Економічна сутність зобов'язань

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ОБ'ЄКТУ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.1. Поняття, класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань

1.2. Міжнародні стандарти з обліку зобов'язань

1.3. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «СПМК- 33»

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ 3 ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ОБЛІКОВІЙ СИСТЕМІ

2.1. Організація обліку розрахункових операцій, форми безготівкових розрахунків в Україні

2.2. Організаційно-технічні аспекти обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.3. Податковий облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.4. Облік, аналіз та аудит розрахунків з постачальниками та підрядчиками в умовах функціонування інформаційних систем

2.5. Організація контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками Державною податковою службою України

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ 3 ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ

3.1. Організація процесу аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

3.2. Організація аналізу складу та структури кредиторської заборгованості

3.3. Аналіз показників, що характеризують кредиторську заборгованість

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що в умовах до ринкової економіки, впровадження ринкових механізмів, зростаючого різноманіття форм власності, охоплення приватизації різних сфер економіки України, реформування економічних відносин потрібні радикальні зміни в системі бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками з умовою отримання достовірної інформації для прийняття економічних обґрунтованих рішень та попередження ризику і фінансової діяльності підприємства.

Ці обставини обумовили актуальність проблеми, її теоретичну та практичну значимість, а також визначити вибір теми цієї роботи, її цілі та основні напрямки. Для організації обліку того чи іншого процесу необхідно чітко уявити його економічну сутність та характеристику, цілі та значення для управління господарством, з'ясувати облікові задачі. В цьому зв'язку, актуальним стає вивчення обліку розрахунків з постачальниками та клієнтами.

Метою теперішньої роботи є розробка основних організаційних та методичних аспектів обліку та аналізу, методологічних принципів. Удосконалення організації обліку та аналізу розрахунків з постачальниками проводиться з метою зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності виробництва (робіт, послуг), виявлення та використання внутрігосподарчих резервів, попередження перевитрат та зловживань.

Для досягнення зазначеної цілі поставлені та вирішені наступні задачі:

· досліджено місце та роль розрахунків з постачальниками та підрядниками в управління виробництвом;

· вивчені організаційні засади обліку, аудиту та аналізу щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками в ринкових умовах;

· визначені основні направлення удосконалення бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу;

· вивчена методика аналізу та аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Предметом дослідження дипломної роботи є методика та організація облікового та аналітичного процесу розрахунків з постачальниками та клієнтами в умовах ринкових відносин.

Об'єктом дослідження вибрано ВАТ "СПМК - 33".

Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи є закони України, накази та вказівки президента України, постанови НБУ та Міністерства фінансів України та інші законодавчі акти, регулюючі та регламентуючі діяльність підприємства, законопроекти, методика вітчизняного та зарубіжного обліку та аналізу .

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі обумовлено актуальність теми дослідження, її основні цілі та задачі, розкриті предмет, об'єкт та структура дипломної роботи.

У першому розділі "Економічна сутність зобов'язань як об'єкту обліку, аналізу та аудиту на підприємствах" висвітлені основні аспекти щодо організації обліку, аудиту та аналізу розрахунків з постачальниками та підрядчиками в ринкових умовах.

У другому розділі "Організація бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками в національній обліковій системі" вивчена методика обліку розрахункових операцій та форми безготівкових розрахунків, розкриті організаційно-технічні аспекти обліку, особливості обліку розрахунків з постачальниками в умовах функціонування АРМ бухгалтера, основні положення податкового обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, а також організація контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками Державною податковою службою України.

У третьому розділі "Організація аудиту та аналізу розрахунків в з постачальниками" висвітлена організація процесу аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками, організація аналізу складу та структури кредиторської заборгованості, а також аналіз показників, що характеризують кредиторську заборгованість, методика проведення аналізу виконання угод майбутнього періоду з тим, щоб з'ясувати розширення або впровадження яких угод з постачальниками здатна принести максимальну користь підприємству. Дана оцінка виконання угод за обсягом, ритмічністю поставок та якістю продукції. Визначені розміри втрат у разі несвоєчасного або неповного виконання зобов'язань за угодами.


РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЯК ОБ'ЄКТУ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1.1. Поняття, класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань

Роль бухгалтерського обліку в ринковій економіці різко зросла. Загальновизнана доцільність і необхідність задоволення потреб в інформації численних користувачів, забезпечити яку може тільки бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік являє собою систему, що здійснює збір, вимір, обробку, інтерпретацію і передачу інформації про визначеного суб'єкта, що хазяйнує. Ця інформація дає можливість користувачам приймати обґрунтовані рішення при виборі альтернативних варіантів використання господарських ресурсів підприємства. (1)

Бухгалтерський облік, відбиваючи весь процес виробництва засобів підприємства, дає можливість простежити за змінами, що перетерплюють майнові засоби. З огляду на сукупність витрат, підприємець визначає собівартість виробництва, мінімум того, що він повинен виручити, якщо не бажає зазнавати збитків. Для чого постійно порівнює собівартість своєї продукції, робіт і послуг з ринковими цінами. У такий спосіб підприємець контролює продуктивність і прибутковість свого підприємства.

Облікові документи, формовані в системі фінансового обліку, повинні бути зрозумілі всім учасникам ринкової економіки. Фінансовий бухгалтерський облік поширюється в більшій мірі не на окремі підрозділи підприємства, а в цілому на діяльність підприємства.

Отже, першим етапом облікового процесу розрахунків з постачальниками є первинний облік. Його зміст становлять первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному та вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації документах.

Організація облікових номенклатур включає два види робіт: вибір (або формування) та складання переліку.

Фіксування облікової номенклатури (даних) відбувається в будь-якому носії (документі), що потребує попереднього їх добору.

Документи з огляду на їх велику кількість та різноманітність потрібно систематизувати сприйняття, вимірювання та фіксування господарських фактів розрахунків з постачальниками та клієнтами здійснюється виконавцями в різні періоди. Тому, організовуючи первинний облік, заздалегідь визначають рух первинних документів.

Другим етапом облікового процесу розрахунків з постачальниками є поточний облік, який у загальному плані являє собою процес реєстрації даних первинного обліку в системі рахунків - в облікових реєстрах.

Під поточним обліком розрахунків з постачальниками розуміють обробку, реєстрацію та запис даних первинного обліку, тобто носіїв інформації, в облікові реєстри, групування та їх перегрупування з метою отримання потрібної результативної інформації. (12)

Поточний облік, як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт організації. Цими об'єктами є облікові номенклатури поточного обліку (дані, показники), носії облікових номенклатур (облікові реєстри і документи, що їх складають на цьому етапі облікового процесу); документообіг та забезпечення облікового процесу.

Кожний об'єкт організації складається з різних видів робіт. Нового змісту набувають номенклатури поточного обліку розрахунків з постачальниками. Основними видами носіїв інформації (номенклатури) є облікові реєстри.

Бухгалтерський облік не лише інформує про стан і зміни економічного суб'єкта, його елементи та здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, а й виконує функцію оцінювання результативності роботи. Оцінювання відбувається на підставі узагальнення даних на підсумковому етапі. Цей етап облікового процесу розрахунків з постачальниками дає змогу діставати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу є заключним. Його можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої та господарської діяльності підприємства за певний період.

Організація підсумкового етапу обліку розрахунків з постачальниками залежить від якості організації первинного та поточного обліку.

Цей етап характеризується тим, що крім облікових даних, показників первинного та поточного обліку необхідні дані планування, нормування, оперативного та статистичного обліку, а також попередніх звітних періодів. Наявність цих даних і показників дає змогу не лише оцінити результати роботи суб'єкта господарювання, а й виявити тенденцію розвитку.

Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання". (7)

Відповідно до нього зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані умови:

1) оцінка їх може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

Основними завданнями організації бухгалтерського обліку зобов'язань є:

- чітке документування розрахунків;

- своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

- правдиве відображення інформації щодо зобов'язань в звітності та примітках до неї.

Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.

Керівники великих підприємств в організації обліку зобов'язань покладаються на розрахункові відділи бухгалтерії. Тут же повинен здійснюватися контроль за дотриманням строків оплати рахунків постачальників, за своєчасністю розрахунків з бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці, погашенням позик та відсотків по них та з іншими кредиторами. Сукупність об'єктів бухгалтерського обігу визначається змістом господарської діяльності конкретного господарства, вимогами управління; потребами в інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

При розробці облікових номенклатур особливу увагу приділяють даним первинного, вторинного та кінцевого оформлення.

З метою правильного ведення бухгалтерського обліку слід чітко розрізняти зобов'язання, групи яких виділені в П(С)БО 11 (таблиця 1.1.). (41)


Таблиця 1.1

Класифікація зобов'язань згідно з П(С)БО 11 з урахуванням П(С)БО 2 "Баланс" і нового Плану рахунків

Довгостроко­ві зобов'язання

Довгострокові

кредити банків

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаю­ться на балансі за їх

справжньою вартістю, визначення якої

залежить від умов і виду зобов'язання

рядок 440 ф. 1 П(С)БО 2

Рахунок 50,

субрахунки 501-504

Інші довгострокові

фінансові зобов'язання

рядок 450 ф. 1

П(С)БО 2

Рахунок 50,

субрахунки 505-506

Поточні зобо­в'язан­няКороткострокові кредити банків

Поточні

зобов'язання

відображаються в

балансі за сумою

погашення

рядок 500 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 60, субрахунки 601-606
Поточна заборго­ваність за довго­строковими зобов'язаннямирядок 510 ф.1 П(С)БО 2Рахунок 61, субрахунки 611-612
Короткострокові векселі виданірядок 520 ф.1 П(С)БО 2Рахунок 62 , субрахунки 621-622
Кредиторська забор­гованість за товари, роботи, послугирядок 530 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 63, субрахунки 631-632
Поточна заборгова­ність за рахунками:
- за отриманими авансамирядок 540 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 68, субрахунок 681
- з бюджетомрядок 550 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 64, субра­хунки 641, 643, 644
- за позабюджетними платежамирядок 560 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 64, субрахунок 642
- зі страхуваннярядок 570 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 65, субрахунки 651-655
- з оплати працірядок 580 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 66, субрахунки 661-662
- з учасникамирядок 590 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 67, субрахунки 671-672
- за внутрішніми розрахункамирядок 600 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 68, субрахунки 682-684
Інші поточні зобов'язаннярядок 610 ф.1 П(С)БО 2Рахунок 68, субрахунок 685

Забезпе­чення для

відшко­дування майбут­ніх виплат

Для виплати відпус­ток працівникам

Суми утворених

забезпечень

визнаються

витратами

рядок 400 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 47, субрахунок 471
На додаткове пен­сійне забезпеченнярядок 410 ф.1 П(С)БО 2Рахунок 47, субрахунок 472
На виконання дого­вірних зобов'язаньРахунок 47, субрахунок 473
На реструктуризаціюРахунок 47, субрахунок 474
На виконання зобо­в'язань за обтяж­ливими контрактамиРахунок 47, субрахунок 474
Непере­дбачені зобов'я­занняКласифікуються за видами діяльності

Враховуються на позабалансовому

обліку за обліковою оцінкою

На балансі не відображаю­ться

Рахунок 042

"Непередбачені

зобов'язання"

Доходи майбут­ніх періодівКласифікуються за видами діяльностіСуми визнаються витратамирядок 270 ф. 1 П(С)БО 2Рахунок 39

Поточні зобов'язання - це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Це визначення припускає, що поточні зобов'язання буде погашено за рахунок активів, які класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов'язання. (7)

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові ресурси чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Отже статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

До поточних зобов'язань належать торговельні рахунки до отримання, короткострокові векселі до сплати, нараховані витрати (заборгованість з заробітної плати, податки до сплати і проценти до сплати), дивіденди до сплати, поточна частина довгострокової заборгованості та отримані авансові платежі (їх ще називають відкладеними доходами, або доходами майбутніх періодів). (7)

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства чи щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству у майбутньому. Зобов'язання також іноді називають боргами або власними фінансовими зобов'язаннями підприємства.

На підприємстві також повинен бути організований поточний контроль, що полягає у щоденному перегляді виписок банку, об'яв банку про рахунки постачальників та інших документів, що надійшли до оплати, а також записів у регістри бухгалтерського обліку. Використовуючи їх, бухгалтер контролює платоспроможність підприємства на найближчий час (таблиця 1.2.). (31)

Таблиця 1.2.

План контролю за здійсненням розрахункової дисципліни

Об'єкт контролюДжерело контролюВиконавецьСтрок здійснення
Своєчасність оплати рахунків постачальниківОб'яви (повідомлення) банку про документи, що надійшли до оплати

Рахівник

Розрахункового відділу

На вимогу управління
Виконання фінансового плану по внесках і платежах до бюджетуФінансовий план і виписка з рахунків у банкуГоловний бухгалтерНа вимогу управління
Своєчасність погашення банківських кредитівВиписки із кредитних рахунків в банку і реєстр термінових зобов'язань по позичкахЗаступник головного бухгалтераНа вимогу управління

Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники та підрядники.

Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська заборгованість. В бухгалтерському балансі кредиторська заборгованість відображається як рахунки до сплати.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МТЇТП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками повинна забезпечити:

- своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками та підрядниками;

- попередження прострочки кредиторської заборгованості. Схематично бухгалтерський облік розрахункових операцій зображено на рисунку. 1.1. (11)

Рис. 1.1. Схема бухгалтерського обліку договірних зобов'язань

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.

Відповідальність за своєчасну та якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендується покладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірних відносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві) - як це показано на рисунку. 1.2. (16)

Рис. 1.2. Розподіл обов'язків між службами підприємства щодо укладання договорів

Договір вважається оформленим після погодження з усіма відповідальними особами.

Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода.

Про реальність укладання договору поставки свідчить наявність таких документів: журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); акт про приймання матеріалів (М-7); акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); накладні на відпуск ТМЦ; прибутковий ордер (М-4); товарно-транспортна накладна (1-ТН); податкова накладна; платіжні і розрахункові документи.

Порядок проходження документації, пов'язаної з укладанням договорів на підприємстві, повинен бути встановлений наказом або положенням, в залежності від кількості договорів.

Порушення договірних зобов'язань тягне за собою значні економічні наслідки для обох учасників договору, що показані в таблиці 1.3.


Таблиця 1.3

Можливі причини порушення договірних зобов'язань та їх наслідки

Причина порушеньЗміст завданої шкоди

Наслідки порушень договірних

зобов'язань

Неритмічна поставка сировини у строки, передбачені договоромЗменшення обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг)Недоодержання прибутку, збільшення умовних постійних витрат в собівартості продукції, сплата штрафних санкцій (пеня, неустойка)

Перебої з постачанням

електроенергії

Простої устаткування і

працівників

Додаткові виплати заробітної плати та нарахування на неї (соціальне страхування, Пенсійний фонд тощо), сплата штрафних санкцій за недопоставку продукції

Поставка некондиційної сировини,

матеріалів і комплектуючих деталей

Зниження обсягів виробництва і якості продукції,

збільшення трудомісткості технологічних

процесів

Перевитрати заробітної плати на технологічних процесах (разом з нарахуванням на неї), штрафні санкції за порушення асортименту та якості продукції

Виробничий брак

(внутрішній)

Виявлення виробничого

браку продукції (виконаних робіт, послуг)

Витрати заробітної плати з

нарахуванням на неї, матеріальні та

енергетичні витрати

Поставка сировини

і комплектуючих деталей, не передбачених

договором

Вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання

на складах, відправлення матеріалів за розпорядженням власника

Витрати заробітної плати з

нарахуванням на неї, використання

складських приміщень, транспортні

витрати

Зовнішній Брак сировини,

Виявлений у процесі

виробництва

Невідповідність стандартам і технічним умовам вдержаної від постачальника сировини,

матеріалів, заготовок

(прихований заводський

брак), виявлений у процесі

виробництва продукції

(робіт, послуг) або при

використанні її

Собівартість браку, витрати на відшкодування втрат, завданих споживачу у

зв'язку з придбанням продукції (робіт, послуг), виготовлення продукції з використанням виробів з прихованим дефектом, витрат на демонтаж виробів, а також транспортні витрати, які з'явилися

внаслідок змін бракованої продукції, недоодержаний прибуток, витрати на сплату штрафних санкцій

Причина порушеньЗміст завданої шкодиНаслідки порушень договірних зобов'язань

Транспортування

Продукції повітряним

транспортом у зв'язку з

порушенням графіку поставок

Додаткові витрати на контейнерну упаковку продукції, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування вантажів, завищення тарифів на транспортування продукціїВартість додаткових робіт для поставки
продукції повітряним транспортом,
подорожчання транспортних послуг,
фактичних порівняно з передбаченим
планом

Непоставка

сировини, деталей,

продукції за

договором

Придбання сировини,

деталей, продукції у іншого постачальника, консервація

технологічного процесу

Збитки, пов'язані з придбанням сировини, деталей, продукції у іншого постачальника; витрати на консервацію або закриття виробництва, сплачені штрафні санкції

Розкрадання або

Пошкодження інструментів, господарського інвентарю

Безгосподарність, незабезпечення внутрішньогосподарського контролю за збереженням цінностейВартість інструментів, господарського інвентарю, сума уцінки пошкодженого майна, витрати на ремонт

Заміна асортименту

виготовленої

продукції (робіт,

послуг) на менш

рентабельну

Перепрофілювання виробництва у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань по корпоративних поставках сировини або порушенням вимог до якості

Недоодержання прибутку, сплата

штрафних санкцій

1.2. Міжнародні стандарти з обліку зобов'язань

Визначення поточних активів та поточних зобов'язань традиційно вважалося корисною інформацією, що допомагає користувачам фінансових звітів аналізувати фінансовий стан підприємства. Перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями часто називають "чистими поточними активами "або робочим капіталом".

Дехто вважає, що класифікація активів і зобов'язань на "поточні" та "непоточні" повинна давати приблизне визначення ліквідності підприємства, тобто його спроможності здійснювати повсякденну діяльність без фінансових труднощів. Інші вважають цю класифікацію як таку, що забезпечує визначення тих ресурсів та зобов'язань підприємства, які знаходяться в постійному обороті.

Такі точки зору деякою мірою є несумісними. Це пояснюється тим, що при вимірі ліквідності критерієм класифікації активів та зобов'язань на поточні і непоточні є те, чи будуть вони реалізовані або ліквідовані в близькому майбутньому. Критерієм визначення активів та зобов'язань як таких, що обертаються, є те, чи будуть вони спожиті чи погашені для забезпечення доходу протягом нормального операційного циклу підприємства. Операційним циклом підприємства, як правило, називають середній проміжок часу між придбанням матеріалів для виробництва та кінцевою реалізацією продукції за грошові кошти. Наприклад, незавершене будівництво буде виключено з поточних активів згідно з першим критерієм, у той час як згідно з другим критерієм воно буде включено до поточних активів. (19)

Такі суперечливі точки зору призвели до прийняття в багатьох країнах положення про те, яким чином статті включаються до складу поточних активів, виходячи з того, чи очікується їх реалізація протягом одного року або протягом нормального операційного циклу підприємства, залежно від того, який проміжок часу є більш тривалим; статті включаються до складу поточних зобов'язань, якщо вони сплачуються на вимогу кредитора або очікується їх погашення протягом одного року. Навіть якщо такий підхід застосовується як загальне правило, існують випадки включення або виключення окремих статей відповідно до різних критеріїв. Отже, класифікація статей на поточні та непоточні на практиці базується, в основному, на домовленості, ніж на будь-якій одній концепції.

Кожне підприємство повинне визначити, чи подавати поточні активи та поточні зобов'язання у вигляді окремих класифікацій у своїх фінансових звітах.

Коли в фінансових звітах підприємства не зроблено розмежування на "поточні" та "непоточні", не потрібно наводити ніяких проміжних сум активів та зобов'язань, які б означали, що таке розмежування було зроблено.

Вважається, що розмежування на "поточні" та "непоточні" дає можливість визначити відносну ліквідну частину сукупного капіталу, яка утворює маржу або буфер для покриття зобов'язань протягом звичайного операційного циклу підприємства. Однак, оскільки підприємство є постійно діючим, воно повинне, наприклад, постійно замінювати запаси, які реалізує, новими запасами для продовження своєї діяльності. Також до складу поточних активів можуть бути включені запаси, використання яких не очікується у близькому майбутньому. З іншого боку, багато підприємств фінансує свою діяльність банківськими позиками, які повинні бути погашені на вимогу і тому класифікуються як поточні зобов'язання. Однак вимога платежу може насамперед бути формою захисту позикодавця; як позикодавець, так і отримувач позики очікують, що позика залишиться несплаченою протягом деякого значного проміжку часу.

Багато хто вважає, що перевищення поточних активів гад поточними зобов'язаннями деякою мірою вказує на фінансовий добробут підприємства, в той час як перевищення поточних зобов'язань над поточними активами розглядається як показник фінансових проблем. Робити такі висновки, не беручи до уваги характер діяльності підприємства та окремі компоненти його поточних активів та поточних зобов'язань, не доречно. (29)

Розподіл активів та зобов'язань на поточні та непоточні загалом не вважається доречним у фінансових звітах тих підприємств, які мають тривалий операційні цикли або їх не можливо визначити.

Таким чином, у той час як дехто вважає визначення поточних активів та зобов'язань корисним інструментом фінансового аналізу, інші вважають, що за багатьох обставин обмеження розмежування роблять його малокорисним або навіть оманливим. Введення загальної вимоги визначати поточні активи та зобов'язання в фінансових звітах може завадити подальшому розгляду цих питань.

Серед статей, що включаються до складу поточних зобов'язань, повинні бути зобов'язання, що підлягають сплаті на вимогу кредитора, а також ті частини наступних зобов'язань, які, як очікується, будуть ліквідовані протягом одного року, починаючи з дати балансу:

· позики банків та інші позики. Якщо позика підлягає сплаті згідно з графіком сплати, що узгоджений з кредитором, вона може бути класифікована відповідно до цього графіка, незважаючи на право кредитора вимагати поточні виплати у поточному періоді;

· поточну частину довгострокових зобов'язань, якщо вона не виключена;

· торгівельні зобов'язання та нараховані витрати;

· забезпечення податків, що підлягають сплаті;

· дивіденди, що підлягають сплаті;

· доходи майбутніх періодів та аванси від замовників;

· нарахування щодо не передбачуваних подій.

Поточна частина довгострокового зобов'язання може бути виключена з поточних зобов'язань, якщо підприємство має намір рефінанеувати зобов'язання на довгостроковій основі і впевнене в тому, що буде спроможне це зробити. Демонстрація цієї спроможності потребує:

а) або емісії акцій, або довгострокового зобов'язання після дати балансу;

б) або наявності невідмовної фінансової угоди, строк дії котрої не закінчується протягом одного року, починаючи з дати балансу, і позикодавець або інвестор має фінансову спроможність сплатити її.

Частина довгострокового зобов'язання, що підлягає сплаті протягом одного року, інколи класифікується як непоточна, якщо існуючі на дату балансу активи, з яких повинна бути зроблена сплата, були виключені з поточних активів.

Коли підприємство виключає зобов'язання із поточної класифікації, сума зобов'язання та строки рефінансування повинні бути розкриті.

Загальна сума поточних активів та загальна сума поточних зобов'язань повинні бути розкриті в фінансових звітах.

Сума, за якою відображено поточний актив або поточне зобов'язання, наводиться у фінансових звітах, не повинна зменшуватися шляхом вирахування іншого поточного зобов'язання або поточного активу, якщо не існує юридично наданого права на згортання і згортання виражає очікування щодо реалізації активу або сплати зобов'язання.

Уся ця інформація міститься в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО) 13 "Подання поточних активів та зобов'язань", що був прийнятий Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку(КМСБО). Цю незалежну організацію було засновано у 1973 році на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Німеччини, Мексики, СІЛА, Франції та Японії. (22)

КМСБО має за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що їх використовують підприємства та інші організації для укладання фінансової звітності у різних країнах світу.

1.3. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ "СПМК- 33"

ВАТ "СПМК - 33" засновано відповідно до Уставного рішення Регіонального відділення Фонду держмайна України по херсонській області від 19.03. 1996 року шляхом перетворення державного орендного підприємства СПМК - 33 у ВАТ відповідно до Декрету Кабміну "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 17.05. 1993р. № 51-93. Номер держреєстрації 01036336.

Повна назва Товариства: ВАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 33". Місцезнаходження: Україна 73008 м. Херсон, Бериславське шосе 42.

Мета діяльності товариства:

· одержання прибутку від майна, його повне та ефективне використання;

· забезпечення високого рівня у будівництві водогосподарських, промислових, протиерозійних і природоохороних об'єктів житла, комунальних та інших об'єктів сільськогосподарського, соціально-культурного та загальнодержавного призначення;

· задоволення потреб народного господарства та громадян у виробництві будівельних матеріалів, конструкцій деталей, забезпечення високих споживчих властивостей товару при мінімальних затратах на основі переобладнання галузей, введення нової техніки та технології, розширення випуску товарів народного споживання, а також дотримання загальнодержавних інтересів.

Предмет діяльності ВАТ "СПМК - 33":

· виробництво будівельних матеріалів, конструкцій та виробів;

· виробництво електромонтажних виробів та заготовок;

· електромонтажні вироби;

· вироби монтажні різні;

· виконання будівельно-монтажних робіт;

· монтаж металевих конструкцій;

· монтаж щоглових та баштових споруд, об'єктів радіозв'язку, радіо

Подобные работы:

Актуально: