Інтуїція в бізнесі

Доповідь

На тему:

«Інтуїція в бізнесі»

Вступ

У житті кожної людини бувають ситуації, коли вона несподівано починає розуміти, що володіє певним знанням. При цьому вона не може пояснити, звідки отримано це знання. Добре відомі історії про людей, які на великій відстані відчували, що з їх близькими щось трапилося. Зазвичай в таку мить в голові у людини з'являється якийсь образ – страшної хвороби, наприклад, або аварії на дорозі. Часто бізнесмени, які опинилися перед необхідністю швидко прийняти рішення, «шостим почуттям» визначають, який товар буде мати на ринку успіх. Або, в іншому випадку, несподівано розуміють, що, незважаючи на чудові характеристики, їхній партнер недостатньо надійний.

Багато найбагатші люди планети визнавали, що своїми найбільш вдалими, доленосними рішеннями вони зобов'язані інтуїтивному осяянню. Найбільш успішні професіонали майже завжди відрізняються високим рівнем розвитку інтуїції.

Керівники найвищих ранґів часто підкреслюють, наскільки важливою є інтуїція чи інстинкт. Ось що каже сер Дейвід Сімон, колишній голова «British Petroleum»: «Певні речі взагалі не варто обговорювати. Ви мусите їх відчути. Відчуття таке ж важливе, як і інтелект».

Або ж голова компанії «Disney», Майкл Існер, пояснюючи своє рішення не голосувати за Джефрі Каценберґа, коли той балотувався на пост президента, сказав, що «мав багато логічних причин, а також деякі підказки інтуїції».

Голова компанії «Virgin», Річард Бренсон – ще один керівник, що намагається діяти, керуючись своїм інстинктом. Так Бренсон пригадує своє рішення про входження в індустрію авіаперевезень в 1984 році: «Це був жест, який з економічної точки зору кожен, включно з моїми найближчими друзями, міг би вважати божевільним. Однак у мене було відчуття, що ми зможемо зробити те, що не зможуть інші».

І таких прикладів миттєвого отримання знань «нізвідки», які, незважаючи на відсутність логічних висновків та обгрунтувань, виявляються правдивими, а також інших проявів інтуїції, які дозволяють приймати вірні рішення, існує безліч.

Правильні рішення найчастіше бувають рішеннями між життям і смертю для вашого бізнесу. Для підприємців ризик основа їх діяльності. Адже результат бізнесу ніколи не можна передбачити заздалегідь, непередбачувана буквально кожна угода.

Вища нагорода для бізнесмена – багатство визнання і гроші. На гроші можна купити все або майже все. Але перш ніж це відбудеться потрібно подолати чимало перешкод і головна перешкода – ви самі. Застрахувати від помилок і великих невдач не може жодна страхова компанія. У якійсь мірі панацеєю від краху може стати тільки ваша інтуїція.

Інтуїція, як кишеньковий ліхтарик допоможе вам знайти правильну дорогу, адже вона завжди при вас, за умови, зрозуміло, що ви навчіться нею користуватися.

Що таке інтуїція

Інтуї́ція (пізньолат. лат. intuitio – споглядання, від лат. intueor – уважно дивлюся, звертаю увагу) – це здатність людини у деяких випадках несвідомо, чуттям вловлювати істину, передбачати, вгадувати щось, спираючись на попередній досвід, знання і т. ін.;

Це – чуття, проникливість, здогад, передчуття, шосте чуття.

Інтуїція – спосіб, за допомогою якого наші Душа і Серце спілкуються з нашою Свідомістю: вона виходить далеко за межі логіки і здорового глузду. Людська інтуїція використовує не тільки візуальні образи, а й символи, метафори, архетипи, вона використовує неординарні способи і форми, накопичені за всю історію розвитку людини. Тому інтуїція за своїми можливостями незрівнянно багатша за всі інши, більш ординарні і більше знайомі нам, форм пізнання.

Логіка – обмежений інструмент нашої Свідомості. Це лише інструмент мислення, але не саме мислення. Вона обробляє інформацію, але не створює нового знання, вона відповідає за коректність перетворення суджень, але не здатна з'ясувати, істинні або помилкові послання.

Парадокс у тому, що мислити цілком логічно, раціонально – неможливо. Отже, логіці повинно щось передувати, щоб розпізнати істину. Цю здатність впізнавати істину, яка передує логіці, в давнину називали інтуїцією (слово «інтуїція» походить від латинського intuition, «пильно дивитись»).

Там, де розум робить послідовні, логічні кроки, неухильно, але повільно наближаючись до мети, інтуїція діє швидко і навіть блискавично, подібно до спалаху. Їй не потрібні докази, міркування. Інтуїтивне мислення протікає непомітно, «природно», воно не так втомлює, як логічне, що потребує зусилля волі.

Людина втрачає доступ до свого інтуїтивного мислення, коли підключає логічне.

Завдяки інтуїції людина миттєво уявляє картину реальності в цілому. Вона передчуває або навіть ясно бачить, як далі розвиватимуться події (принаймні, основні варіанти), їх розв’язання. Але йому буде набагато важче передати, «побачену» картину в словесній формі, особливо, відповісти, яким чином він зміг зрозуміти, що відбувається (якщо не вважати відповіддю посилання на життєвий досвід).

За словами американського психотерапевта Еріка Берна, «інтуїція – це коли ми знаємо про щось, самі не знаючи, як ми дізналися про це».

Психологи погано уявляють, як працює інтуїція, і як її вивчати. Найчастіше користуються терміном «інсайт» – «осяяння»: слово це походить від англійського insight, «осягнення», «осяяння», «проникнення в суть». Цим терміном позначають момент, коли людину раптом осіняє нова ідея, в голову приходить рішення проблеми, над якою вона так довго думала. Інсайт називають ще «ага-реакцією», маючи на увазі ті вигуки, які ми мимоволі видаємо, якщо раптово починаєморозуміти суть проблемної ситуації і бачимо її рішення. Творче осяяння Архімеда, який вискочив з ванни з криком: «Еврика!» – класичнаий приклад інсайту.

На думку психоогів, джерело інтуїції – в несвідомому, точніше, в його налагодженій взаємодії зі свідомістю. Дослідження підтверджують дане твердження. Інтуїція, проявляється передчуттями, архетипами, символами. Невипадково інтуїтивні передбачення частіше народжуються уві сні, в напівдрімоті або в мріях наяву.

Людина з розвинутою інтуїцією вміє тонко вловлювати підсвідому інформацію – наприклад, за інтонацією, мімікою, жестами, виразом очей здатна зрозуміти все те, що співрозмовник не хоче чи не може сказати відкрито. Майже вся така інформація не потрапляє в поле нашої уваги і не доступна свідомому контролю, однак вона не зникає для нас безслідно, формуючи на рівні несвідомого особливий, інтуїтивний досвід. Інтуїтивний досвід не може бути довільно викликаним, повтореним людиною, хоча суттєво впливає на характер нашої діяльності та поведінки. Інтуїтивний досвід визначає напрям нашого мислення.

У 1926 році американський дослідник Грехем Уоллес запропонував схему процесу творчого мислення. Він розробив її на основі даних самоспостережень видатних вчених (німецького фізіолога, фізика та математика Германа Гельмгольца та французького математика Анрі Пуанкаре). Уоллес в цьому процесі виділив чотири стадії.

1. підготовка. Вона включає збір необхідної інформації про проблему, свідомі пошуки її рішення та обдумування. З філософської точки зору: необхідний період, коли нічого не виходить, коли ти думаєш, робиш спроби, але вони ні до чого не призводять. Як ніби б'єшся головою об стіну.

2. інкубація – виношування проблеми. Період удаваного застою, коли насправді відбувається глибока несвідома робота над проблемою, хоч на рівні свідомості людина може про неї зовсім не думати. Філософський підхід: коли посадив, полив – не висмикувати, щоб подивитися, як росте. Дай Природі зробити свою справу.

3. просвітлення – натхнення, відкриття, інсайт. Настає завжди несподівано, миттєво і подібна до різкого стрибка. Рішення в цю мить народжується у вигляді символу, думки-образу, який важко описати словами.

4. перевірка – образ вбирається в слова, думки вибудовуються в логічній послідовності, відкриття науково обгрунтовується.

Момент осяяння (інсайту), народження ідеї є кульмінацією інтуїтивного творчого процесу. І до цих пір він залишається невловимим, загадковим, майже містичним. Напевно, він завжди буде оповитий таємницею. Якби секрет осяяння вдалося розгадати і його можна було відтворювати, то великі відкриття відбувалися б за бажанням, за інструкцією, на замовлення. Легкодоступним стало б і рішення будь-яких життєвих проблем, і добування нових знань про світ, і осягнення глибоких істин – все те, що зазвичай дається людям великою ціною.

Але все ж таки шлях, що веде до осяяння (інсайту) відомий. Потрібно наполегливо і зосереджено працювати над конкретною проблемою – всебічно досліджувати її, намагаючись отримати максимум інформації, знову і знову роздумувати про неї, пристрасно мріючи знайти рішення, але в той же час не зациклюватись на своєму бажанні. Внутрішнє осяяння є результатом тривалої неусвідомленої роботи. Деякий час потрібно жити ідеєю (проблемою), не знаходячи рішення, і в один прекрасний момент воно осяє вашу свідомість, ніби удар блискавки, і принесе з собою незвичайний за силою вир переживаннь, розуміння, ясності, злету, прориву, щастя.

Рішення, що приймаються лівою та правою півкулями мозку

Робота Роджера Спері та його колег, опублікована у 60-х роках, допомогла популяризації ідеї, що мислення може бути кероване «правою півкулею» або «лівою півкулею» головного мозку. Більшість з того, що ми знаємо про різницю між двома півкулями мозку, є доволі спрощеною моделлю, однак дає змогу зрозуміти роботу різних наших складових. Достатньо тут сказати, що права частина мозку вважається центром творчих думок та емоцій, тоді як ліва частина вважається сферою, що відповідає за логічне вирішення проблем. Таким чином, ліва півкуля асоціюється з логікою, мовою, обґрунтуванням, роботою з числами, лінійними властивостями, аналізом. Тим часом права півкуля пов'язується з творенням образів, ритму, просторовими уявленнями, асоціативністю, творчістю та всебічним підходом до розв'язання проблем.

Одним із пояснень чуття, яке звичайно називають інтуїцією, є те, що творчий бік мозку починає працювати над проблемою раніше, ніж ліва півкуля. (Доктор Беньямін Лібет, психолог Університету Сан-Франциско, експериментальне дослідив, що права півкуля мозку починає пошук інформації приблизно на чотири десятих секунди раніше, ніж ми це усвідомлюємо). Це пояснює, чому права півкуля іноді «видає» творче рішення проблеми, тоді як логічна ліва півкуля ще тільки працює над нею.

Цікаво також, що, як було доведено, права частина мозку швидше підлягає алкогольному сп'янінню. У цьому стані права півкуля починає заважати роботі лівої, спричиняючи незв'язне мовлення та прийняття неправильних рішень (на кшталт того, чи варто сідати за кермо після вечірки).

Права частина має також властивість «вимикатися» під дією стресу – свого роду самозахисна реакція. Уявіть собі, наприклад, що ви опинилися на місці дорожньої аварії, – ваша схвильованість перешкоджатиме найраціональнішому рішенню «оцінити ситуацію та діяти далі, згідно з обставинами».

Оскільки багато важливих рішень приймаються у стані стресу, це доволі важливий фактор. На жаль, саме тоді, коли ми потребуємо, аби наша права півкуля підказала нам творче рішення, вона перебуває у вимкненому стані.

Бізнес та інтуїція

У своїй блискучій книзі про лідерство Рендел П. Байт, Філіп Годґсан та Стюарт Крайнер написали про необхідність для менеджерів розвивати та плекати своє «внутрішнє чуття». Це внутрішнє чуття, кажуть вони, ґрунтується на інтуїції, тваринному чутті, інстинкті та інших речах, які менеджери не можуть зрозуміти, проте постійно використовують у своїй роботі.

Більшість виконавців не можуть і не бажають говорити про це. Акціонери та інвестори практично оминають інтуїтивні рішення та судження.

Правда полягає в тому, що навіть у випадку наявності всіх графіків, діаграм та докладно сконструйованих ієрархій, жоден виконавець не може оминути внутрішнього почуття. Дійсно, зі збільшенням акценту на швидкість прийняття рішень важливість внутрішнього чуття зросла теж.

Існує думка, що західні менеджери більше схильні працювати з фактами, ніж з відчуттями. У своїй книзі «Компанія, де створюються знання», двоє японських вчених Айкуджиро Нонака та Хіротака Такеучі, доводять, що західні компанії залишаються прив'язаними до «явного» знання, тоді як японці активно застосовують «приховане знання».

Міф лідерства

Протягом багатьох століть лідери були оточені специфічним чарівним колом.

Колись значення цих героїчних постатей могло пов'язуватися зі становищем військових лідерів, монархів чи політиків, однак останнім часом усе стало пов'язуватися саме з бізнесом. І це, між іншим, не збіг, наприклад, що такі люди, як Річард Бренсон, Сер Джон Гарві-Джонс та незабутній Біл Ґейтс набули такої популярності.

Частина цієї містики і міфології пов'язана саме з тонкою інтуїцією у прийнятті рішень, бо ці люди бачать проблему набагато чіткіше, ніж більшість людей навколо них, та здатні проявити мудрість Соломона у складній ситуації. Можна сказати, що це призвело до сумних наслідків: люди почали думати, що здатність приймати ефективні рішення – це дар від народження, а не навичка, яку можна вдосконалювати на практиці.

Спілні рис управлінців, які ефективно використовують свою інтуїцію

• Вони приймають рішення швидко та впевнено. Вони намагаються укріпитися в своєму рішенні та не витрачають багато часу, зважуючи всі аргументи.

• Вони використовують факти тільки тоді, коли це необхідно.

• Вони мають своє внутрішнє чуття та використовують його як навичку, як частину свого менеджерського арсеналу.

• Вони сприймають і заохочують ідеї, незалежно від їх джерела та корисності на будь-якому етапі.

• Вони діють, на підставі інтуїтивних переконань і не намагаються їх заперечувати.

• Вони не приймають твердих чи неправильних методів. Коли щось здається правильним, вони це роблять. (Не плутати з етичними переконаннями).

«Свята трійця» прийняття рішень

Ключ до прийняття ефективного рішення – це досягнення балансу між логікою, інтуїцією та досвідом. Менеджери, зокрема, потребують усіх трьох елементів, якщо хочуть впоратися з тими різноманітними ситуаціями, які постають у процесі роботи. Лауреат Нобелівської премії Герберт А. Сімон, професор психології Університету Карнеґі Мелон та відомий «гуру» у сфері прийняття рішень зауважив: «Кожен менеджер мусить бути здатним систематично аналізувати проблеми. Кожен менеджер мусить вміти швидко пристосовуватися до ситуацій, ця навичка вимагає розвитку інтуїції та здатності формулювати судження на підставі багаторічного досвіду та свідомих тренувань.

Ефективний менеджер не має змоги вибирати між «аналітичним» та «інтуїтивним» підходом до вирішення проблем. Виконуючи свою роботу, він, як правило, залучає цілий ряд менеджерських навичок та застосовує ті з них, які підходять у певній ситуації».

Як висловився професор Сімон, ефективний менеджер – чи той, хто приймає рішення, – не зациклюється на якомусь окремому підході, він прагматик. Він (чи вона) розуміє значення всіх трьох елементів трикутника прийняття рішень та вирішує, на якому з них в даному випадку слід поставити акцент.

Ознаки великого менеджера

Згідно з Роджером Давсоном, який займається проблемами менеджменту, є дев'ять ознак великих менеджерів, які ефективно приймають рішення. Ось вони:

· дуже толерантне ставлення до невизначеності;

· наявність добре впорядкованого ряду пріоритетів;

· вміння бути добрим слухачем;

· здатність досягати консенсусу в рішенні;

· уникання стереотипів;

· постійне зберігання гнучкості;

· вміння застосовувати як «логічні», так і «нелогічні» методи;

· вміння реалістично оцінювати витрати та складність завдань;

· здатність вчасно зупинитись у пошуку правильного рішення.

Рішення, які підказує інтуїція

Отже, для прийняття деяких рішень і виконання завдань інтуїція може виявитися дуже корисною. Ось деякі з них:

Вибір стратегії бізнесу.

Вибір ключового продукту або його властивостей.

Вибір партнерів у бізнесі.

Вибір співробітників при прийнятті на роботу.

Ведення бізнес переговорів.

Поява небезпеки або проблеми, які можна ліквідувати ще на стадії їх зародження.

Інтуїтивне відчуття команди дуже корисно при командних переговорах і роботі.

Мистецтво прийняття рішень

Один відомий американський менеджер зізнався, що 90 відсотків правильних рішень він приймає, грунтуючись тільки на інтуїції. Нещодавно опубліковані дані опитування, проведеного серед ділових людей, в результаті якого з'ясувалося, що 85% успішних бізнесменів розвивають бізнес цілком і повністю, покладаючись виключно на своє «шосте відчуття».

Прояв інтуїції в бізнесі має свою специфіку. Підприємець ухвалює відповідальні рішення в умовах цейтноту. Плюс до цього вкрай висока ціна цього рішення і дефіцит інформації.

Якщо вам належить вибрати з безлічі рішень найправильніше, розставте все по поличках. Згадаймо, як робив Бенджамен Франклін, коли перед ним поставала проблема. Він ділив аркуш паперу на дві частини: на одній половині він виписував всі аргументи «за», а на другий відповідно «проти». Така наочна систематизація думок дійсно допомагає. Якщо ви будете використовувати цю практику, ваш інтелект буде таким же бадьорим і свіжим, як тіло після душу.

Щоб перейти на постійне інтуїтивне ухвалення рішень потрібно багато чому навчитися. Як не дивно, для цього спочатку необхідно освоїти науку діяти на основі логіки, звівши до мінімуму втрати, прорахувавши варіанти.

Інтуїція – це найважливіший робочий інструмент у бізнесі, але не завжди варто сліпо їй слідувати. Іноді в інтуїцію вплітаються сумніви, страхи, хибні уявлення. Наприклад, дуже важко відрізнити імпульс страху від передчуття можливих втрат. Щоб не помилитися, треба, перш за все, заспокоїтися, нейтралізувати негативний внутрішній фон. Якщо бізнесмен схвильований, роздратований або засліплений жадобою наживи, вигоди, то він може прийняти за інтуїцію проекцію власного дуже сильного бажання. Він хоче почути щось, і свідомість видає йому бажане.

Інтуїція – це свого роду процес збору інформації поза відомих типів мислення і поза звичайного сприйняття. Цей механізм дії інтуїції заснований на включенні надсвідомості. Інтуїція передбачає як роботу з загальною перспективою, так і з деталями. Вона допомагає також зробити вірний вибір з різноманітних можливостей.

Яка підготовча робота необхідна для того, щоб інтуїція запрацювала?

Спочатку потрібно оцінити ситуацію в цілому, виділити головне, сконцентрувати увагу, провести фокусування. Потім треба розслабитися і прислухатися до відповіді, який буде приходити. Прояву інтуїції передує складне налаштування всього психічного апарату. У цьому процесі беруть участь різні органи чуття і треба вміти їх правильно підготувати.

У когось інтуїція краще працює через візуальні канали. У іншого краще розвинені слухові шляхи сприйняття і йому досить буде почути або голос людини, або свій внутрішній голос, щоб визначити, наскільки сприятливі можливості для угоди.

Коли ви приведете себе у спокійне розслаблене зосереджений стан, позбудетеся від напруги, сконцентруєте свою увагу, загостритися ваше сприйняття інтуїції, розшириться сприймає свідомість, яке вловлює ті чи інші образи або сигнали, що йдуть з інтуїтивною сфери.

Тому, якщо ви хочете завжди бути відкритим для інтуїтивних проявів, навчитеся коригувати свій настрій, звільняючись від емоційних впливів, і підтримувати душевну рівновагу. У стані депресії або роздратування краще не приймати відповідальних рішень, тому що емоції спотворять сприйняття інтуїції.

Складання цілісної мозаїки

Інтуїція досить часто проявляється як якісь уривчасті образи, уривчасті відчуття, які важко вибудувати в цілісну картину. Потрібно навчитися працювати з фрагментами інтуїтивних вражень. Якщо такі відчуття виникають, у ваших інтересах поставитися до них серйозно, хоча їх легко не помітити, проігнорувати. Важливо їх відслідковувати і намагатися з'єднувати шматочки образів у цілісну мозаїку, щоб склалася картина.

Так одного разу бізнесмен відчув, що в його компанії відбувається щось недобре. У нього раптом з'явилося глибоке відчуття дискомфорту. На прохання психолога він згадав, що це почуття виникло у нього від випадково підслуханої розмови. Крім того, йому приснився неприємний сон. Йому снилося, що він йде по болоті, і його ноги все глибше і глибше занурюються в м'яку слизьку трясовину. Спціаліст допоміг йому ввійти в контакт зі своєю підсвідомістю, і він, нарешті, ясно усвідомив, звідки йому загрожує небезпека. Раніше йому не вистачало рішучості повірити, що за цими закулісними інтригами стоїть його друг. І коли всі його розрізнені інтуїтивні відчуття з'єдналися в цілісну картину, він зрозумів, як йому треба діяти. Сам би він не зміг впоратися зі своїм станом неясної тривоги і страху, тому що глибоко загруз за нинішньої ситуації. Йому необхідно було поглянути на ситуацію з боку, очима іншої людини.

ливо вчитися абстрагуватися від своєї проблеми і дивитися на неї зверху. Цьому панорамному баченню проблеми можна навчитися, включивши свою уяву, представивши себе, припустимо, що летять на літаку над ситуацією.

Відсторонившись від проблеми, ви зрозумієте, що не такий страшний чорт, як його малюють. Як правило, будь-яку ситуацію можна виправити, відкоригувати, якщо не пускати справу на самоплив.

Отже, щоб об'єднати образи в ціле, потрібно спочатку відірватися від них і тоді розрізнені шматочки відчуттів і передчуттів самі складуться в ціле.

Як це зробити?

Перемкніть свою увагу на щось інше, займіться чимось, що повністю поглинає вас. Або змініть обстановку, наприклад, їдьте за місто. Іноді цього цілком достатньо, щоб підсвідомість саме вирішило вашу проблему, поки ви займалися іншими справами.

Іноді ставиш запитання своєму надсвідомості і не отримуєш відповіді. Що потрібно робити в цьому випадку? Діяти! Відповідь приходить тільки до активного.

Послідовність роботи інтуїції повинна бути такою: спочатку включається інтуїція, потім розум і тільки потім емоції. Уявімо, що людина спочатку починає дивитися на ситуацію через призму емоцій, або через призму вигоди. Тоді він втрачає відчуття цілісності, емоції як жалюзі закривають від нього реальність, перспектива втрачається з виду. Інтуїтивне прозріння – це безпосереднє почуття істини. За допомогою розуму він перевіряє це, а почуття оцінюють результат.

Якщо ви не знаєте, як вчинити в будь-якій ситуації, то спочатку визначитеся: ви не знаєте, як вчинити взагалі, або вибираєте між двома можливостями. Перетворіть свою невизначеність у дві можливості. Потім уявіть, що зараз ви ввійдете в контакт з вашою підсвідомістю, і воно буде використовувати ваше тіло для зворотного зв'язку. Припустимо, канал – це ваші рук. Витягніть руки перед собою долонями вгору і уявіть, що ваші руки – це чаші ваг. На ліву покладіть одну можливість, на праву – іншу. Уявіть, що ви зважуєте дві можливості з точки зору тих наслідків, які можуть бути в майбутньому. Уявіть, що ваше серце і свідомість це вісь рівноваги. Слухайте, яка гирька перетягне з точки зору наслідків двох можливостей.

Перед тим, як прийняти рішення, ви можете подумки прожити кожну з цих можливостей, відчувши наслідки.

Як відрізнити інтуїцію від всіх інших знань?

Інтуїція не має нічого спільного ні з досвідом, ні з вихованням. Нічого раціонального. Дослідження говорять про те, що, коли з'являється інтуїція, людина відчуває внутрішній спокій, ясність. Він – «бачить». Інтуїція – це імпульс, який знаходить відгук у всьому тілі. Це щось, що робить все ясним і прозорим. При цьому онтопсихології відзначають, що інтуїцію може сприйняти тільки людина в хорошій фізичній формі.

Не кожну, виникає, як блискавка, ідею, можна назвати інтуїцією. Якщо це нав'язливий образ або помилкова думка, то вона буде повторюватися кілька разів, наполегливо прокручуватися в голові. При цьому в тілі – важкість, втому. На жаль, люди часто не чують своїй інтуїції. Причини можуть бути різними:

• страх,

• емоції,

• лінь,

• помилкові дії в минулому, негативний досвід,

• наявність афективних (емоційних) зв'язків, коли людина емоційно дуже сильно до когось прив'язана, і ця психологічна прихильність не дозволяє сприймати себе автономно від іншої людини, зберігати пріоритет цілей перед особистими відносинами. У результаті людина не володіє ясністю розуму на сто відсотків, аналізуючи свою поведінку.

Як розвинути інтуїцію?

· усвідомленість завдання та наявність досвіду і знань у тій галузі, до якої належить розв'язувана проблема. Інакше кажучи, якщо Ви не фізик, то, скільки б яблук на вашу голову не падало, ніяких законів ви не відкриєте. Також і неточне формулювання завдання не дозволять розраховувати на адекватне рішення проблеми.

· Необхідно розвивати праву півкулю головного мозку, яка вважається центром творчих думок, емоцій та інтуїції; пов'язується з творенням образів, ритму, просторовими уявленнями, асоціативністю, творчістю та всебічним підходом до розв'язання проблем. Ліва ж півкуля відповідає відповідає за логічне вирішення проблем. Для розвитку правої півкулі пишіть якомога частіше ЛІВОЇ рукою.

· Протягом декількох днів намагайтеся діяти, покладаючись тільки на свою інтуїцію. Наприклад, якщо до роботи можна дістатися різними шляхами, виберіть той, який, як вам здається, буде кращим. День складається з безлічі таких дрібниць, і нехай вони стануть предметом ваших прогнозів. Найважливіша частина вправи – це аналіз. Постарайтеся записати, коли і що ви передбачили і що з цього вийшло за ці кілька днів. Для ефективного аналізу потрібно як мінімум 40 – 50 таких записаних «прогнозів». Подивіться, які з них виправдалися, і позначте їх. Потім проаналізуйте всі ці передбачення. І ось те, що збулося і буде основою вашої інтуїції. Помилкові твердження також повинні бути піддані аналізу. Які саме помилки ви робите найчастіше? Це дозволить вам бути уважнішими в майбутньому і розвинути справжню інтуїцію

· Виконуйте вправи.

* Коли ви стоїте на зупинці в очікуванні транспорту, в думках відчуйте, як довго вам доведеться чекати тролейбус, який номер підійде першим, чи багато буде в нім людей.

* Повертаючись з роботи додому, спробуйте визначити, хто зараз знаходиться удома, хто чим займається, чи працює телевізор, чи спить кішка. Якщо під час таких роздумів ви зможете ще і «побачити» уявне, розвиватиметься не тільки інтуїція, але і бачення.

* Якщо ви дивитеся по телевізору спортивний репортаж, спробуйте відчути, хто вийде переможцем. При цьому уникайте особистих пристрастей до тієї або іншої команди. Під час проглядання художнього фільму постарайтеся вгадати, чим він закінчиться.

* Візьміть з колоди карту мастю вниз. Спробуйте визначити, якого кольору масть. Можна також з картками на яких написані нові слова, вбиваєте двох зайців одним пострілом, і лексику повторуєте, і себе розвиваєте.

· Коли пролунає дзвінок в двері, в думках уявіть, хто це може бути. Чи постарайтесь відчути тему наступного заняття, сидячи на диванчику повторюючи домашку.

· Мрійте, візуалізуйте, уявляйте себе у різних ситуаціях, виходи з них, картинки.

· Одним з основних блокаторів інтуїції є Страх. Так, так саме страх заглушає ваш внутрішній голос. Звідси і випливає те, що ви не повинні втікати, а пережити, відчути страх. Тоді ви позбудетеся від нього і ваші інтуїтивні можливості збільшаться.

· Тренажер інтуїції,ТІН – компактний і легкий пристрій, який може розвинути Вашу інтуїцію і навчити вас робити правильний вибір в бізнесі, виборі професії, супутника життя або в будь-яких питаннях, де життя ставить вас перед вибором

ТІН підтримує головний життєвий принцип – покарання за невірно прийняте рішення. При роботі з тренажером Ви повинні відчути, на якій із двох кнопок знаходиться електричний розряд, і вибрати «безпечний» варіант. За кожну помилку Ви отримуєте слабкий електричний розряд. З часом Ви починаєте відчувати, на якій кнопці приладу знаходиться розряд. Формується рефлекс автоматично, не думаючи, приймати вірне рішення. Цей принцип переноситься і в життя.

З часом при регулярних заняттях на тренажері формується рефлекс залишатись спокійним, недивлячись на серйозні зовнішні подразники. Цей стан у більшості випадків передує прийняттям вірних рішень не тільки при роботі з тренажером, а й при здійсненні будь-якого вибору в повсякденних життєвих реаліях.

· Тренажер інтуїції MagicForexIntuition призначений для розвитку інтуїції при роботі на валютному ринку Forex (Форекс). При щоденному тренуванні Ви зможете визначати правильний напрямок руху валют.

Програма пропонує користувачеві визначити подальший рух ціни (вгору або вниз) від стартової лінії. Правильним напрямком вважається той напрямок, де ціна проходить певне число пунктів від стартової лінії (наприклад, 50 пунктів). Необхідно вгадати правильний напрямок, а він на кожному тесті змінюється: програма використовує генератор випадкових чисел.

Від логіки в даній ситуації толку мало: в даному випадку теорія ймовірності не може дати 100% правильних відповідей. Тому отримуємо вірну відповідь за допомогою інтуїції. Чимало авторів пропонують різноманітні тренінги для розвитку інтуїції, проте варто пам'ятати, що деякі з них експериментально не доведені. Інтуїція заснована на життєвому досвіді, тому єдиний спосіб розвинути її – накопичення досвіду з певної галузі знань. «Позитивні думки та переконання, що ви заслуговуєте не просто відповіді, а найкращої відповіді, підштовхують інтуїцію на позитивну діяльність.» Один із таких тренінгів заснований на афірмації або самонавіюванні з метою зняття бар'єрів. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів, а також визначення формули бензолу, розроблене Кекуле, зроблені ними у сні, підтверджують цінність життєвого досвіду і багажу знань для розвитку інтуїції, для отримання інтуїтивного знання.

Висновок

Як бачимо, інтуїція відіграє значущу роль у бізнесі. За допомогою інтуїції можна визначити своє реальне місце і вплив на ситуацію в політиці, в компанії, в бізнесі. Інтуїція потрібна під час переговорів, без інтуїції неможливий маркетинг інновацій. Це так зване «шосте чуття» Багато з людей, прислухаючись до свого внутрішнього голосу й приймаючи відповідні рішення, заробили мільйони.

Інтуїція та успішність – категорії взаємопов'язані. Знак тотожності між ними ставити, звісно, не можна, але й границі, що їх відокремлюють, надто тонкі. Прояв інтуїції – це наче спалах вогню від сірника у темряві. Та рухатися вперед, освітлюючи собі дорогу лише світлом від сірникового вогню, не будеш. Чим складніший твій шлях, тим більше технічних засобів необхідно на його подолання. Згодиться все, навіть такі досягнення науки, як GPS-навігатори.

Інтуїція є завжди, у кожного. Саме її поява не залежить від нашого бажання, вона визначена природою людини, самим життям. Неможливо штучно викликати інтуїтивне осяяння, воно виникає само, миттєво. Людині досить прочитати цю дію і реалізувати його точно. Деяким людям вистачає всього 30 секунд, щоб прочитати цей імпульс і зрозуміти – як потрібно діяти, чи буде цей проект успішним чи він не принесе ніякого доходу. Але після того, як це розуміння прийшло, необхідно підключити всю свою раціональність, щоб технічно здійснити мету, поставлену інтуїцією. Сьогодні інтуїція – вже не містика. Інтуїцію можна і потрібно розвивати, так само як і інші здібності людини. Інтуїцію можна і потрібно використовувати, тому що практика успішного бізнесу немислима без дій точних.

Навчання свідомому контролю над своєю інтуїцією подібно навчання гри на гітарі – вимагає зусиль і деякої практики. Але як тільки ви придбаєте необхідні навички, якість вашого життя, а не тільки бізнесу, помітно покращиться.

Постійно і регулярно аналізуючи проблеми, ви будете підготовлені до будь-якої потенційної небезпеки ще до того, як вона наблизиться впритул. Оскільки інтуїція це невід'ємна частина вашої психіки і життєвого процесу, ви відчуєте, коли щось має статися, просто по зміні свого пульсу. А як кажуть, попереджений – значить озброєний. Коли шосте відчуття попередить вас про ймовірні зміни, ви перевірите інтуїцію логікою і реальними фактами, що дозволить розібратися в ситуації та вжити відповідних заходів.

Бізнесмен – це свого роду мисливець за «жар – птицей удачи». Якщо ви завжди тримаєте руку на пульсі, то у вас все неодмінно вийде.

інтуїція знання бізнес розвиток

Література

1. Е.А. Разумовская «Как развить интуицию. Эффективное руководство»

2. Наталья Иванова «Интуиция и бизнес»

3. Лора Дей «Самоучитель по развитию интуиции»

4. http://www.sestrenka.ru/s712/

5. http://probuzhdenie.org/content/view/2490/6/

6. http://www.pravo.vuzlib.net/book_z699_page_10.html

7. http://radif.at.ua/publ/psikhologija_biznesa/1/4–1–0–12

8. http://www.prostobiz.ua/biznes/upravlenie_biznesom/stati/intuitsiya_v_biznese_neobhodimoe_ili_neumestnoe

9. http://e-motion.tochka.net/10549-class/