Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

(ХНУ імені В.Н. Каразіна)

Екологічний факультет

Кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти

СПІВВІДНОШЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ОВОЧАХ ТА ФРУКТАХ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА

(кваліфікаційна робота бакалавра)

Харків – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується

1.1 Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова

1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу Ленінського району як складових формування стану довкілля

1.3 Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля

1.4 Екологічні дослідження грунтів, що знаходяться під впливом забруднення

РОЗДІЛ 2 Стан вивчення проблеми

2.1 Загальні питання: опис, генетика самих вовчих ягід та яблук

2.2 Методи дослідження чорноземів типових та фруктів і ягід, вирощених на них

РОЗДІЛ 3 Аналіз та узагальнення результатів дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах

3.1 Загальні питання

3.2 Результати конкретного дослідження, аналіз та узагальнення результатів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

екологічний забруднення ґрунт ягода фрукта

У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану рослинної продукції. У Харкові розроблена і успішно втілюється в життя протягом тривалого часу методика екологічної оцінки стану території адміністративних районів області.

Важкі метали відносяться до основних забруднюючих речовин, спостереження за якими обов’язкове в усіх середовищах. Дослідження даного питання показало, що накопичення важких металів в організмі людини здійснюється більш за все за рахунок їжі, що приводить до чисельних негативних наслідків.

Мета дослідження: Оцінка екологічного стану досліджуваної території, а також стан якості плодово – ягідної продукції, що росте на цій території, на вміст важких металів.

Завдання дослідження:

- екологічна оцінка природних умов району;

- екологічна оцінка соціально – економічних чинників господарства району;

- вивчення методики дослідження природних, соціально – економічних і екологічних умов району;

- проведення інвентаризації джерел забруднення довкілля району; - визначення методики досліджень на вміст важких металів у грунті та рослинній продукції.

Об’єкт дослідження – дикі яблука та вовчі ягоди та грунт, зібраний під ними протягом 2008-2009 років.

Аспект дослідження – якісна і кількісна характеристика та хімічні властивості дослііджуємих фруктів та ягід і грунту.

Предметом дослідження – взаємовплив природних та соціально-економічних умов на стан якості плодово - ягідної продукції, а також токсичний вплив важких металів в системи « грунт – рослини».

 Для написання роботи були використані літературні джерела, картографічні матеріали, звіти Районної екологічної інспекції, санітарно – епідеміологічної станції, районної лікарні, фондові матеріали підприємств і установ району та результати власних спостережень.

РОЗДІЛ 1

ВПЛИВ ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ, ЩО ДОСЛІДЖУЮТЬСЯ

1.1 Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова

Ленінський район є однією з найдавніших частин міста, що значною мірою обумовлює його складний екологічний стан. На площі 30,4 км (майже 10% від площі міста), населення району на 01.01.09 склало 93 426 чоловік (це найменший за чисельністю населення район Харкова), таким чином середня по району щільність населення становить 3 073 чол/км2, що в 1,5 рази менше середнього для міста значення 4 797 чол/км2.

Екологічний стан території Ленінського району визначається поряд з природними такими антропогенними чинниками: забрудненням від стаціонарних джерел; забрудненням від пересувних джерел та транспортної інфраструктури; забрудненням від підприємств невиробничої сфери; забрудненням від комунального господарства та експлуатації житла уприватному секторі.

На території району розташовані найдавніші промислові підприємства міста. У зв’язку з тим, що забудова району формувалася ще до встановлення будівельних та санітарних норм, принцип функціонального зонування території тут не дотримано. Чітко виділеної та відмеженої селетебної зони від промислової зони в районі не існує. Проте в низинній частині району, між вулицями Котлова, Полтавський Шлях, Лопанська Набережна, Пащенківська, Чоботарівська та провулками Данилевського та Ткаченківським розташовується понад півтора десятки промислових підприємств (Іванівська промислова зона). Однак, юридично це не промислова зона, оскільки в цій частині району розташовується 19 підприємств безпосередньо в межах житлової зони без дотримання санітарно-захисних розривів. Тут розташовуються такі промислові підприємства, як завод "Будгідроприлад", завод "Технологічної оснастки", "Гідропривід", Керамічний завод, В/Ч 41569, електроапаратний завод, АТП-16355, АБ "Турист", "Протезно-ортопедичний завод", завод шампанських вин, завод штампів та пресформ, Монтажно-заготівельне виробництво, ЖБК-4, завод пускових двигунів, завод агрегатних верстатів, нафтобаза №1, пивзавод та деякі інші (рис. 1.1). Іншою в межах району ділянкою території, де розташовуються промислові підприємства поряд з житловою забудовою є Залютино.

За даними Ленінської районної СЕС особливо несприятливою є екологічна ситуація між вул. Полтавський шлях, пров. Пластичним, вул. Спортивною, вул. Золочівською, пров. Земівським. Тут розташовуються такі промислові підприємства, як завод "Харпластмас", ЗЕМВ-1, механічний завод, ВО "текстиль", фабрика "Динамо", АТ "Експериментальний завод".

За даними державного управління статистики в Харківській області, на території Ленінського району м. Харкова в 2009 р. розташовувалося 70 підприємств (15,6% від підприємств м. Харкова), на яких розташовується 1 847 стаціонарних джерел викидів (12,2% стаціонарних джерел м. Харкова),

Порівнюючи ці показники з попередніми роками, можна відзначити збільшення підприємств-забруднювачів на 6 одиниць, а кількість стаціонарних джерел викидів збільшилася на 267 одиниць. Ця тенденція є спільною для більшості районів міста, так в 6 з 9 кількість підприємств збільшилася і в цілому по місту вона теж зросла. По всіх районах міста так само збільшується кількість джерел забруднення, але темпи цього збільшення в Ленінському районі є одними з найінтенсивніших в місті.

 Велика кількість підприємств району більше не існує, вони переорієнтували своє виробництво, змінивши форму власності. Такі підприємства не завжди оприлюднюють обсяги свого виробництва, порушують закони охорони навколишнього середовища, тому визначити антропогенне навантаження такої території є доволі складною задачею.