Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

щодо кваліфікаційної роботи бакалавра на тему:

"Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області"

РЕФЕРАТ

Бакалаврська робота містить 67 стор., 6 табл., 16 рис., 18 джерел.

Об’єктом дослідження в бакалаврський роботі являється підприємства міста Луганська.

Мета роботи – проаналізувати ефективні організаційно-технічні заходи утилізації твердих побутових відходів у місті.

В проекті дана оцінка стану довкілля Луганська та Луганськоі області, в тому числі стану атмосферного повітря, водних об’єктів, фізичних факторів навколишнього середовища; наведена характеристика діючих у місті методів поводження з ТПВ та їх впливу на навколишнє середовище.

ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ, НОРМА УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ, ПОЛІГОН, ФІЛЬТРАТ, БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ОЧИЩЕННЯ.

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика Луганської області

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливостіЛуганської області

1.2 Соціальний та економічний розвиток Луганської області

2. Структура утворення та накопичення відходів

2.1 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)

2.2 Використання відходів як вторинної сировини

2.3 Транскордонні перевезення відходів

2.4 Державне регулювання та контроль в сфері поводження з відходами

3. Розробка заходів щодо поводження з відходами в області

3.1 Аналіз передового досвіду поводження з твердими промисловими відходами

3.2 Розробка системи управління відходами

4. Аналіз впливу відходів міста на навколишнє середовище

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

луганський промисловий відходи утилізація знешкодження

Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися в газоподібному, рідкому, пастоподібному або твердому стані, будучи різним ступенем небезпеки і токсичності для навколишнього природного середовища і людини.

Відходи залежно від токсичності хімічних речовин, що містяться в них, проявляють різний ступінь дії на навколишнє середовище і можуть бути надзвичайно небезпечними (що відносяться до I класу токсичності), високо небезпечними (II клас), помірно небезпечними (III клас) і малонебезпечними (IV клас).

При розміщенні відходів негативна дія їх на природне середовище достатньо часто супроводжується порушенням ландшафту із зміною окремих елементів геологічного середовища, забрудненням повітряного басейну, вод, суші, морить, підземних вод, виснаженням їх ресурсів і деградацією водних екосистем, а також забрудненням і деградацією грунтів, що приводять до виснаження ресурсів рослинного і тваринного миру. Рівень негативної дії відходів на природне середовище оцінюється ступенем їх токсичності, що приводить до різних ступенів екологічного неблагополуччя в місцях освіти і розміщення відходів. Екологічна обстановка в місцях освіти і розміщення відходів може бути класифікована таким чином: відносно задовільна, напружена, критична, кризова і катастрофічна. Залежно від ступеня екологічного неблагополуччя в місцях освіти і розміщення відходів спостерігаються зміни природного середовища і деградація природних екосистем, проживання, що нерідко приводять до зміни середовища, і стани здоров'я людини.

1. Загальна характеристика ЛУГАНСЬКОЇ області

1.1Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області

Луганська область розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії.

На заході - з Донецькою і Харківською областями України. Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка – Могила Мечетна – 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір’я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 - 18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. Головною водною артерією є річка Сіверський Донець. Велика частка річок відноситься до басейну цієї річки. Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його – помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

Рис. 1.1. Карта Луганської області

1.2 Соціальний та економічний розвиток Луганської області

Луганська область — великий промисловий регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торговельними інфраструктурами. На базі природних ресурсів створені міцні виробничі потужності у різних галузях. Область вносить вагомий внесок в економічний потенціал України і входить у п’ятірку найбільш міцних промислово-економічних регіонів держави.

Провідна роль в економіці регіону належить промисловості, питома вага якої в обсязі валового суспільного продукту складає три чверті. Базовими промисловими галузями є вугільна, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна, металургія та оброблення металу, машинобудування. Аналіз виконання основних завдань з економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 рік свідчить про необхідність прискорення вирішення проблем та мінімізації наслідків світової фінансової кризи, які стримують соціально-економічний розвиток області, з урахуванням антикризових програм державного та регіонального рівня. За 2009 рік темп промислового виробництва становив 94,1 % до 2008 року (при запланованому темпі 106,9 %). Темпи виробництва вище, ніж заплановано на 2009 рік, забезпечено в таких галузях: легка промисловість — 104,8 %, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції — 112,0 %. Нижче запланованих показників спостерігаються темпи зростання у добувній промисловості — 103,9 %, виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 96,1 %, хімічному та нафтохімічному — 97,2 %, целюлозно-паперовому виробництві та видавничій діяльності — 85,0 %, виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення — 78,9 %, металургії та обробленні металу — 104,4 %, машинобудуванні — 116,6 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води — 99,1 %. За підсумками 2008 року область посіла третє місце в Україні за обсягами реалізованої промислової продукції, що склали майже 70,7 млрд. грн., або 9,0 % від загальнодержавного обсягу. У 2009 році в агропромисловому комплексі обсяг сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств порівняно з 2008 р. зріс на 23,7 %. Обсяг продукції тваринництва збільшився у порівнянні з 2008 р. на 13,0 %. Інвестиційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів у досягненні стабільного соціально-економічного розвитку регіону. За 2009 р. освоєно 10635,8 млн. грн. капітальних інвестицій. Переважну частку з них 8999,7 млн. грн., або 84,6 % від загального обсягу, становили інвестиції в основний капітал.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу області за 2009 р. становило 1864,1 млн. дол. (за 2008р. — 268,7 млн. дол.). Оборот зовнішньої торгівлі товарами за 2009 р. склав 10822,6 млн. дол. і проти 2008 р. збільшився на 42,4 %. Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами за 2008 р. становив 6361,0 млн. дол. і збільшився порівняно з 2008 р. у 1,6 рази, імпорту — 4461,6 млн. дол. і збільшився на 22,7 %. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 1899,4 млн. дол. (у 2008 р. — 328,9 млн. дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами Луганська область здійснювала з партнерами зі 128 країн світу. До зведеного бюджету за 2008 р. юридичні і фізичні особи Луганської області сплатили 6407,5 млн. грн., що на 1252,9 млн. грн. більше минулорічного збору. До загального фонду Державного бюджету України за 2009 р. зібрано 2908,2 млн. грн. Контрольні показники Міністерства фінансів України виконані на 107,6 %. До спеціального фонду (без трансфертів з держбюджету) надійшло 631,9 млн. грн., що складає 163,0 % до розрахункової норми та 98,0 % до затвердженого з урахуванням змін плану на рік. У звітному періоді зі спеціального фонду отримано субвенцій з держбюджету 358,6 млн. грн., що складає 97,7 % до річних призначень. На фінансування видатків загального фонду місцевих бюджетів області за 2009 рік спрямовано 4531,5 млн. грн., що на 27,2 % більше показників минулого року. Забезпечені своєчасні розрахунки з працівниками бюджетних установ з виплати заробітної плати та соціальних виплат. Фінансовий результат суб’єктів господарювання (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за 2008 р. склав 329,5 млн. грн. прибутку. Питома вага прибуткових підприємств становила 63,7 %. Ними отримано прибутку 3058,2 млн. грн., що на 7,4 % більше проти 2009 р. Прибуток склався за рахунок ВАТ "Краснодонвугілля", ЗАТ "Сєвєродонецьке об’єднання "Азот", ВАТ "Стахановський завод феросплавів". У 2008 р. загальна народжуваність становить 9,5 % (2008 р. - 8,6 %), загальна смертність — 18,0 % померлих на 1000 жителів (2008 р. - 17,7 % померлих на 1000 жителів). Знижується показник материнської смертності: у 2009 р. - 9,0 на 100 тис. населення. У порівнянні з 2008 р. збільшені обсяги фінансування видатків на освіту — на 33,2 %, охорону здоров’я — на 34,5 %, соціальний захист населення — на 20,6 %, культуру і мистецтво — на 47,5 %, засоби масової інформації — на 35,4 %, здійснення заходів з фізичної культури і спорту — на 40,5 %. Інтеграція екологічних міркувань до секторальної політики залишається одним із найважливіших завдань на майбутнє. З цією метою в області проводиться низка програмних заходів, спрямованих на зміцнення інституціональної координації і співробітництва між структурними підрозділами адміністрації, виконкомами міських рад та райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями, територіальними органами міністерств і відомств енергетики, промисловості, аграрного сектору, транспорту, охорони здоров'я, економіки і соціальних питань, які прямо чи посередньо опікуються питаннями навколишнього середовища.

Інструментами впровадження засад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованих Програмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природних комплексів та об’єктів області та є важливою складовою стратегічного переходу області до сталого розвитку.

2. СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ

Одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля залишаються токсичні відходи. Загальна маса накопичених в Луганській області на 01.01.2009 р. небезпечних відходів становить майже 928,811 тис. т (у 2006 р. – 889,326 тис. т). На сьогодення на Луганщині зберігається достатньо висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури в поєднанні з компактністю проживання населення, що створює додаткове антропогенне навантаження на біосферу Луганщини, в тому числі за рахунок негативного впливу місць видалення відходів.

На підприємствах області протягом 2008 р. утворилось 79,2 тис. т відходів І–ІІІ класів небезпеки, що на 16,3 тис. т більше порівняно з 2008 р. (рис. 2.1.). Основна частина утворених відходів (51,7 тис. т, або 65,3 % від загального обсягу) належить до ІІ класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки склали 26,8 тис. т і І класу – 0,7 тис. т (рис. 2.3.).

Рис. 2.1. Динаміка утворення небезпечних відходів за останні роки, тис. т

Найбільша кількість небезпечних відходів у 2009 р. утворилась у містах Лисичанську – 42,5 тис. т (53,7 % від загального обсягу утворених відходів), Рубіжне – 16,8 тис. т (21,1 %), Сєверодонецьку – 7,7 тис. т (9,7 %), Алчевську – 5,2 тис. т (6,6 %) та у Попаснянському районі – 5,1 тис. т (6,5 %).

Щодо найбільш небезпечних відходів І класу, то з 703,9 т утворених в цілому по області, майже половина приходиться на підприємства міст: Луганська 18,4 % (129,3 т), Сєверодонецька 16,2 % (113,8 т), Антрацита 11,4 % (80,4 т) (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Розподіл утворення небезпечних відходів по містам та районам області, тис. т

Серед небезпечних відходів, що утворились протягом 2009 р. велика кількість нафтошламів механічного очищення стічних вод – 41,6 тис. т (52,5 % від загальної кількості), розчинників та рідин промивальних 8,6 тис. т (10,9 %) і рожево-червоних стоків виробництва тринітротолуолу – 7,4 тис. т (9,4 %).

Рис. 2.3. Утворення небезпечних відходів за класами небезпеки у 2009 році, відсотків.

Станом на 01 січня 2009 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах (полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) та на території підприємств області накопичилось 928,8 тис. т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки, з них I класу – 14,4 тис. т, II – 99,7 тис. т, ІІІ – 814,7 тис. т.

Із загального обсягу накопичених відходів найбільша кількість належить підприємствам, які займаються виробництвом основної хімічної продукції – 795,1 тис. т (85,6 %) та скловолокна – 30,2 тис. т (3,2 %).

Майже всі відходи І класу небезпеки (95,3 %) розташовані на території Попаснянського району в шламонакопичувачах та на полігонах.

Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км² території у середньому по області склало 34,8 т. Але в деяких містах та районах цей показник значно перевищує середньообласний. Найбільшим він був у м. Сєверодонецьку – 11595,1 т (у 333,2 рази більше, ніж у середньому по області) та у Попаснянському районі – 153,9 т (у 4,4 рази).

До найменш забруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км² території у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщено менше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки. Але на їх території існує інша загроза – це наявність агрохімікатів та пестицидів, непридатних чи заборонених до застосування. В цілому по області на 01 січня 2009 р. залишки цих відходів І–ІІІ класів небезпеки склали 435,1 т, з них 187,0 т – це відходи І класу небезпеки.

Згідно останньої інвентаризації, проведеної у 2006 р. в Луганській області виявлено 112 місць зберігання залишків непридатних, заборонених до використання в сільському господарстві пестицидів та їх сумішей. Загальний обсяг хімічних відходів складає 435,1 тони, з них : 40,2 тони – заборонених (група А), 30,5 тон - непридатних (група Б), 364,4 тони – невідомих і сумішей (група В), 129,2 тони зберігається у контейнерах в Біловодському, Білокуракинському, Кремінському, Новопсковському районах. Питання централізованого зберігання або утилізації 305,9 тон пестицидів потребує вирішення.

Склади, які призначались для зберігання пестицидів не охороняються та не експлуатуються. Проведення капітального ремонту не передбачається. Засоби захисту рослин завозяться у господарства пристосованим транспортом у кількості, потрібній на розрахункову площу.

У 2008 р. Управління, продовжуючи контролювати ситуацію, що склалась із зберіганням накопичених на території області непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), згідно з планом робіт, провело обстеження стану місць зберігання ХЗЗР в Лутугинському районі. Були обстежені місця зберігання в селах Кам'янка, Ключове, Македоново, Полєвод, Фабричне. Аналіз зібраної інформації показав про загальне погіршення стану зберігання ХЗЗР в районі, і можливості їх негативного впливу на навколишнє середовище. Для координації робіт по поліпшенню ситуації, що склалася, інформація про стан справ, для вживання відповідних заходів, була направлена на адресу Лутугинської райдержадміністрації.

Рис.2.4. Розташування складів непридатних ХЗЗР на території області.

Також, із залученням представників Головного управління МНС і Держекоінспекції, проведене обстеження складу ХЗЗР, який знаходиться на балансі ПСП "8 Березня". У зв'язку з незадовільним станом складу, проведенням ліквідації підприємства власника, а також неможливістю на місці чіткого визначити власника землі, на якій розташований склад, Управлінням направлені листи на адреси Жовтневої у м. Луганську ради і Станично-Луганської райдержадміністрації. З метою недопущення переходу даних хімікатів в розряд "безгоспних", Управління запропонувало їм прийняти участь в спільному розгляді проблеми, що склалася, і недопустити ліквідацію підприємства, до рішення питання ліквідації або передачі агрохімікатів, які знаходяться на балансі ПСП "8 Березня".

Необхідно відзначити, що Управління постійно тримає на контролі ситуацію зі зміною стану поводження з ХЗЗР в області. Аналізуючи накопичену інформацію, доводиться констатувати факт погіршення стану їх зберігання не тільки в Лутугинському районі, така ж ситуація склалася у всій області. Назріла необхідність не ремонту складів і перезатарювання ХЗЗР, а проведення повного знищення (утилізації) всіх наявних на території області агрохимікатів на спеціалізованому для цього підприємстві.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 „Про затвердження переліку видів діяльності, які є природоохоронними заходами" не передбачено виділення коштів на знищення заборонених і непридатних до використовування пестицидів, що робить неможливим надання державних коштів обласним фондом охорони навколишнього природного середовища на проведення цього заходу, тоді як на місцях також відсутні необхідні засоби.

Протягом року відділом розглянуто матеріали 13 суб'єктів господарювання, проведені огляди (обстеження) відповідних складів, і видано 12 узгоджень на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пестицидами і агрохімікатами, також узгоджено 1 санітарний паспорт на склад агрохімікатів.

Утворення відходів виробництва (вторинної сировини) зменшилось на 1 % відсоток у порівнянні з 2006 р. та склало 15,5 млн. т (рис. 2.5.).

Рис. 2.5. Динаміка утворення основних видів відходів виробництва за останні роки, тис. т

Основна частка утворених відходів припадає на промислові підприємства – добувні 11,5 млн. т (74,2 %), переробні – 2,9 млн. т (19 %), підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води – 0,7 млн. т (4,4 %). У структурі утворення вторинних ресурсів на підприємства інших видів діяльності припадає всього лише 0,4 млн. т або 2,4 %.

За статистичними даними на кінець 2009 р. на території підприємств Луганської області накопичено 284,6 млн. т відходів виробництва (вторинної сировини) (на 01.01.09 р. – 279 млн. т), з яких на відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення припало 85,2 %, на шлаки доменного та сталеплавильного виробництв – 4,4 % та 1,6 % відповідно.

На екологічний стан навколишнього середовища негативно впливають місця видалення багатотонажних відходів - шахтні відвали, у більшості не діючі та шламонакопичувачі для відходів збагачення вугілля. У 2009 р. цією галуззю утворено 11534,6 тис. т (рис. 2.6.) відходів видобутку вугілля, а обсяги по вже накопиченому станом на 01.01.2009 р. складають 242444,166 тис. т, що склало на одного мешканця області за показником утворення у 2009 р. - 4,82 т/чол., за показником накопичення – 101,2 т/чол. Накопичення цих відходів складає більше ніж 80 % від усіх відходів, накопичених в області, при цьому не вирішується питання впровадження технологій по вторинній переробці відходів вуглевидобутку і технології проведення робіт з видобутку вугілля без підйому породи на поверхню і закладки породи у відпрацьований простір.

Рис. 2.6.Утворення відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, тис. т

Площа, яку займають відходи у відвалах і накопичувачах по області склала 2942 га. Найбільші площі під відвалами відведено у містах Алчевськ, Луганськ, Краснодон, Красний Луч, Антрацит, Лисичанськ, Свердловськ, Первомайськ, а також у Перевальському та Лутугинському районах. Затрати на зберігання та знищення відходів порівняно з попереднім роком збільшились на 11,4 млн. грн. (18,3 %) і склали 73,4 млн. грн.

2.1 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)

Накопичений обсяг відходів суттєво впливає на стан довкілля та екологічну безпеку населення. В області відсутні спеціалізовані підприємства по утилізації або нейтралізації токсичних відходів, які накопичуються на території промпідприємств, на відомчих полігонах та полігонах твердих побутових відходів.

Незначна кількість підприємств області має власні полігони, або накопичувачі токсичних промислових відходів, з них полігони ВАТ "Алчевськкокс", ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", ВАТ "Картонно - тарний комбінат", Лутугинський ДНВ валковий комбінат, ВАТ "Лисичанський завод ГТВ" призначені для розміщення відходів тільки ІV класу небезпеки.

Управлінням постійно ведеться робота з впорядкування відомостей про місця видалення відходів для подальшого забезпечення моніторингу впливу цих об`єктів на довкілля і створення банку даних їх систематизації для вивчення проблем в сфері поводження з відходами в області і можливості їх вирішення. На кінець 2007 р., на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. № 1216 "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів" Управлінням до реєстру МВВ внесено 236 місць видалення відходів.

На даний час паспортизація МВВ на території області триває. Впроваджуються першочергові заходи з виявлення місця видалення відходів для забезпечення виконання паспортизації, а саме: відведення земель в законодавчому порядку, розробка проектів на об¢єкти, приведення у відповідність до вимог екологічних норм експлуатації.

Додатковим антропогенним навантаженням на довкілля області є місця видалення відходів: полігони промислових відходів для складування відходів власного виробництва та відходів інших виробників, накопичувачі промислових відходів, породні відвали, золовідвали теплоелектростанції, а також полігони побутових відходів.

Як і раніше, найбільш екологічно – небезпечним об’єктом області є полігон для видалення твердих промислових відходів хімічних підприємств Лисичано-Рубіжанського регіону. Полігон розташований у Попаснянському р-ні поблизу с. Фугарівка. Експлуатацію, та, відповідно, розміщення відходів на полігоні у 2009 р. здійснювали: ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот", Рубіжнянський казенний хімзавод "Зоря", ТОВ "Рубіжанський "Краситель", ВАТ "Лисичанський завод ГТВ", ВАТ "Картонно - тарний комбінат" , ВАТ „Об’єднання Склопластик". Необхідно відмітити що на полігоні розміщуються відходи і інших підприємств цього регіону.

Полігон ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот" призначений для видалення твердих відходів, в основному це відпрацьовані каталізатори виробництва аміаку, азотної та оцтової кислоти, відпрацьований кокс, відходи виробництва ацетилену, шлами виробництва, що утворюється в процесі розчинення та фільтрації. Полігон представляє собою прямокутник, що складається з 10 робочих карт. Загальна площа полігону складає 6,52 га. На даний час на полігоні промвідходів ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднання Азот" відсутній ставок випарювач, що призводить до обводнення карт полігону, тобто потрібне вирішення питання видалення рідини з карт полігону, що сприятиме зменшенню впливу полігону на підземні води.

Полігон Рубіжнянського казенного хімзаводу "Зоря" призначений для видалення відходів 3-4 класу небезпеки. У звітному році на нього видалено 2,775 тис.т відходів. Полігон складування промвідходів ТОВ „Рубіжанський Краситель" призначений для складування відходів 2-4 класів на 2 секціях. У звітному році на нього видалено 2,775 тис. т відходів. Основним порушенням при експлуатації полігону є впровадження не в повній мірі організаційних заходів щодо збору, накопичення та знешкодження атмосферних опадів.

Одне з найбільших місць видалення промислових відходів за обсягами видалення в Луганській області - це місця ВАТ „Алчевський металургійний комбінат", яке має 5 діючих місць видалення відходів - полігон промислових відходів, 2 шлакових відвали, шламонакопичувач та шламовідвал призначені для видалення технологічних відходів 4 класу небезпеки. В місцях видалення комбінату накопичено понад 25 млн. т відходів, загальна зайнята площа МВВ 251,21 га. Місцем видалення промислових відходів ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" є полігон промвідходів, який розташований на породному відвалі Павловського руднику, потім використовувався, як відвал породи вуглезбагачувальної фабрики заводу і з 1975 р. функціонує, як полігон твердих промислових відходів. Взагалі на полігоні промислових відходів накопичено понад 1,5 млн. т відходів (у т. ч. 1,379 породи), загальна зайнята під полігон площа 11 га.

З 01.01.06 р. розпочато експлуатацію полігону промвідходів Лутугинського ДНВ валкового комбінату площею 2,5 га. На новому полігоні на кінець року накопичено 2,3 тис. т відходів. Старий відвал промвідходів площею 5,4 га виведено з експлуатації з 01.01.06 р. У 2007 р. відповідно до дозволу на передачу раніше накопичених відходів № 12.11/1 від 27.09.07 р., полігон передано іншому власнику. На теперішній час будь які роботи на полігоні не ведуться.

СО „Луганська ТЕС" ТОВ „Східенерго" має на своєму балансі секцію № 6 золовідвалу № 2 та золовідвал № 3. На золовідвал № 2 здійснюється складування паливного шлаку, футерування та вогнетривів відпрацьованих, відходів будівництва. Секція № 6 золовідвалу № 2 має площу 5732 м², накопичено 30,975 тис. т Золовідвал № 3 поділено на дві секції площею 50 га кожна. На золовідвал здійснюється складування паливного шлаку, пилу зольного та шламу хімводопідготовки. Площа золовідвалу складає 4,6 га, накопичено понад 1,8 млн. т відходів.

На території області знаходиться 566 породних відвалів, з них 64 відвали (близько 10 %) діючих і не діючих відвалів, що горять.

Недостатня кількість полігонів для поховання токсичних промислових відходів і відсутність заводів по їх знешкодженню та переробці, відсутність достатньої кількості централізованих пунктів збирання, утилізації, знешкодження та захоронення по видах відходів (в т.ч. токсичних), які утворюються практично на всіх підприємствах, призводить до такого негативного явища, як розміщення і накопичення відходів на власних територіях підприємств. Місця складування токсичних відходів на підприємствах часто не відповідають екологічним вимогам, що сприяє їх потраплянню на несанкціоновані звалища та інші непристосовані для цього місця. Через це 4 підприємствам області було відмовлено у видачі дозволу на розміщення відходів у 2007 р. на місцях, які не відповідають екологічним вимогам.

З метою зменшення впливу на навколишнє природне середовище накопичених на території підприємств відходів. Управлінням проводилася координація роботи всіх зацікавлених структур по організації збору й утилізації небезпечних відходів. На сьогодні в області практично вирішене питання централізованого збору з подальшою передачею на утилізацію або знешкодження таких видів відходів, як відпрацьовані люмінесцентні лампи, шини, відходи скла, поліетиленові відходи, макулатура, відпрацьованих кислотних і лужних акумуляторів і відпрацьованих масел.

Порівняльний аналіз статистичних даних щодо обсягів передачі небезпечних відходів у 2007 та 2008 роках підприємствами, які їх утворюють, іншим суб’єктам господарювання з метою їх подальшої утилізації, свідчить про зменшення обсягів передачі цих відходів. Якщо у 2007 р. суб'єктами господарювання, що накопичували відходи в попередні роки, в основному підприємствами м. Луганськ, Сєверодонецьк, Лисичанськ, було передано для подальшої утилізації 17,6 тис. т небезпечних відходів, то у 2008 р. обсяги передачі небезпечних відходів склали 12,8 тис. т.

Дуже гострою в області є проблема утилізації побутових відходів, обсяг утворення яких щорічно зростає. Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тим ця проблема гостріше. У м. Луганську з населенням більше 500 тис. проблема побутових відходів стоїть особливо гостро, у зв’язку з тим, що обсяг їх утворення щорічно зростає.

Сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів на території області не має. Усі утворені побутові відходи видаляються на звалища. На сьогодні в області для видалення побутових відходів використовуються наступні місця:

· 14 полігонів (звалищ) розташованих в містах обласного значення – Луганський, Алчевський, Антрацитівський, Брянківський, Кіровський, Краснолуцький, Краснодонський, Лисичанський, Первомайський, Ровеньківський, Рубіжанський, Свердловський, Сєверодонецький та Стаханівський полігони (звалища).

· 15 полігонів (звалищ) розташованих в районних центрах області – Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов’яносербський, Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький полігони (звалища).

А також інші полігони – полігони міст районного значення (м. Щастя, м. Зоринськ, м. Петровське та ін.), селищні та сільські звалища. Фактично, у зв’язку з тим, що утворення побутових відходів є невід’ємною частиною життєдіяльності людини, роботи підприємств та організацій, місця розміщення відходів споживання існують практично у кожному населеному пункті * (* - всього міст в області - 37, селищ міського типу – 109, сільських населених пунктів – 792.). Якщо в містах та районних центрах місця видалення побутових відходів це, як правило спеціально відведені місця, які обслуговуються спеціалізованими підприємствами, то в селищах та селах це несанкціоновані звалища, де спеціалізовані підприємства по збиранню та вивезенню відходів відсутні.

Але при щорічному зростанні обсягів утворення відходів та практично відсутньою системою роздільного збирання побутових відходів, існуючі полігони побутових відходів повністю не вирішують проблему видалення відходів. З 29 звалищ 6 експлуатується більш ніж 40 років, 7 – більш ніж 30 років, 4 – більш ніж 20 років; 4 звалища вичерпали свої потужності та переповнені, 10 – практично заповнені. Крім того, визначити кількість відходів, які щорічно розміщуються у навколишньому середовищі практично не можливо. Якщо на міських полігонах ведеться облік надходження відходів, то на сільських звалищах, з причини відсутності підприємств, які їх обслуговують, такий облік відсутній.

У своїй більшості існуючі місця видалення побутових відходів не відповідають екологічним та санітарним нормам, перш за все з причини не дотримання технології розміщення відходів, а саме: не здійснюється ущільнення відходів, не здійснюється пересипання інертним шаром, не забезпечуються заходи зі збору та знешкодження фільтрату, не організовано відведення зливових стоків .На більшості полігонів не ведеться контроль за впливом на довкілля, полігони або не обладнані спостережними свердловинами або контроль здійснюється не постійно, у зв’язку з чим відстежити тенденцію впливу полігону на навколишнє середовище та припустити можливі наслідки важко. Практично всі підприємства, які здійснюють збирання, транспортування та видалення побутових відходів, знаходяться у комунальній власності, у зв’язку з чим порушення технологічних регламентів мотивують недостатністю матеріально-технічного забезпечення.

Також, основними проблемами існуючих полігонів та тих, що будуються можна визначити наступні проблеми:

· Полігони, які експлуатуються з 60-70-х років, частіше за все утворені як звалища, проектна документація на ці полігони відсутня, практично всі вони переповнені та потребують або реконструкції та розширення, або рекультивації та будівництва нових місць видалення відходів (м.м. Свердловськ, Красний Луч, Антрацит).

· З причини не повного фінансування, або з інших причин, у запланований термін не введені в експлуатацію або введені так звані „перші черги полігонів", але розміщення відходів на них вже здійснюється (с.с. Біловодськ, Новопсков, Слов’яносербськ).

Найбільший полігон області – Луганський - експлуатується з 1979 р., вміщає більш ніж 3 млн. м³ відходів, перша черга полігону повністю освоєна, введення до експлуатації другої черги планувалося у 2006 р., але у 2007 р. її експлуатація не здійснювалась.

Аналіз отриманих від органів місцевої влади даних свідчить про те, що питанням поводження з побутовими відходами на місцях тільки починають займатися. Наявні схеми санітарної очистки населених пунктів були затверджені у 2005-2007 рр., останні роки оновлюється автопарк спеціалізованих машин для перевезення сміття.

Проблема поводження з побутовими відходами загострюється ще й тим, що фактично Програма поводження з твердими побутовими відходами, затверджена постановою КМУ № 265 від 04.03.04 р., не „втілена у життя". У 2006 р. Мінбудом видано ряд наказів, що регулюють сферу поводження з побутовими відходами, але ці накази не були зареєстровані в Мін’юсті України, тобто вони не мають загальнообов’язкову дію.

За участю Управління, ситуація в сфері поводження з ТПВ була розглянута у квітні 2007 р. на депутатській комісії обласної ради. Депутатською комісією було запропоновано оптимізувати процес захоронення твердих побутових відходів шляхом зменшення кількості полігонів та звалищ, які експлуатуються, за рахунок створення „регіональних" полігонів. Тобто пропонується організувати на місцях двоетапне поводження з твердими побутовими відходами. Перший етап полягає в збиранні відходів у кожному населеному пункті та попереднє його накопичення на спеціально відведених та обладнаних об’єктах з подальшим перевантаженням та вивезенням відходів на регіональний полігон. Такий підхід дозволив би більш раціонально використовувати кошти фондів охорони навколишнього природного середовища та побудувати полігони, які зможуть достатньо довгий період приймати побутові відходи з значної території регіону та забезпечать їх безпечне захоронення, а в подальшому зможуть стати основою сміттєпереробних комплексів.

На сесії обласної ради 21.02.08 р. прийняте рішення щодо виділення коштів на розробку Обласної програми поводження з твердими побутовими відходами, яка буде враховувати питання двоетапного поводження з відходами, будівництва сміттєпереробних заводів та комплексів, регіональних полігонів.

Велику тривогу викликають стихійні сміттєзвалища. Санітарна очистка населених пунктів є однією з невирішених проблем житлово-комунального господарства області.

Системою санітарної очистки охоплено лише 66,6 % населення області, в тому числі 36,6 % жителів приватного сектору. Щорічно в області створюється близько 4 млн. тон твердих побутових відходів, з яких лише 50-60 % вивозяться на полігони та звалища. Залишок