Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку

Зміст

1.Вступ

2.3агальна частина

3. Об'ємно-планувальне рішення

4.Теплотехнічний розрахунок стінового огородження

5.Конструктивне рішення

6.Інженерно-технічне устаткування будинку

7.Техніко-економічні показники

8.Використана література

1. Вступ

Будівництво заміського будинку дає можливість знайти сповна інше, вільне світосприйняття, робить людину повноправним господарем свого житла - без сусідів через стінку а також над головою, загального під'їзду, зборів незадоволених мешканців.

Зараз існує великий попит на заміські будинки, які дуже швидко зводяться на невеликому віддаленні від міст.

На сьогоднішній день украй популярными в нашій країні стали котеджі, які украй оперативно зводяться недалеко від великих міст. Проїжджаючи по дорозі за містом, ми можемо бачити велику кількість споруд, які часто захоплюють своїм зовнішнім виглядом, більше нагадуючи старовинні замки або невеликі будинки що створюють відчуття домашнього затишку. Над розробкою макетів таких будинків працюють багаточисельні архітектори і дизайнери, за сприяння яких котеджі зводяться унікальними.

У зв'язку з цим будь-яка будова має особливий вигляд і не нагадує будинок сусіда.

Для того, щоб почати будівництво, необхідно точно визначитися, що саме будувати. Детальний план майбутнього будинку називається проектом.

Проект повинен складатися з двох частин. Перша з них, архітектурно-будівельна, найбільш витратна. Вона включає креслення фасадів, плани кожного поверху, план розміщення будинку на ділянці відносно інших будов, необхідні архітектурні розрізи, креслення фундаменту, перекриттів, крівлі, загалом, всіх елементів майбутньої будови. Пояснювальна записка містить детальні дані відносно вживаних при будівництві матеріалів. Ця частина описує зовнішній вигляд будинку і внутрішнє планування.

Необхідно вирішити, скільки мешканців житиме у будинку, скільки прийматиметься гостей, чи кожному потрібна власна спальня, або можна поселити когось, наприклад, дітей, разом. Порахувати, скільки знадобиться ванних кімнат і туалетів, які додаткові приміщення знадобляться окрім вітальні, спалень і кухні.

Фантазія може бути обмежена лише фінансовими можливостями, адже кожен квадратний метр площі — це додаткові витрати на будівельні і обробні матеріали. Одним з важливих чинників при проектуванні будинку являється зручність, комфорт і безпека — про це ми повинні пам'ятати, розробляючи проект будинку.

2. Загальна частина

Сучасний Луцьк з населенням більше ніж 203,2 тисяч мешканців, промисловий та культурний центр Волинської області, розташований на обох берегах р. Поцуп, площа міста - 42 кв. км. Із заходу на схід і з півночі на південь він розкинувся відповідно на 10 і 15 км. Мінімальна кількість опадів у рік - 309 мм, максимальне - 764 мм. Клімат - помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає 7,4 °С, найбільш низька вона у січні (мінус 4,9 °С), найбільш висока - у липні (18,0 °С), найбільш низька середньомісячна температура повітря у січні (мінус 14,0 °С) зафіксована у 1987 р., найбільш висока (2,0 °С) - у 2007 р.

Найбільш низька середньомісячна температура в липні (15,8 °С) спостерігалася в 1962 р. і 1979 р., найбільш висока (21,4 °С) – в 1959 р. За останні 100–120 років температура повітря в Луцьку, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення.

В цьому завданні необхідно розробити архітектурно-конструктивний проект житлового будинку. Санітарно-технічне устаткування будинку: водопрівод, автономне опалювання, каналізація. Склад, площа, розміри, орієнтація приміщень та інші дані для проектування беруться згідно норм проектування.

Будівельні конструкції:

Опис функціонального процесу

У нашому випадку в будинку передбачені наступні приміщення:

житлові – загальна кімната і спальня;

підсобні – кухня, передня, господарська комора або шафа, а також передбачені антресолі.

Площа житлової кімнати і кухні має бути не менше 9 м². У цьому будинку передбачена об'ємна залізобетонна сантехкабіна. Двері поєднаного санвузла відкриваються назовні.

Вхід у приміщення, обладнаний унітазом, безпосередньо з кухні і житлових приміщень і розміщення убиральні і ванни безпосередньо над житловими кімнатами і кухнями, не допустимо, що було успішно дотримане у цьому проекті.

Функціональне і акустичне зонування приміщень в даному проекті забезпечує комфортні і найкращі умови для мешкання.

Запроектована будівля 2-го класу. По Сніп (2) житлові будівлі 2-го класу мають бути запроектовані по довговічності й стійкості основних конструкцій не нижче 2-гої міри.

3. Об'ємно-планувальне рішення

Об'ємно-планувальне решение - загальне архітектурне рішення будівлі, що визначає характер, розміри, форми і відношення його приміщень у просторі та плані.

Будівля має прямокутну форму; запроектована без підвалу.

Запроектовано:

– висота 1-го поверху— 2,75 м;

– висота 2-го поверху-2,50м;

– висота всієї будівлі — 8,9 м;

– розміри в осях — 8,9 м (1–3) і 8,85 м (А-б).

Спроектований котедж призначений для мешкання у ньому 4 – 6 мешканців та має 2 рівні. На першому поверсі розташовується вітальня, кухня, санвузол, і більярдна, на другому поверсі:2 спальні, котельна, кабінет, майстерня та санвузол який обладнаний водопроводом і каналізацією. Вентиляція приміщень природна, здійснюється за допомогою вікон. Зв'язок між приміщеннями здійснюється через коридори. Вікна забезпечують необхідну освітленість приміщень у світлий час доби.

Об'ємно-планувальні показники

Загальна площа – 140 ^м2.

Житлова площа – 77,8 м².

Площа, що доводиться на одного мешканця, – 28 м².

Об'єм будівлі – 701,01 м³.

Об'єм будівлі, що доводиться на одного мешканця, – 140,2 м³

Функціональне зонування приміщень

Котедж - це обмежений простір. Кожне приміщення (або його частина) повинні відповідати своєму функціональному призначенню і бути правильно взаємозв'язані між собою. Наприклад, процес приготування їжі - це одна функція, а їда — інша. Але при цьому ці дві функції взаємозв'язані і повинні знаходитися поруч. Далі, сон - третя функція, приймати душ — четверта, ці функції теж знаходяться поруч. Тому при проектуванні житла розглядається правильне зонування, де тихі приміщення і приміщення близькі їм по суті (по функції) маються у своєму розпорядженні далі від галасливих приміщень (кухні, їдальні, вітальні). Щоб прихожа була зручна та відповідала своєму функціональному призначенню, в ній бажане розташування стінних шаф. Недалеко від входу повинна бути кухня, аби не йти з продуктами скрізь усю квартиру та аби був найбільш тісний зв'язок з їдальнею, оскільки ці приміщення знаходяться у прямій функціональній залежності. Їдальня знаходитися поряд з кухнею. Оскільки ці приміщення зв'язані між собою і відносяться до галасливої зони. Окрім зонування усередині дома є ще зовнішні чинники, що впливають на планування котеджу. Наприклад, однією стороною будинок виходить на галасливу дорогу, а інший - на тиху (у двір). Другий зовнішній чинник - розташування по чиннику світла, тобто орієнтація будівлі , з урахуванням цього спальні, дитяча і кухня орієнтована схід. У цьому проекті я максимально досяг зручності і комфорту для Вас і Вашої сім'ї, також передбачені зручні проходи, що забезпечують доступ до всього необхідного для людини.

Враховуючи, що людина у вільний від роботи час полюбляє займатися улюбленою справою (різьблення по дереву, виготовлення яких-небудь пристосувань для будинку і сім'ї), то їй необхідне якесь місце у будинку, де можна було б виконувати свої вироби і зберігати інструменти. Тому у даному проекті передбачена майстерня на другому поверсі.

Загальна кімната - загальна кімната покликана виконувати не лише які-небудь постійні функції, такі як функції денного відпочинку, роботи, занять по захопленнях, спільних розваг та ін., вона має бути завжди готова до таких навантажень, як прийом великої групи гостей або тривале перебування родичів і друзів.

Вітальня призначена для приймання гостей, активного відпочинку членів сім’ї та може бути кімнатою для вживання їжі.

Кухня - призначена для приготування та вживання їжі.

Спальня це кімната, для пасивного відпочинку (сну) членів сім’ї.

Коридори 1-го и 2-го поверхів - призначені для сполучень між приміщеннями.

Кабінет - призначений для робочої й творчої діяльності, не виключено також використання його для відпочинку.

Котельна - призначена для розміщення у ній опалювального устаткування (газового казана).

Санвузел - використовується для особистої гігієни членів сім’ї.

Хол, де розміщені сходи, слугує для зберігання верхнього одягу та взуття для сполучення між поверхами.

Тамбур – слугує для входу і виходу та виконує теплоізоляційну функцію.

4. Теплотехнічній розрахунок стінового огородження

Теплотехнічній розрахунок є обов'язковим при проектуванні опалювальних будинків різного призначення. Часто він є визначальним при призначенні товщини огороджуючих вертикальних або горизонтальних конструкцій.

Розробляємо варіанти утеплення стін. Для цього нам потрібні наступні параметри:

1. Район забудови – м. Луцьк.

2. Товшина стіни – 260 мм.

3. Матеріал стіни – монолітний залізобетон.

4. Норматівній опір теплопередачі для стін λ= 1,69 м²·єС /Вт.

5. Коефіцієнт теплопровідності монолітного залізобетону λ =0,56 Вт/м·єс.

6. Коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій α_в =8,7 Вт/м²·єс.

7. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій α_з =23 Вт/м²·єс.

8. Коефіцієнт теплопровідності мінераловатних матів λ =0,056 Вт/м·єс.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ:

1.Визначимо фактичний опір теплопередачі за формулою:

2. Термічній опір шару утеплювача з мінераловатних матів за формулою складе:

_ΔR=1,8-0,984=0,816 (м²·^оС/Вт)

3. Товщина утеплюючого шару складе:

δ =0,816·0,041=0,033 м

ТЕПЛОТЕХНІЧНІЙ РОЗРАХУНОК ПОКРІТТЯ

Розробляємо варіанти утеплення даху. Для цього нам потрібні наступні параметри:

1. Розрахункова температура повітря для будівлі t_В =19С.

2. Розрахункова температура зовнішнього повітря в зимову пору долі tЗ= - 23С.

3. Норматівній температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції Δt^н =4єс.

4. Коєфіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій бв=8,7 Вт/м²·єс.

5. Коєфіцієнт положення зовнішньої поверхні огородження стосовно зовнішнього повітря n=1.

6. Коєфіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій α_з =23 Вт/м²·єс.

7. Товщина металочерепиці δ₁=0,01 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності металочерепиці λ₁==0,58 Вт/м·єс.

8. Товщина дерев'яної обрешітки δ₂=0,03 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності дерев'яного обрештування λ₂=0,29 Вт/м·єс.

9. Товщина листів гипсокартону δ₃=0,01 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності гипсокартону λ₃=0,29 Вт/м·єс.

10. Розрахунковій коефіцієнт теплопровідності кулі утеплювача (мінеральна вата) λ_у =0,064 Вт/м·єс.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ:

Визначимо необхідний опір теплопередачі за формулою:

Вт/м²·ºС

Товщина утеплюючого шару складе:

3.Таким чином, товщина покриття складе

Теплотехнічний розрахунок

РОЗРАХУНКОВІ УМОВИ

1. Розрахункова температура внутрішнього повітря tint приймається по табл.3.2.

Для житлових будівель tint=23оС

2. Розрахункова температура зовнішнього повітря text. Набуває значення середньої температури найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92.

Для м. Луцька text= -10^оС

Приймається по табл.3.1.

3-5. Тривалість опалювального періоду zht. Приймається по табл.3.3.

Для м. Луцька z_ht =124сут.

6. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період textav.

Приймається по табл.3.1.

Для м. Луцька textav=4,4оС

7. Градусосутки опалювального періоду Dd приймаються по табл.3.3.

Для м. Луцька Dd=2090оС.сут

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ТИП І КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ БУДІВЛІ

8. Призначення – житлове.

9. Розміщення в забудові – стоїть окремо.

10. Тип – 2 поверхове.

11. Конструктивне рішення – залізобетонні монолітні стіни.

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ БУДІВЛІ ПАРАМЕРИ

12. Загальна площа зовнішніх конструкцій будівлі Аesum, що захищають, встановлюється по внутрішніх розмірах "в світлу" (відстані між внутрішніми поверхнями зовнішніх конструкцій, що захищають, протистоять один одному).

Площа стенів, що включають вікна, балконні і вхідні двері в будівлю, вітражі, Aw+F+ed, м2, визначається по формулі:

Aw+F+ed=pst * Hh

де рst - довжина периметра внутрішньої поверхні зовнішніх стенів поверху, м, рst =34,8 м.

Hh - висота опалювального об'єму будівлі, м, Hh=5,5 м.

Aw+F+ed =191,4 м2

Площа зовнішніх стенів Aw, м2, визначається по формулі

Aw= Aw+F+ed-AF-Aed

де АF - площадь вікон, Аf =11,67 м2

Aed -площадь вхідних дверей, Aed =1,71 м2

Aw=178,02 м2

Площа покриття Ас, і площа перекриття над підвалом Af, рівні площі поверху Ast:

Ас=af =Аst=75,69 м2

Загальна площа зовнішніх конструкцій Аesum, що захищають, визначається по:

Aesum= Aw+F+ed + Ас +Аf= 342,78 м2

13-15. Площа опалювальних приміщень (загальна площа) Ah, і житлова площа Аr визначаються за проектом:

Ah=140 м2

Ar=78,8 м2

Площа житлових приміщень і кухонь:

Ae=90,6 м2

16. Опалювальний об'єм будівлі Vh, м3, обчислюється як твір площі поверху, Аst, м2, (площі, обмеженій внутрішніми поверхнями зовнішніх стенів) на висоту Нh, м, цього об'єму, що є відстанню від підлоги першого поверху до стелі останнього поверху.

Vh=416,295 м3

17-18. Показники об'ємно-планувального вирішення будівлі визначаються по формулах:

Коефіцієнт остеклення будівлі:

р =A_F/Aw+F+ed=0,06097

Показник компактності будівлі kedes:

kedes=Aesum/Vh=0,82341

ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

ТЕПЛОТЕХНІЧНО ПОКАЗНИКИ

19. Згідно Сніп II-3-79* приведений опір теплопередачі зовнішніх обгороджувань R0r, м2.°С/Вт, повинно прийматися не нижче необхідних значень R0req, які встановлюються по табл.1б Сніп II-3-79* залежно від градусосуток опалювального періоду. Для Dd = 2090 °СЧсут необхідний опір теплопередачі рівний для:

для стін Rwreq =1,8м².°С/Вт;

вікон і балконних дверей Rfreq=0,35м2.°С/Вт;

вхідних дверей Redreq =1,2м².°С/Вт;

покриття Rcreq =2,4м².°С/Вт;

перекриття першого поверху Rfreq=1,6м2.°С/Вт.

20. Приведений трансмісійний коефіцієнт теплопередачі будівлі Кmtr, Вт/(м2.°С):

Kmtr=0,63818Вт/(м2.°С)

21. Повітропроникність зовнішніх обгороджувань Gm, кг/(м2Чч), приймається по табл.12* Сніп II-3-79*, Згідно цієї таблиці повітропроникність стенів, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м2Чч), вікон в дерев'яних палітурках і балконних дверей GmF=6 кг/(м2Чч).

22. Необхідна кратність повітрообміну житлової будівлі na, 1/ч, згідно Сніп 2.08.01 встановлюється з розрахунку 3 м3/ч повітря, що видаляється, на один кв.м житлових приміщень по формулі

na=3ЧArЧ/(вVЧVh)

де Ar - житлова площа, м2;

вV - коефіцієнт, що враховує долю внутрішніх конструкцій, що захищають, в опалювальному об'ємі будівлі, приймається рівним 0,85;

Vh - опалювальний об'єм будівлі, м³.

na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений інфільтраційний (умовний) коефіцієнт теплопередачі будівлі Кinf, Вт/(м².°С):

Kinf=0,19658 Вт/(м².°С)

24. Загальний коефіцієнт теплопередачі будівлі Km, Вт/(м².°С):

Km=0,83477 Вт/(м².°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

25. Загальні тепловтрати через оболонку будівлі, що захищає, за опалювальний період Qh, Мдж: Qh=51670,2 Мдж

26. Питомі побутові тепловиділення qint, Вт/м², слід встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро і газоспоживання будівлі, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутові теплопоступления в будівлю за опалювальний період Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будівлю від сонячної радіації за опалювальний період Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловій енергії на опалювання будівлі за опалювальний період Оhy: Qhy=16466,8 Мдж

30. Питома витрата теплової енергії на опалювання будівлі qhdes, кДж/(м2Ч°СЧсут): qhdes=56,2776кДж/(м2Ч°СЧсут)

Різниця між питомими витратами енергії на опалювання будівлі і потрібним проти, що перевищує допустиму різницю 5%, отже ця будівля задовольняє вимогам СНКК 23-302-2000:

q_e^des≤qe^{reg .}

Вносимо зміни до пункту 19

Умови експлуатації Б:

Схема зовнішньої стіни:

1.Штукатурка-известково-песчаный розчин:

щільність г=1600 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=0,81 Вт/(м².°С);

товщина 0,002 м.

2.Монолітний залізобетон:

щільність г=2500 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=1,69 Вт/(м².°С);

товщина 0,26 м.

3. Утеплювач-мінераловатні мати (ТУ В-56-70, ТУ 67-98-75, ТУ 67-87-75):

щільність г=125 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=0,056 Вт/(м².°С);

19. В результаті заміни отримуємо наступні опори теплопередачі вказаних частин будівлі:

для стін Rwreq =2 м².°С/Вт д=0,0944 м =94,4039 мм;

вікон і балконних дверей Rfreq =0,42 м².°С/Вт;

вхідних дверей Redreq =1,02 м².°С/Вт.

20. Приведений трансмісійний коефіцієнт теплопередачі будівлі Кmtr, Вт/(м².°С): Kmtr=0,58503 Вт/(м².°С)

21. Повітропроникність зовнішніх обгороджувань Gm, кг/(м²Чч), приймається по табл.12* Сніп II-3-79*, Згідно цієї таблиці повітропроникність стенів, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м²Чч), вікон в дерев'яних палітурках і балконних дверей GmF=6 кг/(м²Чч).

22. Необхідна кратність повітрообміну житлової будівлі na, 1/ч, згідно Сніп 2.08.01 встановлюється з розрахунку 3 м³/ч повітря, що видаляється, на один м² житлових приміщень по формулі na=3ЧArЧ/(вVЧVh). де Ar - житлова площа, м²;

вV - коефіцієнт, що враховує долю внутрішніх конструкцій, що захищають, в опалювальному об'ємі будівлі, приймається рівним 0,85;

Vh - опалювальний об'єм будівлі, м³. na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений інфільтраційний (умовний) коефіцієнт теплопередачі будівлі Кinf, Вт/(м².°С): Kinf=0,19658Вт/(м².°С)

24. Загальний коефіцієнт теплопередачі будівлі Km, Вт/(м².°С): Km=0,78161 Вт/(м².°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

25. Загальні тепловтрати через оболонку будівлі, що захищає, за опалювальний період Qh, Мдж: Qh=48380,1 Мдж

26. Питомі побутові тепловиділення qint, Вт/м², слід встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро- і газоспоживання будівлі, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутові теплопоступлення в будівлю за опалювальний період Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будівлю від сонячної радіації за опалювальний період Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловій енергії на опалювання будівлі за опалювальний період Оhy: Qhy=12749,1 Мдж

30. Питома витрата теплової енергії на опалювання будівлі кДж/(м²Ч°СЧсут): qhdes=43,5717 кДж/(м²х°Схсут)

Різниця між питомими витратами енергії на опалювання будівлі і потрібним проти, що не перевищує допустиму різницю 5%- дана будівля задовольняє вимогам СНКК 23-302-2000.

5. Конструктивні рішення

Зовнішній вигляд будівлі, як правило, визначається варіантом його зовнішньої обробки. У даному проекті передбачена обробка зовнішніх стін з використанням матеріалу сайдинг. Сайдінг - це не лише матеріал, але і технологія обшивки фасаду панелями. І, відповідно, термін "сайдинг" визначає панелі сайдинга для зовнішньої обробки будівель і процес обшивки фасаду цими панелями сайдинга.

Сборні панелі сайдинга (так само називаються "вагонкою" (пластикова вагонка, вінілова вагонка, вагонка ПВХ і так далі)) виготовляються з металу (сталева вагонка) або винилополимерных матеріалів (пластикова вагонка).

Сайдінг - відносно молодий будівельний матеріал. Вперше сайдинг був використаний в США в кінці 50-х років. З тих пір сайдинг став дуже популярен на будівельних ринках Америки і Канади, звідки прибув до Європи. У Росії сайдинг з'явився в 90-х роках і популярность його постійно зростає. Догляд за сайдингом обмежується миттям водою з садового шланга. Міцну грязь можна видалити за допомогою будь-якого засобу. Цей захід можна проводити 1 раз на рік.

Цоколь будівлі зроблен за допомогою штучного декоративного каменя. Штучний декоративний камінь - це повноцінна імітація натурального природного каменя і виробів з нього із застосуванням сучасних штучних і синтетичних матеріалів по спеціальних технологіях.

Предмети, виготовлені з високоякісного штучного каменя, викликають повну ілюзію натуральності, як зовні (поєднання кольорів, фактури і текстури, блиск), так і на дотик.

Вікна і зовнішні двері будівлі забарвлюються водовідштовхувальною емаллю в темно-коричневий колір, який чудово поєднується практично з будь-яким кольором стін котеджу, не порушує гармонії кольорів фасаду. До даху з боку фронтонів прибиваються дошки, що додають будівлі особливі риси, які здатні виділити його з архітектурного ансамблю району забудови. Ці дошки забарвлюються в зелений колір емаллю того ж типа.

Обробка поверхні внутрішніх стін і перегородок виконується за допомогою штукатурки. Для даної обробки ми застосуємо цементну штукатурку, завтовшки 20 мм, оскільки її доцільно застосовувати у тому випадку, коли необхідно отримати максимально міцне і довговічне покриття. Термін експлуатації якісної і правильно виконаної цементної штукатурки- багато десятиліть навіть в умовах перепадів температури і вологості. Стіни ванних кімнат і санвузлів обшиваються керамічною плиткою на висоту 1,8 м. Цементним же штукатуркам для висихання і повного набору міцності потрібно не менш 24-28 діб.

У приміщеннях використовуються підвісні стелі різних текстур. Виключеннями є хол, коридори, тамбур і бойлерна, де стелі обклеюються шпалерами. Внутрішня обробка визначає інтер'єр будівлі і може бути виконана в різних стилях, залежно від бажання замовника.

Стіни

Стіни будівлі призначені для обгороджування і захисту від дій довкілля і передають навантаження від конструкцій, що знаходяться вище, — перекриттів і покриттів до фундаменту.

Стіни возводятся з монолітного залізобетону. Зовнішні стіни — найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і всіляким силовим і несиловим діям .Стіни сприймають власну масу, постійні і тимчасові навантаження від перекриттів і дахів, дії вітру, нерівномірних деформацій підстави, сейсмічних сил і ін. Із зовнішнього боку зовнішні стіни схильні до дії сонячної радіації, атмосферних опадів, змінних температур і вологе зовнішнього повітря, зовнішнього шуму, а з внутрішньою — дії теплового потоку, потоку водяної пари, шуму. Виконуючи функцію зовнішньої конструкції, що захищає, і композиційного елементу фасадів, а конструкції, що часто несе, зовнішня стіна повинна відповідати вимогам міцності, довговічності і вогнестійкості, відповідним класу капітальної будівлі, захищати приміщення і несприятливих зовнішніх дій, забезпечувати необхідний режим температурної вологості приміщень, що захищаються, володіють декоративними якостями. Одночасно конструкція зовнішньої стіни повинна задовольняти вимогам індустріальності, а також економічним вимогам мінімальної матеріаломісткості і вартості, оскільки зовнішні стіни є найбільш дорогою конструкцією (20—25 % вартості конструкцій будівлі). Спочатку товщина зовнішньої стіни розраховується 260мм. Така товщина необхідна для забезпечення стійкості по відношенню до вище перелічених навантажень. Оскільки статичні функції стін і їх ізоляційні властивості досягаються при взаємодії з внутрішніми конструкціями, що несуть, розробка конструкцій зовнішніх стін включає вирішення природно-кліматичних і інженерно-геологічних умов будівництва, а також з врахуванням особливостей об'ємно-планувальних рішень. Зовні стіни обшиваються панелями сайдинга. З середини стіни штукатуряться цементно-піщаним розчином товщиною внутрішнього шару 20мм.

Віконні отвори в стінах запроектовані з чвертями з боків і зверху, призначеними для зручності установки віконних блоків. Над віконними і дверними отворами укладені залізобетонні перемички. Вони передають навантаження від вище розміщених конструкцій на стіни або простінки. У віконних отворах є по три перемички: одна — перетином 250х140 мм і дві — 120х140 мм. У дверних отворах одна перемичка перетином 250х140 мм.

Фундамент

Фундамент - одна з найвідповідальніших частин будівлі, що сприймає навантаження від надземних частин будівлі на підставу, а також сам піддається ряду статичних і динамічних силових і несилових дій. До статичних силових відносяться дії власної ваги конструкцій будівлі з вертикальними навантаженнями, що доводяться на них, бічного тиску ґрунту, його пружної відсічі і нерівномірних деформацій підстави; до динамічних — вітрові, сейсмічні, вібраційні дії. При високому рівні стояння ґрунтових вод фундамент піддається також гідростатичному тиску по бічній поверхні і підошві; при підставі, складеній пучинистими ґрунтами, — дії сил пучення. До несилових відносять дію ґрунтових вод і розчинених в них хімічно агресивних домішок, а також змінних температур по висоті фундаменту і його товщині .

При проектуванні даного котеджу з врахуванням особливості даної місцевості був вибраний монолітний фундамент. Характерною особливістю монолітного фундаменту є наявність бетонної плити, яка, у свою чергу, складає єдине ціле з опалубкою. Велика площа опори фундаменту сприяє зниженню тиску на грунт. Такий фундамент стійкий до навантажень, що виникають при заморожуванні, відтаванні і просадке ґрунту. В процесі пристрою фундаменту використовується арматурна сітка (не менше двох шарів). Для будівництва заміських будинків вибрана оптимальна товщина плити ,яка складає 40 см, при цьому 10 см знаходяться нижчим за рівень землі, а 30 см - вище за рівень.

Після того, як котлован викопаний, робиться піщана підготовка. Для того, щоб підвал не став жертвою ґрунтових вод, довкола будівлі влаштовується дренаж, а на підбетонці (тонкому шарі бетону) - у два шару гідроізоляція. Потім армується і заливається фундаментна плита. Арматура, що стирчить з неї, забезпечує нерозривний зв'язок плити і стін. Після того, як затвердіє бетон, в'яжеться арматурний каркас і виставляється опалубка стін. Відстань між арматурними стержнями складає не більше 30 см. Арматура утворює цілісну конструкцію і захоплює відмістку. Кути фундаменту проарміровани заломленими півколом стержнями і заведені в бічні стіни фундаменту. При такому армуванні виникає гнучка просторова конструкція стрічкового фундаменту, тобто виходить монолітний пояс, що нагадує монолітні пояси, що влаштовуються в зонах землетрусів.

Опалубка жорстко фіксується, щоб не відбулося витріщання стіни. Роль фіксаторів виконують домкрати, стяжні болти, що й вирівнюють балки. Бетонування починається тільки після перерахованих вище робіт. Укладку бетону ведуть шарами не більш 15 см, розрівнюючи лопатою й трамбуючи штикуванням. Бетон в армований фундамент рекомендується заливати за один раз. Неармовані фундаменти допускається бетонувати з перервами, залишаючи горизонтальні шви. Бетон потрібно втрамбувати. Робити це треба до тих пір, поки поверхня його не заблищить від вологи, що виступає. Одночасно потрібно простукувати опалубку зовні, щоб бетон краще проник у порожнечі між арматурами й опалубкою. Загладжування поверхні виконується за допомогою брусів, який переміщають по верхніх дошках опалубка. Глибина закладення фундаменту становить 1,2 м, що перевищує глибину промерзання ґрунтів у даному районі будівництва - 50-60 см. Цоколь будинку не виступає й не западає, утворюючи зі стінами єдину плоскість

Цоколь облицьовується цементно-піщаним розчином на основі гідрофобного цементу і виконується декоративне розшивання, що додає будівлі художню виразність.

По всьому периметру будівлі виконується відмістка шириною 900 мм з ухилом i=0,030. Вона призначена для захисту фундаменту від дощових і талих вод, проникаючих в грунт в близи стенів будівлі.

Внутрішні стіни і перегородки

Внутрішні стіни і перегородки - це внутрішні вертикальні конструкції, що захищають, в будівлях. Внутрішні стіни виконують в будівлі функції, що захищають і несуть, перегородки - що лише захищають.

Внутрішні стіни і перегородки - це внутрішні вертикальні конструкції, що захищають, в будівлях. Внутрішні стіни виконують в будівлі функції, що захищають і несуть, перегородки - що лише захищають.

Перегородки усередині будівлі зроблені з гіпсобетонних панелей і мають товщину 150 мм. На внутрішні стіни, що несуть, спираються перекриття і вони розділяють приміщення. Перегородки встановлюються на плити перекриття по шару толя.

На поверхню внутрішніх стенів і перегородок будівлі наноситься шар штукатурки завтовшки 20 мм.

Конструкції даних стін і перегородок задовольняють нормативним вимогам міцності, стійкості, вогнестійкості, звукоізоляції.

Перекриття

Перекриття служать для розділення будинку за висотою на поверхи. Дані конструктивні елементи сприймають навантаження від ваги вертикальних відгороджуючих конструкцій, сходів, а також від ваги предметів інтер’єра, обладнання та людей, які знаходяться у будинку, грають роль горизонтальних діафрагм жорсткості, що забезпечують стійкість будинку в цілому, а також забезпечує тепло- и звукоізоляцію приміщення. Ці навантаження передаються від перекриття на несущі стіни будинку. Перекриття також відповідають високим вимогам жорсткості та міцності на ізгиб. У цьому котеджі застосовані пустотні плити перекриття завтовшки 220мм,переваги застосування пустотних плит при будівництві об'єктів: плити випускаються будь-якої довжини до 9 метрів. Отже, можливо більш вільне проектування внутрішнього простору будинку й втілення складних фасадних і об'ємно-планувальних розв'язків. Вироби виготовляються з бетонної суміші високої якості, мають ідеальну поверхню із точною геометрією. У результаті приміщення будуть мати рівні й підлоги й стелі, при цьому значно скоротяться витрати по обробці. Завдяки поліпшеним шумоизоляционным характеристикам плит значно знижується рівень шумового впливу на проживаючих у будинку людей. За результатами випробувань показники покращилися в 1,82 рази. Плити легше традиційних на 5-10%. Застосовується високоміцний дріт діаметром 5 мм замість звичайної арматури. У підсумку знижується загальна вага й матеріалоємність конструкцій. Плити витримують вагу: до 1200 кг/кв.м. Внаслідок того, що плити полегшали знижуються витрати по транспортуванню - завантаження транспорту збільшується на 10%. Технологія безопалубного формования плит дозволяє знизити рівень матеріалоємності й працезатрати. 1 кв. м нової плити дешевше традиційної на 5 - 10%.

На зовнішні стіни перекриття укладаються від внутрішнього краю стіни на 160 мм, а на внутрішні стіни, що несуть, на 150 мм.

Для горищних і підвальних перекриттів, що відділяють опалювальні приміщення від не опалювальних, пред'являються теплозахисні вимоги. Тому горищне перекриття має шар утеплювача завтовшки 7 см з керамзиту.

Підлога

Як відомо, підлога в будинку — це частина конструкції, яка випробовує максимальні механічні навантаження. Вимоги до підлогового покриття повинні задовольнити декільком критеріям. Підлога має бути:

міцною;

теплою;

гідро- і звукоізолюючою;

естетичною;

довговічною;

Підлоги по міжповерхових перекриттях повинні володіти звукоізоляційними властивостями. У санітарному вузлі і в бойлерній покриття підлоги виконується з керамічної плитки. Конструкція підлоги першого поверху складається з наступних елементів: покриття - дощана підлога 35мм, стягування-20мм, прослойки- кремнеземне волокно від "СИЛЬЦЯ"(Росія) 3-8мм, що підстилає, тепло- і гідроізоляційного шарів-толь по мастиці 10мм,бетонной підставки 260 мм, ущільнений грунт. Конструкція підлоги другого поверху(окрім санвузла і бойлерної):паркетная дошка (25 мм), шар прокладки руберойду, лаги (40 мм) цементно-піщане стягування (30 мм), керамзит (40 мм), ж/б плита перекриття (220 мм).

Конструкція підлоги санузла і бойлерній: керамічна плитка; цементно-піщане стягування (15 мм); шар руберойду, цементно-піщане стягування (15 мм); керамзит (40 мм); ж/б плита перекриття (220 мм).

Стяжка - складова частина підлоги, що служить для утворення твердої підстави під покриття. Стяжка служить для того, щоб зробити більш рівної й твердої поверхню перекриття. Вона також допомагає вилучити дефекти основи. Стяжки влаштовуються по сипучих нежорстких (або ж пористим) матеріалам. Це може бути пісок, керамзитовий щебені, шлаки. Найпоширеніша монолітна стяжка - цементно-піщана - має міцність при стиску не менш 15 Мпа. Вона може бути армована сталевою сіткою або влаштована по дерев'яним ґратам. Можливе обладнання стяжки по бетонній підставі (так звана бетонна стяжка). У подібних випадках стяжкою вирівнюють підготовку або покладені в ній електро- і санітарно-технічні розведення.

Покриття - це частина самого верху підлоги, яка виконана з штучного паркету. Воно безпосередньо сприймає всі експлуатаційні навантаження.

Прошарок - проміжний шар. Він сполучає покриття з рівнем підлоги, або пов'язує його з підставою.

Підстилаючий шар, або підготовка, робиться безпосередньо на ґрунті. Ця частина конструкції підлоги необхідна, аби рівномірно розподілити навантаження по перекриттю.

У приміщеннях підлоги примикають до стін. Для того, щоб не було зазорів між підлогою й стінами, по всьому периметру приміщення прибиваються дерев'яні плінтуси. У приміщеннях, де поверхнею пола служить керамічна плитка, використовується плінтус із фасонної керамічної плитки.

Дах і крівля

Дах — конструкція, що забезпечує захист будівлі від атмосферних опадів і є обгороджуванням верху будівлі. Дах запроектований двосхила, горищна, кроквяна.

Запроектовані наслонні крокви спираються на зовнішні стіни , на яких закріплений підкроквяний брус 120*120(мауэрлат). Кроквяні ноги запроектовані у вигляді дерев'яного бруса, що має в перетині розміри 160*50.В частині верху конструкції даху крокви з'єднуються один з одним за допомогою двосторонньої дерев'яної накладки. Участині верху крівлі проходе ковзаний брус перетином 50х150 мм. Оскільки дерев'яні елементи даху працюють у вологому і вогненебезпечному режимі (на горищі проходить електропроводка) середовищі, вони мають бути оброблені антисептиками і антипіренами. Дуже важливе значення має крівля. Крівля - це один з найважливіших елементів в будь-якій будівлі. Головне призначення крівлі - це захист будівлі від атмосферних оп