Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет АП
Кафедра: Інформаційно-вимірювальні технології і системи
Спеціальність: Метрологія та вимірювальна техніка
До захисту допускаю
Завідувач кафедри
(ініціали та прізвище)
(підпис, дата)
ДИПЛОМНА РОБОТА
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Тема роботи
Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції
Затверджена наказом по НТУ "ХПІ"
від "05" 03 2008р.
Шифр роботи
(група, номер теми за наказом)
Виконавець
Керівник
Харків 2008
ВСТУП
Вкрай необхідне для національної економіки збільшення обсягів впровадження сучасних систем управління якістю на промислових підприємствах, як і гармонізація метрологічної інфраструктури України та системи акредитації у відповідності до міжнародного досвіду, може бути досягнуто лише за наявності висококваліфікованих спеціалістів, проведення ґрунтовних наукових досліджень, розробки сучасної навчально-методичної бази, доступної для широкого кола фахівців.
Впровадження сучасних систем управління якістю (СУЯ) на підприємствах розвинених країн світу проводилося, в першу чергу, з метою підвищення конкурентоспроможності і ефективності роботи, представлення до замовників та суспільства більш дієвих доказів гарантії якості випробувань і стабільності цього рівня якості завдяки використанню сучасних методів менеджменту якості.
Процес впровадження СУЯ на підприємствах України тільки розпочинається. Наукова та навчально-методична література тільки формується. Серцевину нормативної бази у сфері управління якістю і забезпечення якості становлять стандарти серії ISO 9000 та ISO 19011. Відсутність досвіду з розробки та впровадження систем управління якістю у вітчизняних лабораторіях за ІSО серії 9000 на сьогодні може призвести до значних труднощів при акредитації лабораторій за вимогами міжнародних стандартів в Україні.
Забезпечення якості продукції на підприємствах, що виробляють світлотехнічну продукцію, визначається цілим рядом внутрішніх факторів: технічних, організаційних, економічних, соціально-психологічних. Важливе місце серед цих факторів займають організаційні фактори, пов'язані з удосконалюванням організації виробництва й праці та ін. Саме із цими факторами пов'язане використання ефективного підходу до рішення проблем якості на підприємстві – системного управління якістю.
Система управління якістю – це особлива організація у виробничій системі. Основним у цій організації є документованість всіх процесів, що мають відношення до виробництва продукції, починаючи із закупівлі матеріалів і закінчуючи доставкою споживачеві готової продукції. У багатьох випадках це призводить до кардинальних змін у техніці, технології й організації виробництва на підприємстві. Забезпечити якість на підприємстві можливо тільки тоді, коли всі процеси – технічний, технологічний, організаційний – будуть взаємозалежні між собою через управління якістю. Якість – це система, і цією системою треба управляти.
У даній дипломній роботі розроблені нормативно-правові документи, розглядаються питання, що стосуються розробки нормативних документів та системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію підприємства «Люкс». Також в дипломній роботі висвітлюються вимоги до світлотехнічної продукції та методи її випробувань.
1 ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАПІДПРИЄМСТВІ ЗГІДНО З ISO 9001
1.1 Історія виникнення систем управління якістю
Контроль якості виник одночасно з переходом людства від збирання до виробництва продукції (тисячі років до н.е.). На той час якість контролював виробник. Промислова революція викликала необхідність розподілити функції виробництва та контролю якості. Так функція контролю якості перейшла від виробника до керівника виробничим процесом, це збереглося і до сьогодні.
Ключовим словом стало "запобігання" дефектам замість їх "виявлення". Замовники поступово, починаючи з найбільш відповідальних галузей промисловості - аерокосмічної, оборонної, автомобільної та ін. - перейшли до вимог щодо впровадження стандартів "систем забезпечення якості", одночасно вимагаючи дотримання діючих стандартів на продукцію.
Якість можна визначити як :
- задоволення сьогоденних потреб споживача;
- ступінь передбачення майбутніх потреб споживача;
- дотримання регламентованих технічних умов споживача;
- ступінь відповідності (чи досягнення) мети.
Забезпечення якості - це така система роботи в організації, яка гарантує:
- ефективне управління роботою;
- виявлення, вилучення та запобігання можливих невідповідностей на всіх етапах виробництва.
Основна філософія забезпечення якості - направлення всіх наявних ресурсів на "запобігання" невідповідностей, на "передбачення" та "попередження" виникнення проблем, ще до їх появи (1).
Цей підхід принципово відрізняється від традиційного управління якістю, коли проводиться контроль кінцевої продукції чи послуги на наявність невідповідностей. Забезпечення якості означає:
- офіційну задокументовану систему управління якістю;
- попереднє запобігання, ще до моменту виникнення невідповідностей;
- планове, а не реагуюче керівництво;
- забезпечення максимальної впевненості у споживачів;
- економічно ефективну організацію та експлуатацію;
- досягнення необхідного рівня якості щоразу з першого разу.
Основні вимоги до забезпечення якості:
- прийняття необхідних зобов'язань перед замовниками (споживачами) та власним персоналом;
- встановлення ясних та досяжних цілей;
- наявність задокументованої системи управління якістю та задокументованих розроблених процедур та методик реалізації;
- наявність систематичного ефективного аналізу.
Основні переваги, які досягаються при організації системи забезпечення якості, наступні:
- більша довіра замовника до якості послуг;
- більш стабільна постійна якість послуг;
- економічна ефективність виробництва (економія витрат часу, зменшення кількості забракованої продукції чи відповідних послуг);
- зменшення витрат на рекламації споживача, сервісне обслуговування, дотримання термінів поставок та ін.;
- значне поліпшення психологічного клімату в колективі, професійної впевненості працюючих за рахунок відсутності невизначеностей у відповідальності за якість в технології, процесах, методиках і т.д.;
- оптимальне використання ресурсів.
Багатьом відомі загальновизнані основні проблеми, що стосуються якості:
- незадоволення очікуваних вимог споживача;
- порушення термінів поставки;
- невпевненість в стабільності якості продукції на протязі відносно довгого періоду поставок;
- відсутність відповідальних на виробництві;
- неможливість правильного виконання поставлених завдань у зв'язку з людськими факторами.
Система управління якості базується на засобах реалізації управління видами діяльності, які впливають на досягнення якості і, таким чином, на задоволенні потреб споживачів та на встановленій методології керівництва всіма факторами, що зможуть впливати на якість (2).
Ця система повинна включати:
- встановлення цілей;
- чітку організаційну структуру;
- чіткий розподіл і затвердження обов'язків;
- розроблені та затверджені процедури (методики) і процеси на всі можливі види діяльності, що реалізуються у виробництві товару чи послуги;
- встановлені вимоги до кваліфікації та періодичної підготовки персоналу;
- розроблені і затверджені стандарти, технічні умови, конструкції і т.д.
Ефективність управління якістю значною мірою залежить від відношень культурного характеру на робочих місцях. Дуже важливо, щоб всі працівники сприймали першочергову потребу досягнення якості.
Серед загальних методів забезпечення якості, як правило, визначають наступні:
- маркетинг;
- бенчмаркинг;
- аналіз проекту;
- оцінка постачальників;
- планування випробувань;
- методи контролю та випробувань;
- управління контрольно-випробувальним обладнанням;
- аудити продукту;
- аудити процесів;
- аудити системи (1).
Доказом для споживача наявності ефективної системи якості є її сертифікація з боку незалежної уповноваженої організації (третьої сторони).
Стандарти ISO серії 9000, про які 90% споживачів знають і чують щоденно, рекомендують підприємствам "стандартні" вимоги, розраховані на те, щоб надати замовникам відповідну рівню розвитку суспільства довіру до якості організації роботи в цих підприємствах, включаючи якість організації виробничого процесу. Ці "стандартні" міжнародно визнані вимоги постійно корегуються (див. для порівняння ISO 9001 чи 9002 на системи якості (3, 4) та нову версію стандарту IS0 9001 (5) на системи управління якістю) у відповідності з досягнутим рівнем розвитку суспільства.
Підприємство, що отримало сертифікат на систему управління якістю, наприклад, за ІSО 9001:2000 отримало, таким чином, визнання третьої сторони в тому, що його організація управління відповідає міжнародне визначеним вимогам, встановленим в 2000 році.
Модель системи управління якістю у відповідності зі стандартом ISO 9001:2000 наведена на рис. 1.1(6).
Поняття "якості" та "забезпечення якості" не повинні змішуватись з поняттям "контроль якості", що визначається як діяльність, що полягає в вимірюваннях, огляді, випробуваннях чи співставленні з деяким еталоном однієї чи декількох характеристик одиниці та в порівнянні результатів з вимогами, зазначеними по кожній з характеристик для визначення досягнення відповідності заданих характеристик прийнятим вимогам. Так контроль якості - це технічна процедура, мета якої - перевірка (кінцева на даному етапі) відповідності технічним умовам. В той час як забезпечення якості полягає в попередній організації з метою надання, за необхідністю, доказів і доведень в майбутньому.
Впровадження системи управління якістю, введення ефективних корегуючих та запобіжних дій, моніторинг параметрів якості - економічно більш ефективні, ніж проведення вихідного контролю невідповідностей, ліквідація наслідків невідповідностей для замовників та суспільства взагалі, організація системи витрат на соціальні негаразди в колективі лабораторії, що виникають завдяки нерегламентованій роботі, ліквідація невідповідальності перед внутрішніми замовниками за результати роботи .
Якщо керівництво підприємства дійсно бажає задовольняти вимоги свого замовника, то треба, щоб між ними встановилися відносини справжньої довіри. Цього можливо досягти лише завдяки впровадженню системи управління якістю, яка б забезпечила сталу якість послуг, що пропонуються (1).
1.2. Загальні вимоги до розробки й впровадження системи управляння якістю
Організація повинна встановити, документально оформити, впровадити, підтримувати в робочому стані й безупинно поліпшувати систему управляння якістю відповідно до вимог Міжнародного Стандарту ISO 9001.
Для впровадження системи управляння якістю організація повинна:
а) визначити процеси, необхідні для системи управляння якістю, а саме ті процеси, які впливають на якість і на які необхідно поширити дію системи якості;
б) встановити послідовність і взаємодію цих процесів;
в) встановити критерії й методи, необхідні для забезпечення ефективного здійснення цих процесів і управління ними (розробити організаційну структуру положення про структурні підрозділи, видати необхідні накази, розпорядження про розподіл повноважень і відповідальності);
г) забезпечити одержання інформації, необхідної для здійснення й моніторингу цих процесів;
д) вимірювати, відслідковувати й аналізувати ці процеси, і здійснювати дії, необхідні для досягнення запланованих результатів і безперервного поліпшення.
Організація повинна управляти цими процесами відповідно до вимог Міжнародного Стандарту.
Документація системи управляння якістю повинна включати:
а) документально оформлені процедури, відповідно з Міжнародним Стандартом;
б) документи, необхідні організації для забезпечення ефективного здійснення своїх процесів і управляння ними.
Обсяг документації системи управляння якістю повинен залежати від:
а) розміру й типу організації;
б) складності й взаємодії між процесами;
в) компетентності персоналу (6).
1.3 Зобов'язання керівництва
Вище керівництво повинне надати докази прийнятих зобов'язань відносно розробки й удосконалювання системи управляння якістю шляхом:
а) повідомлення організації про важливість виконання вимог споживача, так само як і законодавчих і правових вимог;
б) визначення політики та цілей в області якості;
в) проведення аналізу з боку керівництва;
г) забезпечення необхідними ресурсами.
Вище керівництво повинне забезпечити впевненість у тім, що політика в області якості:
а) відповідає цілям організації;
б) включає зобов'язання відносно виконання вимог і безперервного вдосконалювання;
в) забезпечує основу для визначення й аналізу цілей в області якості;
г) доведена до відомості й зрозуміла на відповідних рівнях організації;
д) переглядається для забезпечення постійної відповідності.
Організація повинна визначити, які виміри повинні проводитися, і яке встаткування для вимірів і моніторингу необхідне, щоб забезпечити відповідність продукту встановленим вимогам (1).
Устаткування для вимірів і моніторингу повинне:
а) бути каліброване (повірено) і відрегульовано періодично або перед використанням на відповідність зразковим приладам й еталонам, які повіряются по міжнародним або національним стандартам; при відсутності таких стандартів основа, що була використана для калібрування, повинна бути документально оформлена;
б) бути гарантоване від регулювання, що порушило б калібрування;
в) бути захищене від ушкодження й поломки при обігу, обслуговуванні й зберіганні;
г) мати зареєстровані результати калібрування (перевірки);
д) бути забезпечено можливістю оцінювати вірогідність попередніх результатів, якщо згодом виявлене порушення калібрування, з обов'язковим виконанням коригувальних дій.
1.4 Проектування й розробка продукту
Організація повинна планувати й управляти проектуванням і розробкою продукту. Планування проектування й розробки повинне визначити:
а) етапи процесів проектування й розробки;
б) діяльність по аналізу, перевірці й твердженню стосовно до кожного етапу проектування й розробки;
в) відповідальність і повноваження для здійснення проектування й розробки. Взаємодія між різними групами, що беруть участь у проектуванні й розробці, повинні координуватися, щоб гарантувати ефективний зв'язок і відповідальність при розподілі обов'язків. Плановані вихідні дані повинні обновлятися в міру виконання робіт із проектування й розробки.
1.4.1 Вхідні дані проектування й розробки продукту
Вхідні дані, що стосуються вимог до продукту, повинні бути визначені й документовані. Вони повинні включати:
а) функціональні й експлуатаційні вимоги;
б) застосовні законодавчі й правові вимоги:
в) застосовну інформацію, отриману при здійсненні подібних попередніх проектів;
г) будь-які інші вимоги, істотні для проектування й розробки. Ці вхідні дані повинні бути проаналізовані на адекватність.
1.4.2 Вихідні дані проектування й розробки продукту
Вихідні дані процесу проектування й розробки продукту повинні бути зареєстровані способом, що дозволяє проводити перевірку на відповідність вхідним даним розробки й проектування. Вони повинні:
а) відповідати вхідним даним проектування й розробки;
б) забезпечити відповідну інформацію для наступного виробництва й обслуговування;
в) містити або посилатися на критерії приймання продукту;
г) визначати характеристики продукту, які є істотними для його безпечного й належного використання.
Документи за вихідним даними проектування й розробки продукту повинні бути схвалені перед їхнім випуском.
1.4.3 Аналіз, перевірка, затвердження проекту й розробки продукту
На відповідних етапах повинні проводитися систематичні аналізи проектування й розробки для того, щоб:
а) оцінити здатність виконати вимоги;
б) ідентифікувати проблеми, і запропонувати наступні дії.
У такому аналізі повинні брати участь представники, чия діяльність має відношення до аналізованих етапів, проектування й розробки. Результати аналізу й наступних дій повинні бути зареєстровані.
Затвердження проекту й розробки повинне бути виконане, щоб підтвердити, що кінцевий продукт здатний задовольнити вимогам використання, по призначенню. Як правило, твердження повинне бути закінчене до поставки або застосування продукту. Результати твердження й наступних додаткових дій повинні бути зареєстровані (6).
1.5 Аналіз системи управляння якістю з боку керівництва
Вище керівництво повинне аналізувати систему управляння якістю із встановленою періодичністю, щоб забезпечити її постійну відповідність, адекватність й ефективність.
При аналізі варто оцінювати необхідність змін системи управляння якістю організації, включаючи політику в області якості та мету в області якості (1).
Вхідні дані для аналізу з боку керівництва повинні містити інформацію про поточне функціонування й можливості вдосконалювання, і відноситися до наступного:
а) результати аудитів;
б) зворотний зв'язок зі споживачем;
в) ефективність процесів і відповідність продукту;
г) статус попереджуючих і коригувальних дій;
д) дії, що пішли за попередніми аналізами з боку керівництва;
е) зміни, які можуть вплинути на систему управляння якістю.
Вихідні дані аналізу з боку керівництва повинні включати дії, пов'язані з:
а) удосконалюванням системи управляння якістю і її процесами;
б) удосконалюванням продукту у зв'язку з вимогами споживача;
в) забезпеченням потреб у ресурсах. Результати аналізу з боку керівництва повинні документуватися.
1.6 Виміри, аналіз й удосконалювання
1.6.1 Виміри й моніторинг виробничих процесів та продукту
Організація повинна визначати, планувати й впроваджувати дії по вимірах і моніторингу, необхідні для забезпечення відповідності й удосконалювання. Це повинне включати визначення потреби у відповідних методологіях, включаючи статистичні методи, і їхнє використання.
Організація повинна здійснювати моніторинг інформації щодо ступеня задоволеності й незадоволеності споживача як одного з показників функціонування системи управляння якістю. Повинні бути визначені методики для одержання й використання цієї інформації.
Організація повинна проводити періодичні внутрішні аудити, щоб визначити, наскільки система управляння якістю:
а) відповідає вимогам Міжнародного Стандарту;
б) ефективно впроваджена й підтримується.
Організація повинна планувати програму аудитів, з огляду на статус і важливість діяльності та ділянки, які перевіряє, також як результати попередніх аудитів. Обсяг, періодичність, і методики аудитів повинні бути визначені. Аудити повинні проводитися персоналом, що не бере участі у виконанні перевірки діяльності. Документована процедура повинна включати відповідальність і вимоги по проведенню аудитів, забезпечувати їхню незалежність, реєстрацію результатів і звітність перед керівництвом. Керівництво повинне вживати своєчасні коригувальні дії по недоліках, виявлених при аудиті. Наступні дії повинні включати перевірку впровадження коригувальної дії, і складання звіту про результати перевірки.
Організація повинна застосувати відповідні методи для виміру й моніторингу процесів реалізації продукту, необхідні для виконання вимог споживача. Ці методи повинні підтвердити постійну здатність кожного процесу відповідати певному призначенню.
Організація повинна вимірювати й відслідковувати характеристики продукту, щоб упевнитися, що вимоги до продукту виконані. Це повинне здійснюватися на відповідних етапах процесу реалізації продукту.
Доказ відповідності критеріям приймання повинне бути зареєстроване. У записах повинен бути зазначений уповноважений, відповідальний за випуск продукту.
Випуск продукту й поставка послуги не повинні відбуватися, поки всі зазначені дії не будуть закінчені із задовільним результатом, за винятком тих випадків, коли відступи схвалені споживачем.
Організація повинна збирати й аналізувати відповідні дані, щоб визначити придатність та ефективність системи управляння якістю й ідентифікувати вдосконалення, які можуть бути зроблені. Це включає дані, одержувані на основі вимірів і моніторингу, а також з інших відповідних джерел.
1.6.2 Удосконалювання
Організація повинна планувати та керувати процесами, необхідними для безперервного вдосконалювання системи управляння якістю. Організація повинна сприяти безперервному вдосконалювання системи управляння якістю, використовуючи політику та мету у галузі якості, результати аудитів, аналіз даних, коригувальні й попереджуючі дії, а також аналіз із боку керівництва.
Організація повинна вживати коригувальні дії, щоб усунути причини
невідповідностей і запобігти їх повторенню. Коригувальні дії повинні відповідати важливості виниклих проблем.
Документована процедура коригувальних дій повинна визначати вимоги для:
б) визначення причин невідповідностей;
в) оцінки потреби в діях, що гарантують, що невідповідності не повторяться;
г) визначення й впровадження необхідних коригувальних дій;
д) реєстрації результатів початих дій;
е) аналізу початих коригувальних дій.
Організація повинна визначити попереджуючі дії, щоб усунути причини потенційних невідповідностей і запобігти їх виникненню. Початі попереджуючі дії повинні відповідати важливості потенційних проблем.
Документована процедура попереджуючих дій повинна визначити вимоги для:
а) визначення потенційних невідповідностей й їхніх причин;
б) визначення й забезпечення впровадження необхідних попереджуючих дій;
в) реєстрації результатів початих дій (6).
2. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЦТВА СВІТЛОТЕХНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1 Етапи розробки та впровадження СУЯ
Особливості впровадження системи управління якістю та об’єм робіт з її сертифікації визначаються видом діяльності підприємства (організації). На рис. 2.1 наведені основні етапи впровадження та сертифікації системи управління якістю. Впровадження системи управління якістю на малих та середніх підприємствах найлегше здійснити як конкретний проект з призначенням керівника проекту, який повинен бути ключовою фігурою у керівництві організації та повинен назначатися на початку проекту.
Існує багато публікацій методичного характеру щодо розроблення та впровадження систем управління якістю, які практично доступні вітчизняному користувачу: публікації ISO, закордонні джерела, їхні переклади, методичні розробки організації Держспоживстандарту, інших установ та громадських організацій України; брошури серії «Всё о качестве. Зарубежный опыт»; брошури серії «Всё о качестве. Отечественные разработки»; документи, підготовлені Держстандартом Росії.
Рішення щодо розпочинання робіт з розроблення і впровадження на підприємстві (в організації) системи управління якістю відповідно до вимог національного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (який ідентичний міжнародному стандарту ISO 9001:2000) (3,5), має бути рішенням найвищого керівництва підприємства (організації). Саме перший керівник повинен поставити завдання для своїх підлеглих і колективу в цілому щодо впровадження системи управління якістю, визначити найвищий пріоритет цього завдання, постійно контролювати його виконання, забезпечуючи всіма необхідними ресурсами, у т.ч. кадрами, комп’ютерною технікою, оргтехнікою, фінансами.
Серед найбільш поширених мотивів впровадження можна відмітити такі:
- задоволення умов ліцензування діяльності;
- задоволення вимог замовників щодо наявності системи управління якістю;
- бажання брати участь у тендерах і вигравати їх;
- максимальне використання можливих схем сертифікації продукції;
- сподівання на підвищення іміджу підприємства (попиту на продукцію);
- потреба поліпшення роботи окремих підрозділів і функціонування підприємства в цілому;
- острах виглядати несучасним керівником.
Прийняте рішення доцільно оформити наказом по підприємству, в якому слід чітко викласти мету впровадження системи управління якістю, призначити представника керівництва, відповідального за створення, впровадження і функціонування системи управління якістю, затвердити персональний склад робочої групи, яка безпосередньо здійснюватиме роботу з розроблення і впровадження системи управління якістю.
Інформація про прийняте рішення має бути доведена до всіх працівників.
З цією метою копії наказу можна вивісити на прохідній та/чи інших місцях, або ознайомити з наказом працівників підрозділів на нарадах, п’ятихвилинках чи зборах.
Важливо ознайомлювати з цим рішенням також і всіх працівників, що приймаються на роботу протягом всього часу розроблення і впровадження системи управління якістю (6).
З метою забезпечення випуску якісної продукції згідно вимогам споживачів, а також підтвердження своєї відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 (5) керівництву підприємства «Люкс» необхідно провести наступну політику в галузі системи управління якістю:
Забезпечення ефективної роботи підприємства «Люкс», можливо, насамперед, за рахунок розробки й впровадження інноваційних конкурентноздатних технологій, зростання техніко-економічних показників виробництва, стабільного випуску продукції високої якості й надання високого рівня сервісу споживачеві.
Підприємство «Люкс», яке бере на себе відповідальність за випуск якісної продукції, ставить наступні цілі:
1) удосконалювання підприємства з метою збереження конкурентноздатності на ринку;
2) створення системи управління якістю, що відповідає вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001-2000 (3);
3) збільшення обсягу продукції;
4) розвиток підприємства, як національного бренду;
5) підняття й зміцнення репутації підприємства в Україні й за кордоном, що має високий і стабільний рівень якості продукції;
6) розширення пропозицій споживачеві щодо нової, інноваційної продукції;
7) щорічне збільшення прибутку за рахунок постійного поліпшення якості продукції й розширення ринків збуту;
8) забезпечення співробітників підприємства високим рівнем умов праці.
Для досягнення вищевказаних цілей підприємству, що виробляє світлотехнічну продукцію, необхідно здійснювати:
1) проведення маркетингових досліджень, постійний моніторинг і системний аналіз ринку;
2) створення нових конкурентноздатних видів продукції з урахуванням інтересів споживачів;
3) модернізацію устаткування, впровадження нових ресурсо- і енергозберігаючих технологічних прийомів і процесів;
4) чіткий розподіл зон відповідальності персоналу по всьому технологічному циклу випуску продукції;
5) управління виробництвом та якістю продукції як ланцюжком взаємозалежних процесів єдиної системи, що складається з обов'язкових елементів, відсутність кожного з яких робить систему непрацездатною;
6) використовувати раціональні системи ціноутворення;
7) систематичний аналіз інформації про якість і прийняття необхідних коригувальних і попереджуючих дій;
8) оперативне реагування на пропозиції споживачів, систематичне навчання персоналу;
9) проведення систематичної роботи з постачальниками сировини й матеріалів з питань зменшення вартості й підвищення рівня якості(6).
2.2 Загальні вимоги по розробці системи управління якістю для підприємства «Люкс»
Розроблена система управління якістю підприємства з виробництва світлотехнічної продукції:
1) визначає процеси, необхідні для її функціонування, й забезпечує їхнє застосування в рамках усього підприємства;
2) встановлює послідовність і взаємодію цих процесів;
3) визначає критерії й методи, необхідні для забезпечення ефективності, як роботи, так і керування цими процесами;
4) забезпечує наявність ресурсів й інформації, необхідних для підтримки функціонування, а також контролю цих процесів;
5) забезпечує контроль, вимір й аналіз цих процесів;
6) забезпечує вживання заходів, необхідних для досягнення запланованих результатів і постійного поліпшення цих процесів.
Підприємство «Люкс» керує цими процесами відповідно до вимог всіх використовуваних стандартів.
Зазначені процеси, необхідні для системи управління якістю, включають процеси відповідальності керівництва, керування ресурсами, випуску продукції й виміру, аналізу й поліпшення.
2.3 Вимоги до документації
Документація системи управління якістю підприємства «Люкс» включає:
) документально оформлену заяву про політику в галузі якості, цілях і завданнях в галузі якості;
) посібник з якості;
) документовані процедури, необхідні згідно всіх стандартів, що використовуються;
) документи, необхідні підприємству для забезпечення ефективного планування, функціонування й управління процесами;
) протоколи якості, необхідні всіма використовуваними стандартами, відповідно до ПР 05.07 "Управління протоколами якості".
Обсяг документації системи управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, визначається наступним:
- розміром організації й видами діяльності;
- складністю процесів та їхньою взаємодією;
- компетенцією персоналу, відповідно до ПР 08.07 "Управління персоналом".
Підприємство підтримує свою документацію на будь-яких носіях, а саме: папір, електронні носії, магнітні носії (6).
2.4 Управління документацією підприємства
Документи, що потребує система управління якістю, повинні відповідати до ПР 01.07 «Вимоги до оформлення, змісту й ідентифікації процедур системи управління якістю», ПР 02.07 «Вимоги до оформлення посадових інструкцій», ПР 03.07 «Вимоги до оформлення положень про підрозділи», ПР 04.07 «Управління документацією й даними».
Наведена вище документація розроблена для визначення наступних необхідних засобів керування:
1 ) затвердження документів на відповідність перед їхнім випуском;
2 ) аналізу й актуалізації в міру необхідності, а також повторного затвердження документів;
3 ) забезпечення ідентифікації змін і статусу поточного перегляду документів;
4 ) забезпечення наявності в пунктах використання відповідних версій застосування документів;
5 ) забезпечення збереження документів, що читають;
6 ) забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження, а також управління їхнім розсиланням відповідно до переліку документації;
7 ) запобігання непередбаченого використання застарілих документів, а також використання відповідної їхньої ідентифікації, якщо вони залишені для будь-яких цілей.
Протоколи якості створюються й підтримуються в робочому стані для підтвердження відповідності вимогам, а також ефективності функціонування системи управління якістю.
Розроблено документовану процедуру ПР 05.07 "Управління протоколами якості", що встановлює методи управління для ідентифікації, визначення засобів зберігання, захисту, відновлення, строків збереження й вилучення протоколів якості.
2.5 Розподіл відповідальності та повноважень у межах організації під час розроблення і впровадження системи управління якістю
Згідно з вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001 найвище керівництво організації (до складу якого, як правило, слід включати першого керівника та
його заступників) зобов’язане:
1) довести до всіх рівнів в організації важливість задоволення вимог замовника, а також відповідних законодавчих та нормативних вимог;
2) сформулювати політику у сфері якості;
3) забезпечити встановлення цілей у сфері якості;
4) проводити періодичне аналізування системи управління якістю з погляду її результативності та можливостей поліпшення;
5) забезпечувати розроблення, впровадження та функціонування СУЯ всіма необхідними ресурсами;
6) призначити представника керівництва, відповідального за:
- забезпечення встановлення, впровадження та підтримання процесів, необхідних для системи управління якістю;
- звітування перед найвищим керівництвом про функціонування системи управління якістю і про потребу її поліпшення;
- забезпечення обізнаності з вимогами замовника в межах організації;
7) забезпечити встановлення в організації належних процесів інформування про політику, вимоги, цілі та досягнення у сфері якості (3,5).
2.6 Залучення сторонніх організацій (консультантів) до розроблення і впровадження системи управління якістю
Будь-яка організація може розробити та впровадити СУЯ на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001 власними силами шляхом підготування своїх фахівців (прийняття відповідних фахівців в організацію) або із залученням консультантів з метою отримання кваліфікованої допомоги у розробленні та впровадженні СУЯ.
Нижче наведено перелік питань, до яких доцільно залучати консультантів.
2.6.1 Інформування найвищого керівництва про вимоги до системи управління якістю
На цьому етапі буде корисно узгодити:
- запропоновані консультантом заходи із створення СУЯ;
- терміни їх виконання;
- розподіл відповідальності між консультантом і персоналом організації.
2.6.2 Обстеження системи управління якістю організації
Для консультанта дуже важливо провести особисто повне обстеження діючої системи управління якістю в організації. Це дає можливість оцінити, наскільки реальний стан організації відповідає вимогам стандарту, і скерувати організацію у розробленні СУЯ, базуючись на існуючих процесах, практиці, документації, а також наявного рівня кваліфікації персоналу (7).
2.6.3 Ідентифікація процесів, встановлення взаємозв’язків між ними, документування системи управління якістю
На етапі опису конкретних процесів і розроблення документації консультант повинен надати методичну допомогу щодо опису процесів, провести навчання робочої групи з питань ознайомлення з вимогами стандарту, з підходом до опису процесів та узгодження взаємозв’язків між ними, а також щодо розроблення документації.
Основне завдання консультанта - навчити персонал самостійно розробляти документацію і впроваджувати СУЯ на своєму робочому місці, вирішувати свої проблеми і використовувати нові можливості для поліпшення своєї діяльності.
На цьому етапі консультант може провести експертизу документації СУЯ, розробленої робочою групою.
2.6.4 Впровадження системи управління якістю
З боку консультанта можна очікувати допомоги щодо:
- практичного заповнення протоколів, передбачених в СУЯ;
- здійснення ”авторського нагляду” за виконанням встановлених вимог;
- підготовки необхідної інформації для проведення нарад з питань якості тощо (8).
Ступінь залучення консультанта буде залежати від рівня підготовленості представника керівництва, членів робочої групи та керівників процесів, які під час розроблення СУЯ повинні в достатній мірі оволодіти знаннями та вмінням, щоб самостійно забезпечувати дотримання вимог, встановлених у документації СУЯ.
2.6.5 Проведення внутрішніх аудитів
Види діяльності, які зазвичай може здійснювати консультант:
- підготовка внутрішніх аудиторів;
- відпрацювання процедури проведення внутрішніх аудитів;
- розгляд результатів і допомога у складанні звіту про проведений аудит.
Хоча підготовка внутрішніх аудиторів може бути проведена і сторонніми організаціями, наприклад, у відповідни