Контроль і ревізія

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

з дисципліни

« Контроль і ревізія »

Вариант – № 15

Слухач : Сидоркевич Дмитро Іванович

Група : ЗФ – 02 ( фінанси ) Форма навчання : заочна

Робота подана до деканату :....................................................................

Реєстраційний номер :...................................................................................

Керівник : Демідов Олексій Анатолійович

Результат : ...........................................................................................................

м. Черкаси

2002 р.

З А В Д А Н Н Я

1. Зробити розрахунок фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, якщо документальною перевіркою касових операцій підприємства «Х,Лтд» за період 01.01.2002 р. по 05.01.2002 р. у касовій книзі підприємства відображено рух коштів, наведений у таблиці .....................................- 3

2. Способи створення неврахованих надлишків матеріальних цінностей та методи їх виявлення ..............................................................................................................................…...- 5

3. Ревізія розрахункових та кредитних операцій .............................................................…....- 7

4. Ревізія достовірності обліку основних засобів та ТМЦ ......................................….... - 9

Література ..............................................................................................................................................- 15

1. Зробити розрахунок фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, якщо документальною перевіркою касових операцій підприємства «Х,Лтд» за період 01.01.2002 р. по 05.01.2002 р. у касовій книзі підприємства відображено рух коштів, наведений у таблиці № 1.1.

Таблиця № 1.1. Довідка про рух готівкових коштів по касі підприємства «Х,Лтд» за період 01.01.2002 р. по 05.01.2002 р.

Розрахуємо штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у касі підприємства у вигляді таблиці № 1.2.

Таблиця № 1.2

В порушення п. 2. 13 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19. 02. 2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банків у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечать чинному законодавству України. ” ПП "Х, Лтд" 01.01.2002 року з отриманої готівки з установи банку для виплати зарплати видало кошті під звіт в розмірі 22,0 грн.

Пунктом 1, абз. 7 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 12.08.95 року N 436 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - передбачені фінансові санкції у розмірі витраченої готівки , а саме в сумі 22,0 грн.

В порушення п. 2. 12 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.” ПП "Х,Лтд" видало з виручки зарплату та мате­ріальну допомогу 03.01.2002 року – в розмірі 220,0 грн., 04.01.2002 року – в сумі 75,0 грн.

Згідно п. 1. 2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15. 03. 2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"виплати, пов'язані з оплатою праці - виплата основної та додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати та інші виплати,що не входять до фонду оплати праці... "

Пунктом 1, абз. 4 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України” від 12. 08. 95 року N 438 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, по­слуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомог, усів видів компенсацій при наявності податкової заборгованості передбачені фінансові санк­ції у вигляді штрафу у розмірі здійснення виплат, а саме в сумі 295,0 грн.

В порушення п. 2. 9 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління національного банку Україні 19.02.2001 року N 72, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 року за N 237/5428, де передбачено:

"Підприємства зобов' язані здавати готівкову виручку понад установ­лений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки ... " ПП "X, Лтд" не здало до банку залишок коштів понад установлений ліміт каси 75,0 грн., а саме: 02.01.2002 року в сумі 103,0 грн., 03.01.2002 ро­ку - 233,0 грн. , 04.01.2002 року - в сумі 158,0 грн., 05.01.2002 року - в сумі 278,0 грн.

Пунктом 1, абз. 2 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 12. 06. 95 року N 436 з послідуючими змінами, доповненнями від 11.05.1999 року N 491/99 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, передбачені фінансові санкції у двократному розмірі сум, виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Таким чином, фінансові санкції складають 1544,0 грн.

(772,0 грн. х 2 = 1544,0 грн. )

2. Способи створення неврахованих надлишків матеріальних цінностей та методи їх виявлення.

Існує багато способів створення надлишків продукції на виробництві. Це і недотримання технологічного процесу, а саме недовкладення продукції або складових компонентів, внаслідок цього створюється додаткова продукція. Також продукція може вироблятися в додатковий час і не надходити на склад. Так по данним податкової адміністрації України, зараз виробляється в чотири рази більше етилового спірту, якого потребує лікеро-горілчана промисловість та на іши потреби в парфумерній промисловості і інший спирт для тихничних потреб. А з надлишкового спирту може тим самим лікеро-горілчаним заводом виробляться не оприбуткована горілка, в наслідок цього бюджет неотримує величезних сум з акцизного збору та інших податків. Тому виявлення надлишкової продукції дуже складне завдання і повинно проводитися на всіх етапах виробництва, відгрузки на склад та надходження в торгівельну мережу. Для цього необхідно залучати не тільки контролюючи органи виробників (які можуть бути в зговорі з адміністрацією і мастерами цехів і участків) а інши контролюючи органи, контрольно-ревезійні, правоохоронні і податкові. А система обліку чітко налаженою, відповідно до норм бухгалтерського обліку, всі книги зберігатися відповідний час, не повинна бути перекрученою, з випривленнями та підчистками.

Вартість товарів, що входять до складу товарно-матеріальних запасів підприемства, відображається в обліку у відповідності з принципом собівартості, який можна визначити таким чином:

Базисною величиною для обліку вартосгі товарно-матеріальних запасів є вартість, яка становить собою ціну, сплачену за ці товари; або вартість того, що було використано, щоб придбати ці активи. Відносно товарно-матеріальних запасів вартість визначається як сума витрат, які прямо чи побічно мали місце у зв’зку з придбанням відповідних активів і доведенням їх до поточного стану, а також приставленням їх до теперішнього місця перебування .

3гідно з принципом вартості, побічні витрати, що мають місце у зв’зку з придбанням товарів (такі, як вартість транспортування, страхування, зберігання і так далі), повинні відображатись у складі вартості придбаних товарів. Але на практиці, через те що ці додаткові витрати не мають істотного значення , вони не включаються до вартості товарно-матеріальних запасів. Таким чином, з практичних міркувань багато компаній не відносять побічні витрати до вартосгі товарно-матеріальних запасів і відображають ці побічні витрати окремо. А як вартість придбаних товарів у цьому випадку береться лише їхня чиста вартість (тобто ціна, сплачена за рахунком-фактурою).

Два альтернативні типи систем обліку товарно-матеріальних запасів, які допомагають визначити вартість залишків товарно-матеріальних запасів на кінець облікового періоду та собівартість реалізованої продукції:

1. Періодична система обліку товарно-матеріальних запасів. — 3а ціеї системи підраховується загальна вартість придбаних товарів (включаючи початкове сальдо), а потім, наприкінці облікового періоду, визначається кінцеве сальдо за допомогою інвентаризації товарно-матеріальних запасів, наявних на кінець облікового періоду. Далі визначається вартість цих залишків на кінець облікового періоду шляхом множення кількості наявних товарів на вартість одиниці товару. 3гідно з періодичною системою обліку товарно-матеріальних запасів собівартість реалізованої продукції визначається як залишкова величина, тобто:

ПС + П - КС = СРП, де

ПС — початкове сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів,

П — придбання протягом облікового періоду,

КС — кінцеве сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів,

СРП — собівартість реалізованої продукції.

2. Постійна система обліку товарно-матеріальних запасів.— Ця система забезпечує даними про стан товарно-матеріальних запасів на кожний день облікового періоду по кожному елементу товарно-матеріальних запасів. Ці дані охоплюють: початкове сальдо, кожне придбання товарів підприємством, кожне зменшення (тобто продаж) товарно-матеріальних запасів підприємства та поточне сальдо товарно-матеріальних запасів. Ця система дає змогу визначити собівартість реалізованої продукції та кінцеве сальдо без проведення фізичної інвентаризації товарно-матеріальних запасів у кінці року. Згідно з цією системою кінцеве сальдо визначається як залишкова величина, тобто:

ПС + П - СРП = КС

3. Ревізія розрахункових та кредитних операцій

Розрахувати розмір фінансових санкцій та пені за порушення діючого законодавства з питань оподаткування окремо по податку на додану вартість, та податку на прибуток підприємств.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.

В порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 188/97-ВР, згідно якого не дозволяється включення до податкового кредиту витрати по сплаті податку при придбанні товарів (робіт, послуг) вартість яких не відноситься до складу валових витрат, ПП "Х,Лтд" безпідставно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість за червень 2001 року в сумі 13340,0 грн.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну подат­кову службу в Україні» в редакції Закону від 05.02.1998 року N 83/97 - ВР та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-ІІІ встановленого у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, сбору (обов'язкового платежу) починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким плат­ником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такою суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громодян. Розрахунок додається в таблиці №3.1.

Таблиця №3.1

Розрахунок штрафних фінансових санкцій по податку на додану вартість

Валові витрати

В порушення п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, де вказано :

“Валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності ... “ ПП “Х, Лтд” зависило валові витрати в I кварталі 2001 р. по придбанню матеріалів у неплатника податку на додану вартість, та використаних не на виробництво в розмірі – 55 900,00 грн., в II кв. 2001р. в розмірі – 66 700,00грн.

Податок на прибуток

В порушення п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, де вказано :

“Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3. цього Закону...” ПП “Х, Лтд” занизило суму оподаткованого обороту за I кв. 2001 р. на суму 55 900,00 грн., за II кв. 2001р. в розмірі – 66700,00 грн., та не сплатило до бюджету податок на прибуток за I кв. 2001 р. в розмірі 20 010,00 грн.

За заниження сум податків відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну подат­кову службу в Україні» в редакції Закону від 05.02.1998 року N 83/97 – ВР та п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-ІІІ передбачено фінансові штрафні санкції в сумі 9 194,00 грн. (Розрахунок в табл. № 3.2)

Таблиця № 3.2

Розрахунок фінансових санкцій по податку на прибуток.

4. Ревізія достовірності обліку основних засобів та ТМЦ.

Згідно Постанові правління Національного банку України «Про затвердь-ження Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України та схвалення відповідних рекомендацій» № 419 від 20.08.99р., інструкція визначає порядок обліку запасів товарно-матеріальних цінностей, та іншими нормативно-правовими актами та міжнародного стандарту бухгалтерського обліку N 2 “Запаси” і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 ”Запаси”

Інструкція містить основні положення з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей.

Запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що банк отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, а їх вартість може бути достовірно визначена.

До складу запасів товарно-матеріальних цінностей включаються матеріальні активи, що призначені для забезпечення безперервної роботи банку чи для надання послуг, а також отримані в заставу. Запаси товарно-матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському балансі як активи та складаються з господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються не більше ніж один рік.

До складу запасів господарських матеріалів належать товарно-матеріальні цінності, які потрібні для діяльності банку, а також для ремонту приміщень та інших основних засобів.

Малоцінними та швидкозношуваними вважаються предмети, строк служби яких менший, ніж один рік.

Господарські матеріали і малоцінні та швидкозношувані предмети в бухгалтерському обліку оприбутковуються за фактичними цінами придбання - первісною вартістю, включаючи витрати на доставку, податки, збори та інші обов'язкові платежі (окрім тих, що згодом відшкодовуються банку), за рахунками N 3400 "Господарські матеріали на складі" та N 3410 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі".

Передавання товарно-матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію чи їх реалізація банками здійснюється за вартістю, що визначається за одним із таких методів:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості;

вартості перших за часом надходження запасів - "перше надходження - перший видаток" (ФІФО);

вартості останніх за часом надходження запасів - "останнє надходження - перший видаток" (ЛІФО).

Для всіх одиниць запасів бухгалтерського обліку, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із наведених методів. Вибраний метод визначення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей обумовлюється обліковою політикою банку.

Вартість товарно-матеріальних цінностей, переданих в експлуатацію та використаних для підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані, відображається за рахунками витрат, а використаних для поліпшення об'єкта основних засобів, - за рахунками капітальних інвестицій.

Основним завданням бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей є правильне і своєчасне документування і відображення операцій за рухом запасів товарно-матеріальних цінностей; контроль за залишками, надходженням і витратами запасів; контроль за зберіганням запасів.

Запаси товарно-матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю. Первісна вартість запасів товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку не змінюється.

Для визначення вартості одиниці запасів товарно-матеріальних цінностей (однорідних, придбаних за різними цінами, виданих зі складу в експлуатацію або для реалізації та оцінки їх кінцевих запасів) застосовуються методи, що зазначені нижче.

Метод перших закупок (його ще досить часто називають ФІФО — від абревіатури назви методу англійською мовою: Fігst-Іn, Fігst Оut) спирається на припущення, що ті одиниці товару, які були придбані першими, першими і продаються. Відповідно, як собівартість реалізованої продукції спочатку відображаються товари, що були наявні на початок облікового періоду (за їхньою вартістю), потім — товари, що були першими придбані протягом облікового періоду (за їхньою вартістю), і так далі; вартість залишків товарів на кінець облікового періоду відображається, таким чином, фактично за вартістю останніх за часом придбань. Метод ФІФО, як ми бачимо, відносить вартість товарів, придбаних першими, до собівартості реалізованої продукції;а варість товарів, що придбані останніми, відноситься до сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів на кінець облікового періоду.

Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ФІФО наведено у таблиці № 4.1.

Часто головним аргументом на користь цього методу називають те, що він відповідає фізичному руху (тобто фактичній послідовності придбання і продажу) товарів. Звичайно, одиниці товару, які придбані раніше, і продаються першими. Але навіть, якщо така послідовність не дотримується, метод ФІФО може застосовуватися тому, що він дозволяє віднести (рознести) підсумкову вартість товарів для продажу до собівартості реалізованої продукції і кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів систематичним та раціональним чином. Метод ФІФО раціональний, систематичний, його легко застосовувати, він не припускає маніпулювання. У бухгалтерському балансі кінцеве сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів відображається згідно з методом ФІФО на базі вартості останніх закупок. Це забезпечує реалістичне відображення вартості товарно-матеріальних запасів (кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів) на дату бухгалтерського балансу. Але у звіті про прибутки та збитки величина собівартості реалізованої продукції відображається за вартістю старі­ших закупок, що може не відповідати поточній собівартості товарів для прода­жу. Наслідки такої оцінки (за методом ФІФО) для бухгалтерського балансу (тобто кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів) та звіту про прибутки та збитки (тобто собівартості реалізованої продукції) залежать від того, наскільки змінилися ціни протягом облікового періоду.

Метод середньозваженої вартості передбачає, що при кожному надходженні товарно-матеріальних цінностей на склад, середньозважена вартість кожної одиниці товару на складі має бути перерахована. В подальшому передавання запасів зі складу в експлуатацію проводиться за цією вартістю, доки на склад не надійдуть нові товарно-матеріальні цінності і не відбудеться новий перерахунок середньої вартості цінностей. Вартість кожної одиниці запасів визначається як середня величина вартості цінностей на початок облікового періоду та вартості подібних цінностей, придбаних протягом цього облікового періоду. Середньозважена вартість одиниці запасів товарно-матеріальних цінностей дорівнює сумі вартостей наявних та отриманих запасів, розділеній на кількість одиниць запасу цінностей. Сальдо рахунків запасів товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду базується на середній вартості придбаних запасів.

Коли розраховується середня вартість одиниці обліку товарів або матеріалів, то отримана середня величина, як правило, округлюється до цілих центів. Ця округлена величина використовується для визначення кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів, а оскільки собівартість реалізованої продукції визначається шляхом вирахування кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів з підсумкової вартості товарів для продажу, то будь-яка неточність, яка може виникнути через округлення, не призводить до порушення рівності між величиною товарів для продажу протягом облікового періоду та сумою собівартості реалізованої продукції і кінцевого сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів. Згідно з постійною системою обліку товарно-матеріальних запасів, як правило, застосовується поточна середньозважена вартість, а не середньозважена вартість, єдина для всього облікового періоду (як згідно з періодичною системою) .

Середньозважений метод — це раціональний, систематичний та простий у застосуванні метод; за його застосування немає місця маніпулюванню даними. Цей метод забезпечує відносно вартості товарно-матеріальних запасів показні дані для всього періоду (з урахуванням початкового сальдо), а не даними, вірними лише для початку, кінця облікового періоду, чи якогось визначеного моменту у цьому обліковому періоді . Показні дані відображаються як у бухгалтерському балансі (кінцеве сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів), так і у звіті про прибутки та збитки (собівартість реалізованої продукції). Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом середньозваженої вартості наведено у таблиці № 4.2.

Метод останніх закупок, — ЛІФО (його називають так від абревіатури назви методу англійською мовою — Lаst-Іn, Fігst-Оut), — виходить з припущення, що одиниці товару, що придбані останніми, продаються в першу чергу. Не зважаючи на фактичний (фізичний) рух товарів, метод ЛІФО відносить до собівартості реалізованої продукції в першу чергу вартість одиниць товару, що були придбані останніми. Таким чином, залишки товарно-матеріальних запасів на кінець облікового періоду відображаються у бухгалтерському балансі за вартістю одиниць товару, що відображалися у початковому сальдо рахунка товарно-матеріальних запасів чи були придбані першими протягом звітного періоду. Тобто підхід за методом ЛІФО прямо протилежний підходу за методом ФІФО.

Метод ЛІФО раціональний та систематичний. Однак за цього методу є деякий простір для маніпулювання: зокрема це може бути зроблено за допомогою великих партій товару наприкінці облікового періоду (що відповідно збільшить собівартість реалізованої продукції, яка відображається за вартістю останніх закупок, — а, відповідно, зменшить суму отриманого доходу). У звіті про прибутки та збитки вартість проданих одиниць товару відображається за ціною останніх закупок, що практично відповідає їх поточній вартості. І навпаки, у бухгалтерському балансі залишок товарів на кінець облікового періоду відображується за вартістю досить давніх закупок, ціна яких може вже не відповідати їхній поточній вартості.

Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ЛІФО наведено у таблиці № 4.3.

Метод ідентифікованої вартості передбачає ведення записів за кожною окремою одиницею запасу, що придбана і відповідно передана в експлуатацію або реалізована. Запаси, що не взаємозамінюються, оцінюються за ідентифікованою вартістю.

Таблиці № 4.1. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ФІФО.

Згідно з рахунком запасів цінностей необхідно методом ФІФО обчислити вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р.

--------------------------------------------------------------------------------------

| Дата |Отримано| Передано в | Запаси після кожної |Усього|

| |на склад | експлуатацію | операції |(грн.) |

|---------+------------+--------------------+----------------------------+---------|

|1997 р. |10 шт. | |10 шт. по 30 грн. (300) | |

|січень |по 30 | | | 300 |

| |грн. | | | |

|----------+-----------+--------------------+-----------------------------+--------|

|квітень | 10 шт. | |10 шт. по 30 грн. (300) | |

| |по 34 | |10 шт. по 34 грн. (340) | 640 |

| |грн. | | | |

|----------+-----------+--------------------+----------------------------+---------|

|травень | |8 шт. по 30 грн. |2 шт. по 30 грн. (60) | |

| | | |10 шт. по 4 грн. (340) | 400 |

|----------+-----------+--------------------+-----------------------------+--------|

|жовтень |20 шт. | |2 шт. по 30 грн. (60) | |

| |по 40 | |10 шт. по 34 грн. (340) | |

| |грн. | |20 шт. по 40 грн. (800) | 1200 |

|-----------+---------+---------------------+----------------------------+---------|

|листопад| |2 шт. по 30 грн. | | |

| | |10 шт. по 34 грн.| | |

| | |12 шт. по 40 грн.|8 шт. по 40 грн. (320) | 320 |

--------------------------------------------------------------------------------------

Вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р. оцінюється в 320 грн.

Таблиці № 4.2. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом середньозваженої вартості.

Згідно з рахунком запасів цінностей необхідно методом середньозваженої вартості обчислити вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р.

-------------------------------------------------------------------------------------

| Отримано на | Передано в |Кількість | Середньозва- |Загальна|

| склад |експлуатацію | одиниць | жена вартість |вартість |

| | | запасу |одиниці запасу | запасів |

| | | (шт.) | (грн.) | (грн.) |

|------------------+------------------+------------+-------------------+----------|

|1997 р. | | 10 | 30 | 300 |

|січень | | | | |

|10 шт. по 30 | | | | |

|грн. | | | | |

|------------------+------------------+------------+-------------------+----------|

|Квітень | | 20 | 32* | 640 |

|10 шт. по 34 | | | | |

|грн. | | | | |

|------------------+--------------------+-----------+-----------------+-----------|

|травень |8 шт. по 32 | 12 | 32 | 384 |

| |грн. | | | |

|------------------+--------------------+-----------+----------------+------------|

|жовтень | | 32 | 37** | 1184 |

|20 шт. по 40 | | | | |

|грн. | | | | |

|------------------+-------------------+------------+----------------+------------|

|листопад |24 шт. по 37 | 8 | 37 | 296 |

| |грн. | | | |

-------------------------------------------------------------------------------------

Вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р. оцінюється в 296 грн.

* У квітні середньозважена вартість одиниці запасів обчислюється таким чином:

В.Н.З. + В.О.З. 300 (10 шт.х30 грн.) + 340 (10 шт.х34 грн.) 640

------------------- = ----------------------------------------------------- = ----- = 32,

К.О.З. 20 20

де В.Н.З. - вартість наявних запасів;

В.О.З. - вартість отриманих запасів;

К.О.З. - кількість одиниць запасу.

** У жовтні середньозважена вартість запасів обчислюється таким чином:

В.Н.З. + В.О.З. 384 (12 шт.х32 грн.) + 800 (20 шт.х40 грн.) 1184

------------------- = ---------------------------------------------------------- = ----- = 37.

К.О.З. 32 32

Таблиці № 4.3. Обчислення вартості запасів товарно-матеріальних цінностей методом ЛІФО.

За даними рахунку запасів цінностей необхідно методом ЛІФО обчислити вартість запасів на складі на 1 грудня 1997 р.

----------------------------------------------------------------------------------------

| Дата |Отримано на| Передано в | Запаси після кожної |Усього |

| | склад | експлуатацію | операції |(грн.) |

|----------+----------------+-------------------+---------------------------+---------|

| 1997 р. |10 шт. по | |10 шт. по 30 грн. | 300 |

| січень |30 грн. | |(300) | |

|----------+----------------+-------------------+---------------------------+---------|

| квітень |10 шт. по | |10 шт. по 30 грн. | |

| |34 грн. | |(300) | 640 |

| | | |10 шт. по 34 грн. | |

| | | |(340) | |

|-----------+------------+----------------------+----------------------------+--------|

| травень | |8 шт. по 34 грн. |10 шт. по 30 грн. | |

| | | |(300) | 368 |

| | | |2 шт. по 34 грн. | |

| | | |(68) | |

|-----------+------------+----------------------+-----------------------------+-------|

| жовтень|20 шт. по | |10 шт. по 30 грн. | |

| |40 грн. | |(300) | |

| | | |2 шт. по 34 грн. (68) | 1168 |

| | | |20 шт. по 40 грн. | |

| | | |(800) | |

|-----------+-------------+---------------------+----------------------------+--------|

|листопад| |20 шт. по 40 грн.| | |

| | |2 шт. по 34 грн. | | |

| | |2 шт. по 30 грн. |8 шт. по 30 грн. | 240 |

| | | |(240) | |

------------------------------------------------------------------------------------------

Вартість запасів товарно-матеріальних цінностей на складі на 1 грудня 1997р. оцінюється в 240 грн.

Література:

1. Постанова Правління Національного банку України 07.07.94 р. N 129 про затвердження інструкції N 1 «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України» ;

2. Постанова КМ України та НБУ “Про вдосконалення касового виконання державного бюджету” від 21.01.98 р. № 68 – офіційний вісник КМУ № 3;

3. «Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні»N 228 від 02.02.95Затверджено постановою ПравлінняНаціонального банку УкраїниN 21 від 2 лютого 1995 р.

4. Інструкція N 4 про організацію роботи зготівкового обігу установами банків УкраїниЗатвердженопостановою Правління Національногобанку України N 149 від 20 червня1995 року

5. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” м.Київ, 12 червня 1995 року N 436/95;

6. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94 зі змінами і доповненнями;

7. ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 № 509-XII зі змінами і доповненнями;

8. ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР зі змінами і доповненнями;

9. Постанова правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України та схвалення відповідних рекомендацій »№ 419 від 20.08.99 ;