Облік та контроль розрахунків за виплатами на соціальні заходи в ДП НДГ "Україна" ЖНАЕУ Черняхівського району Житомирської області

Міністерство аграрної політики України

Міністерство освіти і науки україни

Житомирський національний агроекологічний університет

Економічний факультет

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Курсова робота

з предмету «Організація обліку»

на тему:

Облік та контроль розрахунків за виплатами на соціальні заходи в ДП НДГ «Україна» ЖНАЕУ Черняхівського району Житомирської області

Виконала: студентка ОКР «Спеціаліст»

7 групи заочної форми навчання

спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"

Коханюк Анастасія Юріївна

Перевірила: ст.викл.

Цибуля Неоніла Дмитрівна

Житомир – 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків за страхуванням

1.1 Загальноекономічні аспекти обліку розрахунків зі страхування

1.2 Механізм формування доходів фондів соціального страхування

1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків за страхуванням

1.4 Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід обліку розрахунків за страхуванням

1.5 Комп’ютерні системи в обліку

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Організація бухгалтерського обліку розрахунків за страхуванням в ДП НДГ «Україна»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ДП НДГ «Україна»

2.2 Первинний та зведений облік розрахунків за страхуванням

2.3 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням

2.4 Система звітності з обліку розрахунків за страхуванням

2.5 Вдосконалення обліку розрахунків за страхуванням на підприємстві

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Організація аналітично-контрольної роботи в ДП НДГ «Україна»

3.1 Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві

3.2 Аналіз розрахунків за страхуванням

3.3 Вдосконалення контрольно-аналітичної роботи на підприємстві

Висновки до розділу 3

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. Особливого значення в період становлення економіки України надається системі соціального захисту населення. Питання соціального забезпечення насамперед вирішує система соціального страхування як система підтримки незахищених верств населення з боку держави.

Сьогодні в Україні гостро стоїть питання соціального розвитку економіки. Характерною ознакою цивілізованості тієї чи іншої країни є не лише економічне зростання, а й зростання добробуту громадян, що взаємопов'язано.

Соціальне страхування виявляється як система специфічних відносин щодо перерозподілу національного доходу. Її економічний зміст полягає у формуванні спеціальних страхових фондів за рахунок обов'язкових страхових внесків працівників та роботодавців та у використанні коштів цих фондів для компенсації втрати трудового доходу чи його підтримки внаслідок дії універсальних соціальнихризиків.

Донині соціальне страхування виконує свою головну роль - захист процесу відтворення робочої сили в частині відшкодування втрати трудового доходу в результаті настання певного виду соціального ризику. По суті соціальне страхування є важелем перерозподілу грошових ресурсів у суспільстві, його функціонування пов'язане із станом розвитку економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій і, відповідно, на збільшення розміру страхових внесків. Водночас слід наголосити ще на одній важливій функції соціального страхування, а саме -страхування забезпечує не лише грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює певні правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці.

Соціальне страхування передбачає такі важливі види економічної підтримки громадян, як: грошові виплати, компенсація, витрати на лікування, реабілітацію, перепідготовку та перекваліфікацію, а також профілактику. Таке страхування здійснюється одночасно з соціальною допомогою та соціальним забезпеченням як важливими формами соціального захисту громадян, однак відрізняється від них джерелами формування фінансових ресурсів, принципами їх організації, видами та формами виплат грошових коштів. Нині в Україні система державного соціального страхування складається з: пенсійного страхування, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття та страхування від нещасного випадку на виробництві. Передбачається запровадити обов'язкове медичне страхування.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень, аналіз сучасного стану обліку соціального страхування, виявлення недоліків та проблеми розрахунків за соціальним страхуванням, розробки пропозицій щодо вдосконалення обліку, виявлення резервів для покращення розрахунків. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

- розглянути теоретичні аспекти обліку операцій зі страхування;

- дослідити облік розрахунків за страхуванням на підприємстві;

- розглянути організацію та методику економічного аналізу, контролю та аудиту розрахунків із страхування;

- дослідити організацію бухгалтерського обліку та аудиту операцій зі страхування із застосуванням комп'ютерних інформаційних систем.

Об‘єктом дослідженняє розрахунки за страхуванням на ДП НДГ «Україна».

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та організаційно-методичні питання побудови обліку, аналізу і аудиту розрахунків за страхуванням.

Методи дослідження. При підготовці курсової використано наступні методи: монографічний – для детального вивчення об‘єкта дослідження; порівняння – для виявлення спільних рис та відмінностей досліджуваних процесів і явищ; аналізу та синтезу – для деталізації об‘єкта дослідження шляхом його розчленування на складові частини; групування – для виявлення концептуальних ознак об‘єкта дослідження; середніх і відносних величин – для визначення рівня ефективності досліджуваних процесів; розрахунковий – для підрахунку економічного ефекту на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу розрахунків за страхуванням, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності облікової інформації, про стан розрахунків з фондами соціального страхування, що дасть змогу повніше використовувати резерви підприємства. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції з вдосконалення обліку, аналізу та контролю розрахунків за страхуванням. Основні положення і висновки дипломної роботи можуть бути застосовані при подальшому проведенні наукових досліджень на обрану тему, а також для практичного застосування на досліджуваному підприємстві чи інших господарюючих суб’єктах.

Структура і обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи становить 88 сторінок друкованого тексту. Робота містить 8 рисунків, 12 таблиць, ___додатків. Список використаних джерел налічує 69 найменувань.

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків за страхуванням

1.1 Загальноекономічні аспекти обліку розрахунків зі страхування

Держава гарантує кожному громадянину право на працю, задовольняє потреби у здобутті освіти, охороні здоров'я, підготовці кадрів, забезпечує мінімальний рівень заробітної плати, пенсії, соціальних виплат. У ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає «право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом». Реалізація такого права на практиці — це забезпечення достатнього рівня добробуту громадянам держави, що відповідає міжнародним умовам, а саме ст. 22 Загальної декларації прав людини та ст. 9 Міжнародного пакету про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., з якої випливає, що держави, беручи участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний захист, включаючи соціальне страхування.

Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев'ять основних видів соціальних допомог: медичне обслуговування; допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві; родинна допомога; допомога за умови вагітності та пологів; допомога за інвалідністю; у разі втрати годувальника.

Основні напрями соціальної політики України відповідають чинному законодавству. Слід виокремити основні складові соціального захисту населення України:

1) соціальне забезпечення;

2) соціальна допомога;

3) соціальне страхування

Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

— наявністю громадян, котрі не беруть участі у суспільно корисній праці,а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати;

— наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості її реалізувати.

Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

Соціальні аспекти полягають у створенні всеосяжної та універсальної системи захисту всіх верств населення від усіх чинників нестабільності. Наявність такої системи свідчить про ефективну соціальну політику держави, направлену на задоволення потреб громадян.

З економічної точки зору соціальне страхування виступає важелем перерозподілу грошових коштів у суспільстві та пов'язане з розвитком економіки. Зміцнення економіки впливає на зростання доходів підприємств, організацій, а разом з тим і збільшення розміру страхових внесків.

Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне забезпечення та охорону здоров'я працівників. Воно створює необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення, а в певних випадках забезпечує виплату соціальної допомоги у разі втрати працездатності внаслідок загального захворювання, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.

З правової точки зору соціальне страхування — це система юридичних норм, які регулюють соціальний захист населення при настанні страхових випадків, передбачених законодавством.

Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я. (26, c. 154)

Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями.

Соціальне страхування виступає важливим елементом фінансової системи України. Державне соціальне страхування тісно пов'язане з державними цільовими фондами та державним бюджетом, кошти яких є джерелами фінансування соціальних виплат. Недержавне соціальне страхування може проводитися суб'єктами підприємницької діяльності (страховими товариствами, недержавними пенсійними фондами тощо). Окремі суб'єкти розподілу взаємодіють між собою і ці відносини опосередковуються рухом фінансових ресурсів.

Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо. (28, c. 12)

В Україні найбільшого розвитку і відповідного правового оформлення набуло загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Право на забезпечення державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.

Державне соціальне страхування, залежно від страхового випадку, поділяється на такі види:

—      пенсійне страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

— страхування на випадок безробіття.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1)      особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

а)      на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;

б)      фізичні особи;

2)      особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих

спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

3) громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на загальнообов'язкове соціальне страхування в Україні за умови сплати ними страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Страхувальниками за загальнообов'язковим соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи.

Страховиками є цільові страхові фонди з окремих видів страхування. Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг у разі настання страхових випадків.

Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

До основних категорій соціального страхування відносять страховий стаж, страховий ризик та страховий випадок.

Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування. Особливості та розмір сплати страхових внесків роботодавцем і застрахованою особою визначаються законодавством. Страховий стаж в перспективі замінить трудовий стаж. Він буде основним критерієм оцінки практичної діяльності громадянина.

Страховий ризик—обставини, внаслідок яких громадяни та/ або члени їх сімей можуть втратити тимчасово чи назавжди засоби до існування і потребують матеріальної підтримки або соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення чи соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів страхування.

До страхових випадків по соціальному страхуванню належать:

• тимчасова непрацездатність;

• вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;

• інвалідність;

• хвороба;

• досягнення пенсійного віку;

• смерть годувальника;

• безробіття;

• соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними

обставинами;

• нещасний випадок на виробництві;

• професійне захворювання. (31, c. 116)

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців та застрахованих осіб. Розміри внесків на державне загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб водночас із затвердженням державного бюджету, якщо інше не передбачено законодавством. В таблиці 1.1 показано, які ставки збору сплачують роботодавці і наймані працівники.

Таблиця 1.1

Ставки збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.01.2010 р.

За загальнообов'язковим соціальним страхуванням надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) пенсійне страхування:

— пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання;

— пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

— медичні профілактико-реабілітаційні заходи;

— допомога на поховання пенсіонерів;

2)   страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

— допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

— допомога із вагітності та пологів;

— допомога при народженні дитини та із догляду за нею;

— допомога на поховання;

— забезпечення оздоровчих заходів;

3)      страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

—  профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

— допомога із тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

— відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

— пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

—      допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

4) страхування від безробіття:

—      допомога із безробіття;

— відшкодування витрат, пов'язаних з професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

— матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;

— дотація роботодавцю для створення робочих місць;

допомога на поховання безробітного. (42, c. 19)

1.2 Механізм формування доходів фондів соціального страхування

Необхідність соціального страхування обумовлена наступними причинами:

- наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень;

- наявністю громадян, що є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

Зауважимо, що в узагальненому розумінні, система соціального страхування розв’язує два важливих соціально-економічних завдання, а саме:

1) збереження та повне відновлення працездатності активної частини населення країни;

2) гарантоване матеріальне забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв’язку з виходом на пенсію чи не мали її в працездатному віці з тих чи інших причин.

Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають цільові фонди, які виконують функції збору страхових внесків, взяття на облік страхувальників, облік надходжень страхових внесків, прийом звітності, контроль за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, до них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Аналізуючи бюджети фондів соціального страхування за 2007–2009 рр. відзначимо, що за даний період спостерігалось їх зростання, окрім Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що пояснюється зменшенням загальної ставки внеску до цього фонду за аналізований період (з 3,4 до 2,5%) (табл. 1.2). Підкреслимо, що значне зростання доходної частини бюджетів фондів за 2007–2009 рр. зумовлено, насамперед підвищенням загального рівня заробітної плати по економіці України, яка є базою для нарахування соціальних внесків. У зв’язку із значним зростанням розміру мінімальної пенсії за 2007–2009 рр. виникла потреба у додатковому залученні коштів до Пенсійного фонду України на її виплату, що посприяло збільшенню ставки нарахувань на ФОП підприємств із 32 до 33,2% та зростанню залучених коштів з державного бюджету.

Таблиця 1.2

Доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні за 2007–2009 рр., млн грн

Загалом діяльність зазначених цільових фондів спрямована на виконання загальних функцій соціального страхування, які, в свою чергу, відіграють важливу роль при проведенні державою ефективної соціальної політики. Наприклад, до функцій соціального страхування відносять:

- формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані з сутністю непрацездатних і осіб, що з погляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;

- забезпечення кількості і структури трудових ресурсів;

- зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючихгромадян;

- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;

- захисна функція, яка полягає в підтримці сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним;

- компенсаційна функція, що полягає у відшкодуванні збитку з втрати працездатності і збитку здоров’я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв’язку з лікуванням і реабілітацією;

- відтворювальна функція, яка полягає в тім, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;

- перерозподільча функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл і перерозподіл:

соціальні виплати збільшують частку створеної вартості, що направляється на споживання застрахованим; це полягає в поділі матеріальної відповідальності за соціальні ризики між усіма застрахованими, усіма роботодавцями і державою;

- стабілізувальна функція, спрямована на узгодження інтересів соціальних суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань.

Таблиця 1.3

Стан і напрями розвитку соціального страхування (7, с. 133)