Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра міжнародних економічних відносин та світового господарства
бакалаврська робота
на тему:
„ЄБРР ”
студента IV курсу
відділення „Міжнародні економічні
відносини
Лагойди Тараса Петровича
Науковий керівник
доц. Негода А.В.
Київ-2010
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРІШНЬО – ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТА СТРУКТУРА ЄБРР
1.1 Передумови та історія створення ЄБРР
1.2 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР
1.3 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ НАДАННЯ КРЕДИТІВ ЄБРР
2.1 Життєвий цикл проекту: складові та етапи
2.2 Критерії оцінки проектів
2.3 Постпроектна оцінка ефективності реалізації проектів за участю ЄБРР
2.4 Оцінка ефективності виконання проектів ЄБРР у 2008р
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
РОЗДІЛ 3. СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З ЄБРР
3.1 Аналіз реалізації попередніх стратегій діяльності ЄБРР в Україні до 2007 року
3.2Стратегічні орієнтири у співпраці ЄБРР та України відповідно до програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2010 роки
3.3 Проекти ЄБРР в Україні у 2010 році
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
Список використаних джерел
ДОДАТКИ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Міжнародні фінансові організації є найбільш активними рушійними силами у стимулюванні глобалізаційного розвитку. Діяльність глобальних фінансових інституцій, а саме Європейського банку реконструкції та розвитку є чинником, який суттєво впливає на розвиток економіки, реалізацію програм, спрямованих на ринкове реформування, структурну перебудову народного господарства та стабілізацію національної валюти. Отже, і виникає потреба в дослідженні діяльності ЄБРР, його впливу на розвиток процесів у міжнародному економічному середовищі.
У різні часи проблемами діяльності міжнародних фінансових організацій займалися як вітчизняні, так і іноземні вчені-економісти. Серед них, наприклад, такі західні представники як Г.Браун, Дж.Вулфенсон, В.Говард; росіяни І.Герчикова, А.Кірєєв, Л.Красавіна, В.Коллонтай, Г.Чуфрін, В.Широков та багато інших. Цим проблемам присвячені також дослідження відомих українських учених О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Чужикова, В.Новицького, Б.Кваснюка, Л.Кістерського, Г.Климка, Д.Лук’яненка, М.Павловського, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Рум’янцева, В.Степаненка, А.Філіпенка, В.Хорошковського, та ін.
Таким чином, актуальність цієї теми зумовлюється тим, що формування глобальної економічної системи є відносно новим процесом, який економічною наукою ще не вивчений, так само як не вивчено і роль міжнародних фінансових організацій в ньому. Ці знання є необхідними для розбудови науково обґрунтованої стратегії співробітництва України з міжнародними інституціями і виявлення місця країни у глобальній економічній системі.
Мета та завдання дослідження. Основною метою цієї роботи є аналіз і теоретичне осмислення цільової функції ЄБРР та механізму реалізації його діяльності, який певним чином визначає місце країн у глобальній економічній системі.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення такихзавдань:
· визначити роль міжнародних фінансових організацій у глобальній регулятивній системі;
· дослідити еволюцію моделі кредитної політики ЄБРР та висвітлити пріоритетні напрями діяльності ЄБРР;
· дослідити основні інструменти та механізми реалізації кредитної політики ЄБРР;
· розкрити сучасний стан співробітництва України та ЄБРР у кредитній сфері, здійснити комплексну оцінку ефективності реалізації ключових програм і проектів ЄБРР;
· оцінити перспективні напрями і сфери співробітництва України та ЄБРР у майбутньому.
Об’єктом дослідження є діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку як міжнародної фінансової організації глобального рівня за своєю організаційно-економічною структурою та сферою дії.
Предметом цього дослідження є система міжнародних економічних відносин, що виникають на основі механізму реалізації цільової функції ЄБРР у його впливі на формування глобальної економічної системи.
Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії міжнародної економіки стосовно закономірностей розвитку світового господарства та ролі в ньому міжнародних організацій. В першому розділі, при розкритті сутності міжнародних фінансових організацій використовувалися методи наукової абстракції, поєднання аналізу та синтезу, системного підходу, причинно-наслідкові зв’язки. В другому розділі роботи, в аналітичній частині, де досліджувалися особливості реалізації механізму діяльності ЄБРР, використовувалися методи логічного й історичного, кількісно-якісного аналізу, статистичні методи, методи порівняльного аналізу. У завершальному третьому розділі основним науковим методом був метод причинно-наслідкових, логічних та функціональних зв’язків та залежностей.
Теоретичну основу роботи склали економічні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених. При написанні роботи використовувались матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів України. Фактологічною та статистичною основою слугували щорічні звіти ЄБРР, аналітичні розробки ЄБРР.
Наукова новизна роботи полягає втому, що наукове опрацювання проблеми ролі ЄБРР в міжнародному економічному співтоваристві стало предметом цілісного дослідження, в процесі якого були отримані такі найбільш суттєві результати, які розкривають особистий внесок у розв’язання досліджуваної проблеми та конкретизують новизну:
· розкрито роль міжнародних фінансових організацій у формуванні глобальної економічної системи, завдяки чому було доведено, що міжнародні фінансові організації є провідним суб’єктом формування цієї системи, оскільки за своєю сутністю інституційно-організаційною природою і масштабами дії є глобальними;
· висунуто й аргументовано положення про те, що результатом реалізації цільової функції ЄБРР є формування глобальної економічної системи, що проявляється у (1) посиленні взаємозалежності національних валютно-фінансових систем країн-членів цих організацій, (2) зниженні рівня автономності національних органів влади країн-реципієнтів у сфері прийняття рішень стосовно національного економічного розвитку;
· розкрито особливості реалізації цільової функції ЄБРР в Україні.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що робота дозволяє відстежити роль ЄБРР в міжнародному економічному співтоваристві та виявити місце в цьому процесі України. Останнє є необхідним при розробці зовнішньоекономічної стратегії України, зокрема стратегії відносин з міжнародними фінансовими організаціями.
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ВНУТРІШНЬО – ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТА СТРУКТУРА ЄБРР
1.1 Передумови та історія виникнення ЄБРР
Наприкінці 80х років світове суспільство все більше переконувалось в необхідності створення та розширення таких міждержавних установ як ЄБРР, МВФ,ЄІБ. Це було викликано неможливістю багатьох держав самотужки долати кризи інфляції, безробіття, що було викликано політичною ситуацією, модернізацією усіх сфер життя.
Європейський банк реконструкції і розвитку є міжнародною організацією і був створений згідно з підписаною 29 травня 1990 року в Парижі Угодою для сприяння реформ в країнах Центральної та Східної Європи в зв’язку з переходом країн цього регіону до орієнтованої на ринок економіки. Засновниками банку є 40 країн – усі країни Європи (окрім Албанії), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея та дві міжнародні організації – Європейський економічний союз і Європейський інвестиційний банк, а також ряд країн Східної Європи. В заснуванні банку брав також участь колишній СРСР.
Членами ЄБРР окрім європейських країн можуть бути усі члени Міжнародного валютного фонду. Угода про створення ЄБРР є результатом декількох нарад експертів з підготовки тексту Угоди і трьох зустрічей представників країн-членів в Парижі 15-16 січня, 8-11 березня та 9 квітня 1991 р., а також особистої участі майбутнього президента ЄБРР Жака Атталі. На сьогодні ЄБРР фінансує проекти тільки в таких країнах: Азербайджан, Киргизька Республіка, Словенія, Албанія, Латвія, Таджикистан, Арменія, Литва, Туркменістан, Бєларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарія, Монголія, Україна, Боснія и Герцеговина, Польща, Хорватія, БЮР Македонія, Росія, Чорногорія, Угорщина, Румунія, Естонія, Грузія, Сербія, Казахстан, Словакія.
Така оперативність при створенні міжнародного фінансового інституту пояснюється тим, що соціальні і економічні перетворення, які відбулися у 80-х роках в країнах Центральної та Східної Європи, призвели до економічної і політичної перебудови, а також до зниження виробництва і зовнішньої торгівлі, розладу фінансової сфери, погіршенню рівня життя, соціальним та національним конфліктам в регіоні. Це перетворило країни Центральної та Східної Європи (разом з колишнім СРСР) в небезпечних сусідів, які не тільки не відповідали процесу європейської інтеграції, але й могли його ускладнити і затримати. При створенні тексту Угоди і деяких принципів діяльності ЄБРР використовувався досвід практичної роботи провідних міжнародних фінансових інститутів, наприклад МВФ, а також регіональних банків розвитку.
Офіційно вважається, що ЄБРР було створено 15 квітня 1991 р. в Лондоні. Ця дата є саме датою, коли ЄБРР розпочав свої операції.
(48, с. 320-331).
Створення ЄБРР було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Необхідно було інтегрувати співробітництво з країнами Заходу в межах спільного економічного простору за допомогою адміністративних, фінансових, і культурних інфраструктур.
Особливістю ЄБРР є вдала спроба зберегти вплив європейських країн в регіональній організації за допомогою розподілу акцій таким чином, що при голосуванні країни-члени ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ зберігають більшість у 51%, що закріплене в пункті 2 статті 5 Статуту ЄБРР. Це прагнення пояснюється передусім бажанням не допустити, щоб США зайняли провідне місце в регіональному банку розвитку в Європі, як це сталося практично у всіх МКФО. При вступі, країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мали 51% акцій, США – 10%, Японія, ФРГ, Великобританія, Франція, Італія – по 8,5%. Сьогодні Німеччина має 10% акцій у зв’язку з відповідним перерахунком квот після об’єднання з НДР, яка спочатку була самостійним членом.
На частку СРСР припадало 6% акцій. Після підписання в грудні 1991 року в Алма-Аті документу, що означав припинення існування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, з’явилось питання про розділ квоти СРСР в Банку. Колишні радянські республіки претендували на свою частку в 6% статутного капіталу, а також на частину вже внесеного в акціонерний капітал ЄБРР внеску. Це питання було розв’язане колишніми республіками СРСР та керівництвом ЄБРР таким чином: Росія отримала 4% статутного капіталу, країни СНД – останні 2%, в тому числі Україна – 0,8%, держави Прибалтики – по 0,1% з нерозподілених акцій. Квота Росії в капіталі ЄБРР складає 40 тис. акцій, що дозволило Російській Федерації призначити свого директора в Раду директорів ЄБРР. (38, с. 311-332)
1.2 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР
Цілі та функції ЄБРР витікають з мети створення самого банку, якою насамперед є створення безтіньової ринкової економіки, прозорого управління та сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі. Політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів але окрім того, велику роль відіграють й екологічні питання. ЄБРР являє собою так званий банк-гібрид, оскільки поєднує в собі як функції банку розвитку, який надає середньо та довгострокові кредити, а також банківські гарантії, а також виступає в ролі інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал. Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (82%) та інвестиції в акціонерний капітал (20%), питома вага банківських гарантій невисока і складає лише 2%.
Головними рисами ЄБРР на мою думку є:
· Сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління;
· ЄБРР – є єдиною міжнародною фінансовою інституцією, яка фінансує на комерційних принципах як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких “м’яких” кредитів або цінових субсидій;
· На відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики, оскільки країни операцій є водночас акціонерами, а також ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також перед проектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).
Текст Угоди про заснування ЄБРР дає повне уявлення про цілі та задачі діяльності цього банка, регламентує його діяльність. У відповідності до статті 1 глави 1 Угоди про ЄБРР, ціль Банка – сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, що визнають принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки та втілюють їх у життя.
Тому, виходячи з тексту про заснування ЄБРР можна виділити такі функції:
1) Сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоздатної та приватнопідприємницької діяльності, зокрема, малим та середнім підприємствам;
2) Залучення внутрішнього та іноземного капіталу, а також керівного досвіду для досягнення цілей Банку;
3) Сприяння продуктивним інвестиціям, включаючи інвестиції у сферу послуг та фінансів та у відповідну інфраструктуру, коли це є необхідним для підтримки приватної та підприємницької ініціативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клімату та підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також покращенню умов праці;
4) Надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та впровадженні відповідних проектів, як окремих, так і в межах спеціальних інвестиційних програм;
5) Стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу;
6) Підтримка обґрунтованих та економічно життєдіяльних проектів, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;
7) Сприяння у своїй діяльності екологічно здоровому та стійкому розвитку.
Останні задачі внесені до Статуту ЄБРР з урахуванням досвіду МКФО, причому якщо частина з них (інвестиції, структурні перетворення, технічна допомога, модернізація інфраструктури) знаходить своє відображення в статутах організацій, то в статутних документах МКФО, створених до ЄБРР, немає навіть згадки про поняття “екологія”, хоч на практиці ці інститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функція ЄБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пункті 1 статті 2 Статуту ЄБРР, у відповідності з якою Банк сприяє “своєю діяльністю екологічно здоровому та стійкому розвитку”. Банк визнає наявність серйозних екологічних проблем в країнах Центральної та Східної Європи та враховує принцип екологічно здорового розвитку у всій своїй діяльності, включаючи технічне сприяння та інші операції, а також підтримує конкретні природоохоронні проекти. ЄБРР виділяє пріоритети, які стосуються здорового розвитку економіки та захисту навколишнього середовища. До них відносяться:
1) Сприяння країнам регіону в формуванні екологічної політики для підвищення якості навколишнього середовища;
2) Заохочення розвитку промисловості для виробництва екологічно чистих товарів та послуг;
3) Організація та підтримка спеціальних досліджень та програм з розв’язання регіональних та національних екологічних проблем та сприяння екологічній освіті;
4) Втілення у життя системи екологічної оцінки всіх проектів ЄБРР;
5) Консультація з екологічного аналізу;
6) Включення екологічних умов в угоди;
7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища. (25, с. 153-174)
Статут ЄБРР є регулятором не тільки економічних, а й політичних процесів. До загальних політичних вимог ЄБРР можна віднести стабільність політичних режимів, що пояснюється бажанням повернути кошти, надані у відповідності з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь країни у воєнних діях та на використання наданих кредитів на воєнні цілі. Поява цих положень у статтях Статуту ЄБРР – об’єктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до ЄБРР міжнародних кредитно-фінансових інститутів і забороняють втручатись у політичне життя країн-членів, і це передусім стосується організацій універсального характеру, фактично вони впливають на політичні процеси в країнах-членах й обумовлюють надання коштів політичними умовами. Саме ЄБРР вперше отримав закріплений договором політичний мандат, у відповідності з яким Банк повинен сприяти розвитку демократії, створюючи демократичні інститути, контролюючи забезпечення захисту інтересів меншості, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економіку та демократію, не маючи демократичної держави та сильних структур влади. Банк сприяє розвитку законодавства в країнах-членах, яке дозволяє розробити бюджет та податкову політику, заохочує створення структур ринкової економіки, необхідних для появи приватного сектора. Таким чином, політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів.
Мета, з якою створювався ЄБРР, полягає у підтримці країн-членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої і інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:
· організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможності і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств (ЄБРР повинен не менш ніж 60% своїх ресурсів направляти в недержавний сектор);
· мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;
· інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;
· надання технологічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;
· стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;
· реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж одна країна-реципієнт;
· сприяння екологічно безпечному розвиткові.
ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.
Банк приймає до розгляду проекти, які надходять з будь-яких джерел. Найважливішою умовою при розгляді отриманого звернення, яке визначає подальшу долю такого проекту, є якість наданих матеріалів та те, чи відповідають вони світовим стандартам в галузі проектного фінансування. Основними об’єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми чи державні підприємства, що підлягають приватизації а також нові компанії, включно спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. ЄБРР фінансує різноманітні галузі, проте слід зазначити, що ЄБРР не фінансуються такі види діяльності:
1) Оборонна промисловість;
2) Тютюнова промисловість;
3) Виробництво засобів, заборонених міжнародним правом;
4) Ігорний бізнес;
5) Виробництва та процеси, які негативно впливають на навколишнє середовище.(36, с 47-53)
1.3 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльностіЄвропейського банку реконструкції та розвитку
ЄБРР представляє собою поєднання комерційного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку є фінансування проектів, які сприяють розвитку економіки, проте, Банк проводить свою діяльність, керуючись принципом самоокупності. Треба також звернути увагу і на те, що саме фінансує банк. Це є різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу, а саме : кредити для комерційних підприємств, кредити для проектів у галузі, розвитку інфраструктури, інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії. При цьому відсоткова ставка по кредитах ЄБРР встановлюється з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитів, які надаються під гарантію уряду країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR +1% (маржа Банку). Це є вигідним для країн-позичальників, тому що при поверненні кредиту враховуються такі фактори як політичні ризики, комерційні ризики, та кон’юнктура ринку.
На сьогодні статутний капітал ЄБРР складає більш ніж 16 млрд. дол. Загальна номінальна сума акцій, що підлягають оплаті, складає 5,3 млрд. дол., що відповідає 30% первісного дозволеного до випуску акціонерного капіталу. Крім того, 125 акцій не підлягають розподілу між членами ЄБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк вправі залучати кошти на міжнародних ринках капіталів за найвигіднішими ставками. Капітальні ресурси Банку включають прибутки, які вилучаються з інвестицій Банку, статутний капітал, залучені кошти та кошти, отримані за рахунок погашення позик або гарантій Банку, а також будь-які інші фінансові кошти та прибутки, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку.
Спеціальні фонди включають кошти, спрямовані у відповідний спеціальний фонд, та прибутки, отримані від інвестицій, що були зроблені з ресурсів спеціальних фондів. Перші два відкритих спеціальних фонди були створені у квітні 1992 року в рамках Балтійської інвестиційної програми, прийнятої міністрами економіки та фінансів північних країн (Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції). Головна мета програми – сприяти розвитку приватного сектора шляхом підтримки дрібних та середніх підприємств у Латвії, Литві та Естонії. Інші країни та багатосторонні організації можуть вносити кошти в ці фонди. Ресурси спеціальних фондів використовуються, як правило, для пільгового кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги .(20, с. 251–254)
За Статутом ЄБРР у відповідності до пункту 3 статті 11 Банк передбачає, що не менше 60% його зобов’язань повинні бути пов’язані з фінансуванням приватного сектора. Діяльність ЄБРР включає сприяння розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, необхідної для підтримки приватного сектора. Тобто Банк виконує подвійну функцію – банку розвитку на 40% та ділового банку на 60%.
Виділяють два основних метода фінансування проектів ЄБРР: прямий і через посередників. Інструменти прямого фінансування: ЄБРР надає пряме фінансування на конкретні проекти за лінією приватного сектора, структурної перебудови і приватизації, а також фінансує інфраструктуру, яка забезпечує цю діяльність. Основними одержувачами кредитів банку є спільні підприємства, особливо за участю іноземних спонсорів. Слід зазначити, що ЄБРР надає перевагу фінансуванню розвитку приватних підприємств.
Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів та гнучко підходить до розробки схем фінансування проектів. Мінімальна сума кредиту банку складає 5 млн. євро, проте в цьому питанні банк може виявити гнучкість, якщо проект має принципово важливе значення для країни.
ЄБРР надає кредити, умови яких враховують конкретні вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цілком на свій баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акції або передбачати участь в акціонерному капіталі. Банк видає кредити (і внаслідок цього вимагає їхнього повернення) у кожній із вільноконвертованих валют, головним чином, у доларах США та євро.
При кредитуванні приватних комерційних підприємств, кредити надаються без права стягнення з іноземних спонсорів після початку здійснення проекту. Підставою для видачі кредиту є рух готівки за проектом та вказана в проекті можливість погасити кредит протягом обумовленого терміну. Кредит у більшості випадків надається під гарантію майна. Переважно терміни вкладень складають 3-7 років при процентній ставці LIBOR + кредитна маржа. Процентна ставка включає в якості змінної LIBOR – лондонську міжбанківську ставку. Процентна ставка може бути як плаваючою, так і фіксованою. Величина процентної ставки залежить також від конкретного проекту. Кредитна маржа відображає як державні, так і комерційні ризики і відповідає кон’юнктурі ринку синдиційних кредитів. Рівень маржі залежить від співвідношення попиту на кредит та його пропозиції, терміну позики та ін.
Погашення основного боргу здійснюється рівними частками кожні півроку. Відповідно до комерційної практики, при підписанні кредитної угоди виплачується разовий збір на покриття адміністративних витрат, які були понесені Банком при підготовці проекту.
Кредити таких міжнародних організацій як ЄБРР за традицією виключаються із сум державного боргу у випадку його реструктуризації, і в такий спосіб ці організації мають статус привілейованого кредитора. Коли ЄБРР виступає головним кредитором, перевагами статусу привілейованого кредитора можуть скористатися і банки, які є посередниками наданих кредитів позичальникам приватного сектора.
ЄБРР використовує такі інструменти реалізації своєї діяльності:
1. Правова участь в акціонерному капіталі.
Інвестування ЄБРР в акціонерний капітал може набувати самих різних форм, включаючи підписку на звичайні чи привілейовані акції. Пропонуються інвестиції в квазіакціонерний капітал, починаючи від кредитів, боргових зобов'язань та векселів, що приносять доход, і закінчуючи привілейованими акціями, що викуповуються вільно. Викуповуючи частку в акціонерному капіталі, ЄБРР розраховує на одержання відповідного доходу на вкладені кошти. Банк розглядає можливість фінансування передачі акцій діючих підприємств тільки у випадках приватизації, коли така передача явно підвищить ефективність підприємства, наприклад шляхом удосконалення керування, реконструкції під керівництвом нових власників або злиття з іншою компанією.
2. Гарантії.
ЄБРР може допомогти позичальникам в одержанні доступу до капіталу шляхом надання гарантій. Гарантії можуть бути, як від усіх ризиків, так і у формі часткових гарантій у відношенні конкретних ризиків, але у всіх випадках максимальний ризик повинний бути відомим та чітко визначеним, а кредитний ризик повинний бути прийнятним.
ЄБРР не видає гарантій за експортними кредитами. Гарантія дозволяє залучати додаткові кошти, але її використання здорожчує позику. На практиці цей інструмент в ЄБРР використовує рідко і тільки разом з іншими інструментами. ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, випущених державним чи приватним підприємством.
3. Інструменти фінансування за допомогою посередників.
Чимало проектів є недостатньо великими, щоб ЄБРР мав можливість фінансувати їх прямо. З метою полегшення доступу до фінансових ресурсів підприємцям і малим фірмам ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам, як місцеві комерційні банки, банки мікрокредитування, фонди акціонерного капіталу та організації, що займаються фінансовим лізингом. Інвестиційні вимоги відповідають принципам роботи ЄБРР, але рішення про кредитування тих чи інших малих або середніх підприємств посередники приймають самостійно. Фінансові посередники ЄБРР займаються кредитуванням рентабельних та обґрунтованих проектів, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен банк має свої вимоги та інвестиційні ліміти. Незважаючи на те, що банк в переважній більшості випадків не надає пряме фінансування малим і середнім підприємствам, у нього є низка інструментів для роботи з ними. А саме: кредитні лінії, софінансування, участь в акціонерному капіталі інвестиційних фондів, механізм сприяння розвитку торгівлі та участь в акціонерних капіталах банків.
4. Кредитні лінії.
З метою фінансування необхідних кредитів ЄБРР надає відібраним для цього фінансовим посередникам пряме середньо-та довгострокові кредитні лінії. В окремих випадках аналогічне довгострокове фінансування ЄБРР надає і урядам, які потім направляють ці кредити по каналах комерційних чи інвестиційних банків для фінансування приватних малих та середніх підприємств.
5. Софінансування.
ЄБРР прагне залучати інших учасників до софінансування у проектах. Успішне залучення капіталу із зовнішніх джерел для фінансування проектів, спонсором яких виступає банк, збільшує загальний обсяг коштів для фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агенції та інші офіційні джерела. Для багатьох позичальників доступ до комерційного софінансування, яке надане міжнародною фінансовою організацією, є першим кроком до самостійного виходу на ринки комерційного капіталу. ЄБРР здійснює софінансування проектів разом з місцевими та іноземними банками. У цих випадках робота щодо підготовки та експертизи проектів передоручається софінансуючому банку, але при прийнятті кожного рішення про кредитування враховуються принципи фінансування і кредитування ЄБРР.
Існують наступні форми софінансування: спільне фінансування, паралельне фінансування, синдиціювання, участь у синдиціюванні.
Спільне фінансування – здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР і учасниками софінансування, використовуються у визначених погоджених частках для фінансування того самого чи набору комплекту товарів і послуг, необхідних для проекту.
Паралельне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити ЄБРР і учасників софінансування використовуються для фінансування різних комплектів товарів і послуг (32; с.62).
Синдиціювання – залучення інших фінансових установ до кредитування на підставі підготовлених банком документів на умовах, в основному подібних тим, на яких готовий здійснювати кредитування сам банк (32; с.74).
Участь у синдиціюванні здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР зобов'язується фінансувати весь кредит, а під час чи після оформлення кредиту продає участь у ньому іншому чи банку чи банкам.
6. Участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів.
ЄБРР бере участь у діяльності інвестиційних фондів, які, у свою чергу, вкладають капітал в малі та середні приватні підприємства, які розширюються. Ці фонди займаються конкретним регіоном, країною або галуззю, мають на місцях представництва. Основні інвестиційні критерії цих фондів відповідають загальним інвестиційним принципам ЄБРР.
7. Механізм сприяння розвитку торгівлі.
ЄБРР також залучає місцеві банки до своїх програм сприяння торгівлі. Це зміцнює їх репутацію як надійного партнера і забезпечує їм більш широкий вихід на міжнародний ринок торгового капіталу. У рамках цих програм ЄБРР видає часткові гарантії оплати угод місцевих банків, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів.
ЄБРР бере на себе комерційні і політичні ризики неплатежу з боку банку-емітента, а вони беруть на себе ризик місцевих компаній. Вигоду від цієї програми отримують як імпортери, так і експортери, з яких не стягується комісія. Комісія за видачу гарантії сплачується банком, який замовляє гарантію ЄБРР (25;c 70).
ЄБРР видає гарантії на широкий діапазон товарів і послуг, у тому числі на товари широкого вжитку, товари сировинної групи, машини та устаткування, енергопостачання, інженерно-технічні роботи, будівництво, технічні та інші послуги. Передбачається можливість видачі гарантій на деякі види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхідно проведення попереднього екологічного обстеження. Крім того, відповідно до програми сприяння розвитку торгівлі не дозволяється фінансування певних видів діяльності та виробництва деяких речовин.
Клієнтам місцевих банків із приватного сектора також можуть надаватися кошти у вигляді обігового капіталу, торгового капіталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховується специфіка потреб клієнтів.
У рамках програми сприяння торгівлі в Україні працюють два банки, які визначив ЄБРР: Приватбанк і Перший український міжнародний банк.
8. Участь в акціонерних капіталах банків.
Головним завданням ЄБРР є підтримка і розвиток здорової і конкурентоздатної сфери фінансових послуг. З цією метою ЄБРР інвестує кошти в акціонерні капітали приватизованих та приватних банків. Головними критеріями ЄБРР є орієнтація на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.
Особливість ЄБРР в тому, що він, на відміну від Світового банку, фінансує не більше 35% витрат при створенні нової компанії або 35% довгострокової капіталізації при фінансуванні компанії, яка вже здійснює свою діяльність. При цьому ЄБРР може допомогти знайти партнерів на частку, що залишилась. Банк працює на основі принципу “співфінансування”, тобто вкладає в програму тільки третину своїх коштів, залучаючи до співробітництва інших учасників. Схема капіталізації проектів ЄБРР:
– 35% - кредит ЄБРР;
– 25% - пай іноземного спонсора;
– 15% - синдиційований кредит;
– 15% - пай місцевого спонсора;
– 10% - пай інших кредиторів.
Слід відзначити, що частка ЄБРР в проекті може бути збільшена до 49%. Як правило, для проектів у приватному секторі надається не більше 2/3 потрібної суми у формі позики та не менше 1/3 – у вигляді акціонерного капіталу. Від інших учасників проекту звичайно повинні надходити додаткові фінансові ресурси. Співпрацюючи з іншими комерційними банками, інвестиційними фондами, державними експортно-імпортними організаціями за сприянням в отриманні кредитів, Банк, такими чином, перекладає частину проектного ризику на ринковий механізм. В результаті один долар, який інвестує банк, залучає в проект додатково два долари. ЄБРР не ставить своєю умовою відшкодування збитків за рахунок західного спонсора або партнера в тих випадках, коли проект зазнає невдачі. Відсотки за кредити враховують можливість їхнього неповернення. Банк вимагає від компаній страхувати свої ризики, якщо це можливо. Слід відзначити, що, використовуючи різноманітні механізми фінансування, Європейський банк реконструкції та розвитку за час свого існування досяг значних результатів, особливо в країнах Центральної Європи – Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, а також в прибалтійських країнах – Латвії, Литві, Естонії. Біл