Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
Зміст
Вступ
1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів (Ipidae)
Розділ 2. Матеріал та методи дослідження
2.1 Фізико-географічна характеристика території Плужнянського лісництва
2.2 Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва
2.3 Методики дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників
2.4 Матеріал дослідження чисельності представників родини короїдів Плужнянського лісництва
2.5 Методики обрахунку кількісного складу короїдів хвойних дерев
Розділ 3. Результати власних досліджень
3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)
3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae
3.3 Система комах-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
3.4 Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва
3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)
Висновки
Вступ
Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс – це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.
Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, пом’якшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.
Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.
Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.
Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.
Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.
У зв’язку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.
Характерною ознакою досліджуваної території Плужнянського лісництва є інтенсивне ерозійне почленування – місцевість тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територія характеризується сильно еродованими сірими лісовими і опідзоленими ґрунтами. Хвойні ліси Плужнянського лісництва складають такі породи дерев як сосна звичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна європейська і модрина європейська. Підлісок в основному складається з крушини ламкої, горобини звичайної, ліщини звичайної та ін.
Розміщення лісництва, природні умови, клімат, густа лісистість створюють оптимальні умови для існування стовбурових комах-шкідників хвойних дерев, зокрема представників таких родів: лубоїд (Blastophagus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), поліграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).
Актуальність теми дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливають на розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництва реалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісового господарства і всього району в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникам присвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливу лісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося, а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробити заходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.
Метою дипломної роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва.
Об’єктом дослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.
Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.
Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання:
Ø охарактеризувати територію проведення досліджень;
Ø освоїти методики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;
Ø дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лісництва;
Ø вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;
Ø провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родини короїдів (Ipidae);
Ø систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва;
Ø провести кількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;
Ø розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.
1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
До родини належать дрібні жуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майже циліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покрите темними волосками, іноді волоскоподібними лусочками (13). Голова більш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні ряди втиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними передніми гомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині.
Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники (26).
| |||||