Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Визначення поняття та терміну “неологізм” або “інновація”та з’ясування його значеня

І.1 Використання словників для з`ясування значення неологізму

І.2 Зясування значення неологізму з контексту

I.3 Аналіз структури неологізму для з`ясування значення неологізму

І.4 Аналіз творення неологізмів сфери Інтернет та компютерних технологій для з`ясування їх значень

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, компютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки , комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

Розділ ІІІ. Особливості адекватного перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет

Розділ ІV. Практика перекладу неологізмів

ІV.1 Практика перекладу неологізмів сфери економіки

ІV.2 Практика перекладу неологізмів сфери комп`ютерних технологий та Інтернет

Висновки

Список умовних скорочень

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Переклад, як вид духовної діяльності, бере свій початок ще з глибокої давнини. Він завжди відігравав важливу роль в історії культури окремих народів та світової культури в цілому. В теперішній час – із середини ХХ століття (після Другої світової війни) – перекладацька діяльність у всіх її різновидах набула неймовірного розвитку завдяки зростаючій інтенсивності міжнародних відносин.

Науково-технічна революція, охоплюючи все нові й нові сфери життя, та пов`язана з нею взаємодія всіх наук, очікуваний демографічний вибух та інші найважливіші явища цивілізації призводять до неймовірного розвитку різних видів відносин між державами та іншими іншомовними суспільствами людей. Вплив Інтернету відбивається не тільки у значному кількісному зростанні словникового складу англійської мови, але й у якісних змінах у ланках лексико-семантичної системи. Інтернетизація багатьох сторін повсякденного життя носіїв англійської мови супроводжується широкомасштабною детермінологізацією нової лексики, пов'язаної із сучасною технікою, або її перетворенням у біофункціональну лексику, що належить одночасно і загальнонародній мові, і мовам для спеціальних цілей.

Результати семантичних процесів і змін, викликаних інформаційною революцією, знаходять своє втілення у мовних явищах, що все більше пронизують мову, впливають на існуючі семантичні підсистеми й угруповання. Ключові одиниці ''інфореволюції'' перетворюються на центри слово- і фразотворення, стають домінантними елементами розгалужених лексико - семантичних парадигм. Актуальність процесів і явищ, співвіднесених із сучасним етапом науково-технічного прогресу, обумовлює прагнення відбити відповідні поняття варіативними мовними засобами, створює явище атракції синонімів навколо даних понять. Необхідність розмежування “кібернетичних” і “докібернетичних” понять викликає явище диференціюючої реномінації – більш чіткого позначення старих понять.

Інтернетизація внесла істотні зміни в систему словотвору, породила цілий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементів або нових семантико-словотворчих варіантів існуючих афіксів, викликала переміщення суфіксів і префіксів від периферії системи до ядра, від мов для спеціальних цілей до загальнонародної мови, сприяла розширенню самого поняття “словотворчий елемент”. Нова лексика і фразеологія, що виникла у зв'язку з інформаційною революцією, зокрема, із широким використанням Інтернету, пронизує в даний час мову багатьох сфер соціального життя і відбиває як численні блага і вигоди, так і нові соціальні, психологічні й інші проблеми, негативні наслідки і побічні ефекти нинішнього етапу науково-технічного прогресу. В цих умовах надзвичайно зростає попит на переклад як засіб, який обслуговує економічні, технічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичні та інші відносини між народами.

Переклад – це комплексний процес. Для вірної та точної передачі думки та ідеї оригіналу потрібно не тільки знайти у мові перекладу найпідхожі слова, але й надати їм відповідної граматичної форми. У більшості випадків до цього ще й додається стилістичні чинники, які не можна не враховувати. Перекласти – означає виразити вірно та повно засобами однієї мови те, що до того було виражено засобами іншої мови.

Вибір еквівалента для передачі значення тільки-но з`явившегося слова в перекладному тексті є однією з найскладніших завдань перекладу.

Відомо, що жива мова знаходиться у стані постійних змін та розвитку, причому найрухливішою її складовою є словниковий склад. Змін та розвитку зазнає перш за все лексика внаслідок більшої динамічності у порівнянні з іншими рівнями мови.

Дипломна робота має на меті дослідити проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет, нових слів, що з`явились у сучасній англійській мові у зв`язку з новими відкриттями, подіями, досягненнями людства.

Таким чином, об’єктом дослідження є інновації усфері економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет.

Актуальність системних досліджень та відносна невивченість обраного об’єкту щодо системних відношень визначають завдання дослідження:

· визначити поняття “неологізм”;

· розглянути значення неологізмів;

· дослідити способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов;

· проаналізувати проблему адекватності перекладу неологізмів;

· розглянути шляхи та засоби застосування визначених способів перекладу інновацій сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет на практиці;

Дослідження об`єкту здійснюється з урахуванням системного, комплексного характеру мови, її словникового складу шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. У дослідженні широко застосовуються таки види аналізу, як контекстуальний, порівняльний, компонентний.

Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення особливостей перекладу інновацій сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов. Крім того, на сучасному етапі актуальними є роботи, що піднімають проблему формування та функціонування глобальної та національних картин світу. Самобутність націй, а звідси і використання мовної лексики, відбиває особливості культури, мовної ментальності та сприйняття тим чи іншим народом навколишньої дійсності.

Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів та висновків, списку використаних джерел, додатку.

У вступі йдеться про актуальність теми, визначається мета та завдання дослідження, структура роботи.

У першому розділі йде мова про визначення поняття “неологізм” та з’ясування значення неологізму. У другому розділі розглядаються способи передачі неологізмів сфери економіки при перекладі українською мовою. Третій розділ присвячений проблемі адекватності передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет. Четвертий розділ являє собою практичну частину, в якій йдеться про застосування визначених способів передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет при перекладі на українську та російську мови.

У висновках формулюються результати проведеного дослідження.

Добір практичного матеріалу здійснювався?

Результати дипломного дослідження можуть застосовуватися на практичних заняттях з лексикології англійської мови, у ході навчання письмовому перекладу рідною мовою.

Розділ I. Визначення поняття та терміна “неологізм”

I.1 Роль словників для з`ясування значення неологізму

Дотепер не існує однозначного вирішення питання: за чим можна закріпити поняття неологізму або інновації, які критерії віднесення тієї чи іншої словникової одиниці до неологізмів.

При аналізі визначень поняття “неологізм” або “інновація” різними дослідниками, стають очевидними дві точки зору, які полягають у тому, що термін “неологізм” застосовується як до новоутворень, тобто до знов утворених на матеріалі мови, у повній відповідності з існуючими у мові словотворчими моделями словам або словосполученням, які означають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, вид занять, професію тощо, наприклад, reactor – `ядерний реактор`, biocide– `біологічна війна` тощо, так власне і до неологізмів, а саме до знов утворених синонімів до вже існуючого у мові слова для визначення відомого поняття, однак яке має конототивні відтінки, тобто супровідні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його головне значення, а також до слів в новому значенні. Наприклад, слово boffin (науковець, який займається засекреченими розробками, найчастіше у військових цілях) є близьким синонімом слова scientist, але має інший семантичний відтінок тощо. Існує також деяка неоднорідність складу цих лексичних інновацій через причини своєї появи, за своєю сталістю у мові, за частотою вживання, за своєю подальшою долею, коли одні з них надовго входять у мову, а інші бувають менш стійкими і можуть вийти з ужитку через якийсь відносно короткий проміжок часу.

“Часто поява нових слів пов`язана з виникненням нових асоціацій, хоча поняття залишається тим самим, так як мова взагалі, лексика зокрема, виконуючи свою головну функцію як засіб спілкування, перебудовується, диференціюється й уточнюється для того, щоб більш адекватно відобразити, відтворити та закріпити нові поняття у відповідних словах та виразах”(1). З`явившись на периферії мовної системи, неологізми перебувають якийсь час у її розпорядженні та тільки потім поступово, не всі, а ті, які найбільш відповідають структурним вимогам слова мови, пересуваються до центру мовної системи, до основного словникового фонду.

Новоутворення, у свою чергу, якщо й з`являються на периферії, то набагато швидше (а іноді й одразу) проникають ближче до центру, будучи затребуваними та незамінними, активно входять у словниковий склад. Інновації з`являються, як правило, у мові науки, техніки, культури, політики, в той час як неологізми – у розмовному мовленні.

Виходячи з того, що часовий критерій для виділення новоутворення та неологізмів об`єктивно визначити неможливо, то має сенс скористатися суб`єктивним критерієм: чи сприймає колективна (та особиста) мовна свідомість ту чи іншу лексичну одиницю як нове.

Надалі для зручності позначатимемо терміном “неологізм” будь-яке слово, що має якості як лексичних новоутворень, так і якості неологізмів зокрема.

При перекладі неологізмів взагалі, та неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет зокрема, найскладнішим є з`ясування значення слова. Власне переклад неологізму, значення якого вже відомо перекладачеві, задача порівняно простіша, й вирішується вона за допомогою використання засобів, викладених нижче, у залежності від того, до якого типу слів належить даний неологізм.

Якщо нове слово відсутнє у англо-українському, англо-російському словнику, то слід спробувати знайти його в англо-англійському словнику. У багатьох широко відомих словниках існують розділи “Нові слова” (New Words Section). Багато неологізмів можна знайти у словниках та розділах, присвячених сленгу. Слід звернути увагу на те, що найбільш оперативно готуються та видаються словники малого та середнього обсягів, утім через те, що ці словники мають обмежений словниковий список, вони не можуть задовольнити потреби професіонала.

Проте, словники, з об`єктивних причин, не можуть відображати слова, що знов і знов з`являються , хоча б тому що лексикографи застерігаються включати в словники так звані “оказіональні” неологізми, тобто індивідуальні новоутворення, які вводяться окремими авторами для даного випадку. Найчастіше такі слова виявляються “нежиттєздатними” та зникають так само швидко, як з'являються.

I.2 З`ясування значення неологізму з контексту

Виходячи з визначення терміна “неологізм” можна припустити, що перекладач, вперше зустрічаючи власне неологізм, природно не має й гадки про поняття, яке воно позначає. Тому значення неологізму найчастіше визначається з контексту. При письмовому перекладі контекст, як правило дуже інформативний.

У процесі перекладу, звичайно, розрізняють два етапи:

1. з`ясування значення слова в контексті;

2. передача цього значення засобами МП.

При перекладі неологізмів, як вже зазначалося вище, перший етап має вирішальну роль, а останній є лише суто технічним питанням, хоча і його важливо вирішити методами найбільш прийнятними для МП.

У межах загального поняття контексту розрізняється вузький контекст (мікроконтекст) та широкий контекст (макроконтекст). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст речення, тобто лінгвальні одиниці, що складають оточення даної одиниці, яке не виходить за межі речення; широкий контекст - це сукупність мовних одиниць, які оточують подану одиницю поза межами того чи іншого речення, тобто в суміжних з ним реченнях. Не можна визначити чіткі межі широкого контексту – це може бути контекст групи речень, абзацу, розділу або навіть цілого твору (наприклад, оповідання, стаття або роман). Важливо, при з`ясуванні значення неологізму, брати до уваги макроконтекст, бо саме він може містити “підказку”.

Вузький контекст, у свою чергу, можна поділити на контекст синтаксичний та лексичний. Синтаксичний контекст – це та синтаксична конструкція, в якій вживається дане слово, словосполучення або (підрядне) речення. Лексичний контекст – це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів або стійких словосполучень, в оточені яких зустрічається ця одиниця. Врахування синтаксичного контексту дозволить перекладачеві з`ясувати приналежність неологізму до однієї з частин мови, однак під час з`ясування значення неологізму вирішальним є врахування саме лексичного контексту.

I.3 Аналіз структури неологізму для з`ясування значення неологізму

Нові слова, як правило, виникають на базі вже існуючих у мові слів та морфем . Аналіз цих слів та морфем може дуже допомогти перекладачеві при з`ясуванні значення неологізму. Для цього необхідно добре знати засоби словотворення в англійській мові, такі як:

v надання вже існуючому слову ще одного значення

v словоскладання

Одним з найдавніших, універсальних розповсюджених засобів словотворення в англійській мові є словоскладання, яке не втратило своєї активності й дотепер: більш ніж одна третя всіх новоутворень у сучасній англійській мові – це складні слова.

Процес словоскладання являє собою об`єднання двох основ, як правило, омонімічних словоформам. Оскільки норми англійської мови дозволяють поєднання слів, що мають такі само лексико-граматичні характеристики, що й основи при словоскладанні, то визначити, в яких випадках перекладач має справу зі складним словом-неологізмом, а в яких – із словосполученням, є дуже складною справою.

v утворення форм за аналогією з уже існуючими у мові за допомогою додавання до них різних продуктивних афіксів

v конверсія

Конверсією називається функціональний перехід слова з однієї частини мови в іншу, тобто вживання одного і того самого слова в якості різних частин мови. Втім деякі вчені (А.И. Смирницький, В.Н. Ярцева)1 вважають конверсію актом словотворення, коли слова, що утворюються, є омонімічними до своїх творчих баз, але різняться від них парадигмами.

v запозичення з інших мов

v зворотна деривація

Зворотна деривація – це процес утворення дієслів за допомогою усікання суфікса від корелятивних іменників.

v зрощення

Зрощення – це об`єднання або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або об`єднання двох усічених коренів.

v абревіація

І.4 Аналіз творення неологізмів сфери Інтернет та комп`ютерних технологій для з`ясування їх значень

”Інтернетизація” та розвиток комп`ютерних технологій супроводжується справжнім вибухом новотворень, пов'язаних з інформаційною технікою. Так, серед неологізмів 2000-2001 років вони складають понад третину всіх інновацій. Більшість таких новотворів закріплено одночасно за декількома сферами матеріального і духовного життя у зв'язку з їхньою комп'ютеризацією, інформаціоналізацією. Аналіз ’’інфонеологізмів’’ дає, насамперед, можливість усвідомити деякі тенденції розвитку словотворчої і лексико-семантичної системи мови. Афіксоїд cyber- (частина слова cybernetics) до кінця 80-х років ХХ століття функціонував в англійській мові в складі невеликої кількості слів, переважно вузькоспеціального характеру. ''Кібернеологізми'' ринули в англійську мову в 90-ті роки у зв'язку з тією роллю, яку почала відігравати міжнародна інформаційна комп'ютерна мережа ''Інтернет'' . Зараз кількість ''кібернеологізмів'' не піддається точним підрахункам. Британський лінгвіст М.Квініон називає вибух таких неологізмів `кіберчумою` – cyberplague. Елемент cyber- поряд із загальним значенням ’пов’язаний із комп'ютерною технікою’ все частіше вживається в більш вузькому значенні ‘пов'язаний з Інтернет, здійснюваний через міжнародну інформаційну комп'ютерну мережу’. Саме на базі елементу cyber- останнім часом було створено дієслово cyberize, що вводить поняття `кібернезувати` із різними його відтінками (комп'ютеризувати, активно використовувати Інтернет ).

Суфіксами почали також вважати спочатку частини адрес інтернетівських організацій (.com, .net), а згодом і такі елементи, як dot-com, dot-net, а також затверджені нові назви (адреси) інтернетівських організацій, наприклад, dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro. Виникнення нових “афіксів” пов'язане з необхідністю “розвантаження” Інтернету, створення умов для більш швидкого пошуку необхідної інформації: наприкінці 2000 року 20 мільйонів інтернетівських сайтів мали у своїх адресах елемент “dot-com”. Якщо дійсно вважати умовні позначки інтернетівських адрес новими словотворчими елементами, то їх кількість буде досить значною, оскільки і надалі будуть затверджуватися нові диференціюючі позначки. Одна з відомих комп'ютерних компаній, наприклад, подала прохання про надання їй 118 “суфіксів”; серед них такі елементи, як dot-sex, dot-sucks, dot-shop.

Зазначимо, що в зв'язку з виникненням (поряд з dot-com ) новихадрес інтернетівських організацій (dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro) лише перша їх частина (dot ) все більше починає виконувати функцію афіксів ( як суфіксів, так і префіксів). У той же час елемент dot є лише графічним позначенням крапки, тому можна сказати, що поняття афікс у зв'язку з інформаційною революцією може перетворюватися і на поняття віртуальне.

Міжнародна Електротехнічна Комісія (IEC) пропонує також увести нові, суто “комп'ютерні” префікси kibi-, mebi-, gibi-, tebi-. Це пов'язано з тим, що в зв'язку з “бінарною” природою обчислювань розмір пам'яті, місткість дисків тощо вимірювалися не числом “1000”, а “1024”. До теперішнього часу фахівці в галузі комп'ютерної техніки для позначення числа “1024” використовували стандартний метричний префікс для “1000” – kilo-. Проте вважається, що стає проблемою певне непорозуміння, яке виникає внаслідок двох значень префікса kilo-. Саме тому величина “1024” буде позначатися префіксом kibi, наприклад, kibibites. Префікси mebi-, gibi-, tebi- замінять, відповідно, префікси mega-, giga-, tera-. Нові префікси утворені шляхом використання двох перших літер “старих” префіксів плюс елемент bi (скорочення від слова binary). Цілий ряд лексичних одиниць не тільки закріпився за інформаційною технікою, але і перетворився у справжні центри слово і фразотворення. Це насамперед стосується слова electronic, що, крім загальних значень ‘електронний, комп”ютеризований, пов'язаний із комп'ютерною технікою’, усе частіше вживається в значенні ‘той, що здійснюється через комп'ютерну мережу Інтернет ’. У цьому значенні дане слово часто функціонує в абревіатурній формі (E). Елемент e- навіть вважається новим префіксом. Останнім часом базою для цілого ряду лексичних і фразеологічних неологізмів стає неологізм dot-com, що позначає фірму, компанію, яка здійснює свою діяльність через Інтернет. Серед ключових інтернетівських одиниць - центрів, що притягують численні елементи словотворчої, фразеологічної і лексико-семантичної парадигми, - необхідно відзначити декілька слів, що є фактично семантичними неологізмами, породженими у світі комп'ютерної й іншої сучасної техніки. Так, слово digital із 80-х років ХХ століття почало вживатися в значеннях ‘пов'язаний із комп'ютерами, комп'ютеризований’, і саме з ними пов'язані численні інновації останнього десятиліття: digitalia, digitalisation (digitalization), digiteer, digitheaed, digitocrat, digirati, digitopia, digital video, digital audio tape, digital videodisk, digital terrorism, digital media. Останнім часом слово digital набуло ще одного, більш спеціалізованого значення ‘пов'язаний із комп'ютерною мережею Інтернет’; це значення реалізується в цілому ряді словосполучень.

У сучасній мові знайшли розповсюдження численні словосполучення із лексемою virtual. Зразком для таких неологізмів послужило словосполучення virtual reality; воно було утворено наприкінці 80-х років для позначення “віртуальної реальності” - гіпотетичного світу образів, картин, ситуацій, створених за допомогою комп'ютерної графіки і спеціальних програм, тобто цей фразеологічний неологізм став синонімом слова cyberspace `кіберпростір`, що з'явилося в 1984 році. Надалі слово virtual набуває значення ‘створений за допомогою комп'ютерних систем, пов'язаний з комп'ютерною мережею Інтернет’.

На перший погляд, на прикладі семантичного неологізму virtual спостерігається переосмислення, яке фактично можна вважати антонімічним (порівн. “фактичний”- “гіпотетичний, нереальний”), тобто внаслідок інформаційної революції виникає і явище енантіосемії – внутрішньословної антонімії. Нове значення ніби підкреслює, що саме “кіберпростір”, світ Інтернету стає “фактичним” світом для все більшої кількості людей; це значення перетворюється на високочастотне, функціонально-важливе в сучасних умовах комунікації. З іншого боку, слід враховувати й етимологічне значення слова virtual - запозичення з латинської мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологічний внутрішньо-понятійний зміст зберігся у споріднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, іспан. virtual, iтал. virtuale мають значення ‘потенційний, можливий’, отже можна встановити певний логічний звязок між докібернетичною і кібернетичною семантикою, тобто навіть якщо і вважати, що в англійській мові мало місце переосмислення зазначеного слова, воно не здається таким “протилежним” з точки зору етимології.

Слово virtual усе більше виступає в якості майже повного еквівалента елементу cyber-. З урахуванням того, що в досить широкому наборі контекстів, пов'язаних із кіберпростором, у якості майже повних еквівалентів виступає ще цілий ряд мовних одиниць, стає цілком зрозумілим поширене явище синонімії серед ''інтернет-інновацій'', наприклад: cybercash - E-cash - electronic cash - digital cash; cyber-commuter - telecommuter: cybermall -E-mall - digital mall; cybershopping - electronic shopping - Internet shopping; cybercolledge - virtual colledge; cybercommerce – e-commerce – e-trade – Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних (Internetappliance, Internethost, Internetcafe). Прискоренний темп розвитку “інтернетівського світу” призвів, наприклад, до виникнення понять інтернетівський час (Nettime),інтернетівський рік (Internetyear). Поняття інтернетівський рік виникло за аналогією до поняття собачий вік (один собачий рік прирівнюється до семи людських років). Інтернетівські “гуру” вважають, що інтернетівський рік дорівнює трьом звичайним місяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених інновацій, як intranet, extranet, evernet. Необхідно також відмітити, що виникло новотворення outernet для позначення традиційних доінтернетівських засобів інформації – преси, літератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологізмів став і скорочений варіант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому зв'язку відзначимо концентрацію неологізмів навколо назви міжнародної інформаційної комп'ютерної мережі Internet. Існує, наприклад, цілий ряд експресивно забарвлених слів і словосполучень, що проводять аналогію між Інтернет і швидкісною шосейною дорогою, супермагістраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологічного розвитку розвивається і мова, утворюються все нові і нові неологізми, нові словотворчі елементи, які необхідні для адекватного відображення нової технологічної реальності.

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української таросійської мов

У процесі міжмовних контактів було вироблено ряд засобів передачі неологізмів:

v транскрипція, транслітерація

Це, так звані, квазінеперекладні методи передачі неологізмів. Їх назвали так тому, що при використанні цих прийомів акт перекладу начебто обминається і замінюється актом запозичення звукової (при транскрипції) або графічної (при транслітерації) форми слова разом із значенням з МД до МП. Втім неперекладність цього прийому, насправді, тільки удавана: фактично тут запозичення здійснюється саме заради перекладу, як необхідна передумова для його здійснення. Запозичене слово стає фактом МП та вже в цій якості виступає як еквівалент зовні ідентичний з ним іншомовного слова. Власне кажучи, цей шлях є одним з найдавніших і найросповсюдженіших на стадії природних (дописьмових) мовних контактів, втім він продовжує відігравати значну роль і зараз. Але у наш час використання цього прийому пов`язане з цілим рядом обмежень (мовна політика, стилістичні норми, традиції різних соціолінгвістичних колективів тощо).

Метод транслітерації полягає в тому, щоб за допомогою українських, російських літер передати літери, з яких складається англійське слово, наприклад, put –укр. `пут`, рос.`пут` (опціон), Nikkei – укр.`Ніккей`, рос.`Никкей` (індекс курсів цінних паперів на Токійській фондовій біржі) тощо. Транслітерація широко використовувалась перекладачами аж до кінця ХІХ століття. Для цього перекладачеві необов`язково було знати вимову англійського слова, він міг обмежитись його зоровим сприйняттям.

Значно більшої розповсюдженості у перекладацькій практиці сучасності має прийом транскрибування, який полягає в передачі не орфографічної форми слова, а фонетичної. Через значні відмінності фонетичних систем української, російської та англійської мов, така передача завжди є дещо умовною і відтворює тільки подібність англійського звучання. Взагалі перекладачеві слід завжди мати на увазі, що під час використання прийому транскрипції завжди присутній елемент транслітерації. Елементи транслітерації під час транскрибування виявляються у наступному:

- транслітерація невимовних звуків

- транслітерація редукованих голосних

- передача подвоєних приголосних

- при наявності декількох варіантів вимови вибір варіанта, найближчого до графіки

v калькування

Серед власне перекладних засобів в окрему гілку вирізняється калькування, яке займає проміжне положення між повністю перекладними та неперекладними засобами передачі неологізмів. “Неперекладність” калькування виявляється у збереженні незмінної внутрішньої форми. Калькування припускає існування двустороніх міжмовних відповідностей між елементарними лексичними одиницями, які й використовуються в якості “будівельного матеріалу” для відтворення внутрішньої форми запозиченого або перекладного слова.

Калькування як прийом створення еквівалента схожий на буквальний переклад – еквівалент цілого створюється за допомогою простого складання еквівалентів його складових. Отже калькуванню піддаються тільки неологізми складного слова. Наприклад, слово multicurrency складається з multiіcurrency, обидва можна перекласти окремо як `багато` та `валюта`, при складанні отримуємо `багатовалютний` (напр. кредит). Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності.

Хоча еквіваленти-кальки “страждають” буквалізмом, стислість та потенційна термінологічність робить їх досить привабливими для використання у газетно-публіцистичних та суспільно-наукових працях.

v описові еквіваленти

Описові еквіваленти відносяться до некалькуючих засобів передачі неологізмів та принципово відрізняються від кальки тим, що в описових засобах передачі неологізмів інваріантом перекладу є саме значення іншомовної одиниці безвідносно до характеру його зв`язку із зовнішньою структурою слова, у той час як при калькуванні інваріантом перекладу є форма одиниці МД (правда, не звукова або графічна, як при транскрибуванні або транслітерації, а лексична або лексико-морфологічна), змістова сторона залишається начебто “поза дужкою”. Схематично цю різницю можна зобразити у вигляді графіків, де Фмд та Фмп – форми слів, а З – інваріантне значення:

Фмд Фмп Фмд Фмп

калькування описовий еквівалент

Іншими словами, описовий переклад полягає в передачі значення англійського слова за допомогою більш менш розповсюдженого пояснення. Цей засіб можна застосовувати як для пояснення значення у словнику, так і при перекладі неологізмів у конкретному тексті.

Описовий переклад здійснюється різноманітними засобами. По-перше, це пояснювальний засіб, оскільки в еквіваленті ніби пояснюються суттєві елементи значення перекладного слова. Пояснювальний переклад знаходиться ближче до тлумачення слова, але він усе ж таки залишається перекладом.

Утім навіть при оптимальному підборі пояснювального еквівалента для нього характерні такі недоліки, як багатослівність та деяка факультативність еквівалента в МП.

По-друге, прийом описового перекладу може здійснюватися підставним засобом. Підставний переклад – прийом передачі неологізму, при якому в якості його еквівалента використовується вже існуюче в МП слово (або словосполучення), яке не є в ній неологізмом, але має достатню спільність значень з вихідним словом. В ідеальному випадку тут може бути досягнута семантична конгруентність, тобто збіг денотативних значень (при неминучому розходженні у деяких конототивних значеннях).

Збіг обсягів значень – відносно рідкий випадок. Набагато частіше при підстановці відбувається семантична трансформація, тобто слово МД передається словом МП, значення якого відрізняється своїм обсягом або змістом. Така трансформація може бути або концентричною, або усунутою. У першому випадку відбувається звуження та розширення значення при заміні слова МД на МП-еквівалент. У другому – неповний збіг значень корелюючої пари слів за змістом.

Еквіваленти з усунутим значенням серед підставних еквівалентів зустрічаються досить часто, і це природньо, оскільки прийом підстановки використовується саме тоді, коли у зіставлених мовах немає конгруентних між собою пар лексичних еквівалентів. Наприклад, exchangerate – ‘курс обміну’ (дослівно – ‘рівень обміну’).

неологізм переклад мова

Розділ ІІІ. Проблеми адекватності перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет

Говорячи про проблеми адекватності перекладу, перш за все, слід визначити мету та об`єкт перекладу. Мета перекладу1 – як найближче познайомити читача або слухача, не вододіючого іноземною мовою, з певним текстом або змістом усного мовлення.

Я.І. Рецкер надав перекладу таке визначення: “Переклад – це точне відтворення оригіналу засобами іншої мови зі збереженням єдності змісту та стиля. Цим переклад відрізняється від переказу, в якому можна передавати зміст іншомовного оригіналу, опускаючи другорядні деталі та недотримуючись стиля оригіналу. Єдність змісту та стиля відтворюється в перекладі на іншій мовній основі та вже тому буде новою єдністю, яка властива тільки мові перекладу”2.

Об`єктом перекладу виступає конкретній мовний твір(текст оригіналу), на основі якого створюється інший мовний твір на іншій мові(текст перекладу). При перекладі необхідно зрозуміти значення вихідного тексту та виразити те саме значення, а точніше систему значень, засобами іншої мови. При цьому семантичні втрати неминучі. Необхідно зробити так, щоб ці втрати були мінімальними, тобто забезпечити максимальний рівень еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу.

Тож тепер ми можемо визначити поняття адекватного перекладу. Адекватний переклад – це переклад, який забезпечує прагматичні задачі перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності, не дозволяючи порушення норм та узусу МП, дотримуючись жанрово-стилистичних вимог до текстів даного типу та конвенційній нормі перекладу. У вільному вживанні адекватний переклад – це вірний переклад.

У теорії та практиці перекладу оперують такими вихідними поняттями, як еквівалентність, адекватність та тотожність. У широкому плані еквівалентність розуміють як щось рівноцінне, рівнозначне чомусь, адекватність – як щось достатньо рівне, а тотожність – як дещо повністю співпадаюче, схоже з чимось. Менша категоричність поняття еквівалентності надало йому переваг та більшої вживаності у сучасному перекладознавстві(2). Хоча, звичайно, поняття адекватності, тотожності, повноцінності та навіть аналогічності залишаються в одному семантичному полі, що і термін еквівалентність, а іноді і дублюють одне одного.

Тобто говорячи про адекватність, ми маємо на увазі еквівалентність та тотожність перекладу відносно оригіналу, бо межі між ними майже не існує. З огляду на те, що поняття еквівалентності набуло найбільшої поширеності, ми докладніше розглянемо саме його, як рівне поняттю адекватності.

З еквівалентністю перекладу, так само як і з адекватністю, відносно оригіналу відбувається щось подібне до діагнозу лікарів у довідці загального характеру. Лікарі пишуть “Практично здоровий”, тобто пацієнт працездатний, хоча теоретично в нього ціла купа хвороб. Так само і з перекладацькою еквівалентністю. Можна наперед стверджувати, що будь-який переклад не буде абсолютно ідентичним канонічному тексту або одиниці оригіналу. Еквівалентність перекладу відносно оригіналу – це завжди поняття відносне. Але і рівень відносності різниться. Ступінь наближення до оригіналу залежить від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливостей мов та культур, часу написання оригіналу та перекладу, характеру текстів, що перекладаються тощо.

На мій погляд, еквівалентність у теорії перекладу слід розуміти, як збереження відносної рівноцінності змістовної, значеннєвої, семантичної, стилістичної та функціонально-комунікативної інформації, що вміщують оригінал та переклад. Слід зазначити, що еквівалентність оригіналу та перекладу – це перш за все спільність розуміння інформації, що міститься у тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципіента. Ми не випадково згадали інформацію, що містить текст, а не одна окрема одиниця, тому що неологізми, які ми використовуємо та перекладаємо, зустрічаються у певному оточенні, то