Облік створення підприємства

Міністерство освіти та науки України

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Курсова робота з дісципліни «Бухгалтерський облік»

«Облік створення підприємства»

Реферат

Курсова робота містить: 139 сторінок, 13 табл., 1 рис., 29 додатків

Метою проведення курсової роботи був аналіз бухгалтерського обліку створення нового підприємства.

Структура курсової роботи складається з 14 розділів, які складаються з теоретичниго опису поетапного проходження усіх необхідних інстанцій щодо правильного оформлення та реєстрації нового підприємства відповідно до встановлених норм діючого законодавства України.

Для безпосереднього створення підприємства, необхідно пройти декілька етапів серед яких: обов’язково обрати сферу й галузь у якій має повноцінно функціонувати нове підприємство; обрати до якої форми власносні буде налажати підприємство, яке планується створити. Наступним етапом для успішної та прибуткової роботи підприємства є визначення техніко – економічних показників підприємства, які будуть відображати ефективність роботи підприємства за окремий звітний період часу.

Надалі засновниками підприємства складаються установчі документи,у встановленій діючим законодавством України,формі. Проводиться державна реєстрація нового товариства, а також внесення відомостей про нього до ЄДРПОУ. Нова юридична особа проходить реєстрацію в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування, а потім може отримати дозвільні документи на початок праці.

Необхідною умовою для початку роботи товариства є відкриття поточного рахунку у відділенні банку , яке обирається засновниками юридичної особи самостійно. Потім складається вступний сальдовий бухгалтерський баланс та відображаються господарчі операції, пов’язані із складанням вступного балансу, які відображаються у журналі реєстрації господарчих операцій.

КВЕД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТАТУТ УСТАНОВЧИЙ ДОГОВІР СТАТУТНИЙ ФОНД БАНК ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА ПЕНСІЙНИЙ ФОНД ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПЕЧАТКА ШТАМП ЛІЦЕВА КАРТКА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

Зміст

Вступ

1. Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обгрунтування

2. Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства (Навести коротку характеристику форм власності й обгрунтувати вибір форми власності для підприємства, яке передбачається відкрити)

3. Перелік документів , необхідних для державної реєстрації підприємства

4. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства

5. Розробка установчих документів (Додати: Статут, Установчий договір)

6. Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку

7. Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України. Процедура передплати акцій при створенні відкритого акціонерного товариства

8. Опис процедури реєстрації юридичної особи

9. Постановка підприємства на облік в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондах соціального страхування

10. Опис процедури отримання документів дозвільного характеру

11. Опис процедур отримання дозволу на виготовлення штампа й печатки підприємства

12. Нотаріальне оформлення ліцьової картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договірне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування

13.  Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу

14. Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу

Висновки

Додатки

Перелік літератури

Вступ

Дана робота буде присвячена розгляданню порядку отримання статусу юридичної особи. Державна реєстрація є загальною умовою здійснення господарчої діяльності будь-яким суб’єктом, незалежно від його організаційно-правової форми й виду здійснення діяльності. Факт державної реєстрації юридичної особи ще не надає права здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Щоб легалізувати свою діяльність, юридична особа повинна здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру, до яких відносяться: включення до ЄДРПОУ; отримання дозволу на виготовлення печатки та штампів в органах міліції та їх виготовлення; постановка на облік до органів податкової служби; реєстрація у Пенсійному фонді та інших фондах соціального страхування; відкриття поточного рахунку у банку.

Більш детально буде розглянуто процес створення підприємства на таких етапах:

Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обґрунтування;

Обгрунтування організаційно-правової форми власності підприємства ;

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства. Документальне оформлення рішення засновників про створення підприємства Розробка установчих документів ;

Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України.

Нотаріальне оформлення ліцьової картки, її реєстрація у закладі банка, відкриття постійного поточного рахунку. Договірне регулювання взаємовідносин підприємства із закладом банка з розрахунково-касового обслуговування Створення вступного сальдового бухгалтерського балансу

Відображення господарчих операцій, пов’язаних із складанням вступного балансу

1. Обгрунтування сфери діяльності підприємства. Розробка техніко - економічного обгрунтування

Майбутнє підприємство, яке має бути створено функціонуватиме в сфері послуг, а саме, в сфері туристичного бізнесу. Нижче представлені рядки з Класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД), які обгрунтують вибір з точки зору економічної діяльності.

Для того щоб більш детально розглянути аспекти и для обгрунтування вибору саме цього підприємства, необхідно розглянути саме ринок послуг та його стан на сьогодняшній день, саме це допоможе обгрунтувати вбір нового підприємства в галузі туристичного бізнесу.

На сьогодняшній день в Украні ще не сформовано окремої та повноцінної галузі, яка б відповідала міжнародним стандартам туристичного бізнесу,але все ж таки тенденція росту попиту на туристичні послуги досить помітна.

На розвиток туристичної галузі у 2006 році впливають такі зовнішні та внутрішні чинники: підвищення тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги, відсутність державного фінансування установ розвитку туристичної і рекреаційної галузі; запровадження стандартів, санітарних, технічних бар’єрів з огляду на вступ України до Всесвітньої організації торгівлі і створення зон вільної торгівлі з ЄС; лібералізація візового режиму між Україною та ЄС; зсування відкриття літніх туристичного та курортного сезонів у зв’язку з холодною і дощовою весною; ускладнення суспільно-політичної ситуації в Криму на початку літа.

Негативний вплив чинників, які провокують подорожчання національних пропозицій, компенсується позитивним впливом таких чинників зростання турпотоків, як прозорість кордонів, свобода пересування, вільна торгівля. У внутрішньому туризмі, внаслідок подорожчання вітчизняних турпропозицій, очікується лише невелике зростання – обсяги турпотоку збільшаться на 5%. Обсяги туристичного споживання у грошовому вимірі зросли на 10%, незважаючи на уповільнення темпів зростання обсягів турпотоків. Збільшення туристичних потоків зумовлює приріст обсягу туристичного споживання товарів і послуг національного виробництва, збільшення кількості туристичних підприємств і підвищення ефективності їх діяльності.

15 березня 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 297 «Про порядок надання послуг тимчасового розміщення (проживання)» – удосконалена нормативно-правова база курортної і туристичної галузей щодо порядку надання послуг з тимчасового розміщення.

Наказом Держспоживстандарту від 28 лютого 2006 року № 54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни і визначення» – прийнято новий стандарт “Терміни і визначення”, який визначає всі основні типи об'єктів розміщення, що можуть бути використані для розміщення туристів.

На 2007 рік бюджетний запит по відновленню фінансової підтримки розвитку туризму в Україні був сформований на суму 48,0 млн. грн. Заздалегідь погоджено в Міністерстві фінансів лише 60% запиту – 28,8 млн. грн. Не були достатньо враховані потреби на фінансування міжнародної співпраці, створення інформаційних центрів, маркетингової діяльності, розвиток інфраструктури туризму.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про туризм", туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури. Від туристичної і курортно-рекреаційної сфер залежить життєдіяльність як галузей економіки, так і соціальної сфери. Туристична та курортно-рекреаційна діяльність сприяє наповненню бюджетів усіх рівнів, зростанню зайнятості населення, охороні та раціональному використанню природних ресурсів, відновленню і збереженню здоров'я й патріотичному вихованню громадян тощо.

Державною службою туризму і курортів протягом 2006р. розроблено і прийнято ряд проектів нормативно-правових і регуляторних актів:

1. Наказ Держспоживстандарту України від 28.02.2006 №54 «Про затвердження Національного стандарту ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Термінологія і визначення»;

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 №297 «Про порядок надання послуг по тимчасовому розміщенню (проживанню);

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 373 – р «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 р.р.»;

Розроблені та перебувають на погодженні у зацікавлених органах центральної виконавчої влади такі нормативно-правові й регуляторні акти:

- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про курорти»;

- проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм»;

- проект Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму в Україні»;

- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок встановлення видів категорій об’єктам туристичної інфраструктури»;

- проект спільного наказу МКТ та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;

- проект спільного наказу МКТ України та Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності»;

- проект постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань туризму і курортів».

Все це забезпечуватиме значне збільшення туристичних потоків та обсягів наданих послуг, створення додаткових робочих місць та зайнятість населення, розбудову туристичної інфраструктури, надходження коштів до бюджету, в т.ч. валютних. І як наслідок, сприятиме покращенню економічного та інвестиційного клімату. Підприємство, яке буде створено має досягнути своєї основної мети, а саме досягнути максимального прибутку та стати найкращим у своїй галузі, та, безумовно, отримати визнання на ринку послуг, як національному так і міжнародному.

Згідно статистичному щорічнику України маємо деякі данні, щодо туристичного бізнесу в Україні. Данні наведені в таблиці 1

Таблиця1 Розвиток внутрішнього туризму

Згідно цієї таблиці, можна зробити висновок, що в найближчому майбутньому туристичний бізнес буде однією з найпродуктивніших та найприбутковіших галузей.

2. Обгрунтування організаційно – правової форми власності підприємства. (Навести коротку характеристику форм власності й обгрунтувати вибір форми власності для підприємства, яке передбачається відкрити)

Обгрунтування вибору форми власності має розпочатися з наведеня основних форм власності, які існують в Україні на сьогодняшній день і, звичайно, з визначення, що саме є суб’єктами права власності.

Суб'єктами права власності в Україні визнаються – народ України, громадяни, юридичні особи і держава. У відповідності зі ст.3 Закону України «Про власність» від 07.02.91 р. суб'єктами права власності можуть бути також інші держави, їхні юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства. Іноземні юридичні особи і громадяни можуть стати власниками майна в Україні у випадках придбання об'єктів приватизації, а також внаслідок здійснення іноземних інвестицій у формах, зазначених Декретом Кабінету Міністрів України. Для забезпечення здійснення підприємницької діяльності законодавство допускає об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності; у тому числі власності спільних підприємств за участю юридичних осіб та громадян інших держав.

Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна на рівні з громадянами України, якщо інше не передбачене законодавством. Об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, продуктивна та робоча худоба, земельні ділянки, засоби виробництва, вироблена продукція, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. На сьогодняшній день в Україні можно відокремити такі форми власності: державна, колективна та приватна. Кожної з цих форм власності притаманні тільки їй характерні риси (суб'єкти, засоби придбання, об'єкти). Існують ряд об'єктів, що не можуть бути у приватній та колективній власності. Усі форми власності мають свої переваги та недоліки. Підприємство, яке планується створити, можна віднести до колективної власності, саме тому більш детально розглянемо саме цю форму власності.

Колективна власність охоплює майно, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян, а також інших колективних організацій. Члени таких організацій об'єднують свою працю і свої кошти для досягнення певних цілей. Вони безпосередньо або через створюванні органи визначають порядок використання майна, управління ним та розподілу доходів. До коло суб'єктів колективної власності відносять трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства та інші громадські об'єднання, релігійні організації, що є юридичними особами.

У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах незаборонених законом. Вклади працівників, визначаються залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.

Одним із різновидів колективної форми власності є господарчі товариства, розвиток яких є значною мірою основою збільшення внутрішнього інвестування економіки, оскільки є наслідком концентралізації капіталу за допомогою об’єднання індивідуальних капіталів, постійного розширення обсягу внутрішнього капіталу країни.

Закон «Про господарчі товариства» називає п’ять видів господарчих товариств: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Усім їм властиві деякі загальні ознаки:

● товариство – це добровільний союз, об’єднання не менше двох осіб. Максимальне число учасників не обмежується, але на практиці в товаристві поєднується невелике коло осіб;

● господарчі товариства є договірними об’єднаннями. Як юридичні особи, вони створюються на підставі укладання засновницького договору;

● забезпечення діяльності господарчих товариств здійснюється на основі об’єднання майнових засобів і нематеріальних активів.

Загальна характеристика господарчого товариства

Правовий статус:юридична особа.

Фонди: статутний; резервний (страховий) – не менше як 25 % статутного фонду; інші фонди, передбачені законодавством або установчими документами товариства.

Учасники:фізичні та (або) юридичні особи.

Учасники товариства мають право:

брати участь у керуванні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах;

брати участь в розподілі прибутку товариства й одержувати дивіденди;

вийти в установленому порядку з товариства;

 одержувати інформацію про діяльність товариства. За вимогою учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про його діяльність, протоколи зборів.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

 Учасники товариства зобов’язані:

-  дотримуватись положень установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів і інших органів управління товариства;

-  виконувати свої зобов’язання перед товариством, зокрема пов’язані з майновою участю, а також вносити внески (оплачувати акції) у розмірі, порядку і засобами, передбаченими установчими документами;

-  не розголошувати комерційну таємницю і конфедеційну інформацію про діяльність товариства;

-  нести інші зобов’язання, якщо це передбачено вище згаданим Законом, іншим законодавством України й установчими документами.

Товариство є власником:майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності; отриманих доходів; іншого майна, придбаного на підставі, не заборонених законом.

Реорганізація:

а) різновиди: злиття; приєднання; поділ; виділення; перетворення.

б) підстави: рішення вищого органу товариства; рішення антимонопольного органу про примусовий поділ згідно з антимонопольним законодавством. Порядок прийняття Антимонопольним комітетом України такого рішення регулюється Законом України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції».

Підстави ліквідації:

1) закінчення строку, на який воно створювалось;

2) досягнення мети, поставленої при його створенні;

3) рішення вищого органу товариства;

4) рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

5) рішення арбітражного суду в порядку, встановленому Законом «Про банкрутство»;

6) інші підстави, передбачені установчими документами.

Підприємство, яке планується відкрити, буде належати до товариства з обмеженою відповідальністю– це товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків. Основна причина чому саме ця форма власності була обрана – це, безумовно, те, що саме ця форма гарантує найбільшу прибутковість. І саме те, що всі учасники ризикують лише певною часткою свого капіталу, а саме, весеною при вступі до товариства. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями перед кредиторами, тому й інтереси кредиторів певною мірою захищені.

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), якому присвячена ст. 144 ЦК України. Розмір статутного капіталу ТОВ не може бути меншим за розмір, встановлений ст. 52 Закону № 1576 і повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. З 1 липня 2006 р. мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ складає 37 500 грн. Кожен з учасників має внести початковий внесок у статутний фонд не менше 30% зазначеного в установчих документах до моменту реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений термін учасник сплачує за час прострочення 10 % річних з недовнесеної суми.

ТОВ має право змінювати (збільшувати або зменьшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну розміра статутного капіталу дійсно зі дня внесення цих змін до державного реєстру.

Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу товариства є повнота внесення усіма учасниками своїх вкладів. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється статутом товариства і законодавством.

Зменьшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення ТОВ про зменьшення його статутного капіталу вступає до сили не раніше, ніж через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленному порядку.

Товариство має право, а у випадках, встановлених законодавством, зобов’язане зменьшити статутний капітал. Рішення про зменьшення статутного капіталу приймається спільним збором ТОВ.Вищим органомтовариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника в зборах учасників.Виконавчим органом ТОВє колегіальний або одноосібний директор. Дирикцію очолює генеральний директор, а членами виконавчого органу можуть бути також і особи, що не є учасниками товариства.

Контроль за діяльністю дирекції ТОВ здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами учасників товариства з їх числа, у кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб.

3. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації підприємства

Державне реєстрація підприємства відбувається згідно Закону України про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців ( зі змінами та доповненнями, які були внесені законами України від 3 березня 2005 року № 2452 – IV, від 3 березня 2005 року №2454 – IV, від 23 червня 2005 року № 2704 – IV, від 25 вересня 2005 року № 2919 – IV.) а також згідно Конституції України.

Згідно Закону про державну реєстрацію під державною реєстрацією підприємства розуміється – засвідчення факту про заснову чи ліквідацію суб’єкта підприємчої діяльності, а також здійснення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно процедури реєстрація виглядає так:

1) надання документів на державну реєстрацію, які встановлені Законом України;

2) перевірка вірності комплектуючих документів, які надаються державному реєестру, і повноти відомостей, наданих в державній реєстрації;

3) перевірка документів, що надаються державному реєстратору, за відсутності висновків для відмови в проведенні державної реєстрації;

4) занесення свідчень про суб’єкта господарювання до Єдиного державного реєстру;

5) оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію й виписку з Єдиного державного реєстру;

Підстави створення юридичних осіб залежать від виду юридичної особи, що створюється. Згідно з ЦК України вони поділяються на юридичних осіб публічного та приватного права. Юридичні особи публічного права створюються на підставі розпорядливого акту Президента України, органу державної власті, органу власті Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а приватного права – на підставі установчих документів (установчого договору, індивідуального або спільного акту, статуту).

Державну реєстрацію здійснює державний реєстратор – посадова особа, яка згідно з Законом про державну реєстрацію здійснює державну реєстрацію суб’єктів господарювання. Державний реєстратор, після здійснення державної реєстрації, зобов’язаний сформувати реєстраційну справу, куди увійдуть усі документи, які подавалися для реєстрації. Реєстраційні справи зберігаються у державного реєстратора упродовж періода існування юридичної особи, а також упродовж трьох років після внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичною особою підприємницької діяльності (Єдиний державний реєстр – це автоматизована система збору, накопичення, захисту, обліку і надання інформації про юридичні особи та фізичні особи – підприємців. Він містить відомості, які стали відомі з реєстраційних карток юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими і загальнодоступними). Далі їх здають до архіву, де вони будуть зберігатися 75 років. Повернемося до пункту першого реєстраційного плану, а саме, необхідні документи.

Для здійснення державної реєстрації юридичної особи необхідно подати документи до державного реєстратора.

Вони подаються особисто засновником (засновниками) або уповноваженими ним (ними) особами. Засновник або уповноважена ним особа, яка особисто подає документи, надає паспорт і документ, посвідчуючий його повноваження. Документом, посвідчуючим повноваження засновників (учасників), можуть бути:

доручення, засвідчене нотаріально;

наказ, рішення, розпорядження, протокол або інше рішення засновників (учасників) юридичної особи.

Повноваження інших осіб, які уповноважені здійснювати реєстрацію, підтверджуються нотаріально засвідченим дорученням.

Документи державному реєстратору можна не тільки подати особисто, але й надіслати рекомендованим листом на його адресу. Але тоді необхідні підписи засновників (учасників) на реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи нотаріально засвідчити.

Для державної реєстрації юридичної особи необхідно надати:

 заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

 копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законодавством;

 два екземпляра установчих документів;

 документ, засвідчуючий внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (копія квітанції, виданої банком, або копія платіжного доручення).

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи є одночасно заявою про державну реєстрацію (Додаток 1). Її форма затверджена Наказом № 67.

Реєстраційний збір за реєстрацію юридичної особи складає 10 НМД, що складає 170 грн.

У випадку якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, окрім вищезазначених документів, додатково подається діюча довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи. Якщо законом передбачена необхідність дозволу Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України на узгоджені дії або на концентрацію суб’єктів господарювання, то додатково подається (надсилається) копія рішення цих органів.

У Законі України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» передбачені випадки і порядок отримання дозволу на узгоджені дії і концентрацію суб’єктів господарювання.

Якщо засновником (одним із засновників) суб’єкту підприємницькою діяльності є юридична особа, то його державна реєстрація підтверджується свідоцтво про державну реєстрацію, нотаріально засвідчена копія якого залишається у державного реєстратора.

Для державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ, який підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження, у т.ч. виписування з торгового, банківського або судового реєстру. Цей документ повинен бути засвідчений у відповідності із законодавством країни його видачі, перекладений на українську мову і легалізований у консульському закладі України (якщо міжнародними договорами, у яких приймає участь Україна, не передбачено інших умов) або засвідчений у посольстві відповідної країни в Україні чи легалізований МІС України. Можна подавати оригінали цих документів або їх нотаріально засвідчені копії.

Відповідальність за невідповідність вимогам законодавства й недостовірність документів, які подаються для реєстрації, несе власник (засновник) або уповноважений їм орган.

Опис документів, що надаються юридичною особою Державному реєстратору для проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, а саме, ТОВ «Мрія», як юридична особа надала такі документи:

1. реєстраційна картка на проведення державної реєстрації.

2. два примірники установчих документів.

3. копія квитанції, виданої банком, про сплату реєстраційного збору за державну реєстрацію.

4. документ, що посвідчує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або вкладеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

5. копія рішення засновником (учасників) або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи.

Документи отримано «15» червня 2006 р.

Державний реєстратор Міхайлічук______ А.Д. Міхайлічук

 ^{(підпис)}

М. П.

Копію опису отримав:

Лєщинський С.Д. «15» червня 2006 р. Лєщинський

^{(прізвище, ініціали заявника) (дата)                                (підпис)}

Існують також документи, що свідчать про відмову в реєстрації, вони представлені у додатках. Нижче розміщено свідоцтво, яке затверджує зареєстрованість юридичної особи «Мрія»., який є завершальним етапом реєстрації та реєстраційна картка, яка є однією з найголовніших складових процесу реєстрації.

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

суб'єкта підприємницької діяльності —

юридичної особи

Назва (повне найменування юридичної особи)

Товариство з обмеженою відповідальністю

Найменування юридичної особи

«Мрія»

Скорочене найменування юридичної особи

ТОВ «Мрія»

Місцезнаходження юридичної особи

Країна Поштовий індекс

Україна 866000

Область

Донецька

Місто

Донецьк

Район

Ворошилівський

Вулиця

Челюскінцев

Будинок Корпус Квартира(офіс)

186а 2 34

Форма власності юридичної особи

Приватна

Вищий орган управління юридичної особи

Загальні збори

Розмір внеску до статутного або складеного капіталу 42000

Розмір сплаченого внеску до статутного капіталу 21000

Керівник юридичної особи

Лєщинський Станіслав Денисович .

 _{(прізвище, ім'я та по батькові)}

Ідентифікаційний номер 1234555689

II. Орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми власності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків.