Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Постійний струм"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

з методики викладання фізики

на тему

Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми «Постійний струм»

Слов’янськ – 2008

Вступ

Перевірка знань і вмінь учнів є важливою частиною учбового процесу, тому що дозволяє встановити однозначний зв’язок, між методами навчання і якістю засвоєння матеріалу, а відповідно є і степеню підготовленості учнів до подальшого вивчення учбового матеріалу.

Перевірка придбаних знань і умінь є складним процесом і охарактеризувати це досить точно і повно однієї лише оцінкою за виконану роботу, (оцінювану лише по кінцевому результату) навряд чи може служити об’єктивною оцінкою досягнення учня до цього моменту часу. Для вирішення цієї проблеми ми пропонуємо ввести оцінку досягнень учнів за допомогою набору деяких параметрів, що дозволяють визначити ступінь засвоєння законів, що вивчаються, і виявити недоліки в процесі роботи вчителя (вживані підручники і методи навчання. Одним з методів збільшення числа параметрів, що дозволяють чіткіше оцінити досягнення учня, є тестовий контроль знань.

Тестова форма проведення тематичного оцінювання учбових досягнень учнів з фізики

Реформування загальної середньої освіти відповідно закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизацію, методологічну профорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

Відповідно цьому змінюються й підходи до оцінювання учбових результатів школярів. Учбова діяльність в загальноосвітній школі повинна дати не тільки суму знань і умінь, а комплекс компетентності (політичний, соціальний, культурний, інформаційний). Замість недосконалої 5 бальної системи оцінювання введена 12 бальна. З предметів вона оцінює рівні учбових досягнень.

Об’єктом оцінювання учбових досягнень учнів є знання, уміння і звички, досвід творчої діяльності і емоційно-цілісне відношення до навколишньої дійсності. Основними функціями перевірки і оцінювання учбових досягнень учнів є:

• орієнтуюча;

• повчальна;

• діагностична;

• розвиваюча;

• стимулююча;

• контролююча.

Особливістю фізики як навчального предмета є його спрямованість на використання знань, умінь і навичок у житті. Тому складовими навчальних досягнень учнів з курсу фізики є не лише володіння навчальним матеріалом та здатність його відтворювати, а й уміння та навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в стандартних і нестандартних ситуаціях у межах вимог навчальної програми до результатів навчання. Відтак оцінюванню підлягає:

D. рівень володіння теоретичними знаннями, що їхможна виявити під час усного чи письмового опитування, тестування;

2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних);

3) рівень володіння практичними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних робіт і фізичного практикуму;

4) зміст і якість творчих робіт учнів (рефератів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів, комп’ютерне моделювання фізичних процесів тощо).

Тому оцінювання знань учнів слід проводити за допомогою різних методів, використовуючи різні форми і вдаючись до різних видів робіт.

У сучасному світі тестова форма перевірки рівня компетентності особи набуває особливо важливого значення. Тести лежать в основі відбору у ВУЗ, у визначенні професійної придатності, при оцінюванні психолого-социальных характеристик особи. Тому випускники шкіл повинні вміти і бути готовими до їх виконання. Для цього слід застосовувати тестову форму проведення тематичного оцінювання як один з методів програмованої перевірки знань учнів.

Слово «тест» (test) в англійській мові означає «випробування, проба, експеримент, перевірка». У науковій літературі є багато визначень тесту. Наприклад, _ал._льню В.А. Кокота вважає, що тест – це комплекс завдань, які пройшли попереднє випробування з метою визначення якісних показників і дають можливість проявити ступінь компетентності учасників тесту, результати якого піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями.

Правильно складені тести повинні бути: короткочасними, однозначними, правильними, інформативними, відносно короткими, зручними для обробки результатів, стандартними.

Можна привести таку класифікацію тестів (за І.Рапопортом і _ал., 1987):

По цільових, функціональних і смислових ознаках:

•по меті застосування (констатуючі, діагностичні, прогностичні тести);

•по вигляду контролю (тести поточного, рубежу, підсумкового, _ал._льню вал контролю);

•по статусу контролюючої програми (стандартизовані і не стандартизовані тести);

•по об’єкту контролю (тести, направлені на вимірювання рівня засвоєння матеріалу, тести, направлені на вимірювання рівня сформованості умінь);

•по спрямованості тестових завдань (дискретні і глобальні тести).

По формальних ознаках:

•по структурі і способу оформлення відповіді (вибіркові тести, тести з вільно конструйованою відповіддю);

•по характеру вибіркових відповідей (альтернативні тести, тести множинного вибору, тести перехресного вибору);

•по гомогенності завдань (тести на швидкість і на складність);

•по використанню засобів оперативного машинного контролю (машинні і безмашинні).

Переваги використання тестової форми контролю:

· можливість перевірки значної частини матеріалу;

· одночасний обхват багатьох учнів;

· об’єктивність в оцінюванні знань;

· економія учбового часу;

· не відхилення від теми даного розділу;

· можливість швидкої й легкої перевірки;

· легкість оцінювання за рахунок однозначності правильних відповідей;

· встановлення систематичного зворотного зв’язку з аудиторією.

Форми тестових завдань:

· завдання з вибором однієї правильної відповіді;

· завдання на встановлення відповідності (логічні пари);

· завдання відкритої форми з короткою відповіддю;

· завдання відкритої форми з розгорненою відповіддю.

Тестові завдання з вибором відповіді – це такі завдання, де подано декілька варіантів відповідей, з яких тільки один правильний.

Тестові завдання на встановлення відповідності (логічні пари) – абітурієнт до кожного пункту, позначений буквою, сам підбирає один правильний варіант відповіді, позначений цифрою, і записує варіанти відповідей у відповідні клітинки таблиці.

Тестові завдання відкритої форми з короткою відповіддю – абітурієнт сам вписує в бланк ту відповідь, яку він отримав під час рішення задачі. Це завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана правильна відповідь, при цьому рішення в чернетці свідчить про те, що учасник тестування завдання виконував самостійно.

Тестові завдання відкритої форми з розгорненою відповіддю – абітурієнт повинен дати розгорнене рішення задачі, чітко записати відповідь і вказати одиницю шуканої фізичної величини.

Тести з диференційованими завданнями

Тести такого вигляду включають завдання початкового, середнього і достатнього рівнів. Відповідно відповідь на кожне з них оцінюється 1, 2, 3 балами. Переведення результатів перевірки роботи в бали рівня учбових досягнень здійснюється за шкалою: