Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання

Грошово-кредитні інструменти як засіб економічного зростання

Вступ

Формування економічної системи ринкового типу зумовлює перехід до економічних методів управління, важливою складовою яких є різноманітні фінансово-кредитні важелі. Це посилює роль банків у створенні ринкової моделі функціонування економіки України і висуває на перший план необхідність глибоких перетворень у банківській системі й формування цілісного механізму грошово-кредитного регулювання економіки.

Актуальність теми зумовлена тим, що в період трансформації економіки та переходу до ринкових методівгосподарювання грошово-кредитна політика покликана створити важливі передумови для стабілізації економіки та її подальшого розвитку. Грошово-кредитна політика не може виступати як політика, відокремлена від інших складових економічної політики, її завдання повинні бути не самоціллю, а дієвим засобом досягнення стійкого економічного зростання. Від її ефективності безпосередньо залежать подолання залишкових явищ і тенденцій, притаманних командно-плановим методам господарювання, утвердження довіри до економічної політики країни та її національної валюту.

Дослідженню проблем державного управління грошовим обігом, фінансам та банківської діяльності присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, зокрема Беседіна В.Ф., Жданова В.І., Гольцберга М.А., Михайличенка С.Ю., Мороза А.М тощо. В той же час практично відсутнім запишається дослідження принципів та методів грошово-кредитної політики на ґрунті точного аналізу ефективних рішень, особливо в трансформаційних економічних умовах.

З огляду на це необхідне цілеспрямоване вивчення теоретичних засад і практичних результатів грошово-кредитного регулювання в економічно розвинених країнах. Це потребує насамперед з’ясування теоретичних принципів грошово-кредитного регулювання економіки і розкриття його внутрішніх механізмів.

Тому метою даної дипломної роботи є вивчення теоретичних засад грошово-кредитної політики в Україні, дослідження впливу інструментів грошово-кредитної політики на економічне зростання в України, а також розробка заходів щодо стабілізації грошового та кредитного ринку.

При написанні дипломної роботи нами були поставлені та вирішені наступні завдання, а саме:

- визначити місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави на сучасному етапі її розвитку;

- розглянути цілі та завдання грошово-кредитної політики центральних банків зарубіжних країн та Національного банку України;

- ознайомитися з сучасними концепціями грошово-кредитної політики;

- проаналізувати сучасний стан застосування інструментів грошово-кредитної політики;

- дослідити вплив фінансових інструментів грошово-кредитної політики на економічне зростання;

- оцінити вплив коливань облікової ставки на рівень кредитної активності суб’єктів господарювання;

- дослідити, яким чином відбувається регулювання економіки шляхом операцій на відкритому ринку;

- провести моделювання поведінки ставок грошового ринку у форматі існуючої операційної структури монетарної політики.

Об’єктом дослідження є інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України, який є регулюючим органом банківської системи України. Предметом діяльності даної установи є підтримання курсу національної грошової одиниці, монопольно здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг, виступати кредитором останньої інстанції для банків і організовувати систему рефінансування, встановлювати для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності, захисту інформації, забезпечувати створення та методологічно забезпечувати систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та інше.

Методологічною основою дослідження виступають різноманітні методи обробки даних, а саме: порівняльний аналіз, метод дедукції та індукції, методи, які включають розрахунок аналітичних таблиць, побудова та порівняння системи показників, статистичний та логічний методи.

При написанні дипломної роботи були використані роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань, законодавчі та нормативні документи, а також фінансова звітність Національного банку України за 2002–2005 рр.

1. Економічна сутність інструментів грошово-кредитної політика

1.1 Місце і роль монетарної політики у загальнодержавній економічній політиці та її сутність

Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи.

У літературі застосовується кілька підходів до визначення сутності грошово-кредитної політики. Представники одного з них трактують монетарну політику надто вузько – як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті. Представники іншого підходу визначають її надто розширено – як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. У першому випадку механізм монетарної політики обмежується лише впливом на кількість грошей і явно збіднюються його результативні можливості, у другому – не визначено специфічного характеру монетарної політики, її відмінностей від інших секторів економічної політики, її особливого механізму впливу на економічні процеси.

Більш повно і точно виражає сутність монетарної політики визначення її як комплексу взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк. Як випливає з цього визначення, монетарній політиці властиві комплексність, різноваріантність регулятивних заходів; спрямованість їх на досягнення певних, заздалегідь визначених суспільних цілей; заходи ці реалізуються центральним банком через механізм грошового ринку. При такому підході монетарна політика набуває чітких, економічно обумовлених обрисів. Вона має внутрішньо єдину інституційну основу – грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні монетарна політика являє собою організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економічному регулюванні (41).

Об’єктами, на які найчастіше спрямовуються регулятивні заходи монетарної політики, є такі змінні грошового ринку:

- пропозиція (маса) грошей;

- ставка процента;

- валютний курс;

- швидкість обігу грошей та ін.

Залежно від економічної ситуації в країні об’єктом монетарного регулювання може бути вибрана одна з них чи навіть кілька одночасно.

В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки – Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний та торговельний баланси, рівень зайнятості та ін.). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та одержує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.

Проте вирішальна роль у розробленні та реалізації монетарної політики належить Національному банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням (1).

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України», основні засади грошово-кредитної політики – комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному банку України з допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення (53).

Сьогодні всі визнають, що для реалізації свого впливу на економіку держава повинна розробляти відповідну економічну політику. Зблизились позиції і щодо цілей цієї політики. Дерево цілей макроекономічної політики наведено на рис. 1.1.