Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОКОНТРОЛЯ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дипломна робота

студентки 5 курсу

дефектологічного факультету

Юмашевої Ірини Петрівни

Слов'янськ -2007

ВСТУП

Актуальність дослідження. Успіх виховання і навчання розумово відсталих дітей в значній мірі залежить від ранньої корекції їх інтелектуального дефекту і особистості в цілому. В дошкільному віці закладається фундамент психічного становлення особистості, її активних початків, у зв’язку з чим особливе значення набуває проблема формування самостійності і довільності дій дитини при виконанні нею діяльності.

За думкою вчених (А.М. Богуш, М.І. Боришевський, О.І Бугриненко, В.В. Давидов, З.П. Плохій, Д.Б. Єльконин та ін.), саме в дошкільному віці маються найбільш резервні можливості в освоєнні дій самоконтролю шляхом передачі через допоміжні стимули (уявлення, відчуття) функцій управління і контролю від дорослого до дитини. Дитина вчиться „ порівнювати чужий досвід з показниками власного”(Л.С. Виготський), фіксувати і виправляти на основі обраної корекційної програми помилок. Тим самим удосконалюючи свою діяльність. Доказано, що самоконтроль забезпечує не тільки якісне виконання діяльності в цілому, а й сприяє розвитку і удосконаленню психічних функцій дитини, її волевих та емоційних якостей (15, 17, 19, 42, 148).

У зв’язку з цим процес формування самоконтроля виступає одним з діючих засобів корекційної роботи, направленої на покрашення пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей.

Проблема самоконтролю знайшла відображення в спеціальних досліджуваннях (І.Д. Бех, В.І. Бондар, Г.М. Дульнєв, С.Д. Максименко, Г.М. Мерсиянова, С.Л. Мирський. Б.І. Пінський та ін.), які свідчать про те, що у розумово відсталих школярів дія самоконтролю не виникає спонтанно, а вимагає цілеспрямованого формування. Встановлено, що учні допоміжної школи стикаються із значними труднощами в процесі виконання завдання, з однієї сторони та із-за відсутності операційних навичок, з іншої-у зв’язку з недостатнім уявленням про сутність перевірочної роботи в цілому. Крім того, у більшості розумово відсталих дітей відмічається не сформованість відповідних мотивів самоконтролю (49,83, 84, 90, 91, 104).

Це свідчить про об’єктивну необхідність даного дослідження і визначає його актуальність.

Мета дослідження складається в аналізі можливостей і визначені психолого-педагогічних передумов розвитку дії самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

Об’єкт дослідження-формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження-визначення і експериментальне обосновання психолого-педагогічних умов розвитку самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку.

Гіпотезою дослідження явилося припущення про те, що оволодіння розумово відсталим дошкільником діями самоконтроля буде здійснюватися значно продуктивніше, якщо в системі корекційно-виховної роботи з таким контингентом дітей буде забезпечена реалізація наступних психолого-педагогічних умов:

- послідовна передача на основі врахування динаміки прояву самоконтроля в онтогенезі функцій контроля від педагога до розумово відсталої дитини шляхом виділення і поступового розширення дитині «зон компетентності» для самостійного контроля над власною діяльністю та поведінкою;

- формування у розумово відсталих дошкільників мотивів і уявлень про сутність і необхідність самоконтроля шляхом включення їх в спеціально розроблені ситуації;

- переорієнтація дітей з контроля по результату виконання завдання на контроль по способу дії;

- формування поопераційного компонента контрольної дії повинна попереджувати спеціальна корекційна робота, направлена на усвідомлення розумово відсталими дошкільниками функції зразка як засобу самоконтроля і оволодіння конкретним вмінням користуватися їм.

Завдання дослідження:

1. Виявити і проаналізувати стан розробки проблеми формування самоконтроля в теорії і практиці навчання і виховання розумово відсталих дітей дошкільного віку.

2. Визначити особливості спонтанного прояву контрольної дії у розумово відсталих дітей дошкільного віку в умовах користування ними функції зразка як засобу самоконтроля.

3. Обосновати та експериментально перевірити ефективність певних психолого-педагогічних умов формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

Методологічною основою дослідження явилося вчення о закономірностях і рухових силах психічного розвитку дитини (Л.С. Виготський, А.В. Запорожец, Н.М. Леонтьєв, С.Л. Рубинштейн, Д.Б. Ельконін та ін.), концепція планомірного формування діяльності ( П.Я. Гальперин). Визначення змісту й загальної стратегії корекції самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку здійснювалось на основі врахування загальних принципів корекції: „нормативності розвитку”, “системності розвитку психічної діяльності”.

Для рішення поставлених завдань застосовувался комплекс взаємозв’язаних методів:

- теоретичний аналіз науково-літературних джерел з загальній, спеціальній, віковій психології і педагогіки та методик, в яких висвічувалась проблема самоконтроля;

- спостереження за корекційно-виховним процесом у спеціальному дошкільному закладі для розумово відсталих дітей;

- опитування педагогів, індивідуальний і груповий констатуючий і формуючий експерименти, узагальнення і систематизація отриманих даних на основі кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Новизна і теоретичне значення дослідження заключається в тому, що вперше на основі урахування психофізіологічного механізму самоконтроля експериментально визначені специфічні особливості і вікова динаміка розвитку контрольних дій у розумово відсталих дошкільників, розроблені критерії, показники і рівні сформованості у них самоконтролю; виявлені психолого-педагогічні умови, забезпечуючи ефективність корекційної роботи, направленої на формування дій самоконтроля в даної категорії дітей.

Матеріали дослідження будуть сприяти подальшій розробці складної комплексної проблеми-корекції дефектів саморегуляції у розумово відсталих дітей.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження, а саме критерії і рівні сформованості самоконтроля, можуть бути використані як діагностичні показники при психолого-педагогічному вивченні розумово відсталої дитини педагогічними працівниками спеціальних дошкільних закладів для удосконалення змісту і форм корекційно-виховної роботи в даних закладах; при визначенні педагогічної стратегії забезпечення приємності в роботі дитячого садку і допоміжної школи по формуванню самоконтроля у дітей.

Дослідницькою базою дослідження служили Харківський спеціальний дошкільний заклад № 55 для розумово відсталих дітей і дошкільне відділення допоміжній школі-інтернат № 1 для дітей – сиріт з розумовою відсталістю.

В проведенні експерименту приймали участь 120 дітей з діагнозом „олігофренія в ступені дебільності” віком від чотирьох до семи років.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ САМОКОНТРОЛЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Завдання, зміст та методика констатуючого експерименту

При визначені завдань констатуючого експерименту ми виходили з того, що контрольна дія, як і все інше, може реалізуватися в різних формах (матеріальній, перцептивній, зовнішньо-мовленнєвій) і являється основою орієнтуючого, текучого, заключного виду самоконтроля. Рівень сформованості дії контроля в значній мірі залежить від предпосилок самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку. Вивчення особливостей самоконтроля розумово відсталих дітей має важливе значення для визначення основного напрямку корекційної роботи по підготовці дошкільників з олігофренією в ступені дебільності до навчання в школі, а також для організації занять, що передбачають на ряду з формуванням вмінь та навичок пізнавальної, ігрової, продуктивної та інших видів діяльності, розвиток власно перевірочної діяльності в умовах спеціального дошкільного закладу.

Метою дослідження явилося виявлення особливостей здійснення контрольних дій розумово відсталими дошкільниками різних вікових груп.

В досліджені були поставлені наступні завдання:

1. Визначення рівня сформованості самоконтроля у розумово відсталих дошкільників.

2. Виявлення особливостей виконання контрольних дій розумово відсталими дошкільниками при наявності опори на зразок, представлений в матеріальній і матеріалізованій формі.

Для реалізації поставлених завдань були проведені три експериментальні серії. Вони суттєво відрізняються тим, що в першій дітям пропонують завдання, виконати яке можливо лише при наявності розумової форми самоконтроля, в другій та третій-виконання двох завдань при наявності опори на матеріальний і матеріалізований зразок, коли в своєму контролі дитина опирається на еталон. Пропонуючи досліджуваним завдання в послідовності від складного до простого, ми керувалися слідуючими думками. Як зазначалося раніше, дія контроля в своєму розвитку проходить через три стадії, найбільш важкою і узагальненою із яких являється стадія внутрішнього контроля, коли дитина на думці здійснює операцію порівняння, знаходить різницю між еталоном і результатом, виявльє причини невідповідності, а потім здійснює корекцію результатів. В стислій і узагальненій формі такий контроль здійснювати неможливо непомітно для оточуючих, так як дитина одразу реагує на помилку, знає орієнтири для перевірки, самостійно здійснює корегуючі дії. Пропонуючи розумово відсталим дошкільникам експериментальні завдання в даній послідовності, ми пропонуємо виявити проявлення у них самоконтроля на всіх стадіях його розвитку і освоєння в якості окремих дій.

Як відомо, суть самоконтроля заключається не тільки в текучій, а й в попередній та ігровій перевірці дитиною своєї діяльності. З метою якісного її протікання необхідно відтворювати попередні контрольні дії, які орієнтують дитину на попередження помилок, а також звершуючі контрольні дії, направлені як на пошук відмінностей з еталоном, так і на їх корекцію. Тому нами виділені наступні види самоконтроля: попереджуючий, текучий і заключний, маючі свої специфічні особливості і загальну ціль застосування: установлення факту відповідності завдання еталону.

Особливістю попереджуючого самоконтроля є попередження можливих помилок перед початком виконання завдання; текучого – швидке реагування на розбіжність будь якої дії, направленої на досягнення результату; заключного – визначення розбіжності результату і еталону на основі аналізу причин помилкової дії, реалізація програми виправлення помилок.

Змістовно-операційна характеристика самоконтроля відображена нами в табл. 2.1.1. На її основі були виділені загальні критерії визначення рівня самоконтроля:

-вміння цілеспрямовано спланувати власні перевірочні дії;

-вміння спостерігати за ходом і результатом своєї роботи;

-оволодіння прийомами співвідношення з ціллю знаходження ррозбіжностей хода і результату своєї роботи із зразком;

-вміння шляхом співвідношення із зразком оцінити правильність виконання своєї роботи;

-враховуючи оцінку власного результату чи ходу роботи, виправити помилки, вміти дати словесний звіт про хід своєї діяльності.

Змістовно-операційна характеристика самконтроля Таблиця 2.1.1.