Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ΄Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ТЕРНОПІЛЬСКІЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО”

КУЩ ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА

УДК 611.422:612.77):618.36-008.64-091

ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ І ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ

(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01- нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Тернопіль - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

доктор біологічних наук, професор Волков Костянтин Степанович,

державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології, ембріології;

доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор Гаврилович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини;

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академії МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Захист відбудеться „25” вересня 2008 року о 12 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у державному вищому навчальному закладі “Тернопільський державний медичний університеті імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України за адресою: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університеті імені І.Я. Горбачовського” МОЗ України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8.

Автореферат розісланий „08” серпня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор

Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У період погіршання стану репродуктивного здоров’я населення України головними проблемними питаннями є невиношування плоду та ускладнення вагітності й пологів (Концепція державної програми „Репродуктивне здоров’я нації на 2006–2015 рр.”) (Гойда Н.Г., 2000; Бережной В.В., 2005; Черкасов В.Г., Лизин Т.М., 2007).

За даними провідних клінік України, фетальний період ускладнюється внутрішньоутробним інфікуванням у 10–12 % вагітних, досягаючи в групах високого інфекційного ризику 30 %, що є основним чинником високої перинатальної смертності та захворюваності новонароджених (Сельков С.А., 2000; Гнатюк М.С., Павлишин Г.А. 2005). Наукові дослідження, які спрямовані на моніторинг імунного статусу новонароджених, є пріоритетними для морфологів, імунологів, педіатрів (Яковцова А.Ф. з співав., 1999; Нагорный А.В. с соавт., 2006).

Одним із чинників погіршення репродуктивного здоров’я населення як в Україні, так і в інших країнах з несприятливими екологічними умовами, є тенденція відставання адаптивних можливостей імунної системи людини. Місцева імунна система репродуктивного тракту жінки, плаценти і плоду є найбільш вразлива під тиском антигенів різної природи (Тимошенко Л.В., 2001; Романенко Т.Г., 2003; Зубжицкая Л.Б. с соавт., 2005; Сміян І.С., Волков К.С., Павлишин Г.А., 2005). Дослідження будови плаценти та її лімфоїдної системи протягом третього періоду вагітності у людини практично неможливо, що обумовлює проведення анатомо–експериментального дослідження, з урахуванням даних про подібну будову плаценти у щурів і людини (Іванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д., 1993; Benirschke K., Kaufman P., 2006).

Однією із сучасних фундаментальних проблем імуноморфології є вирішення проблеми виношування плоду як алотрансплантату. Незважаючи на численні гіпотези, які пояснюють механізми невідторгнення плаценти, залишаються недослідженими механізми підтримки стану імунологічної толерантності материнського організму по відношенню до плоду (Глуховець Б.И., Глуховець Н.Г., 2002; Дранник Г.Н., 2006). Одну з головних ролей у виношуванні плоду відіграє лімфоїдна тканина плаценти. Плацента є органом з особливим подвійним походженням і має складну за будовою лімфоїдну тканину (Mincheva–Nilsson L., 2000), але до теперішнього часу мало вивчені закономірності будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, та її роль у формуванні фето–плацентарно–материнських взаємовідносин в нормі і при дії антигенів на материнський та плідний організми.

Виходячи з концепції, що імунний нагляд лімфоїдної системи спрямовано на підтримку антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму (Донцов В.И., 1998; Волошин М.А., 2005), доцільно розглядати будову лімфоїдної тканини плаценти з двох позицій. По перше, участі лімфоїдних утворень децидуальної тканини у формуванні імунологічної толерантності до антигенів трофобласту. По друге, ролі лімфоїдних утворень децидуальної пластинки в процесі розпізнавання, руйнації та елімінації чужорідних антигенів. Необхідно встановити участь дендритних клітин плаценти в різних формах імунної відповіді.

Недостатньо вивчені розвиток, топографія лімфоїдних утворень плаценти, їх будова, клітинний склад. Не з’ясована їх морфофункціональна характеристика і призначення в плаценті, особливо протягом третього періоду вагітності, коли імунна система плоду майже сформована і спроможна реалізувати повноцінну імунну відповідь (Голота В.Я., Половинка В.О., Бенюк В.О., 2004). До кінця не вивчена популяційна приналежність плацентарних лімфоцитів, їх взаємовідносини з децидуальними клітинами і клітинами позародкового походження. Не досліджено як впливає кількісний і якісний склад лімфоцитів на фето–плацентарний бар’єр.

Для розуміння процесу формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду залишається мало дослідженим питання будови і структури фето–плацентарного бар’єру, як динамічної структури. До теперішнього часу не вивчалися композити фібриноїду плаценти за допомогою лектинової гістохімії та залишаються не дослідженими закономірності його змін будови і хімічного складу під тиском антигенів на материнський або плідний організм.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково–дослідної роботи кафедри анатомії людини та гістології, цитології, ембріології Запорізького державного медичного університету „Особливості морфогенезу органів лімфоїдної системи плодів та новонароджених після моделювання порушень в системі мати–плацента–плід” (№ державної реєстрації 0103 U 003927). Автором самостійно проведено дослідження будови плаценти протягом третього періоду вагітності з фізіологічним перебігом вагітності та при зміненій імунній реактивності плодового або материнського організмів. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією АМН та МОЗ України „Морфологія людини” 4 червня 2004 р. (протокол № 60).

Мета дослідження. Встановити закономірності будови плаценти та морфогенезу лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, розкрити її значення у формуванні фето–плацентарних відносин в нормі та після дії чужорідних антигенів на плід або материнський організм.

Завдання дослідження:

1. Дослідити морфологію плаценти породіль з фізіологічним перебігом вагітності та у жінок з вірогідною дією антигенів.

2. Встановити особливості будови лімфоїдної тканини та її реактивність під дією антигенів.

3. Вивчити розподіл, фенотип, кількісний склад, топографію клітин лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою.

4. Вивчити розподіл колагенів І, III, IV, V, і VІ типів на клітинах в сполучній тканині плаценти породіль.

5. Дослідити морфометричні параметри плаценти в нормі та при внутрішньоплідному введенні імуноглобуліну людського плодам щурів, або після імунізації вагітних самиць стафілококовим анатоксином.

6. Вивчити морфофункціональні зміни лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою у щурів, залежно від спрямованості дії антигену.

7. Встановити закономірності будови фібриноїдного шару; його лектингістохімічну структуру і адгезивні властивості.

8. Показати особливості формування фето–плацентарно–материнських взаємовідносин в залежності від морфо–функціонального стану лімфоїдної тканини плаценти в нормі і при дії антигенів.

Об’єкт дослідження: морфогенез плаценти та лімфоїдної тканини, асоційованої з нею.

Предмет дослідження: морфологія плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини протягом третього періоду вагітності при фізіологічній вагітності та зміненій імунологічній реактивності материнського та плідного організмів.

Методи дослідження: описовий метод – макромікроскопічним методом описані особливості морфології плацент і лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. Морфометричним методом проведено кількісний аналіз морфологічних структур. За допомогою гістологічного, лектингістохімічного, імуногістохімічного методів описані структури плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею. Отримані числові результати оброблені методами варіаційної статистики і кореляційного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше описано будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. При зміненій імунологічній реактивності материнського і плодового організмів зростає кількість лімфоцитів, як з боку децидуальної пластинки, так і зі сторони плодової частини плаценти, що призводить до прискорення процесу дезорганізації фето–плацентарного бар’єру.

Вперше в плаценті описано імунологічно незрілі PNA+–лімфоцити, які здатні проходити антигеннезалежне диференціювання в децидуальній пластинці. Імунологічні реактивні зміни в організмі матері, або плоду супроводжуються зростанням чисельності імунологічно незрілих лімфоцитів. Збільшення цих лімфоцитів в плодовій частині плаценти вказує на здатність плоду формувати імунну відповідь на антиген.

Вперше описано цитотоксичні HPA+–лімфоцити в плаценті. Зростання чисельності HPA+–цитотоксичних лімфоцитів в материнській частині при антигенному впливі на організм вагітної призводить до змін у морфо–функціональному стані фетоплацентарного бар’єру з надлишковим відкладанням фібриноїду.

Встановлено наявність SBA+– і SNA–лімфоцитів у плаценті, які відносяться до В–лімфоцитів. Встановлено зростання чисельності В–лімфоцитів в плодовій і материнській частині плаценти на тлі антигенного впливу на материнський, або плідний організм.

Вперше в плаценті описано морфологію, топографію і кількість СD5+–лімфоцитів, які ідентифікуються як В1–лімфоцити. Підвищення чисельності СD5+–лімфоцитів вказує на активацію неспецифічної гуморальної ланки імунітету, що корелює із надлишковим відкладанням фібриноїду і впливає на морфо–функціональний стан плацентарного бар’єру.

Вперше виявлені дендритні клітини в плаценті за допомогою реакції на АТФ–азу. Протягом третього періоду вагітності морфо–функціональна активність дендритних клітин зростає, в них збільшується кількість відростків та їх товщина, підвищується активність ферменту АТФ–ази і вони контактують з клітинами строми ворсин трофобласту, що є морфологічною ознакою формування адаптивного імунітету.

Біологічний бар’єр в системі мати–плацента–плід формується на клітино–молекулярному рівні, який опосередкований рецепторами до лектинів на композитах фібриноїду. Імунізація вагітних тварин, або внутрішньплідне уведення антигену плодам призводить до змін синтезу в просторі та часі лектинрозпізнаючих рецепторів на компонентах фібриноїду, що змінює властивості гематоплацентарного бар’єру.

Антигенний вплив призводить до збільшення вмісту лімфоцитів в плаценті й на цьому фоні до змін в синтезі колагенів І, ІІІ, ІV, V і VІ типів. Спостерігається посилення фібрилогенезу за рахунок колагенів І, ІІІ, V і VІ типу та зменшується синтез колагену ІV типу.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методично обґрунтований підхід дослідження лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, протягом третього періоду вагітності у породіль та у тварин з фізіологічним перебігом вагітності, при зміненій імунологічній реактивності плідного, або материнського організмів. Виявлені особливості динаміки клітинного складу лімфоїдної тканини плаценти, з фізіологічним перебігом і після дії антигенів на організм плоду, або матері, доповнюють уявлення про будову плаценти. Дані про стан лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, можуть слугувати діагностичним критерієм внутрішньоплідної дії антигенів на плід і враховуватися при розробці прогнозування розвитку інфекційно–алергічних, аутоімунних, хронічних запальних захворювань, імунодефіцитних станів у новонароджених, які перенесли внутрішньоутробну інфекцію, та корекції їх графіків вакцинації.

Дані про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, увійшли до методичних рекомендацій „Морфологические исследования для оценки иммунотоксичности лекарственных средств” (ГФЦ МЗ Украины. – Киев. – 2008.) Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі та при проведені наукових досліджень на морфологічних кафедрах Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького державного медичного університету і Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Івано-Франківського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії та медичних факультетів Ужгородського національного університету і Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Ідею, мету, завдання дисертаційної роботи висунуто та сформульовано за участі наукового консультанта доктора медичних наук, професора Волошина М.А. На підставі договору про співробітництво з Запорізьким обласним патологоанатомічним бюро автором самостійно здійснено макромікроскопічне дослідження плацент породіль. Проаналізовано історії пологів породіль. Автор дисертації самостійно провела експеримент по внутрішньоплідному введенню антигену плодам та імунізацію тварин стафілококовим анатоксином. Самостійно виконано забір матеріалу та здійснено органометричні, загальногістологічні, гістохімічні, лектингістохімічні, морфометричні, мікроденситометричні дослідження. Імуногістохімічні дослідження проведено згідно програми сумісних наукових досліджень кафедри нормальної анатомії та інституту клінічної патології Запорізького державного медичного університету. Здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх фотодокументацію, аналіз, узагальнення, сформовано головні положення і висновки роботи, написано дисертацію.

У наукових працях, опублікованих у співавторстві, а також актах впровадження, що стосується науково–практичної новизни, викладено дані, отримані автором у процесі виконання дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи оприлюднено на: науково–практичній конференції морфологів „Роль імунної, ендокринної та нервової системи у процесах морфогенеза і регенерації” (Запоріжжя, 2003); VІ Міжнародній науково–практичній конференції морфологів України (Львів, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); Українській конференції, з міжнародним представництвом „Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології” (Запоріжжя, 2005); І Всеукраїнській науковій конференції „Методологічні аспекти регуляції антиген структурного гомеостазу нервовою, ендокринною та імунною системами” (Запоріжжя, 2005); науково–практичній конференції, присвяченій 100–річчю з дня народження професора Е.Д. Бромберг „Актуальні питання функціональної морфології” (Полтава, 2005); Всеукраїнській науково–практичній конференції молодих учених „Актуальні питання медицини і фармації – 2006” (Запоріжжя, 2006); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науково–практичній конференції „Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів і тканини” (Судак, 2006); Российской научной конференции с международным участием „Вопросы морфологи” (Уфа, 2006); науково–практичній конференції „Впровадження досягнень морфологічної науки в навчальний процес та його значення для європейської інтеграції медичної освіти” (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науково–практичній конференції „Сучасні проблеми морфології” присвяченої 70–річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України, д. мед. н., професора М.С. Скрипнікова (Полтава, 2006); ІV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Сімферополь–Алушта, 2006); ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); науково–практичній конференції „Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007); VІ Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми сучасної морфології” (Луганськ, 2008). Апробація дисертаційної роботи відбулася на засіданні Запорізького відділення Українського товариства АГЕТ, сумісно з кафедрами медично-біологічного профілю ЗДМУ, ЗМАПО і ЗНУ (протокол №1 від 12.05 2008 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 35 наукових праць, з яких, 25 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (7 статей без співавторів), 7 – у матеріалах конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель і 2 патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 396 сторінках, з яких 345 основного тексту, і складається із вступу, 7 розділів, рекомендацій, щодо наукового і практичного використання здобутих результатів, висновків, списку літературних джерел та додатків. Список літературних джерел містить 434 бібліографічний опис, з яких 245 викладено кирилицею, 189 – латиною. Робота ілюстрована 69 рисунками, 20 таблицями та 101 фотографією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження стали плаценти породіль і тварин. Враховуючи подвійне походження плаценти, доцільно вивчати окремо – материнську і плодову частину плаценти. Беручи до уваги складну будову плаценти і використання великої кількості термінів в літературі, при описанні її структури дотримувалися Міжнародної гістологічної номенклатури (Гент, Бельгія, 1992).

Дослідження складалося з двох етапів. На першому етапі дослідження будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, вивчалися плаценти породіль з фізіологічним перебігом вагітності і після зміненої імунологічної реактивності материнського і плідного організмів. Досліджено 126 доношених плацент породіль. Були сформовані чотири групи дослідження: перша група – жінки, які мали в анамнезі антигенний вплив протягом третього періоду вагітності, що було зафіксовано в картах пологів, але, згідно патологоанатомічному дослідженню, не мали запального процесу в плаценті та плідних оболонках. Друга група – група порівняння – плаценти жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Третя група – плаценти жінок з резус–несумісністю, без наявності ознак гемолітичної хвороби у плодів і новонароджених та відсутністю патологічного процесу в плаценті. Четверта група – група порівняння – плаценти жінок з фізіологічним перебігом вагітності і без ознак гемолітичної хвороби у плодів і новонароджених.

Комісією з етичних питань та біоетики Запорізького державного медичного університету (протокол № 3 від 17.04.2008 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають принципам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною Асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (2000 р.), Конвенцією Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), відповідним положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних, наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) та законам України.

Другим етапом дослідження морфогенезу плаценти і її лімфоїдної тканини стали плаценти щурів. Плацента щурів за розвитком та будовою подібна до плаценти людини (дископодібна, хоріонічна, гемохоріальна), що дозволяє проводити порівняльний аналіз їх будови. При дослідженні експериментально отриманого матеріалу вивчали плаценти щурів, отриманих з „Біомодельсервісу” (м. Київ) з ветеринарним свідоцтвом про стан здоров’я тварин для подальшого утримання в умовах віварію згідно рекомендацій Ю.М. Кожем’якіна та ін. (2000). Догляд за тваринами здійснювали за спеціальними нормами і вимогами, розробленими згідно етичного кодексу Ради Міжнародних медичних організацій „Міжнародні рекомендації для проведення медико–біологічних досліджень із застосуванням тварин”. Забій тварин проводили шляхом декапітації після ефірного наркозу.

Об’єктом експериментального дослідження стали 146 плацент щурів племені Vistar на 18–у, 20–у, 22–у добу вагітності та на час пологів. На кожен строк дослідження забирали плаценти двох–трьох приплодів. Кількість плодів і новонароджених в приплодах становила 5–6 тварин. Тварини були поділені на п’ять груп. Перша група – інтактна. Друга експериментальна група представлена тваринами, яких імунізували комерційним стафілококовим анатоксином (Институт эпидемиологии и микробиологии им. Н.Ф. Гамалеи, Москва) за методикою В. А. Сіліна та ін. (1981). Третя група контрольна – плаценти тварин, яким уводили фізіологічний розчин замість стафілококового анатоксину. Четверта експериментальна група – плаценти, що отримані від тварин, плодам яких уводили імуноглобулін за методикою М.А. Волошина (1981). П’ята група – контрольна по відношенню до четвертої, тваринам замість імуноглобуліну уводили фізіологічний розчин.

Дослідження плацент породіль і тварин починалося з огляду. До морфометричних показників відносили: масу плацент, її розміри, діаметр і об’єм плацент. Вимірювалася маса плодів і новонароджених, їх довжина тіла, обчислювався відносний показник: маса плаценти/маса плоду, або новонародженого і, відповідно, – плацентарно–плодовий коефіцієнт. Вимірювали товщину плодової і материнської частини.

Для гістологічного дослідження брали шматочки плаценти породіль розмірами 2х2 см з центральної зони плаценти, а плаценти тварин забиралися повністю. Отриманий матеріал від людини фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну (pH 7,0), при кімнатній температурі протягом 5–6 діб, або у рідині Карнуа. Анатомо–експериментальний матеріал фіксували в розчині Буена, абсолютному спирті і розчині Карнуа. Виготовляли 150–200 серійних зрізів, товщиною 5 мкм.

Для оглядової мікроскопії проводили фарбування зрізів гематоксиліном і еозином, ШЙК–реакцію з додатковим фарбуванням ядер гематоксиліном Караці. Підраховували абсолютну площу, що припадає на строму ворсин, цито– і синцитіотрофобласт, синцитіальні вузли і материнські лакуни в плаценті людини на 10000 мм2. Проводили гістометрію – підрахували відносну площу, що припадає на відкладання фібриноїду, материнські лакуни, плодові судини і сполучнотканину строму трабекул плаценти щурів. Для вивчення розподілу фібриноїду фібринового і матриксного типу гістологічні зрізи фарбували за Маллорі. Для специфічного виявлення вуглеводного компоненту композитів фібриноїду проводили лектингістохімічну реакцію з набором лектинів: кори бузини чорної (SNA), зародків пшениці (WGA), сої (SBA), ікри окуня (PFA), арахісу (PNA).

Для вивчення особливостей розподілу колагенів в плацентарних структурах проводили імпрегнацію сріблом за Лейдлоу. Лектингістохімічним методом досліджували розподіл колагенів III, V і VI типів з використанням комерційного набору „Лектинтест” (м. Львів). Для імуногістохімічного дослідження колагену ІV типу (n=40) використовували первинні антитіла (DAKO) і систему візуалізації LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin).

Для дослідження відкладень антирезусних імунних комплексів на поверхні ворсин цитотрофобласту застосовували лектингістохімічний метод, з використанням лектину еритроаглютинину. Площу відкладень антирезусних комплексів вираховували на площу 10000 мкм2. Кількісну оцінку результатів лектингістохімічної реакції проводили методом комп’ютерної морфометрії та мікроденситометрії за допомогою ліцензійної копії комп’ютерної програми „Відеотест – Размер 5.0” (ООО Видеотест, Россия).

Для вивчення дендритних клітин лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, шматочки плаценти фіксували у випарах рідкого азоту. Виготовляли кріостатні зрізи товщиною 10 мкм, виявляли дендритні клітини за допомогою реакції на АТФ–азу (за методом Вахштейна–Мейзеля). Одночасно, дендритні клітини виявляли за допомогою лектинів сочевиці (LCA) і конконоваліну А (Con A).

Для кількісного і якісного вивчення лімфоцитів плаценти, використовуючи морфометричну сітку Глаголєва в модифікації С.Б. Стефанова, підраховували загальну кількість лімфоцитів в децидуальній пластинці матки і в стромі ворсин хоріальної частини плаценти на умовну одиницю площі 10000 мкм2 при імерсійному збільшені мікроскопа (об. 100, ок.10). Для виявлення цитотоксичних лімфоцитів використовували альціанове забарвлення при критичній концентрації електроліта MgCl2 0,6М. Для вивчення розподілу плазматичних клітин проводили фарбування за Браше. Для виявлення лімфоцитів, які фенотипічно розрізняються за вуглеводними залишками, проводили дослідження із застосуванням лектинів арахісу (PNA), сої (SBA) та слимака (HPA).

Для дослідження популяції цитотоксичних лімфоцитів в плаценті аналізували рівень експресії маркера СD8+ на лімфоцитах (n=50); популяції В1–лімфоцитів – маркер СD5+ (n=75) в імуногістохімічних реакціях з моноклональними антитілами виробника DakoCytomation (Denmark – USA).

Мікрофотографування досліджуваних об’єктів виконано на відеосистемі „Aksiolap” (“Carle Ceis”, Німеччина).

Облік морфологічних ознак проводили методом морфологічного урахування структур за С.Б. Стефановим. Статистичну обробку отриманих числових результатів проводили методами варіаційної статистики. Для перевірки наявності зв’язку між перемінними, які були отримані, застосували кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона). Достовірність різниці між групами оцінювали за методом Стьюдента–Фишера для порогу вірогідності результатів не менше 95%, що є загальноприйнятою в біологічних і медичних розрахунках (р<0,05).

Результати дослідження та їх аналіз. При досліджені морфо–функціональних змін в системі "мати–плацента–плід", внаслідок антигенної стимуляції протягом третього періоду вагітності і при ізоімунній несумісності по резус фактору, встановлено, що вони залежать від реактивності імунної системи материнського і плідного організмів.

Плаценти групи жінок, які мали антигенний вплив протягом третього періоду вагітності і резус–несумісність, частіше, ніж у контролі, мали неправильну форму. У породіль з антигенним впливом виявлялось зростання середньої маси плацент 506,1±11,58 г, в групі порівняння – 486,0±16,41 г і збільшення товщини плодової частини плаценти до 16,50±1,00 мм; при резус–несумісності відбувалося збільшення її площі 349,5±1,66 мм2, в групі порівняння 331,98±14,71 мм2 і потовщення материнської частини плаценти до 14,50±1,10 мм. В першій групі спостереження, після антигенного впливу на організм вагітної, відбувалося зменшення площини лакун до 445,72±45,58 мм2, в другій групі порівняння цей показник становив 524,82±9,68 мм2.

Материнські поверхні плацент жінок з резус–несумісністю часто мали неправильну форма. Товщина, розміри і розташування часточок відрізнялися значною варіабельністю.

При порівнянні гістологічних особливостей базальної пластинки першої групи і другої групи спостереження відзначено, що більшість плацент жінок (95 %) після антигенного тиску протягом третього періоду вагітності мають осередкові скупчення лімфоцито–макрофагальних клітин. В групі порівняння вони також є, але розташовуються дифузно, навколо якірних ворсин. Основна відпадна оболонка плацент третьої групи спостереження (резус–несумісність) рівномірно кровонаповнена і містить велику кількість фібриноїду.

В плаценті жінок з антигенною дією протягом третього періоду в товщі хоріоничної пластинки доволі часто виявляються осередки лейкоцито–лімфоцитарних інфільтратів (75 %, проти 40 % у контролі). Шар Лангханса хоріонічної пластинки є потовщеним (у 80 % випадків, проти 45 % у групі порівняння). При ізоімунній несумісності по резус–фактору він також представлений товстим шаром фібриноїда і хоріонічна пластинка завжди має нерівномірну товщину.

Проявом компенсаторно–пристосувальних механізмів в плаценті, на тлі дії антигенів на організм вагітної і зростання кількості лімфоцитів в ній, є зміна форми ворсин. Вони мають виражені вигини контурів, які включають численні опуклості та інвагінації, що надає таким ворсинам виду неправильної, зім’ятої форми. Одночасно такі ворсини є багатими на лімфоцити малого діаметру, особливо в прошарку синцитія.

Абсолютна площа, яка припадає на синцитіо– і цитотрофобласт в першій групі жінок (антигенний тиск на вагітну протягом останнього триместру вагітності), становить 343,06,±67,68 мм2 абсолютної площі, в другій групі порівняння – 358,32±26,37 мм2. Абсолютна площа, що припадає на синцитіальні вузли в третій групі (резус–несумісність), становить 152,59±16,27 мм2, в контролі (четверта група) – 174,19±15,29 мм2.

Площа нашарувань антирезусних імунних комплексів в плацентах при резус–несумісності становить 240,76±23,09 мкм2. В плацентах групи порівняння – 182,62±23,56 мкм2. При порівнянні щільності таких нашарувань в одиницях яскравості, в третій групі цей показник становить – 308,55±45,09 одиниць, а в контролі – 152,34±34,00 одиниць.

Останнім часом особлива увага морфологів, ембріологів, клініцистів приділяється процесу колагенезу в плаценті (Ситнікова В.О., 2004). При досліджені накопичення колагенових волокон, пофарбованих за Маллорі, встановлено, що в плацентах з антигенним впливом, в більшості випадках, волокна розрихлені, розпушені і потовщені.

У плацентах жінок з фізіологічним перебігом вагітності і без резус-несумісності колагенові волокна при виявленні їх імпрегнацією азотнокислим сріблом за Лейдлоу мають вигляд лінійних, довгих, звивистих волокон світло–коричневого кольору, товщиною до 5 мкм. Волокна світло–коричневого кольору ідентифікуються як колаген І типу. В стромі стовбурових ворсин вони щільно прилягають одне до одного, утворюючи пучки.

При дослідженні плацент породілей з вірогідним антигенним впливом, встановлено, що в стромі ворсин зростає експресія колагену I типу (++), порівняно з плацентами жінок другої групи (+). Спостерігається огрубіння цих волокон, щільність їх зростає, окремі волокна майже не розрізняються. Нерівномірне потовщення і огрубіння волокон колагену I типу також спостерігається в децидуальній пластинці.

При дослідженні розподілу колагену III типу за Лейдлоу в плацентах з фізіологічним перебігом вагітності, його волокна є тонкими і ніжними, порівняно з волокнами колагену I типу. Вони злегка звивисті, чорного кольору, товщиною до 1 мкм, радіально розташовані в товщі стінок судин стовбурових ворсин. В децидуальній пластинці вони локалізуються навколо судин і утворюють дрібнопетельний візерунок.

У жінок першої групи – з обтяжливим діагнозом, експресія колагену III типу в плаценті переважає (++), порівняно з плацентами жінок контрольної групи (+). Волокна, частіше, ніж в нормі, потовщені; спостерігається їх фрагментація, розщеплення та огрубіння. В децидуальній пластинці волокна чорного кольору зберігають петельний малюнок в стінках судин. Отримані дані співпадають з клінічними даним інших авторів (Назаренко Л.Г., Неєлова О.В., 2006; Задорожна Т.Д., Жук В.Ю., 2007).

При дослідженні колагену III типу лектингістохімічним методом встановлено, що топографія волокон співпадає з локалізацією волокон чорного кольору після імпрегнації сріблом. Оскільки приєднання лектину окуня після гідролізу відбувається до рецепторів–лігандів, розташованих на глікопротеїновій оболонці колагену III типу, волокна мають більш потовщений, огрубілий вигляд, ніж після імпрегнації сріблом, і завтовшки 3–5 мкм. Збільшення накопичення, ніж в нормі, колагену III типу просліджується в плацентах жінок першої і третьої груп (++, +++, відповідно). PFA+–волокна колагену III типу мають товщину до 7 мкм. Найчастіше вони фрагментовані й мають розщеплений характер.

При вивченні розподілу колагену IV типу, імуногістохімічним методом при фізіологічно перебігаючій вагітності встановлено, що інтенсивне накопичення колагену визначається в базальній мембрані судин ворсинчастого трофобласту (+++), базальній мембрані епітелію синцитіотрофобласту (+++), у складі міжворсинчатого фібриноїду та стромі ворсин, особливо стовбурових. В структурі базальної мембрани судин хоріону колаген IV типу нашаровується у вигляді суцільної смужки, товщиною 1,5–2 мкм. В товщі базальної мембрани синцитіотрофобласту утворює суцільну смугу, товщиною 2-3 мкм, яка має нерівний, розшарований контур.

У складі міжворсинчастого фібриноїду, який нашаровується на поверхні ворсин, колаген IV типу має вигляд аморфних мас. Особливо інтенсивне відкладання колагену IV типу у складі фібриноїду відбувається на поверхні синцитіокапілярних мембран.

У плацентах першої групи (інфекційний процес у жінок протягом третього періоду вагітності) в структурі мембран синцитіотрофобласту колаген IV типу виявляється у вигляді грубих, розволокнених смужечок, порівняно з другою групою плацент. В місцях синцитіальних вузлів колаген IV типу відсутній в структурі базальних мембран. У складі фібриноїду ворсинчастого хоріону і основної відпадної оболонки інтенсивність накопичення колагену IV типу вища, порівняно з контрольною другою групою (+++).

У разі вивчення розподілу колагену V типу лектингістохімічним методом, встановлено, що топографія тоненьких (до 1 мкм завтовшки), звивистих, довгих, світло–коричневих SBA+–волокон співпадає з локалізацією волокон коричневого кольору після імпрегнації сріблом. В сполучнотканинній стромі стовбурових ворсин вони локалізуються навколо стінок судин, або вільно, неупорядковано розташовуються в сполучній тканині. В проміжних ворсинах вони ще тонші, звивисті і їх можна підраховувати (8–10 волоконець). В термінальних ворсинах їх або не видно, або вони ледь контуруються. В децидуальній пластинці майже не візуалізуються SBA+–волокна, але вони добре ідентифікуються в стромі якірних ворсин. В плацентах жінок після перенесеного гострого респіраторного захворювання протягом третього періоду вагітності інтенсивність експресії колагену V типу дещо вища.

При виявленні розподілу колагену VI типу лектингістохімічним методом у плацентах з фізіологічним перебігом вагітності встановлено, що LCA+–волокнисті структури зустрічаються в сполучній тканині ворсин і мають вигляд коричневих уривчастих смужечок. В децидуальній пластинці вони мають павутиноподібний вигляд. При резус–несумісності колагенові LCA+–волокна VI типу мають темніший колір (коричневий) на поверхні синцитіокапілярних мембран (+++), порівняно з контрольною групою (+).

У породілей з антигенним впливом протягом третього періоду вагітності і резус-несумісністю спостерігається надлишковий, порівняно з нормою, синтез колагенів I, III, V і VI типів у плацентарних структурах, що сприяє прискореному старінню плаценти. Посилення фібрилоутворення в плаценті відбувається на фоні зростання кількості лімфоцитів в плодовій і материнській частинах плаценти.

Підтвердженням ролі лімфоїдної тканини в процесі морфогенезу плаценти є закономірність зміни морфології плацент на тлі зростання лімфоцитів в плаценті протягом третього періоду вагітності у тварин. В лабіринтній частині плаценти