Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій

План

Вступ

1. Роль ПР у формуванні іміджу громадської організації

1.1   Поняття і структура іміджу громадської організації

1.2   Механізми та етапи формування іміджу громадської організації

2. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю

2.1 Специфіка діяльності ФПО

2.2 Взаємодія ФПО з громадськістю: канали та прийоми

2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області, аналіз публікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ

3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації

3.1 Подієві комунікації в структурі зв’язків ФПО з громадськістю

3.2 Діяльність Рівненської профспілкової організації в Інтернеті

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

На даному етапі розвитку людства, зокрема, після того, як Україна стала незалежною державою, та почала розвивати ринкові відносини, почався стрімкий порив до виникнення різноманітних компаній, організацій, товариств, тощо. Це посприяло розширенню поля діяльності громадських зв'язків (Public Relations). Зовнішня та внутрішня політика держави, передвиборні кампанії, “фабрика зірок”, ефективна робота з пресою, секрети формування громадської думки, комерційна, а також соціально – політична реклама – це далеко не весь спектр Public Relations.

 ПР засновують у різних соціальних інститутах, комерційних структурах, органах державної влади, некомерційних організаціях, включаючи наукові і навчальні заклади, лікарні, добровільні асоціації, профспілки тощо.

ПР-технології не мають кордонів. Вони досить давно стали звичним явищем в США, західноєвропейських країнах і все більше проникають в інші регіони світу.

 Особливу увагу PR приділяють особливу увагу створенню іміджу з використанням сучасних ПР-технологій як однієї з актуальних проблем суспільного і економічного життя сучасної України.

На заході дослідження в сфері іміджу набули більш широкого поширення. Було б неправильним стверджувати, що в нашій країні вони не проводились взагалі, але вони мали вузьку ідеологічну спрямованість, не були доступні для широкого кола громадськості.

Розвиток ринкової економіки спричинив за собою збільшення категорій суб'єктів, зацікавлених у правильному і дієвому формуванні власного іміджу. Не є винятком і недержавні, громадські організації. Вони щиро зацікавлені в тому, щоб налагодити партнерські стосунки з населенням. Деякі організації проводять незалежні економічні, соціальні і інші дослідження, інші сприяють економічному становленню жіноцтва, треті відроджують українське фермерство, ще хтось бореться з торгівлею людьми, Федерація профспілок Рівненської області відстоює конституційні права громадян. Будь-яка громадська організація, навіть якщо вона робить найскромніший внесок у прогресивний розвиток українського суспільства, в повсякденній діяльності нерідко стикається з різними проблемами. Йдеться про байдужість, нерозуміння, а інколи і негативне ставлення до діяльності громадської організації з боку влади, громадян, інколи з боку інших організацій. Причина цих явищ проста – недостатня поінформованість щодо намірів, програмних цілей та досягнутих результатів організації. Вихід із цієї ситуації один – застосування сучасних ПР-технологій, формування позитивного іміджу, ефективна комунікація з громадськістю. Напрацьовані Заходом схеми рішення подібних задач не відповідають повною мірою умовам життя пострадянського суспільства. Ця проблема є досить актуальною.

Сьогодні ринок переповнений перекладеною зарубіжною літературою з питань Public Relations і, зокрема, формування іміджу. Проте, на мою думку, ці видання потребують переробки і адаптації особливостей сприйняття і стереотипів українських громадян. Саме тому в дипломній роботі я використала, в основному, матеріали українських і російських видань.

 Розглянемо деякі з них. Лєбєдєва Т.Ю. в своєму посібнику “Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисура” надає системну модель паблік рилейшнз виділяючи їх різноманітні предметні сфери. Книга доповнена главами про методологію, функції і тенденції паблік рилейшнз, про структуру взаємодії з засобами масової комунікації, про особливості використання іміджу організації, компанії тощо.

 Моїсєєв В.А в своїй книзі “Паблик рилейшнз – средство специальной комуникации” значну увагу приділяє функціям ПР і особливостям їх реалізації, засобам реалізації завдань ПР, організації і проведенню роботи в ПР тощо.

Альошина І.В. в своєму посібнику “Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетёров” викладає сучасні концепції, методичні основи і практичні рекомендації побудови і ведення комунікацій організації з громадськістю. Розглянуті цілі, методи, форми і конкретні інструменти планування і реалізації відносин організації з засобами масової інформації, з різними категоріями громадськості, з державними структурами тощо.

В навчальному посібнику Королька В.Г. “Основи паблік рилейшнз” висвітлюється широке коло питань, пов’язаних з ПР. Автор розглядає механізми функціонування громадської думки, створення іміджу і лобіювання. Особлива увага приділяється етиці ПР. Підручник наповнений прикладами з практичної діяльності.

Навчальний посібник Тихомирової Є.Б. “Зв’язки з громадськістю” містить виклад найбільш важливих проблем ПР. В ньому широко розкриті питання, що стосуються теорії комунікації, історії виникнення та розвитку ПР, характеризуються громадські зв’язки як сфера наукової та практично прикладної діяльності, розкриваються методи, канали та форми комунікації з громадськістю та їх специфіка в окремих сферах життя суспільства. Значна увага приділяється сучасним ПР-технологіям та іміджу.

Поза увагою дослідників поки що залишилася проблема ПР-забезпечення діяльності профспілкових організацій, саме тому об'єктом нашого дослідження стала комунікаційна діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини – Федерації профспілок області.

Предметом дослідження є формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних ПР – технологій.

 Базою дослідження є ПР-діяльність Федерації профспілок Рівненщини.

Мета дослідження — розробка ПР-програми діяльності ФП Рівненщини як основу для підвищення її іміджу.

 Завдання дипломної роботи:

 - Проаналізувати особливості та основні етапи формування іміджу громадських організацій.

- Проаналізувати діяльність Рівненської профспілкової організації у сфері громадських зв'язків.

 - Розробити програму ПР – заходів підвищення іміджу ФПО.

 - Розглянути структуру іміджу громадської недержавної організації. - Виявити вимоги, яким повинен відповідати імідж ФПО.

- Розглянути фактори впливу на імідж громадської організації.

- Охарактеризувати основні канали комунікації з громадськістю.

- Дослідити рівень поінформованості громадськості Рівненської області про діяльність ФПО.

- Дослідити реальний імідж ФПО

- Розробити програму ПР-забезпечення підвищення іміджу ФПО .

Методологією вивчення даної теми є загальна методологія вивчення суспільних явищ. Щодо конкретних методів досліджень, то в процесі роботи було використано системний аналіз. Під час розгляду матеріалів про діяльність Федерації профспілок області було проведено контент-аналіз місцевої преси, для виявлення громадської думки щодо іміджу ФПО застосовувалося телефонне експрес-опитування. Порівняльний метод було застосовано при аналізі отриманих результатів емпіричних досліджень.

Дисерельну базу дослідження становлять:

- ресурси глобальної мережі Інтернет;

- публікації в періодичних виданнях;

- документація та інші неопубліковані матеріали Федерації профспілок Рівненщини;

- інтерв’ю з головою ФПО.

 Наукова та практична значущість дипломної роботи полягає в набутті та отриманні додаткових знань та навичок у галузі ПР-діяльності. Дослідження також є внеском у подальші розвиток та формування позитивного іміджу профспілкових організацій, що надалі може бути використано у практичній діяльності ФП Рівненщини.


1. Роль ПР у формуванні іміджу громадської організації

імідж паблік рилейшнз громадський

1.1 Поняття та структура іміджу громадської організації

Одним з нових явищ, пов'язаних з ПР є імідж. Це явище з'явилося порівняно недавно. Але прийоми іміджмейкінгу були відомі ще за часів Стародавньої Греції, або Шумера. З часом вони удосконалювалися і ось сьогодні ми змінили терміни “авторитет”, “репутація”, “престиж” на нове- “імідж”. Що ж таке імідж? Точніше що таке імідж громадської організації?

Тож імідж – це певні враження, які справляє організація на громадськість, – це певні уявлення про організацію і її діяльність, що цілеспрямовано формуються в масовій свідомості населення за допомогою реклами, пропаганди тощо.

Ми можемо розглянути імідж як певного роду образ і стан свідомості людей. Одна і та ж організація може по-різному сприйматись різними людьми. Саме тому виникають різні уявлення про організацію, що призводить до виникнення іміджу. Будь-яка організація повинна прагнути щоб уявлення і враження про неї в більшості випадків були лише позитивними. Але, якщо з тих чи інших причин вони складаються негативними, слід негайно їх змінити.

Візьмемо для прикладу Федерацію профспілок Рівненської області. З розпадом Радянського Союзу посилилась недовіра до профспілкових організацій.

За роки існування незалежної України організація не зробила важливих кроків для покращення свого іміджу. Недостатня поінформованість громадськості не дозволяє змінити стереотипи і уявлення населення про ФПО і її діяльність.

В основі іміджу лежать як матеріальні, так і нематеріальні аспекти життя. Уявлення про громадську організацію та її імідж виникає в результаті сприйняття населенням різних напрямів і завдань організації, враження від моральних та інтелектуальних властивостей керівних організацій. Саме імідж керівника громадської організації значною мірою впливає на імідж організації вцілому. Внутрішні особливості - самооцінка, відсутність комплексів обов'язково вплинуть на формування позитивного іміджу. Імідж керівника організації носить особистий характер, адже уявлення людей є насамперед сприйняттям її особистих властивостей і рис. Наприклад, голова ФПО Вінічук Володимир Дмитрович в уявлені населення Рівненської області постає як добропорядний сім'янин, батько чотирьох дітей, люблячий чоловік, відданий своїй роботі керівник, енергійна, комунікабельна людина.

Імідж самої організації також може містити в собі певні особистісні характеристики. Наприклад, Федерація профспілок є етичною, корисною, гуманною, прогресивною, неконфліктною організацією.

Імідж громадської організації може бути внутрішнім і зовнішнім. Зовнішній імідж може скластись по-різному для окремих груп громадськості (це пов'язано з різною поведінкою тих чи інших категорій населення щодо громадської організації). Громадська позиція виходить на перше місце для широкої громадськості.

Внутрішній імідж організації – це враження й уявлення персоналу про організацію як роботодавця. Для покращення внутрішнього іміджу організації проводять різні конкурси серед персоналу, вводять премії, нагороди, призи тощо.

Дослідники зазначають, що люди, формуючи імідж різних об’єктів, свідомо або напівсвідомо очікують від нього вирішення певних завдань.

Задоволення власних потреб. Імідж організації є основою для їхньої діяльності (чи можливе співробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Іноді цю функцію іміджу називають функцією ідентифікації, оскільки об’єкт іміджу стає знайомим і стає таким, що прогнозується.

Створення певної системи оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття та координації життя.

Протиставлення та порівняння одного об’єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджі обох. (32,316)

В сучасних умовах розвитку суспільства, становлення ринкової економіки в громадських організаціях на перше місце виходить проблема іміджу. Завдання створення, зміни, коректування чи посилення іміджу організації стоять перед ПР-працівником у щоденній роботі. Щоб налагодити ефективні, результативні стосунки між організацією і громадськістю, слід подати її соціальному оточенню як корисну, привабливу структуру.

Людство ще з давніх часів займається питанням іміджу, тому ця проблема не є новою в сучасному суспільстві. Без відповідних іміджів не могли б існували поліція, армія, релігійні організації, спецслужби, органи влади тощо. В позитивному іміджі зацікавлена будь-яка організація. Не є винятком і Федерація профспілок області. Цій організації для покращення свого іміджу слід постійно і цілеспрямовано займатись своїм іміджем, ефективніше працювати з громадською думкою.

Існує багато причин, чому Рівненській профспілковій організації слід більше уваги приділяти своєму іміджу. Основні з них це:

- він покращить поінформованість про діяльність ФПО, що сприятиме зростанню позитивного ставлення до неї;

- змусить репутацію краще, ефективніше працювати на організацію;

- заперечить неправильні негативні уявлення про організацію;

- буде позиціонувати організацію як таку, що рухається в перед - є прогресивною;

- об'єднає підрозділи структурної організації під одним іміджем;

- підвищить значимість організації в суспільстві;

- підкреслить те, що саме ФПО якнайкраще підходить до вирішення тих чи інших соціальних проблем тощо.

Розглянемо, яку структуру має реальний і бажаний імідж Федерації профспілок області (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

Вид характеристикиОзнакаРеальний іміджБажаний імідж
1. технологічніа)наявність комп’ютерів++
б) власний сайт-+
в)підключення до Інтернету-+
2. соціальніа) корисність++
б) важливість для населення++
в) бідна+-
г) обмеженість у діяльності+-
д) активність-+
е) перспективність-+
є) прогресивність-+
ж) відповідність сучасним вимогам-+
3. фірмовий стильпрапор++
логотип++
гасло++
гімн++
фірмові кольори++
достатнє використання фірмового стилю-+
4. особистісніпорядна++
надійна-+

етична

турботлива

++
++
гуманна++

Отже, порівнявши реальний і бажаний імідж ФПО, можемо зробити висновок, що реальний імідж є не достатньо високим і значно відрізняється від бажаного, особливо в сфері технологічних і соціальних характеристик. Рівненській профспілковій організації слід зробити все можливе, щоб реальний імідж організації став максимально наближеним до бажаного.

Розглянемо детальніше фірмовий стиль. Фірмовий стиль – це низка прийомів (кольорових, графічних, мовних тощо), які забезпечують розпізнавання організації, нагадують про ті позитивні емоції, які відчула особа, скориставшись її послугами в минулому. Фірмовий стиль є зразком того, що ФПО працює зразково, не приховує невиконання своїх завдань і функцій.

Визначимо яким вимогам буде відповідати імідж Рівненської профспілкової організації:

1. Синтетичність. Це означає, що у стислій, символічній формі (за допомогою гімну (див. Додаток 1.1), логотипу, фірмових кольорів, гасла і т. д.)будуть відображатись основні аспекти діяльності громадської організації та особливості її функцій.

2. Правдивість. Тобто імідж повинен бути максимально наближеним до об'єкта. Не всі особливості ФПО слід відображати, проте організація має бути такою, якою хоче бачити її громадськість. Не словами, обіцянками, заявами слід заявляти про себе, а конкретними справами.

3. Пасивність.

4. Яскравість та конкретність. Якщо імідж буде торкатись почуттів громадськості, відповідати її конкретним запитам, вимогам і потребам, то лише тоді образ організації краще сприйматиметься громадськістю.

5. Спрощеність. Просте сприймається і запам'ятовується краще.

6. Невизначеність.

7. Динамічність. Це дозволить його час від часу змінювати і коректувати.

1.2 Механізми та етапи формування іміджу громадської організації

Існує ряд факторів, що впливають на формування того чи іншого іміджу.

Розкриємо детальніше ці фактори. Система цінностей та норм включає в себе категорії морально-етичного характеру такі як уявлення про добро, істину, благородство, справедливість і т. д., а також сукупність сподівань і вимог, які висуває суспільство до своїх членів.

Система соціальних стереотипів – це сукупність поширених у соціальній думці упереджених уявлень про даний об`єкт. Стереотипи містять у собі значний емоційний компонент, тому вони часто бувають односторонні і неповні. Вони допомагають людині приймати рішення ще до аналізу даного положення справ чи якоїсь ситуації. Стереотипи збільшують швидкість обробки інформації людиною. (32, 326 )

Установка – це психологічна основа стереотипів – готовність людини сприймати явище чи процес тим чи іншим чином та відповідно реагувати на них.

Крім цього, на характер уявлень, що виникають, впливає і соціальний статус організації, і її “особистісні” характеристики, і характерні особливості соціального середовища, в якому існує організація.

Імідж організації не є сталим. Інколи він змінюється сам собою (некеровано), але в більшості випадків його можна і потрібно створювати, змінювати, конкретизувати самому. Існує певна послідовність дій для досягнення бажаного іміджу.

Розглянемо ці дії поетапно.

1-й етап. Виявлення стереотипів та установок людей щодо організації. На цьому етапі працівникові слід зайнятись дослідницькою діяльністю, а саме – виявити стереотипи та установки, які існують серед громадськості.

2-й етап. Формуємо характеристики компонентів іміджу. Тобто, провівши аналітичну діяльність, створимо проект ідеального іміджу та визначимо засоби, за допомогою яких зможемо перетворити цей проект у реальність. На цьому етапі проведемо такі заходи, як позиціювання і відбудова.

3-й етап. Переклад обраних характеристик різними “мовами” - вербальною, візуальною, дієвою. Щоб досягти максимального результату, слід використовувати комплекс технологій.

ПР-працівник повинен готувати виступи, влаштовувати зустрічі керівництва організації з пресою, дбати про зовнішній вигляд керівника організації і персоналу, проводити особисті зустрічі керівництва з громадськістю, слідкувати, щоб регулярно на телебаченні відбувався показ керівництва або організації, щоб в ЗМІ час від часу опублікувались фотографії і інтерв`ю, ефективно використовувати символіку організації. Також ПР-працівник повинен час від часу використовувати спонтанні чи спеціально сплановані події – презентації, демонстрації, мітинги, прес-конференції, брифінги, круглі столи, дні відкритих дверей, різні семінари тощо.

5-й етап. Коректування іміджу. На цьому етапі імідж можна дописувати, викреслювати окремі характеристики, завищувати, використовувати контррекламу і антирекламу.

Отже, формування іміджу громадської організації – процес складний і довготривалий – це одне з найважливіших завдань ПР-працівника. Успішний процес формування іміджу потребує планування, організації, контролю, витрат.

Результати ПР-досліджень засвідчують, що складові успіху громадських недержавних організацій можна оцінити у відсотках так:

- актуальність проблем, над якими працює організація – 15-20%

- фаховий рівень членів організації та її функціональна продуктивність 30-35%

- загальна репутація, імідж та рівень контактів – близько 50%.

З цього випливає, що імідж організації – важлива справа, якій потрібно приділяти постійну увагу. Слід планувати час і докладати відповідних зусиль для створення та підтримки потрібного іміджу.


2. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю

2.1 Специфіка діяльності ФПО

Федерація професійних спілок Рівненської області – це добровільне об’єднання обласних організацій галузевих профспілок, первинних профспілкових організацій, що ними не об’єднуються, інших профоб’єднань трудящих, які мають статус юридичної особи, визнають Статут, підтримують головну мету і принцип діяльності Федерації, викладені в Декларації про її утворення.

Головна мета Федерації профспілок області (ФПО) – представляти, виражати і захищати, на закріплених Статутом засадах, професійні, соціально-економічні, трудові, духовні, а при необхідності – і політичні інтереси своїх членів в органах державної влади і управління, місцевого й регіонального самоврядування, об’єднаннях роботодавців, інших структурах держави, області, виробничо-господарської діяльності, домагатися від них забезпечення нормального життєвого рівня членів профспілок, всіх верств населення, що базується на справедливій винагороді за працю і соціальному захисті малозабезпечених.

ФПО діє відповідно до Конституції України, чинного законодавства, що регулює права і повноваження профспілок, положень Статуту, прийнятих в установленому порядку рішень Федерації профспілок України, до складу якої входить ФПО, принципів міжнародного права і профспілкового руху.

Федерація, являючи собою незалежне об’єднання, будує свої відносини з державними і господарськими органами, об’єднаннями і формуваннями роботодавців, громадян, іншими політичними та громадськими структурами, виходячи з засад непідзвітності і непідконтрольності їм за принципами рівноправного партнерства і діалогу, а в разі необхідності – конструктивної опозиції.

ФПО відкрита для співробітництва і взаємодії з іншими, в тому числі зарубіжними, профспілками, громадськими, політичними організаціями, асоціаціями, федераціями, об’єднаннями тощо при вирішенні питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів трудящих, на засадах добровільності і рівноправності членів входить у Федерацію професійних спілок України.

Федерація профспілок області заснована уповноваженими представниками обласних організацій галузевих профоб’єднань, первинних профспілкових організацій, що не об’єднуються ними, на І Установчій конференції 24 січня 1991 року, які підписали Декларацію про її утворення. При вступі в Федерацію зазначені юридичні особи набувають статусу її членських організацій.

Членські організації, які входять до складу ФПО, самостійні в усіх питаннях своєї діяльності, за винятком своїх зобов’язань перед Федерацією, передбачених Статутом. Їх взаємовідносини з Федерацією будуються на принципах добровільності вступу і вільного виходу з неї, рівноправності, самостійності в організаційній, фінансовій, економічній діяльності, поваги до думки меншості, права на захист, колективності й гласності дій своїх керівних і виконавчих органів, всебічної підтримки у відстоюванні інтересів та прав кожної членської організації, в тому числі можливої фінансової допомоги в надзвичайній ситуації.

Керівні та виконавчі органи Федерації профспілок області:

- Конференція ФПО – найвищий орган;

- Рада Федерації профспілок області – вищий орган між конференціями;

- Президія Ради Федерації профспілок області – постійно діючий орган Ради Федерації профспілок;

- Голова ФПО – вища посадова особа, що представляє інтереси Ради в органах влади та управління всіх рівнів, об’єднаннях роботодавців і громадян.

Рада ФПО є власником майна і коштів, одержаних від попередніх профспілкових структур, набутих за рахунок надходжень членських внесків, пожертвувань підприємств, організацій, окремих громадян, від результатів господарської діяльності, переданих державними та іншими органами на підставах, не заборонених законом, а також інших легітимних надходжень. Право власності Ради Федерації на її майно і кошти охороняється чинним законодавством.

Діяльність Ради ФПО здійснюється за рахунок коштів, які складаються з відрахувань членських організацій, компенсацій за надання додаткових послуг за їх замовленням, інших надходжень, прибутків від господарської, видавничої, комерційної та іншої діяльності.

Кошти Ради ФПО використовуються на здійснення її програмних цілей і завдань, надання матеріальної допомоги членським організаціям, окремим членам профспілок, підготовку й перепідготовку профспілкових кадрів і активну, видавничу діяльність, утримання штатних працівників та інші витрати згідно з кошторисом, який затверджуються на пленумі Ради Федерації.

Рада Федерації профспілок області може створювати свої підприємства, організації, товариства, користуватися кредитами банків, вести господарську, видавничу, комерційну, зовнішньоекономічну чи іншу діяльність, що відповідає цілям і завданням Федерації; отримувати від державних, господарських, кооперативних, громадських, зарубіжних та інших органів і організацій, фізичних осіб безкоштовно чи за оплату основні фонди, майно і кошти.

ФПО в особі її Ради користується правом юридичної особи на підставі чинного законодавства України, має кошториси, поточні та транзитні рахунки в банках, а також печатку і штамп із своїм найменуванням, може мати власну символіку.

ФПО не несе відповідальності з майнових зобов’язань членських організацій Федерації. Членські організації не відповідають за майнові зобов’язання Ради ФПО.

Діяльність Федерації профспілок Рівненської області реорганізується або припиняється рішенням конференції, за яке проголосували не менше двох третин її делегатів.

У випадку припинення діяльності ФПО її майно та кошти використовуються на цілі і в порядку, які визначить конференція.

Місцем знаходження Федерації профспілок Рівненської області є місто Рівне, проспект Миру 7-а.

Отже, Федерація професійних спілок Рівненської області є добровільним об’єднанням, що захищає, виражає і представляє соціально-економічні, трудові, духовні, політичні, професійні інтереси громадян в органах влади і управління, місцевого самоврядування, об’єднання роботодавців тощо. Тобто вона є посередником між владою, роботодавцями і населенням, що відстоює конституційні права громадян.

Завдяки такій співпраці організація зробила ряд кроків у вирішенні соціальних проблем, зайнятості тощо. Завдяки діям ФПО встановилась стала тенденція до стабілізації роботи господарського комплексу області, а це в свою чергу призвело до зростання заробітної плати, погашення заборгованості з неї, стабілізації рівня зареєстрованого безробіття. Відроджується духовність громадян, розвиваються фізкультура і спорт (відновлено роботу фізкультурно-спортивного товариства “Спартак”). Багато робиться для оздоровлення населення (налагоджено діяльність санаторію “Горинь”).

ФПО постійно, спільно з соціальними партнерами, контролює дотримання трудового і житлового законодавства, законодавства про працю, зайнятість населення тощо.

Але, на жаль, уявлення та ставлення до організації не змінились. Ще з часів СРСР залишилась недовіра до організації, яку важко перебороти.

За допомогою телефонного експрес-опитування спробуємо виявити як населення м.Рівне ставиться до Федерації профспілок області.

Проблема дослідження полягає в зміні іміджу ФПО.

Мета дослідження – підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації, посилення каналів комунікації ФПО з громадськістю.

Перед проведенням дослідження поставимо наступні завдання:

- виявити, чому жителі м. Рівне вс

Подобные работы:

Актуально: