Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ТОВ "L’Oreal Ukraine"

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет міжнародної економіки

Кафедра менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: „Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми”

(на прикладі ТОВ «L’Oreal Ukraine»)

за напрямом „Менеджмент”

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет міжнародної економіки

Кафедра менеджменту

Затверджую

Зав. кафедри менеджменту

____________________________ “__”______________2010 р.

Завдання

на дипломну роботу (проект) студентові

________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема дипломної роботи (проекту)

„Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми”

(на прикладі ТОВ «L’Oreal Ukraine»)

Затверджена наказом ректора від „___” ___________ 200__ р. № ___

2. Строк здачі студентом закінченої роботи (проекту)

_______________________________________________________________

3. Цільова установка та вихідні дані до роботи (проекту)

Мета роботи - розробка пропозицій по підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ).

Об’єкт дослідження - дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією концерна «L’Oreal»(Франція) – ТОВ «L’Oreal Ukraine» (м.Київ) та його представництво у м.Дніпропетровську.

Предмет дослідження - зовнішньоекономічна діяльність ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ).

4. Перелік графічного матеріалу:

а) Результати динаміки показників балансу та звіту про фінрезультати;

б) Результати аналізу показників фінансового стану;

в) Схеми існуючої організації зовнішньоекономічних операцій;

г) Схеми пропонуємих удосконалень схем зовнішньоекономічних операцій.

5. Зміст дипломної роботи (проекту) (перелік питань за кожним розділом):

а) Розділ 1 - проведення теоретичного аналіза сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;

б) Розділ 2 - виконання аналізу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ) у 2007 -2009 роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

в) Розділ 3 - ідентифікація основних проблем в ЗЕД ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ) та розробка пропозицій по підвищенню ефективності його ЗЕД.

6. Календарний план виконання роботи (проекту)

8. Дата видачі завдання „___”_______________200__р.

Керівник дипломної роботи (проекту)_____________________________

(прізвище, ініціали, підпис)

Завдання прийняв до виконання

студент-дипломник

АНОТАЦІЯ

Дипломна робота на тему:

„Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми”

(на прикладі ТОВ «L’Oreal Ukraine»)

на 95 стор., 2 табл., 30 рис., перелік 52 джерел посилань, 6 додатків на 19 стор.

Робота присвячена питанням оптимізації схеми впровадження вексельної форми розрахунків при проведенні торгово-посередницьких зовнішньоекономічних операцій ТОВ „L’Oreal Ukraine ” з імпорту косметично-парфумерної продукції концерну «L’Oreal» (Франція) та перепродажу її на внутрішньому ринку України.

Отримані результати можуть бути корисними для менеджерів підприємств при управлінні зовнішньоекономічною діяльністю в умовах обмежень обігових коштів та часу на цикл зовнішньоекономічної угоди.

Науковий керівник дипломної роботи ____________ (ПІБ)

Дипломант _____________(ПІБ)

THE SUMMARY

Degree work on a subject:

„ Organization the foreign trade activities of firm ”

(On an example LLC « L'Oreal Ukraine »)

On 95 pages, 2 tab., 30 fig., list 52 sources of the links, 6 applications on 19 pages.

The work is devoted to questions of optimization the circuit of introduction in the bill form of accounts at realization the trade-intermediary external economic operations LLC „ L'Oreal Ukraine ” of import the cosmetic and perfumery production of the concern „ L'Oreal ” (France) and resale it on a home market in Ukraine.

The received results can be useful to the managers of the enterprises at management the foreign trade activities in conditions of restriction the turnaround means and time for a cycle of the external economic contract.

The scientific chief of degree work ____________ (F. name)

The executor of the diplom _____________ (F.name)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Форми зовнішньоторгівельної комерційної діяльності торгово -посередницьких підприємств

1.2 Особливості бізнес-процесів при імпорті парфумерно-косметичної продукції

1.3 Основні форми розрахунків у зовнішньоекономічній торгівлі

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «L’OREAL UKRAINE"

2.1 Сфера бізнесу та загальна характеристика діяльності підприємства

2.2 Організація імпорту та продажу косметичної та парфюмерної продукції концерну «L’Oreal»(Франція) в Україні

2.3 Ефективність реалізації продукції на внутрішньому ринку України з використанням технології Інтернет-магазинів

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “L’OREAL UKRAINE”

3.1 Обгрунтування рішення щодо оптимізації схем розрахунків по зовнішньо- економічним торгово-посередницьким операціям ТОВ “L’Oreal Ukraine”

3.2 Використання вексельних схем розрахунку для підвищення ефективності роботи ТОВ “L’Oreal Ukraine” при здійсненні зовнішньоекономічних торгово-посередницьких операцій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в необхідності оцінки поточного стану та розробки перспективної стратегії діяльності імпортно-орієнтованих підприємств України в умовах вступу України в Світову організацію торгівлі, зняття чи мінімізації протекціоністських експортно-імпортних митних бар’єрів як з боку України, так і з боку членів СОТ, лібералізації валютного регулювання в Україні та переходу на операції з цінними паперами в міжнародній торгівельній діяльності.

Про актуальність теми дипломного проекту свідчить велика кількість наукових праць з питань дослідження ефективності зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні. Так, серед найбільш вагомих досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії і практики забезпечення ефективності ЗЕД, слід відзначити праці таких вітчизняних науковців - Філіпенко А. С., В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов, О.А. Кириченко, К.В. Захаров, В.П. Бочарников, В.В. Липовский, В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко, І.І. Дахно, Дорофієнко В., В.Д. Базилевич, та інші.

Об’єктом дипломного дослідження було дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією концерна «L’Oreal»(Франція) – ТОВ «L’Oreal Ukraine» (м.Київ) та його представництво у м.Дніпропетровську.

Предметом дипломного дослідження була зовнішньоекономічна діяль-ність ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ).

Метою дипломного дослідження була розробка пропозицій по підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ).

Основними завданнями дипломного дослідження були:

- проведення теоретичного аналіза сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;

- виконання аналізу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ) у 2007 -2009 роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

- ідентифікація основних проблем в ЗЕД ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ) та розробка пропозицій по підвищенню ефективності його ЗЕД.

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ТОВ «L’Oreal Ukraine»(м.Київ) за 2007 - 2009 роки та інформація офіційного Інтернет-сайтів концерну «L’Oreal»(Франція), а також сайтів Інтернет – магазинів про продажу косметики та парфумів елітного сегменту фірм концерну «L’Oreal» в Україні.

Методами дипломного дослідження були систематизація та статистична обробка хронологічних рядів показників балансу та фінансового звіту підприємства (горизонтально – вертикальний розрізи), методи відносного коефіцієнтного аналізу показників діяльності підприємства, побудова алгоритмів фінансової моделі планування – прогнозування діяльності підприємства та їх реалізація на ПЕОМ у «електронних таблицях» EXCEL -2007.

Наукова новизна отриманих результатів дипломної роботи полягає в обґрунтуванні доцільності в умовах вступу України в СОТ організації вексельних розрахунків в міжнародних торгових операціях, що потребує певних законодавчих та інструктивних зусиль по інтеграції банківської системи України в міжнародну систему вексельних розрахунків, або використання створюваних в умовах СОТ філій іноземних банків на території України для проведення цих специфічних операцій в міжнародних розрахунках підприємств.

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в тому, що запропонована в дипломному проекті схема впровадження вексельної форми розрахунків при проведенні торгово-посередницьких зовнішньоекономічних операцій ТОВ „L’Oreal Ukraine ” з імпорту косметично-парфумерної продукції та перепродажу її на внутрішньому ринку дає суттєвий економічний виграш ї може бути рекомендована для реального впровадження.

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Форми зовнішньоторгівельної комерційної діяльності торгово-посередницьких підприємств

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - це складна сукупність управлінських відносин, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з плануванням, організацією, керівництвом і контролем виконання конкретних міжнародних ділових операцій на різноманітних рівнях управління бізнесом, головним чином на підприємствах (44).

Виділити в чистому вигляді менеджмент зовнішньоекономічної діяльності із загального функціонування підприємства неможливо, оскільки плани зовнішньоекономічної діяльності органічно пов'язані з планами випуску продукції на внутрішньому ринку. Тому для аналізу ефективності зовнішньоекономічних операцій на підприємстві аналізується його загальний фінансово-економічний стан, відносний обсяг зовнішньоекономічних операцій та оцінка ефекту підвищення (зниження) структурної долі зовнішньоекономічних операцій в діяльності підприємства.

Процес входження України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва і контролю (45).

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій, які мають три ключових момента.

По-перше, менеджмент ЗЕД є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення і проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм і звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але і на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур.

По-друге, необхідно домагатися ефективної взаємодії не тільки між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але і між усіма службами підприємства, що і визначає успіх на міжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включає і зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки.

По-третє, критерієм якості менеджменту ЗЕД є не тільки успіх сам по собі (досягнення цілей), але і ціна цього успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Комерція – це торгівля, тобто всякий збут товарів, як вид промислу, незалежно від того, чи вироблені вони особою, що збуває, або придбані у інших осіб.

Комерційна діяльність – діяльність, направлена на отримання комерційного прибутку. Це підприємницька діяльність у сфері торгівлі, посередництва, товарно-грошових і суто фінансових операціях. Поняття комерційна діяльність ширше за поняття торгова діяльність і містить у собі економічне утримання відносин товаровиробників, товарообміну, регульованих у законодавчому порядку (38).

Комерційна діяльність - широке й складне поняття. Це комплекс прийомів і методів, що забезпечують максимальну вигідність будь-якої торговельної операції для кожного з партнерів при врахуванні інтересів кінцевого споживача.

Головна мета комерційної діяльності – одержання прибутку через задоволення купівельного попиту при високій культурі торговельного обслуговування. Ця мета рівною мірою важлива як для організацій і підприємств, так і для окремих осіб, що здійснюють операції купівлі-продажу на ринку товарів і послуг .

Зміст основ комерційної діяльності включає такі напрямки:

− закупівля матеріально-технічних ресурсів промисловими підприємствами й товарів оптово-посередницькими й ін. торговельними підприємствами;

− планування асортиментів і збуту продукції на промисловими підприємствами;

− організація збуту продукції підприємствами – виготовлювачами;

− вибір найкращого партнера в комерційній діяльності;

− організація оптового продажу товарів і комерційне посередництво;

− роздрібна торгівля, як форма комерційно-посередницької діяльності.

Комерційні відносини можуть розвиватися в умовах економічної волі суб'єктів ділових відносин, що припускає володіння капіталом й уміння управляти фінансами. Так само, це передбачає орієнтацію на витяг максимально можливого для складних умов прибутку й найбільш вигідні способи її капіталізації, уміння управляти комерційним ризиком, формування таких організаційних структур комерції, які здатні пристосовуватися до мінливих умов, сприйнятливість до змін у потребах ринку, повна рівноправність партнерів. У той же час не можна вважати економічною волею в комерційній діяльності повну незалежність від інтересів і дій суб'єктів ринку, оскільки в ряді випадків для досягнення яких-небудь стратегічних цілей необхідний компроміс із діловими партнерами. Крім того, воля комерційних взаємин може обмежуватися умовами зовнішнього середовища, комерційною таємницею й іншими об'єктивними факторами.

Для досягнення поставлених задач необхідно керуватися наступними основними принципами:

− нерозривний зв'язок комерції із принципами маркетингу;

− гнучкість комерції, її спрямованість на облік постійно мінливих вимог ринку;

− уміння передбачати комерційні ризики;

− виділення пріоритетів;

− прояв особистої ініціативи;

− висока відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань по торговельних угодах;

− націленість на досягнення кінцевого результату - прибутку.

Тісний зв'язок комерції з маркетингом визначається насамперед сутністю сучасної концепції маркетингу, що переважає на більшості ринків і втіленої в гаслі «Продавати потрібно тільки те, що можна продати» (38).

При плануванні комерційної діяльності важливо передбачити вплив комерційного ризику. Для того щоб ризик був «зважений», необхідно використати максимально можливий обсяг інформації. Всебічний аналіз комерційної діяльності, фінансових результатів, ефективності партнерських зв'язків, всебічне дослідження ринку, ретельний підбор персоналу.

Виділення пріоритетів у комерційній діяльності не менш важливо, ніж у виробництві. Реалізація цього принципу припускає постійне вивчення й знання всіх деталей комерційної діяльності.

Особиста ініціатива залежить безпосередньо від кожної людини, що працює в сфері комерції, і визначається не тільки особистими характеристиками, але й культурою праці особистості. Характеристики формують основу ділових якостей комерсанта. Під культурою праці мають на увазі певний рівень загальної організації праці, відмова від застарілих і сприйнятливість до нових, більш ефективних методів і прийомів спілкування з колегами й підлеглими, пошук і залучення в сферу праці нових науково-технічних досягнень, дбайливе відношення до власності, а також готовність швидко сприймати все нове, що може вплинути на підвищення ефективності діяльності.

Висока відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань по торговельних угодах - це принцип, що створює репутацію комерсантові в діловому світі. Реалізація цього принципу - гарантія ефективності комерційної діяльності.

Робота комерційної організації в сфері товарного обігу оцінюється за допомогою різних показників: об'єктом реалізації товарів, рівнем витрат обігу, показниками товарооборотності й іншими. Однак, найбільш точно відображають показники прибутку. Тому націленість комерційного підприємства на досягнення в кінцевому результаті прибутку є одним з основних принципів комерційної діяльності.

Управління комерційною діяльністю торговельного підприємства включає на кожному етапі комерційної діяльності:

− оцінку стану справ у поточний період (ситуаційний аналіз);

− визначення напрямку розвитку бізнесу (постановка завдань);

− складання плану досягнення поставлених цілей (стратегічне правління, планування);

− організація заходів щодо виконання плану (етап організації);

− перевірка досягнутих результатів, а у випадку їх відсутності з'ясування причин (контроль).

Управління організацією націлене на досягнення потрібних результатів. Комерційно-функціональні критерії роботи підприємства: його ріст, платоспроможність, рентабельність, фінансове становище, ефективність праці персоналу. Критерії підтримки комерційної діяльності: соціальна відповідальність, дієвість, поінформованість працівників про результати своєї праці, організаційний клімат, подання про фірму – «імідж» .

Використання нових можливостей в Україні, які відкривають ринкові відносини, негайно позначиться на збільшення прибутку підприємства, скорочення витрат на зберігання й реалізацію товарів, приведе до зниження дефіциту товарів, що користуються попитом.

Для успішної діяльності підприємство торгівлі повинне швидко реагувати на ринкові зміни, пророкувати ці зміни й перебудовувати роботу у відповідності й ними.

Перед керівництвом стоїть завдання ретельного вивчення теоретичних основ управління, що довела свою дієвість у західних країнах (45).

Під класичними торговельно-посередницькими операціями розуміють операції, пов'язані з купівлею і продажем товарів, які виконуються за дорученням виробника-резидента незалежним від нього торговельним посередником (резидентом чи нерезидентом) на основі угоди або доручення.

Торговельне посередництво - це досить широке поняття, що охоплює чимале коло послуг: перепродаж товару; пошук закордонного контрагента; підготовка і укладання угоди; кредитування сторін; здійснення транспортно-експедиторських операцій; страхові операції; проведення рекламних заходів; технічне обслуговування.

До торговельно-посередницьких фірм належать фірми, що з юридичного і господарського погляду не залежать від виробника або споживача товару (сюди, звичайно, не входять філії або дочірні товариства промислових компаній). Вони діють заради одержання прибутку, що створюється або як різниця між цінами, за якими вони купують і продають товар, або як винагорода за послуги.

Як правило, торговельно-посередницькі фірми займаються лише комерційною діяльністю, хоча найбільші з них можуть і обробляти куплений товар.

Використання торговельних фірм дає певні переваги (45).

1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає якихось значних коштів в організацію збутової мережі на території країни-імпортера, тому що торговельно-посередницькі фірми мають свою власну матеріально-технічну базу (складські приміщення, демонстраційні зали, ремонтні майстерні, роздрібні магазини).

2. Вони звільняють експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару (доставляння, сортування, упаковування), пристосовуючись до вимог ринку.

3. Суттєвим є використання капіталу торговельно-посередницьких фірм на основі короткострокового і середньострокового кредитування. Тут велике значення мають стійкі зв'язки торговельно-посередницьких фірм із банками, страховими компаніями.

4. Нарешті, ринки деяких товарів цілком монополізовані торговельними посередниками (наприклад, брокерами в Англії) і недоступні для прямих контактів із споживачами.

Недоліком використання посередників є те, що експортер позбавлений безпосередніх контактів із ринками збуту і цілком залежить від сумлінності посередника.

Торговельно-посередницькі операції можна поділити на чотири види: з перепродажу; комісійні; агентські; брокерські.

Операції з перепродажу здійснюються торговельним посередником від свого імені і за свій рахунок. Тут торговельний посередник є стороною договору як з експортером, так і з покупцем. Розрізняють два види операцій з перепродажу.

До першого виду належать операції, коли торговельний посередник відносно експортера є покупцем. Він стає власником товару і може реалізувати його будь-кому і за будь-якою ціною. Термінологія, що стосується таких посередників, різна:

- Merchant - Англія, США;

- Handler - ФРН;

- Stockholder - ринок чорних металів Англії;

- Operator - торговці цукром на Нью-Иоркській біржі;

- Dealer - торговці какао на Лондонській біржі;

- Principal - торговці кольоровими металами.

Другий вид операцій - коли експортер і торговельний посередник підписали договір про продаж товарів на певній території, у конкретний термін (вказуються й інші деталі) згідно з договором. Термінологія торговців за цим договором також різна:

- Distributor - США, Англія;

- Vertragshandler - ФРН.

Отже, посередництво згідно з договором полягає в просуванні товарів від експортера до споживача, при цьому торговець зобов'язаний дотримуватися певних умов експортера.

Комісійні операції - це укладення однією стороною (місіонером), за дорученням другої сторони (комітента), угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару. Комісіонер же не купує товару (він залишається в руках експортера). Але для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.

Якщо покупець не може розплатитися з комісіонером, то в комісійний договір включається умова про поруку комісіонера за виконання угоди покупцем, тобто гарантії комітента від несплати. Така умова називається делькредере (del credere). У договорі вказується при цьому ціна (максимальна або мінімальна), а також термін передання грошей комісіонером комітентові.

Якщо замовлення йде від імпортера комісіонеру (тобто навпаки) на купівлю в країні експортера товарів, то він називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує в замовленні, де і що купити, або відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.

Різновидом комісійних угод є консигнаційні угоди. Це продаж товарів зі складу комісіонера, але товар належить консигнанту, тобто експортеру. Консигнаційна форма торгівлі використовується у разі слабкого освоєння ринку або при поставці нових товарів чи товарів масового виробництва, у стійкому збуті яких експортер не впевнений.

Це зручна форма торгівлі, що дає змогу ознайомитися з товаром і вибрати потрібний.

Агентські операції - це доручення однієї сторони, що називається принципалом, другій стороні, яка іменується агентом, здійснення юридичних угод за рахунок і від імені принципала (комісіонер діє від свого імені) на визначеній території. Незалежність агента виявляється в тому, що він не перебуває в трудових відносинах із принципалом і здійснює свою діяльність самостійно на основі агентської угоди. Він є юридичною особою, зареєстрованою у торговельному реєстрі. Агент лише сприяє угоді, але сам не є стороною, тобто контракт про купівлю не укладає. Термінологія щодо таких посередників різноманітна: в Англії і США - це агент і принципал, у ФРН, Японії - торговельний представник, у Скандинавських країнах - агент і підприємець, у Латинській Америці - повірений і довіритель. Плутанина полягає в тому, що в Англії і США під агентством часто розуміють усі види посередництва.

Брокерські операції - це встановлення через посередника-брокера (англ. broker, франц. courtier, нім. makler) контактів між продавцем і покупцем (а також між страховиком і страхувальником, судновласником і фрахтувальником). Брокер не є стороною в договорі, а використовується лише для інформування двох сторін, що беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агента, він не перебуває в договірних відносинах зі сторонами, а діє на основі окремих доручень.

Крім головної функції - знайти покупця для продавця або, навпаки, продавця для покупця - брокер виконує певні додаткові функції. Зокрема, він здійснює:

- контроль за виконанням контракту і пред'явленням рекламацій;

- іноді бере на себе обов'язки делькредере;

- підбір партії товару визначеного асортименту;

- збір інформації про стан ринку.

Брокер одержує винагороду, що називається брокередж (brokerage англ.), куртаж (courtage франц.), провізіон (provision нім.). Розмір цієї винагороди за товарними операціями коливається від 0,25 до 2-3%.

Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони або приймати від іншої сторони комісію, за винятком випадків, коли на це є згода клієнта. Іноді посередниками можуть бути два брокери - один за дорученням продавця, другий - за домовленістю покупця. Брокери спеціалізуються на продажі, купівлі одного виду товару, біржового або аукціонного.

Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торговельно-посередницьких фірм: торговельні; комісійні; агентські; брокерські; фектори(factory).

Торговельні фірми найчастіше здійснюють операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі відносини з постачальниками. Види торговельних фірм:

- торговельні доми (merchant hauses) закуповують товари у виробників або купують за кордоном і продають своїм оптовикам чи роздрібним торговцям;

- експортні фірми (export firms) закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконуючи і комісійні доручення. Вони бувають спеціалізовані, тобто з торгівлі одним товаром, і універсальні - широка номенклатура товарів;

- імпортні фірми (import merchants) закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів, здебільшого сировинних або продовольчих; здійснюють сортування, упаковування; мають великий досвід, що дає їм можливість конкурувати з іншими фірмами. Ці фірми купують товари або в експортерів, або на біржах і аукціонах.

Зараз досить поширені :

- імпортні фірми, що торгують машинами й устаткуванням. Вони беруть на себе технічне обслуговування і, як правило, мають широку мережу дилерів - дрібних торговців;

- оптові фірми (wholesaler) є посередниками між промисловими підприємствами і роздрібними торговельними фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримуючи прибуток за рахунок різниці в ціні. Провести межу між оптовою й імпортною фірмою важко. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й товари вітчизняного виробництва і просуває їх у власну роздрібну мережу;

- роздрібні фірми (retailer) самі здійснюють операції з імпорту й експорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

- дистриб'ютори (distributor) - це фірми в США, Англії й в інших країнах, що здійснюють переважно імпортні операції і є торговцями за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

- стокісти (stockist) - фірми, що перебувають у країні імпортера і виконують в основному консигнаційні операції. Комісійні фірми, їх основні види:

- комісійні експортні фірми - представники продавця або покупця. Відповідають за: 1) своєчасність поставки товарів; 2) транспортування; 3) документальне оформлення угоди; 4) страхування; 5) технічне обслуговування (іноді). Можуть виконувати й обов'язки типу індента. Різновид таких фірм - конфірмаційні доми (confirming hauses), що беруть на себе ризик щодо кредитів, які вони від імені виробника надають покупцю;

- комісійні імпортні фірми - представники покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів. Крім того, можуть надавати й інші послуги - досліджувати кон'юнктуру ринку (огляди), стежити за відвантаженням товару тощо.

Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.

Брокерські фірми найбільшого розвитку набули в Англії. Це великі компанії, спеціалісти цих фірм мають високу кваліфікацію, підтримують постійні зв'язки з великими банками, що дає змогу їм іноді фінансувати угоди (у заставу під товар). Вони надають кваліфіковану інформацію, випускаючи низку бюлетенів.

1.2 Особливості бізнес-процесів при імпорті парфумерно-косметичної продукції

До бізнес-процесів при імпорті готової парфумерно-косметичної продукції, які планує та виконує підприємство, відносяться наступні (38):

1. Реєстрація підприємства як суб’єкта ЗЕД в Дежмитслужбі України;

2. Отримання в Національному банку України ліцензії на імпорт по контракту;

3. Сплата ввізного мита та митних зборів;

4. Сплата імпортного ПДВ чи оформлення податкових імпортних векселів (у 2008 -2010 роках тимчасово зупинені).

Відповідно до статей 45, 91 Митного кодексу України з метою прискорення митного оформлення товарів і транспортних засобів, та удосконалення системи ведення митними органами обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності Держмитслужбою України введений “Порядок ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах України “ (13):

1. Суб`єкт ЗЕД при необхідності здійснити митне оформлення товарів має звернутись до моменту їх митного оформлення до митного органу за місцем свого розташування і стати на облік.

На облік в митних органах можуть стати суб`єкти ЗЕД незалежно від форми власності, які пройшли в установленому порядку державну реєстрацію.

2. Виходячи із виробничої або комерційної необхідності (наявність виробничих потужностей, складських приміщень, відсутність в зоні діяльності митниці за місцем розташування необхідної для забезпечення виробництва транспортної інфраструктури та т.п.), суб’єкт ЗЕД може перебувати на обліку в іншому митному органі, поза місцем свого розташування. При цьому повторне подання документів, передбачених цим Порядком, не вимагається. Дозвіл на взяття на облік поза місцем свого розташування надається Державною митною службою України за результатами розгляду звернення суб’єкта ЗЕД.

3. Для взяття на облік суб`єкта ЗЕД керівникові або уповноваженій ним особі потрібно подати митному органу, у регіоні діяльності якого він розташований:

- копії документів згідно з додатком 1 до Порядку (13);

- три примірники облікової картки (за формою, наведеною у додатку 2 (13));

- два примірники опису поданих документів;

- електронну копію облікової картки.

4. У разі прийняття облікової картки працівником відділу статистики їй присвоюється обліковий номер та здійснюється запис у журналі обліку.

Номер облікової картки - двадцятидвозначний цифровий код, у якому:

а) для суб`єктів ЗЕД, включених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів:

- перші три знаки - код митного органу, у якому перебуває на обліку суб`єкт ЗЕД;

- останні дев`ятнадцять знаків - ідентифікаційний номер особи, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 (зі змінами та доповненнями);

5. Примірники облікової картки розподіляються таким чином:

- перший примірник разом з описом та копіями поданих для проведення обліку документів залишається в справах відділу статистики;

- другий примірник разом з описом передається до вантажного відділу (на митний пост, до пункту оформлення, тощо), у зоні діяльності якого розташований суб`єкт ЗЕД;

- третій примірник віддається заявникові як свідоцтво про взяття на облік у митних органах.

6. Суб`єкти ЗЕД, зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) для реєстрації надають наступні документи:

а) Завірені у встановленому порядку копії установчих документів:

- статуту підприємства (якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційної форми суб`єкта підприємництва);

- для суб`єкта ЗЕД – відокремленого підрозділу: положення про філію, затверджену юридичною особою - головним підприємством.

- для бюджетних установ: положення (за наявності).

б) Завірені у встановленому порядку копії наступних документів.

- Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, міській міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням.

- Свідоцтва про реєстрацію суб`єкта ЗЕД як платника податку на додану вартість (форма № 2-Р) відповідно до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (із змінами і доповненнями), або заява за підписами керівника підприємства та головного бухгалтера про те, що суб`єкт ЗЕД не є платником ПДВ.

- Довідки вповноваженого банку про наявність рахунків.

- Паспортів (сторінок, які містять фотографію особи, назву органу, що видав паспорт) керівника підприємства, головного бухгалтера, осіб, уповноважених на роботу з митним органом.

- Наказу (розпорядження) по підприємству про призначення працівників, відповідальних за роботу з митницею, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові та наведенням зразків підписів і печаток, які використовуватимуться при оформленні документів у митних органах.

- Зразків підписів і печаток, які використовуватимуться при оформленні документів у митних органах.

- Документів щодо права власності (володіння, користування, у тому числі договори оренди) на приміщення за місцезнаходженням.

Згідно “Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними,