Основні показники соматичного здоров`я

ЗМІСТ

ВСТУП

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ЗДОРОВ`Я ТА ЙОГО КРИТЕРІЇ

1.1 Вчення про здоров'я

1.2 Градації, критерії і групи здоров'я

1.3 Визначення рівня здоров'я

1.4 Самооцінка культури здоров'я

1.5 Визначення фізичного стану людини

1.6 Методика тестування та оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей

РОЗДІЛ 2. Паспорт здоров'я

2.1 Потреба у складанні «Паспорту здоров`я»

2.2 Положення про «Паспорт здоров'я»

2.3 Методика оформлення «Паспорта здоров'я»

РОЗДІЛ 3. Методи та методика дослідження

3.1 Методи дослідження

3.2 Організація дослідження

РОЗДІЛ 4. Результати дослідження та заповнення «паспорту здоров`я»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальність. У зв'язку з екологічною й демографічною ситуацією стан здоров'я населення в Україні катастрофічно погіршується. Смертність випереджає народжуваність. Зростає кількість ракових та алергічних захворювань, розладів нервової системи. Справжнім лихом є лейкемія. На превеликий жаль, змушені констатувати: ми стоїмо на порозі виродження нації. Здоров'я народу опинилося в кризі. Тривалість життя як основний показник здоров'я стрімко знижується. Україна за ним перебуває аж у п'ятому десятку серед держав світу. Все це негативно позначається на стані здоров'я дітей. Вже з дитячого садка до школи приходять хворі діти. У школі становище погіршується. Тільки двадцять відсотків учнів можна вважати здоровими. Сьогодні в школі не здобувають, не зміцнюють здоров'я, а, навпаки, втрачають його. Генетичний фонд нації у небезпеці.

Катастрофічним є стан здоров'я дітей та підлітків з хронічними хворобами. Ці діти та підлітки належать до спеціальної медичної групи. Постійний дефіцит рухової активності, відсутність справжнього тренування гальмують їх нормальний фізичний розвиток, загрожують здоров'ю. Близько 30% дітей шкільного віку складають групу ризику, 43% учнів страждають хронічними захворюваннями, 63% мають порушення постави.

Серед об'єктивних і суб'єктивних причин різкого зниження рівня здоров'я - глибока соціально-економічна криза, глобальні економічні проблеми, слабка матеріально-технічна база й недосконала структура системи охорони здоров'я нашої країни та інші. Однією з причин такого кризового становища є відставання наявної в країні системи принципів, методів і способів охорони та зміцнення здоров'я від вимог сьогодення, розбіжністю систем знань, якими оперує національна освіта, і реалій, що ми маємо сьогодні внаслідок бурхливих соціально-економічних змін в Україні.

Важливе місце серед цих причин займають також санітарно-гігієнічне невігластво значної частини населення України, відсутність у багатьох людей пріоритету здоров'я та мотивації вести здоровий спосіб життя як провідного чинника збереження й зміцнення здоров'я.

Мета роботи – проаналізувати основні показники соматичного здоров`я та скласти «Паспорт здоров`я».

Основні завдання:

- сформувати поняття про здоров`я, основні його критерії;

- проаналізувати необхідність та етапи складання «Паспорта здоров`я»;

- провести дослідження основних показників соматичного здоров`я.

Об`єкт дослідження – студенти ЧДІЕіУ.

Предмет дослідження - основні показники соматичного здоров`я.

Методи дослідження:

- аналіз літературних джерел;

- експеримент (визначення індивідуальних показників соматичного здоров`я за відповідними методиками);

Практична значимість дослідження: знаючи показники рівня соматичного здоров`я можна пропонувати програму (при досить низькому рівні) щодо покращення стану здоров`я піддослідного.

АТ – артеріальний тиск;

ЖЕЛ – життєва ємність легень;

ЖІ – життєвий індекс;

ІГСТ – індекс Гарвардського степ-тесту;

ІФА – індекс фізичної активності;

ІШ – індекс швидкості;

МСК – максимальна;

РФР – рівень фізичного розвитку;

РФС – рівень фізичного стану;

СІ – силовий індекс;

ФВ – фізичне виховання;

ФП – фізична підготовленість.

1.1 Вчення про здоров'я

Один східний мудрець мріяв, щоб у його школі кожен день дітям викладалися чотири предмети: урок здоров'я, урок любові, урок мудрості та урок праці. Як бачимо, урок здоров'я займає першість. Уся людська діяльність зводиться до одного - до задоволення потреби людини до нормального здорового життя

Навчання в школі є важкою роботою, і щоб виконувати цю роботу якісно потрібно мати гарне здоров'я.

Людина - перше створіння, яке усвідомило Всесвіт і його еволюцію, виникнення світової системи. В людині природа досягла найвищої складності й досконалості. У людини вперше виникла діалектична єдність біологічного й соціального, матеріального й духовного.

Людина - це найвищий продукт Земної матерії, її тонка й складна система, і щоб її зберегти непошкодженою й цілою, необхідно знати, як функціонує її організм, уміти відновити його роботу, створювати найоптимальніші умови для життєдіяльності.

Людина стає все більш активною і все більш могутньою силою не тільки планетарною, але й космічною. Людина - предмет вивчення багатьох дисциплін.

Для того, щоб людина могла повною мірою відповідати своєму призначенню як вершина природи і виконати історичну місію на Землі і в Космосі, вона повинна бути здоровою як фізично, так і духовно. Спеціальними дослідженнями доведено, що на 50% стан здоров'я залежить від способу життя людини в широкому розумінні слова, 20% здоров'я визначається впливом навколишнього середовища, 20% - спадковістю і тільки 10% - медичною допомогою.

Немає в людини цінності більшої за здоров'я. Відомо, що здоров`я - це те, без чого людина не може бути щасливою. Здоров'я має посідати перше місце в ієрархії потреб людини. Проте, на жаль, ціна здоров'я більшістю людей усвідомлюється тоді, коли вона під черговою загрозою, а то й певною мірою втрачена. Тільки точне знання сутності здоров'я і факторів, що формують його, може стати для людини порадником на шляху до розвитку всіх потенціальних можливостей організму, до життя без хвороб, до активного, творчого довголіття (Муравов І.В., Булич Е.Г., 1997).

Валеологія в перекладі з латинської мови означає "бути здоровим". Це наука про здорових людей. Уявлення про здоров'я є центральним у цій сукупності знань про нього. Особливе значення в розумінні здоров'я має його визначення. Від того змісту, який ми бачимо в здоров'ї, залежать методи і сама спрямованість дисципліни, а також засоби й методи, що використовуються для оздоровчих дій. Наводимо визначення здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Здоров'я — це стан повного психічного, фізичного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та фізичних вад.

При розкритті поняття здоров'я необхідно використати концепцію цілісності.

Це означає, що здоров'я має розумітися як цілісність, складові частини якої взаємозалежні. Все, що трапиться з якоюсь із них, негайно позначиться на всіх інших. Кожна частина має сприйматися в загальному контексті поняття «здоров'я».

Ми використали символ квітки для того, щоб проілюструвати поняття цілісності. Кожне кільце-пелюстка квітки символізує один з аспектів здоров'я фізичний, емоційний, розумовий, соціальний, особистий і духовний.

Фізичне здоров'я - функціонування нашого організму й стан здоров'я кожної з його систем. Для нас важливо знати як повинен наш організм функціонувати, як визначити, що все гаразд у нас із здоров'ям.

Розумове здоров'я - це наша здатність отримувати інформацію, це наша обізнаність, звідки отримувати необхідну інформацію, як її використовувати. Ми повинні вміти збирати потрібні знання із різноманітних джерел і бути спроможними використовувати цю інформацію для прийняття рішень стосовно нашого організму.

Емоційне здоров'я - це здатність розуміти наші почуття й виражати їх. Знання про те, як почуваємось ми самі і як почуваються інші, допомагає нам виражати свої почуття у зрозумілий для інших спосіб. Важливо комфортно почувати себе, беручи до уваги діапазон емоцій, і знати, коли людям добре, а коли - ні.

Соціальне здоров'я - це те, як почуваємо ми себе як індивідууми чоловічої або жіночої статі, як ми взаємодіємо з іншими людьми. Нам необхідно розуміти, що дійсно є для нас важливим у стосунках з друзями, сім'єю, коханими і всіма тими, з ким ми взаємодіємо. Ми повинні виробляти вміння, що допоможуть нам у цих стосунках.

Особистісне здоров'я - це відчуття себе як особи, це відчуття розвитку свого «его» («его» - це частина нашої суті, яка вимагає від нас розвитку почуття власної особистості й самовираження), це наші сподівання у досягненнях, це наше уявлення про успіх. Кожний із нас знаходить унікальні способи самовираження, залежно від того, що ми цінуємо й чого ми сподіваємось досягти для себе та суспільства. Наприклад, деякі люди знаходять самовираження в своїй роботі або кар'єрі, інші - в сім'ї, а ще інші - в діяльності на благо інших. Ми можемо визначити для себе те, що принесе задоволення нашому власному «его».

Духовне здоров'я є стеблом і серцевиною квітки, яку ми використовуємо для ілюстрування життєво важливої для всіх аспектів нашого здоров'я. Це стосується суті нашого буття (що ми цінуємо і що є для нас важливим). Це є стрижнем нашого існування, це нас об'єднує і дає можливість зрозуміти співвідношення цього аспекту здоров'я з іншими п'ятьма.

Отже, всі шість аспектів здоров'я є важливими і взаємопов'язаними. Ось чому є дуже важливим донести до свідомості учнів поняття цілісності концепції здоров'я.

1.2 Градації, критерії і групи здоров'я

Градації здоров'я. Організм може бути абсолютно здоровим, здоровим задовільно, практично здоровим і нездоровим. Абсолютно здоровим уважається той, у кого всі органи та системи розвинені й функціонують нормально, в них немає ніяких хворобливих відхилень. Як показують всебічні дослідження, абсолютно здорових людей мало - це добре треновані, звичні до навантаження люди: космонавти, пілоти, геологи, окремі фізкультурники й спортсмени. При детальній перевірці у багатьох людей виявляються відхилення, які в звичних умовах ними не відчуваються. Поняття "практично здоровий" означає такий стан організму, при якому окремі порушення не впливають на навчання, роботу й стан організму. Хворобливі явища виявляються у функціональних і структурних змінах в органах і системах органів, спричиняють неприємні суб'єктивні відчуття, біль.

Об'єктивне й суб'єктивне здоров'я. Звичайно, суб'єктивне відчуття точно характеризує стан організму, проте буває і так, коли при об'єктивних порушеннях здоров'я ніяких суб'єктивних відчуттів не виникає, і навпаки, при суб'єктивних скаргах не виявляється об'єктивних порушень. Прийнято також поняття "статичне здоров'я" - визначається в період спокою і "динамічне здоров'я" - встановлюється дослідженням показників і після дозованих та граничних навантажень.

Критерії здоров'я

Стан здоров'я визначається за допомогою чотирьох критеріїв: 1) наявність або відсутність хронічних захворювань; 2) рівень функціонального стану основних систем організму; 3) стадії резистентності організму (стійкість, загартованість); 4) рівень досягнутого фізичного розвитку і ступінь його гармонійності.

Відомо, що хвороба може виникати поступово й непомітно. Людина практично здорова до того часу, поки вимоги, що ставляться до її організму, не перевищують його пристосувальних можливостей. Тому здоров'ям називається стан людини, що характеризує працездатність та можливість пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, впливати на фізичні та психічні функції людини. Ці риси можуть зберігатися в умовах дії сильних подразників. Чим краще пристосовується організм, тим ширший у нього діапазон пристосувальних реакцій, тим міцніше здоров'я.

Групи здоров'я

На основі критеріїв розрізняють п'ять груп здоров'я:

Перша група - здорові особи з нормальним психічним і фізичним розвитком (для заняття фізкультурою належать до основної медичної групи).

Друга група - здорові особи з деякими функціональними й морфологічними відхиленнями, що виникли внаслідок перенесеної хвороби, частих простудних захворювань (належать до підготовчої медичної групи).

Третя група - належать особи з хронічними захворюваннями в стані компенсації, з фізичними вадами, які виникли внаслідок травм (спеціальна медична група).

Четверта група - особи з хронічними хворобами в стані компенсації, що значно обмежують її пристосування до зовнішнього середовища та знижують працездатність.

П'ята група - хворі особи в стані декомпенсації, інваліди першої та другої груп.

Бути здоровим - природне прагнення людини. Здорова й духовно розвинута людина гарна, бо вона себе добре почуває, здатна одержувати задоволення від праці, має змогу вдосконалюватися, досягаючи нев'янучої молодості духу й внутрішньої краси. У фізичній культурі та медицині цілеспрямована свідомість здавна розцінюється як могутній фактор, що сприяє мобілізації захисних сил організму як у здорової, так і в хворої людини. Свідомими діями хворий здатний захистити себе від "входу" у хворобу й запобігти розвитку патологічного вогнища збудження, що називається домінантою. Принцип домінанти - це загальний принцип діяльності центральної нервової системи.

Основні ознаки здоров'я: добрий фізичний і розумовий розвиток, високий рівень працездатності й пристосування організму до зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

До факторів, які зміцнюють здоров'я, необхідно віднести: раціональне харчування, оптимальний руховий режим, загартування, позитивні емоції, перебування на свіжому повітрі й сонці, дотримування особистої гігієни.

До чинників, які негативно впливають на здоров'я (фактори ризику), належать: гіподинамія, неправильне харчування, шкідливі звички, нераціональний спосіб життя.

Розподіл учнів на медичні групи

Учнів, а також членів первинних колективів фізкультури, які навчаються за державними програмами фізичного виховання, розподіляють на медичні групи (основну, підготовчу, спеціальну) за станом здоров'я, фізичним розвитком і рівнем фізичної підготовленості (табл. 1)

Таблиця 1. - Загальні рекомендації до фізичного виховання школярів

При правильній постановці фізичного виховання протягом одного навчального року значно поліпшується здоров'я, фізичний розвиток і підготовленість, що дає можливість при повторному медичному огляді перевести із спеціальної групи в підготовчу і з підготовчої - в основну.

1.3 Визначення рівня здоров'я

Рівень здоров'я можна встановити в найбільш простому й доступному для школи варіанті, показавши його кількісно в умовних одиницях - балах або очках. При цьому враховуються такі показники: вік, співвідношення між зростом і масою тіла, ступінь отруєння організму палінням, стан серцевої діяльності в спокої, ступені відновлення серцевої діяльності після навантаження та активної м'язової діяльності.

1. Оцінка здоров'я за віком. Кожний рік життя дає один бал, наприклад, для підлітків 14 років - 14 балів.

2. Оцінка здоров'я за співвідношенням зросту і маси тіла. Вимірюють зріст учня в сантиметрах (без взуття) і його масу в кілограмах. У нормі маса тіла повинна відповідати зросту мінус 100. При цьому для оцінки здоров'я за віком додається 30 балів. Наприклад, якщо зріст дорівнює 150 см, а маса тіла буде нижчою норми (наприклад, 45 кг), то для оцінки додається ще та кількість одиниць, на яку менша маса. Зайва маса оцінюється негативно, бо, як звичайно, виникає внаслідок ожиріння і становить додаткове навантаження на серце. Через це зайва кількість одиниць маси віднімається від 30 балів. Наприклад, якщо учень важить 55 кг, то від 30 балів віднімають 5 і до 14 додають 25 одиниць.

3. Погіршення стану здоров'я у курців. Науково доведено, що тютюновий дим отруює організм, завдає шкоди здоров'ю. Через те для тих, хто курить, від одержаної суми балів здоров'я за віком і масою тіла віднімають стільки одиниць, скільки цигарок викурює досліджуваний за добу.

Ще більше знижується здоров'я при систематичному вживанні алкоголю.

4. Оцінка статичного здоров'я. Визначається за частотою пульсу за 1 хв. у спокої. Якщо пульс у стані спокою нижче 90, то за кожний удар до оцінки здоров'я додається одиниця. Якщо ж частота пульсу вища 90, то за кожний удар знижується оцінка на одиницю.

5. Оцінка динамічного здоров'я. Здійснюється за швидкістю відновлення пульсу після дозованого навантаження. Досліджується частота пульсу в спокої і після двохвилинного бігу на місці. Через чотири хвилини повторюється підрахунок частоти пульсу. Якщо вона дорівнює вихідній, то до загальної суми балів додається ще 30 одиниць. Якщо пульс залишається вищим, ніж у стані спокою, то від 30 віднімається відповідна кількість одиниць і залишок додається до загальної суми балів.

6. Оцінка здоров'я за активною м'язовою діяльністю. Якщо досліджуваний щоденно бігає протягом 12 хвилин, плаває або їздить на велосипеді, робить ранкову гімнастику, то йому до 47 загальної суми балів додається 30 балів. Якщо досліджуваний не виконує ніяких вправ, то від загальної суми віднімається 10 балів. Якщо досліджуваний веде малорухомий спосіб життя, то віднімається 20 балів.

Після складання показників рівень здоров'я оцінюється так:

менше 20 балів - незадовільний, загрозливий стан;

від 21 до 60 балів - відносно задовільний стан, "практично здоровий";

від 61 до 100 балів - здоров'я середнє і вище середнього;

101 і більше - добре здоров'я.

Висновок. Для поліпшення стану свого здоров'я слід упорядкувати режим дня і харчування, обов'язково робити ранкову гімнастику, бігати, вести рухливий спосіб життя, загартовувати свій організм.

Індивідуальний тест здоров'я

1. Ранкова гігієнічна гімнастика: щоденно - 0 балів, 2-3 рази на тиждень - 5 балів, не виконуєте - 10 балів.

2. Засоби доставки на роботу (школу); загальним (міським) транспортом 5 балів, машиною -10 балів, велосипедом, пішки - 0 балів.

3. Маса тіла: нормальна - 0 балів, а за кожні 5 кг вища норми - 5 балів.

4. Куріння: некурець - 0 балів, 10 сигарет за добу - 5 балів, пачка - 10 балів.

5. Споживання з харчами: багато масла, яєць, вершків - 5 балів; багато цукру, вуглеводів - 5 балів; ситна вечеря після 19-ї години - 5 балів.

6. Виробнича гімнастика: виконується - 0 балів, без неї - 5 балів.

7. Регулярність занять фізичними вправами: не проводяться - 10 балів, 2-4 години на тиждень - 5 балів, 8 годин на тиждень - 0 балів.

8. Споживання алкогольних напоїв: без них - 0 балів, під час свят - 5 балів, систематично - 10 балів (15).

Після підрахунку балів слід встановити, що сума балів менша 25 характеризує здоровий спосіб життя, 26-50 балів - спосіб життя достатньо здоровий, але при умові корекції звичок його можна значно поліпшити, 51 і більше - неправильний спосіб життя, який потребує негайно змінити звички.

Самооцінка здоров'я за Войтенко В. П.

1. Чи турбує Вас головний біль?

2. Чи можна сказати, що Ви легко прокидаєтесь від будь-якого шуму?

3. Чи турбує Вас біль в області серця?

4. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився зір?

5. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився слух?

6. Чи намагаєтесь Ви вживати кип'ячену воду?

7. Чи турбує Вас біль в суглобах?

8. Чи впливає на Ваше почуття зміна погоди?

9. Чи бувають у Вас періоди, коли після хвилювання важко заснути?

10. Чи турбує Вас затвердіння?

11 . Чи турбує вас біль в області печінки?

12. Чи буває у Вас головокружіння?

13. Чи стало Вам важче зосереджуватись, ніж раніше?

14. Чи турбує Вас послаблення пам'яті

15. Чи відчуваєте Ви у різних областях тіла поколювання, «повзання мурашок»?

16. Чи турбує Вас дзвін, або шум у вухах?

17. Чи тримаєте Ви для себе в домашній аптечці один з наступних медикаментів: нітрогліцерин, валідол, серцеві краплі?

18. Чи бувають у Вас на ногах набряки?

19. Чи доводиться Вам відмовлятись від деяких страв?

20. Чи буває у вас задуха при швидкій ходьбі?

21 . Чи турбує Вас біль в області попереку?

22. Чи вживаєте у лікувальних цілях мінеральну воду?

23. Чи можна сказати, що Вам не важко у певній ситуації розплакатись?

24. Чи ходите Ви на пляж?

25. Чи бувають у Вас періоди, коли Ви відчуваєте себе радісно, збудженим, щасливим?

26. Чи вважаєте Ви, що зараз Ви також працездатні, як і раніше?

27. Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я?

На перші 26 запитань передбачені відповіді "так" або "ні", на останнє «добрий», "задовільний", "поганий", "дуже поганий". За перші 26 запитань респонденту нараховується 1 очко за кожну несприятливу відповідь, якщо відповідь сприятлива - 0 очок. Підсумкова цифра дає кількісну самооцінку здоров'я. Відповідно, якщо на останнє питання дана відповідь "поганий", "дуже поганий", додається 1 очко. Оцінка анкети визначається за таблицею 2.

Таблиця 2 - Оцінка анкети на предмет здоров'я

1.4 Самооцінка культури здоров'я

І.І. Брехман, засновник вчення, про здоров'я, стверджував, що збереження і відтворення здоров'я перебуває в прямій залежності від рівня культури є мірою усвідомлення й оволодіння людиною свого ставлення до самої себе, до суспільства, до природи, степенем і рівнем саморегуляції її власних потреб. Культура - це особливого роду ставлення до себе, яке властиве тільки людині. Тому необхідно прагнути, щоб учні набули такі знання й навички щодо здоров'я, які б стали буттям, увійшли в культуру, в побут, у звички.

Рівень культури здоров'я учнів старшого шкільного віку можна визначити за допомогою розробленої нами методики самооцінки.

Таблиця 3 - Самооцінка культури здоров'я підлітків

Максимальна сума всіх показників - 200 балів. За сумою набраних балів визначається рівень (високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький) та оцінка культури здоров'я (відмінно, добре, задовільно, незадовільно, погано).

Таблиця 4 - Шкала оцінки рівня культури здоров'я

Примітки:

1. Дитина до 6 років набуває близько 20% знань культури здоров'я. Решта - 80 % - набуваються в шкільному віці.

2. Для багаторазового користування таблицею оцінки виставляйте олівцем.

3. Наполегливо набувайте знань і підвищуйте оцінки, щоденно вдосконалюйте себе. Перевіряйте свої досягнення не менше 2-3 разів на рік.

4. На основі загальної оцінки культури здоров'я складайте програму збереження і зміцнення здоров'я.

Творчо організований навчально-виховний процес школярів дозволяє ефективно розв'язувати проблеми морального й духовного вдосконалення, формувати культуру здоров'я. Одним з провідних принципів організації всебічного виховання повинен стати принцип "У здоровому тілі - здоровий дух". Цей принцип дає можливість сформувати в учнів образ фізичного "Я", який містить усвідомлення тіла, зовнішності, фізичних якостей, особливостей статі. З морально-духовного погляду далеко не байдуже, яким за змістом буде цей образ, оскільки він виступає специфічним посередником. Особливо дається взнаки образ фізичного "Я" в підлітковому та юнацькому віці (4).

Знання про культуру здоров'я дозволять учням сформувати свідоме дбайливе ставлення до здоров'я як найвищої цінності, умови реалізації духовного, творчого й фізичного потенціалу, ефективного методу профілактики інфекційним, соматичним та психічним захворюванням, травматизму та нещасним випадкам, здобути вміння першої медичної само- і взаємодопомоги, навчитися застосовувати засоби нетрадиційної медицини, самооздоровлення та запобігання несприятливим чинникам довкілля.

Формування культури здоров'я - це надійний і доступний шлях самореалізації, розвитку свого потенціалу, запрограмованого біологічного й вдосконаленого соціально, шлях керування своїм здоров'ям і підтримання його на творчо-активному рівні. Глибокі знання й звички щодо культури здоров'я навчають учнів цінувати життя як власне, так і людей, що оточують.

1.5. Визначення фізичного стану людини

Останнім часом у науковій і методичній літературі поряд з терміном "фізична працездатність" використовується поняття "фізичний стан".

Поняття "фізичний стан" рівнозначне терміну "фізична кондиція". Під "фізичним станом" ряд дослідників нерідко розуміє готовність людини до виконання фізичної роботи, фізичних занять фізичними вправами і спортом. Поняття "фізичний стан" окремими авторами порівнюється з рівнем розвитку максимальних аеробних можливостей людини, які є кількісною мірою динамічного здоров'я.

Визначити фізичний стан у звичайних умовах можна за допомогою таких методів (15).

1. Гарвардський степ-тест. Тест передбачає сходження (піднімання) на сходинку: для чоловіків висота 50 см, для жінок - 43 см при частоті 30 за 1 хв. (темп метронома встановлюється на 120 уд./хв. тривалістю 5 хв.). Кожне піднімання складається з чотирьох кроків. Після закінчення роботи в обстежуваного у положенні сидячи підраховується ЧСС у перші 30 с на 2-й, 3-й і 4-й хвилині відновлення. Обчислення індексу Гарвардського степ-тесту за формулою:

(1)

де t - час сходження в с;

П₁, П₂, П₃, - частота пульсу на 2-й, 3-й і 4-й хвилинах відновного періоду.

Фізична працездатність за індексом Гарвардського степ-тесту оцінюється за шкалою: