чи повної втрати працездатностi, що компенсує вiдповiдну частину втраченого заробiтку потерпiлого;

г) пенсiю по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;

д) пенсiю у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання;

е) грошову суму за моральну шкоду за наявностi факту заподiяння цiєї шкоди потерпiлому;

є) допомогу дитинi вiдповiдно до статтi 9 цього Закону;

2) органiзувати поховання померлого, вiдшкодувати вартiсть пов’язаних з цим ритуальних послуг вiдповiдно до мiсцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання квалiфiкованої першої невiдкладної допомоги потерпiлому в разi настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разi потреби його госпiталiзацiї, ранньої дiагностики професiйного захворювання;

4) органiзувати цiлеспрямоване та ефективне лiкування потерпiлого у власних спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних закладах або на договiрнiй основi в iнших лiкувально-профiлактичних закладах з метою якнайшвидшого вiдновлення здоров’я застрахованого;

5) забезпечити потерпiлому разом iз вiдповiдними службами охорони здоров’я за призначенням лiкарiв повний обсяг постiйно доступної, рацiонально органiзованої медичної допомоги, яка повинна включати:

а) обслуговування вузькопрофiльними лiкарями та лiкарями загальної практики;

б) догляд медичних сестер удома, в лiкарнi або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;

в) акушерський та iнший догляд удома або в лiкарнi пiд час вагiтностi та пологiв;

г) утримання в лiкарнi, реабiлiтацiйному закладi, санаторiї або в iншому лiкувально-профiлактичному закладi;

д) забезпечення необхiдними лiкарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спецiальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцiнних металiв).

З метою найповнiшого виконання функцiй, передбачених пунктами 4 i 5 частини першої цiєї статтi, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створює спецiалiзовану медичну та патронажну службу соцiального страхування;

6) вжити всiх необхiдних заходiв для пiдтримання, пiдвищення та вiдновлення працездатностi потерпiлого;

7) забезпечити згiдно з медичним висновком домашнiй догляд за потерпiлим, допомогу у веденнi домашнього господарства (або компенсувати йому вiдповiднi витрати), сприяти наданню потерпiлому, який проживає в гуртожитку, iзольованого житла;

8) вiдповiдно до висновку лiкарсько-консультацiйної комiсiї– ЛКК або медико-соцiальної експертної комiсiї– МСЕК) проводити навчання та переквалiфiкацiю потерпiлого у власних навчальних закладах або на договiрнiй основi в iнших закладах перенавчання iнвалiдiв, якщо внаслiдок ушкодження здоров’я або заподiяння моральної шкоди потерпiлий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осiб iз зниженою працездатнiстю;

9) органiзовувати робочi мiсця для iнвалiдiв самостiйно або разом з органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування чи з iншими заiнтересованими суб’єктами пiдприємницької дiяльностi; компенсувати при цьому витрати виробництва, якi не покриваються коштами вiд збуту виробленої продукцiї, за рахунок Фонду;

10) у разi невiдкладної потреби подавати iнвалiдам разову грошову допомогу, допомогу у вирiшеннi соцiально-побутових питань за їх рахунок або за рiшенням виконавчої дирекцiї Фонду та її регiональних управлiнь – за рахунок Фонду;

11) сплачувати за потерпiлого внески на медичне та пенсiйне страхування;

12) органiзовувати залучення iнвалiдiв до участi у громадському життi.

Усi види соцiальних послуг та виплат, передбаченi цiєю статтею, надаються застрахованому та особам, якi перебувають на його утриманнi, незалежно вiд того, зареєстровано пiдприємство, на якому стався страховий випадок, у Фондi соцiального страхування вiд нещасних випадкiв чи нi.

Профiлактика нещасних випадкiв

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв здiйснює заходи, спрямованi на запобiгання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працiвникiв, викликаної умовами працi, у тому числi:

1) надає страхувальникам необхiднi консультацiї, сприяє у створеннi ними та реалiзацiї ефективної системи управлiння охороною працi;

2) бере участь:

· у розробленнi центральними органами виконавчої влади нацiональної та галузевих програм полiпшення стану безпеки, умов працi i виробничого середовища та їх реалiзацiї;

· у навчаннi, пiдвищеннi рiвня знань працiвникiв, якi вирiшують питання охорони працi;

· в органiзацiї розроблення та виробництва засобiв iндивiдуального захисту працiвникiв;

· у здiйсненнi наукових дослiджень у сферi охорони та медицини працi;

3) перевiряє стан профiлактичної роботи та охорони працi на пiдприємствах, бере участь у розслiдуваннi групових нещасних випадкiв, нещасних випадкiв iз смертельними наслiдками та з можливою iнвалiднiстю, а також професiйних захворювань;

4) веде пропаганду безпечних та нешкiдливих умов працi, органiзовує створення тематичних кiнофiльмiв, радiо- i телепередач, видає та розповсюджує нормативнi акти, пiдручники, журнали, iншу спецiальну лiтературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соцiального страхування вiд нещасного випадку та охорони працi. З метою виконання цих функцiй Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв створює своє видавництво з вiдповiдною полiграфiчною базою;

5) бере участь у розробленнi законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi;

6) вивчає та поширює позитивний досвiд створення безпечних та нешкiдливих умов виробництва;

7) надає пiдприємствам на безповоротнiй основi фiнансову допомогу для розв’язання особливо гострих проблем з охорони працi;

8) виконує iншi профiлактичнi роботи.

Страховi експерти з охорони працi

Виконання статутних функцiй та обов’язкiв Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв щодо запобiгання нещасним випадкам покладається на страхових експертiв з охорони працi.

Страховими експертами з охорони працi можуть бути особи з вищою спецiальною освiтою за фахом спецiалiста з охорони працi або особи з вищою технiчною або медичною освiтою, якi мають стаж практичної роботи на пiдприємствi не менше трьох рокiв та вiдповiдне посвiдчення, яке видається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Страховi експерти з охорони працi мають право:

1) безперешкодно та в будь-який час вiдвiдувати пiдприємства для перевiрки стану умов i безпеки працi та проведення профiлактичної роботи з цих питань;

2) у складi вiдповiдних комiсiй брати участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань, а також у перевiрцi знань з охорони працi працiвникiв пiдприємств;

3) одержувати вiд роботодавцiв пояснення та iнформацiю, в тому числi у письмовiй формi, про стан охорони працi;

4) брати участь у роботi комiсiй з питань охорони працi пiдприємств;

5) вносити власникам пiдприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною працi подання про порушення законодавства про охорону працi i вимагати вжиття економiчних санкцiй або притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi допустили цi порушення, а також про заборону подальшої експлуатацiї робочих мiсць, дiльниць i цехiв, робота яких загрожує здоров’ю або життю працiвникiв;

6) складати протоколи про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) брати участь як незалежнi експерти в роботi комiсiй з випробувань та приймання в експлуатацiю виробничих об’єктiв, засобiв виробництва та iндивiдуального захисту, апаратури та приладiв контролю.

Страховi експерти з охорони працi провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до Положення про службу страхових експертiв з охорони працi, профiлактику нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань.

Обов’язки Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, пов’язанi з координацiєю страхової дiяльностi

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв зобов’язаний:

1) вести реєстр страхувальникiв;

2) письмово повiдомляти страхувальнику умовний клас професiйного ризику його пiдприємства – групу галузей (пiдгалузей) економiки або видiв дiяльностi, що мають визначений для цiєї групи рiвень виробничого травматизму та професiйної захворюваностi;

3) укладати угоди з лiкувально-профiлактичними закладами та окремими лiкарями на обслуговування потерпiлих на виробництвi;

4) вивчати та використовувати досвiд управлiння охороною працi та страхування вiд нещасного випадку в зарубiжних країнах;

5) спiвпрацювати з фондами з iнших видiв соцiального страхування у фiнансуваннi заходiв, пов’язаних з матерiальним забезпеченням та наданням соцiальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спiльно приймаючи рiшення щодо того, хто з них братиме участь у фiнансуваннi цих заходiв.

Якщо пiсля призначення застрахованiй особi матерiальної допомоги чи надання соцiальних послуг мiж Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i страховиками з iнших видiв соцiального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здiйснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до вiдповiдного страховика з iнших видiв соцiального страхування щодо вiдшкодування понесених ним витрат;

6) виконувати iншi роботи, пов’язанi з координацiєю страхової дiяльностi.

Фiнансування страхових виплат, соцiальних послуг та профiлактичних заходiв

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв забезпечує фiнансування заходiв, передбачених нацiональною, галузевими, регiональними програмами полiпшення стану безпеки, умов працi та виробничого середовища, планами наукових дослiджень з охорони та медицини працi, навчання i пiдвищення квалiфiкацiї вiдповiдних спецiалiстiв з питань охорони працi, органiзацiї розроблення i виробництва засобiв iндивiдуального та колективного захисту працiвникiв, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актiв, журналiв, спецiальної лiтератури, а також iнших профiлактичних заходiв вiдповiдно до завдань страхування вiд нещасних випадкiв.

Державний нагляд у сферi страхування вiд нещасного випадку

Державний нагляд у сферi страхування вiд нещасного випадку здiйснюють спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчої влади. Спрямовує i координує роботу зазначених органiв з цих питань Кабiнет Мiнiстрiв України.

Метою нагляду є контроль за додержанням страхувальниками та Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв законодавства про страхування вiд нещасного випадку.

Якщо Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв прийнято рiшення з порушенням законодавства про страхування вiд нещасного випадку або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, органи державного нагляду, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, вказують на допущенi порушення та встановлюють строк для їх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рiшення з наступним вiдшкодуванням збиткiв за рахунок Фонду або страхувальника. Невиконання цiєї вимоги тягне за собою встановлену законодавством вiдповiдальнiсть посадових осiб Фонду або страхувальника з подальшим виконанням вимог органiв державного нагляду. У двотижневий строк Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв або страхувальник може оскаржити рiшення органiв державного нагляду в судi.

У разi потреби органи державного нагляду мають право вимагати скликання позапланового засiдання правлiння Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв. Якщо цю вимогу не буде виконано, органи державного нагляду мають право самi скликати та провести засiдання правлiння Фонду.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв та страхувальники зобов’язанi подавати органам державного нагляду або їх уповноваженим усi документи та довiдки, необхiднi для виконання ними функцiй контролю у сферi страхування вiд нещасного випадку.

Страховi виплати

Страховими виплатами є грошовi суми, якi згiдно iз статтею 21 цього Закону Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв виплачує застрахованому чи особам, якi мають на це право, у разi настання страхового випадку.

Зазначенi грошовi суми складаються iз:

1) страхової виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдної його частини) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйної працездатностi (далi – щомiсячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпiлому (членам його сiм’ї та особам, якi перебували на утриманнi померлого);

3) страхової виплати пенсiї по iнвалiдностi потерпiлому;

4) страхової виплати пенсiї у зв’язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання її матерi пiд час вагiтностi;

6) страхових витрат на медичну та соцiальну допомогу.

За наявностi факту заподiяння моральної шкоди потерпiлому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Перерахування розмiру страхових виплат

Перерахування сум щомiсячних страхових виплат i витрат на медичну та соцiальну допомогу провадиться у разi:

1) змiни ступеня втрати професiйної працездатностi;

2) змiни складу сiм’ї померлого;

3) пiдвищення розмiру мiнiмальної заробiтної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Визначення ступеня втрати працездатностi потерпiлим

Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюється МСЕК за участю Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i визначається у вiдсотках професiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рiвня життєдiяльностi потерпiлого, визначає професiю, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу iнвалiдностi у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхiднi види медичної та соцiальної допомоги.

Огляд потерпiлого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництвi, акта розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами, висновку спецiалiзованого медичного закладу (науково-дослiдного iнституту профпатологiї чи його вiддiлення) про професiйний характер захворювання, направлення лiкувально-профiлактичного закладу або роботодавця чи профспiлкового органу пiдприємства, на якому потерпiлий одержав травму чи професiйне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпiлого, iнших заiнтересованих осiб, суду чи прокуратури.

Тимчасове переведення потерпiлого на легшу роботу

За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгається його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкої втрати професiйної працездатностi.

Стiйкою втратою професiйної працездатностi вважається будь-яка втрата професiйної працездатностi, визначена МСЕК.

Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, її тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.

За згодою потерпiлого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.

Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачує потерпiлому страхову виплату у розмiрi його середньомiсячного заробiтку.

Середньомiсячний заробiток, передбачений частинами першою та п’ятою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

Страховi виплати потерпiлому пiд час його професiйної реабiлiтацiї

Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйної працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати у розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацiї.

Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв оплачує вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовує потерпiлому iншi необхiднi витрати, пов’язанi з його професiйною пiдготовкою.

Середньомiсячний заробiток, передбачений частиною першою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

Право на страховi виплати у разi смертi потерпiлого

У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат (пенсiй згiдно з пiдпунктом “д” пункту 1 частини першої статтi 21 цього Закону) мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.

Такими непрацездатними особами є:

1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;

2) жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв, якщо вони не працюють;

3) iнвалiди – члени сiм’ї потерпiлого на час iнвалiдностi;

4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати алiменти;

5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiм’ї, якщо вiн не працює та доглядає дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли 8-рiчного вiку.

Пенсiя у разi смертi годувальника призначається i виплачується згiдно iз законодавством.

Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди

1. Сума щомiсячної страхової виплати встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.

Сума щомiсячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.

У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

2. У разi стiйкої втрати професiйної працездатностi, встановленої МСЕК, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв проводить одноразову страхову виплату потерпiлому, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток втрати потерпiлим професiйної працездатностi, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внести до Фонду.

У разi коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпiлому встановлено iнший, вищий ступiнь стiйкої втрати професiйної працездатностi, з урахуванням iншої професiйної хвороби або iншого калiцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язкiв, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток збiльшення ступеня втрати професiйної працездатностi вiдносно попереднього обстеження МСЕК.

Якщо комiсiєю з розслiдування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тiльки з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразової допомоги зменшується на пiдставi висновку цiєї комiсiї, але не бiльш як на 50 вiдсоткiв.

3. Моральна (немайнова) шкода, заподiяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпiлим професiйної працездатностi, вiдшкодовується Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв за заявою потерпiлого з викладом характеру заподiяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням вiдповiдного висновку медичних органiв. Вiдшкодування здiйснюється у виглядi одноразової страхової виплати незалежно вiд iнших видiв страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, незалежно вiд будь-яких iнших страхових виплат.

4. Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує витрати на медичну та соцiальну допомогу, в тому числi на додаткове харчування, придбання лiкiв, спецiальний медичний, постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Якщо внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання потерпiлий тимчасово втратив працездатнiсть, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує всi витрати на його лiкування.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за рацiоном, який складає дiєтолог чи лiкар, який лiкує, та затверджує МСЕК. Неможливiсть забезпечення потерпiлого додатковим харчуванням у лiкувально-профiлактичному або реабiлiтацiйному закладi пiдтверджується довiдкою за пiдписом головного лiкаря (директора) цього закладу. В цьому разi компенсацiя витрат на додаткове харчування здiйснюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на пiдставi інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.

Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путiвок, предметiв догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi виданих лiкарями рецептiв, санаторно-курортних карток, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.

Сума витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежить вiд характеру цього догляду, встановленого МСЕК, i не може бути меншою (на мiсяць) вiд:

1) розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати,– на спецiальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

2) половини розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на постiйний стороннiй догляд;

3) чвертi розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання бiл