Бібліотечна освіта в США

Бібліотечна освіта в США

В Україні активно іде пошук нових шляхів удосконалення вищої освіти, приведення її у відповідність до світових стандартів. Закономірним є інтерес до постановки бібліотечної освіти в зарубіжних країнах. Особливу увагу привертає організація бібліотечної освіти в США, яка високо оцінюється і досвід якої запозичують багато країн. Не безпідставно вважає професор Гарвардського університету (штат Массачусетс) Хенрі Росовські, що дві третини кращих університетів світу знаходяться в США.60% випускників американських середніх шкіл рано чи пізно навчаються в коледжі, в той час як всього 30% німців, 28% французів, 20% англійців і 37% японців продовжують освіту після середньої школи.

Ця стаття написана на основі вивчення спеціальної літератури та безпосереднього знайомства авторів з організацією бібліотечної освіти та діяльністю бібліотечних шкіл США.

Бібліотечна професія склалася в другій половині ХІХ століття. Саме тоді створені професійні бібліотечні товариства і організовану професійну підготовку бібліотечних працівників. Першою професійною бібліотечною організацією в світі була Американська бібліотечна асоціація, створена в 1876 р. Перша бібліотечна школа була організована також в Америці в 1887 р. при Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

До бібліотечного працівника в США завжди ставились великі вимоги. Так американський бібліотекар Л.М. Сміт писав, що бібліотекар повинен бути не тільки ходячим каталогом, але й живою енциклопедією. Йому необхідна академічна освіта. Всесвітньо відомий американський вчений Мелвіл Дьюі (1852-1931) активно виступав за організацію бібліотечних шкіл. Отримання бібліотекарем спеціальних знань. На його думку, брати на роботу в бібліотеку непідготовленого працівника, те саме, що наймати лікаря без медичної освіти.

Разом із створенням першої бібліотечної школи в американській спеціальній пресі розпочалася дискусія щодо поганої їх роботи по підготовці спеціалістів для бібліотек. Така дискусія відновлюється з того часу майже щорічно. Про це свідчить, наприклад, назва статті “Чому люди дійсно ненавидять бібліотечні школи? ”. Одним із факторів, що викликають до життя цю дискусію, є те, що дуже важко сформулювати єдині вимоги до бібліотечних працівників, визначити, які саме спеціалісти потрібні в бібліотеках. Це не дивно, якщо взяти до уваги різноманітність видів і типів існуючих в США бібліотек, служб інформації. Інший фактор - швидкий розвиток нових інформаційних технологій і необхідність та складність підготовки бібліотечних працівників до їх використання. Останнє привело до зміни на початку 80-х років назв бібліотечних шкіл на школи бібліотекознавства та інформатики або інформаційні школи. Наприклад, в одному з найпрестижніших університетів Америки - Каліфорнійському університеті в Берклі вона носить назву Школа бібліотекознавства та інформаційних наук. Як відзначається в роботі, нові інформаційні технології великою мірою вплинули на зміст та методи освіти, незважаючи на те, що бібліотечна освіта по суті своїй є дуже консервативною. В 1993 р. серед акредитованих шкіл лише школа Арізонського університету не мала в своїй назві слова “інформація”.

В останні двадцять років бібліотечна справа виходить на новий технологічний рівень, характерною особливістю бібліотечної професії стає автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів, впровадження нової техніки в роботу бібліотек. В цих умовах важливим фактором ефективності і високого якісного рівня роботи сучасних бібліотекарів стає їх здатність швидко і адекватно реагувати на зміни в діяльності бібліотек, що викликає підвищенні вимоги до професійної підготовки професійних кадрів.

В США підготовка кадрів до публічних і наукових бібліотек здійснюється в спеціальних учбових закладах. Готуються працівники бібліотек трьох рівнів - технічного, середнього та вищого. Технічні працівники готуються в дворічних коледжах. Вони мусять мати документ про закінчення середньої школи. Ці працівники не вважаються бібліотекарями-професіоналами. Професійна бібліотечна освіта існує двох рівнів: із ступенем бакалавра і ступенем магістра. Бакалаврів готують, як правило, коледжі гуманітарного профілю, які включають в свої програми факультативні курси бібліотечних дисциплін. Щоб отримати ступінь магістра в галузі бібліотекознавства, необхідно пройти спеціальних курс навчання в бібліотечній школі. Для вступу в таку школу потрібно мати ступінь бакалавра або магістра будь-якій не бібліотечній галузі знання. В даний час в бібліотечній освіті витісняється ступінь бакалавра і замінюється магістерським. Американці вважають працю бібліотекаря, творчою, високо її оплачують.

В американські бібліотечні школи вступають громадяни, які середню школу (12 років) і навчалися протягом 4-х років в загальноосвітньому коледжі, складають загальнонаукову підготовку майбутніх бібліотечних працівників, яка не пов’язана із спеціальністю. В бібліотечній школі вони навчаються рік-півтора. Тут вони вивчають тільки спеціальні дисципліни. Вивчення загальнонаукових і спеціальних предметів в бібліотечних школах в США організовано послідовно, а не паралельно, як в нашій країні.

В 1990 р. в США працювало 59 акредитованих бібліотечних шкіл. Всього за даними 43-го видання “American Library Directori? 1990” бібліотечних працівників готували в 300 закладах (як акредитованих, так і не акредитованих). В останні роки спостерігається тенденція скорочення кількості бібліотечних шкіл. Вони закриваються із-за бюджетного дефіциту, який привів до різкого скорочення фінансування університетів. Наприклад, про закриття престижної програми з бібліотекознавства в Колумбійському університеті в Нью-Йорку йдеться в журналі “Америка”. В 1993 р функціонувала 51 школа, акредитована Американською бібліотечною асоціацією. У порівнянні з вітчизняними учбовими закладами бібліотечні школи США невеликі. Наприклад, в бібліотечно-інформаційній школі Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн - 250 студентів та по шукачів докторського ступеня, яких навчають 13 викладачів.

Кожна бібліотечна школа США має своє “обличчя”. Воно визначається перш за все колом викладачів, які залучаються до викладацької діяльності, орієнтацією програм, видавничою діяльністю тощо. Так, згадувана вище школа Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн відома своїми історичними коренями, традиціями - нещодавно вона відзначила своє 100-річчя.

В залежності від спрямування програм, які пропонуються, акредитовані бібліотечні школи США в 1993р. присвоювали своїм випускникам звання магістра наук (5 шкіл), магістра бібліотекознавства (24 школи), магістра бібліотечної справи (Вашингтонський університет в м. Сіє тлі), магістра бібліотекознавства та інформаційної науки (13 шкіл), магістра бібліотечного обслуговування (3 школи), магістра мистецтв (9 шкіл). Деякі бібліотечної школи, наприклад, в університеті штату Флорида можуть присвоювати студентам звання магістра або магістра мистецтв, в університеті Кентуккі - магістра бібліотекознавства або магістра мистецтв, в залежності від обраних студентами програм.

Останнім часом бібліотечні школи США надають своїм студентам можливість одержати два дипломи про вищу освіту, при умові успішного завершення обох учбових програм. Наприклад, в Католицькому університеті Америки поряд із званням магістра бібліотекознавства студенти можуть отримати звання магістра біології, музикознавства, релігієзнавства, юриспруденції, історичних наук, англійської мови, грецької та латинської мов, в Мерілендському університеті - звання магістра бібліотекознавства та магістра в галузі архівознавства.

Бібліотечній освіті в США приділяє велику увагу бібліотечна громадськість. В полі зору бібліотечних працівників - практиків та викладачів такі питання, як сутність інформаційного персоналу, відображення змін в сучасному суспільстві та в бібліотечній справі, зокрема, у програмах підготовки спеціалістів в галузі інформації та ін.

Велику роль у розробці концепції бібліотечної освіти відіграють бібліотечні асоціації, перш за все Американська бібліотечна асоціація. Нею розроблено положення про вищу бібліотечну освіту. Згідно з цим положенням бібліотечним працівникам необхідно мати ступінь магістра. Спостерігається загальна тенденція ліквідації ступеня бакалавра як мінімальної.

В положенні про вищу бібліотечну освіту Американської бібліотечної асоціації детально обговорюються вимоги до працівників різних типів та видів бібліотек, наприклад, університетських, шкільних тощо. В шкільних бібліотеках, наприклад, можуть працювати магістри - випускники учбових закладів, акредитованих Американською бібліотечною асоціацією або Національною радою по акредитації освітніх установ для вчителів.

Спеціальне положення про вищу освіту розроблено також асоціацією спеціальних бібліотек. Воно витримано в руслі вимог Американської бібліотечної асоціації, але з урахуванням специфіки цього типу бібліотек. В ньому підкреслюється, що знання, вміння та навички, що їх дає акредитована програма магістра бібліотекознавства, є важливим для будь-якого інформаційного середовища, тобто спостерігається тенденція розширення рамок можливого використання спеціалістів поза межами бібліотек.

Всі, хто зацікавлений в удосконаленні підготовки спеціалістів для бібліотек, об’єднуються в Асоціацію бібліотечно-інформаційної освіти. Вона була створена в 1915 р. й має за мету сприяти поліпшенню дослідницької діяльності з питань бібліотечної освіти, підвищенню якості викладання спеціальних дисциплін, забезпеченню спеціальною літературою тощо. Наприклад, асоціація видає статистичний звіт з питань бібліотечно-інформаційної освіти, в якому подаються статистичні дані про зарахування бібліотечних шкіл, відомості про курси та дисципліни, які вони пропонують, викладацький склад (кількість, вік, вчені ступені тощо). Ця організація організує також щорічні конференції. Наприклад, в 1993р. така конференція проходила в Денвері (штат Колорадо). Членами асоціації є бібліотечні школи, також існує персональне членство.

Питання бібліотечної освіти висвітлюється на сторінках спеціального журналу “Journal of Education for Library and Information Science”, який видається Асоціацією бібліотечно-інформаційної освіти 5 разів на рік з 1960 року, та на сторінках інших періодичних видань з питань бібліотечної справи. Публікації, присвячені бібліотечній освіті, відображають в базах даних - з питань освіти - ERIC та з питань бібліотекознавства - LISA.

Акредитацію вищих бібліотечних закладів США та Канади здійснює Комітет по акредитації Американської бібліотечної асоціації.

В розробці основних положень акредитації взяли участь Асоціація бібліотечно-інформаційної освіти разом з представниками 17 американських та канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.

Кожна бібліотечна школа чітко формулює свої цілі та завдання, які відповідають загальним принципам бібліотечної справи та бібліотечної освіти та потребам конкретної групи бібліотек або групи споживачів інформації.

Один раз на п’ять років спеціальна комісія по акредитації, до складу якої входять науковці, викладачі, бібліотекарі-практики, перевіряє наскільки програма, кількість та склад викладачів, студентський склад, матеріальні ресурси тощо відповідають сформульованим конкретною бібліотечною школою цілям. Викладачі та керівництво мають взяти до уваги та запровадити в життя рекомендації комісії по акредитації.

Учбові плани розробляються кожною бібліотечною школою самостійно. В них виділяються вибіркові дисципліни та обов’язкові. Обов’язкові предмети, так зване “ядро" предметів, мають вивчати всі студенти. В різних школах різна кількість (до 7) обов’язкових дисциплін. Наприклад, в бібліотечній школі католицького університету Америки (м. Вашингтон) до обов’язкових належать такі курси:

- Організація інформації;

- Інформаційні джерела та служби;

- Інформаційні системи в бібліотеках та центрах інформації;

- Бібліотеки та інформація в суспільстві.

В Іллінойському університеті м. Урбана-Шампейн:

- Основи бібліотекознавства та інформатики;

- Організація бібліотечних матеріалів;

- Інформаційні джерела та обслуговування.

Ці курси висвітлюють основи комплектування та організації інформації, доступу та розповсюдження інформації, основні технологічні питання, організацію людських ресурсів і, що є дуже важливим - положення, стандарти, етичні вимоги та проблеми, які постають перед інформаційними професіоналами. З числа обов’язкових дисциплін в останні роки виключаються такі дисципліни, як каталогізація і класифікація та автоматизація бібліотечних процесів. Це пов’язано з тим, що не всім бібліотекарям це потрібно в зв’язку із функціонуванням в США системи централізованої каталогізації, а питання автоматизації органічно увійшло у всі курси, які читаються в бібліотечних школах, бо вона активно застосовується в бібліотечній та інформаційно-бібліографічній діяльності.

В деяких школах серед обов’язкових курс “Довідково-бібліографічна робота”, або “Інформаційно-довідкове обслуговування”.

Відповідно до сфери своїх інтересів студенти обирають курси за вибором. Наприклад, в Іллінойському університеті студенти вибирають серед 47 дисциплін. У Католицькому університеті Америки серед 64 дисциплін студенти мають обрати шість курсів, які відповідають їх спеціалізації, інтересам та потребам.

Галузева підготовка здійснюється в ході вивчення бібліографії певного предмету чи комплексу наук (з суспільних, гуманітарних, природничих наук, техніки, економіки, бізнесу, охорони здоров’я тощо). Позитивний відгук бібліотекарів знаходить організація спеціальних курсів, які передбачають одночасне вивчення галузевої бібліографії і відповідної галузі знання на не бібліотечних факультетах. Серед інших предметів, можна вибрати практичну роботу в конкретній бібліотеці і відпрацювати в ній 120 годин на семестр і зарахувати такий практикум замість одного з курсів за вибором. Якщо студенти вибирають курси, які вимагають користування комп’ютерною лабораторією, наприклад, курс “Інформаційний пошук в режимі on-line (віддаленого доступу) ”, з них стягується додаткова сплата.

Серед напрямків спеціалізації для вибору відповідних предметів в Католицькому університеті Америки студентам пропонують:

- Вузівські та наукові бібліотеки;

- Архіви;

- Інформаційні служби з біомедицини;

- Мистецтво книги (рідкісна книга, спеціальні колекції, реставрація та зберігання);

- Обслуговування дітей та юнацтва;

- Проектування та створення систем зберігання та доступу інформації;

- Менеджмент інформаційних ресурсів;

- Інформаційне обслуговування юридичних наук у вузівських, наукових та спеціальних бібліотеках, в приватних юридичних фірмах, урядових агентствах та в органах суду;

- Музичні бібліотеки;

- Інформаційні та довідково-бібліографічні системи;

- Обслуговування медіа документами в шкільних бібліотеках;

- Спеціальні бібліотеки та бібліотеки корпорацій.

В 1993 р. поряд з магістерськими 25 акредитованих бібліотечних шкіл США пропонували докторські програми навчання. Для здобуття ступеня доктора філософії (PhD) студентам необхідно мати ступінь магістра, за три роки вивчити ряд поглиблених курсів та захистити дисертацію. В Іллінойському університеті, наприклад, їм необхідно прослухати п’ять курсів (Методи наукових досліджень, Історія засобів комунікації та бібліотек, бібліографічна організація інформації та бібліотечних матеріалів, Соціальні засади бібліотекознавства та інформаційні науки, Менеджмент бібліотек та інформації), підготувати та виголосити наукову доповідь з теми свого дослідження, виконати та захистити дисертацію.

Як правило, студенти не одразу закінчують навчання і отримують ступінь магістра, а з перервою в навчанні. Здобувши ступінь бакалавра, працюють в бібліотеці, здобувши кошти, вчаться далі.

Переважна більшість студентів бібліотечних шкіл мають досвід роботи в бібліотеках. Як розказали нам в бібліотечній школі Іллінойського університету, середній вік їх студентів - 30-31 рік. В 1998 р. вік 72,6% студентів бібліотечних шкіл США перевищував 30 років, тільки 7,1% студентів мали вік від 20 до 24 років. В 1990 р. середній вік студентів був 27 років, а в 1989 р. вік по шукачів докторського ступеня - 33,6 років.

В бібліотечних школах США особлива увага приділяється студентам з фізичними та психічними обмеженнями, їм надаються додаткові освітні послуги, створюються умови для навчання. Готуються також спеціалісти для бібліотек, які обслуговують людей з фізичними обмеженнями, розроблюються та читаються спеціальні курси.

Навчаючись, студенти можуть брати повний курс (це як правило один-півтора роки), або виконувати магістерську програму поступово, на протязі більш довгого періоду.

В останні роки в США поширюється концепція “віддаленої освіти”, спрямована на розповсюдження освіти за допомогою використання сучасних комунікаційних технологій. Така форма освіти вперше виникла у відкритому університеті Великобританії, тепер застосовується у багатьох розвинутих країнах, та країнах, що розвиваються.

Наприклад, в 1992 р. Аризонський університет пропонував освітню програму для одержання звання магістра бібліотекознавства (для шкільних бібліотек) через освітню мережу Університету інтелектуального удосконалення. Ця мережа на протязі 24 годин на добу транслює різні освітні програми з метою надання рівних можливостей в одержанні якісної освіти для студентів в різних куточках Америки. Освітня програма демонструється на екрані телевізора, який отримує сигнал від супутника, або за допомогою кабельної мережі.

В 1993 р. в коледжі бібліотекознавства та інформаційної науки університету Південної Кароліни вчили 145 студентів з інших штатів за допомогою віддаленої інтерактивної системи. Школа бібліотекознавства та інформаційної науки Гавайського університету теж застосовує таку систему освіти. В цьому університеті технологія дозволяє здійснювати і зворотній зв’язок - від студента до викладача, наприклад, за допомогою телефону. Гавайський університет планує поширити трансляцію освітньої програми з бібліотекознавства на більший регіон Азії.

З метою надання кращих можливостей для одержання вищої освіти викладачі бібліотечної школи Католицького університету Америки проводять заняття із групою студентів - працівників бібліотеки Конгресу США безпосередньо в приміщенні цієї бібліотеки наприкінці робочого дня.

Основними формами організації учбового процесу в бібліотечних учбових закладах США є лекція, семінарське заняття, колоквіуми, різні види практичних занять. Лекції займають третю частину учбових годин, самостійна робота студентів в два рази перевищує аудиторні заняття.

Оцінка знань студентів в американських бібліотечних школах здійснюється в середині і в кінці семестру. Оцінюється виконання практичних, лабораторних, проектних робіт, перевіряються всі види письмової звітності студента про виконану в семестрі роботу. Облік успішності здійснюється по системі “кредитних одиниць”, якими оцінюється трудомісткість курсу. Кожний семестровий лекційний курс оцінюється в три “кредитні одиниці”. Студент зобов’язаний набрати не менше 36 кредитних одиниць лекційних курсів, що рівнозначно 12 предметам за семестр.

бібліотечна освіта америка працівник

Контроль знань є завершальним етапом навчання. Випускний письмовий екзамен проводиться протягом трьох годин. Студент має право вибрати 5 тем із запропонованих 10. питання екзамену завчасно не повідомляються. Екзамен вважається складеним, якщо вірні відповіді становлять від40 до 50 %. Перевірка знань по практичним аспектам бібліотекознавства, бібліографії і інформатики здійснюється протягом всього учбового року.

До викладання в бібліотечних школах залучаються визначні вчені, автори відомих наукових праць. В функції професорсько-викладацького складу входять навчання студентів, науково-дослідна робота, зв’язки з бібліотечною громадськістю (консультування, організація безперервної освіти бібліотечних та інформаційних працівників, участь в роботі і громадських організацій). Професори та викладачі бібліотечних шкіл, як правило, є членами декількох професійних асоціацій, як все американських, так і місцевих. Велику увагу вони приділяють підвищенню престижу бібліотечної професії, а також свого учбового закладу. Серед критерії оцінки діяльності американських університетів - загальна кількість та рівень наукових публікацій викладачів. Тому складовою частиною бібліотечної школи, наприклад, в Іллінойському університеті є видавничий відділ, який був створений в 1943 р. він готує до друку та видає широко відоме періодичне видання “Library Trends”, монографії та інші публікації з актуальних проблем бібліотекознавства та інформаційної науки, підготовлені професорами та викладачами цього учбового закладу.

Викладачі бібліотечних шкіл також допомагають випускникам в працевлаштуванні, надають їм рекомендаційні листи, відомості про вакантні посади. В університетах, наприклад, в Мерілендському, функціонують спеціальні служби по працевлаштуванню.

Багато випускників шукають роботу в не бібліотечних установах, в суміжних галузях. Цей процес завжди активізувався на початку 80-х років. З’явились, наприклад, окремі видання та інші публікації, присвяченні цим питанням, під характерними назвами, наприклад: “Що ще ви можете робити з бібліотечною освітою? ”. З інформаційною освітою працюють інформаційними брокерами, інформаційними посередниками, інформаційними консультантами, спеціалістами в галузі інформаційних систем, дослідниками в рекламному агентстві, спеціалістами по маркетингу книжок для бібліотек, видавцями бібліотечних покажчиків, архівістами, критиками бібліографічних покажчиків, спеціалістами по “паблік рілейшнз”, виробниками баз даних тощо.

В США активно реалізується концепція безперервної освіти бібліотечних спеціалістів. Підвищення кваліфікації є обов’язковим для всіх бібліотечних працівників в США - від техніка до керівника. Розповсюдженою є система “сертифікації" - видача свідоцтв про проходження курсів підвищення кваліфікації морально і матеріально: від рівня кваліфікації залежить їх посада та заробітна плата.

Організацією безперервної освіти бібліотечних працівників в США займаються бібліотечні асоціації, бібліотеки, бібліотечні школи шляхом проведення конференцій, курсів, індивідуального та групового навчання безпосередньо в бібліотеках на робочих місцях.

В рамках Американської бібліотечної асоціації працює спеціальний “круглий стіл з питань системи безперервної бібліотечної освіти.

Асоціація наукових бібліотек та бібліотек вузів організувала систему підвищення кваліфікації працівників цієї групи бібліотек, через яку на протязі 1991-1993 років пройшло 8500 чоловік, які спеціалізувалися в питаннях бібліотечного менеджменту. Виходять численні публікації з питань безперервної освіти окремих груп спеціалістів, на приклад, бібліотекарів довідково-бібліографічних служб, або бібліотечних працівників певних регіонів, наприклад, штату Вашингтон або Нью-Йорк.

Програми “сертифікації" в 1993 р. пропонували 34 акредитовані бібліотечні школи поряд з магістерськими та докторськими програмами навчання.

Підвищенню кваліфікації, перепідготовка бібліотечних працівників здійснюється також в бібліотеках. Так, в бібліотеці Конгресу США функціонує спеціальний відділ, який здійснює систему заходів по підвищенню кваліфікації своїх працівників: організує навчання, забезпечує його необхідними учбово-методичними та наочними засобами. При впровадженні нової техніки, введенні нового програмного забезпечення тощо, працівники цієї бібліотеки проходять короткотермінові курси. Привертає інтереси і розроблена в бібліотеці Конгресу США програма курсів “Навчання інструктора”, призначена тим хто має навчати своїх підлеглих та колег індивідуально або в невеликих групах.

Американські спеціалісти шукають шляхи удосконалення бібліотечної освіти. Вони, наприклад, пропонують ввести спеціалізацію самих шкіл. Ведуться дискусії щодо доцільності розширення учбових планів за рахунок введення нових дисциплін - математики, обчислювальної техніки, кібернетики, машинної обробки інформації. Математизація гуманітарної основи американської бібліотечної освіти, а також проблема співвідношення теорії і практики під час навчання є предметом суперечності працівників публічних та наукових і спеціальних бібліотек. Працівники публічних бібліотек наполягають на посиленні практичного аспекту в навчанні, а працівники наукових бібліотек не задоволенні слабкими знаннями і недостатніми вміннями вести пошук інформації з використанням ЕОМ. Часто звинувачуються викладачі бібліотечних шкіл в слабкому знанні потреб практики і в низькому рівні викладання.

Для вдосконалення вищої бібліотечної системи в Україні безсумнівно буде корисним вивчення та впровадження кращого американського досвіду.