Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичні і практичні засади формування ринку і споживних властивостей продуктів переробки томатів

1.1. Моніторинг ринку томатопродуктів в Україні

1.2. Способи перероблення томатів, їх вплив на якість продукції

1.3. Фактори формування споживних властивостей консервованих і заморожених томатів

1.3.1. Вимоги до якості сировини

1.3.2. Особливості технології томатопродуктів

1.3.3. Вплив умов зберігання на якість продукції

1.4. Аналіз нормативної документації на консервовані і заморожені томати

Висновки до розділу 1

2. Логістичні заходи щодо управління якістю томатопродуктів (за

матеріалами ТОВ “Фора”)

2.1. Об’єкти, методика і методи доліджень

2.2. Структура асортименту томатопродуктів в торгівельній мережі

ТОВ “Фора”.

2.3. Порівняльна оцінка якості свіжих, заморожених і консервованих томатів різних виробників

2.3.1. Сортопридатність томатів до заморожування

2.3.2. Порівняльна оцінка якості й конкуренто-спроможності свіжих і консервованих томатів різних виробників

2.4. Логістичні заходи щодо формування і збереження споживних властивостей свіжих, заморожених і консервованих томатів

Висновки до розділу 2

3. Організація продажу томатопродуктів в ТОВ “Фора”.

3.1. Теоретичні основи організації торгівельного обслуговування споживачів та проблеми її вдосконалення в сучасних умовах

3.2. Організація закупівлі томатопродуктів та ефективність комерційних угод

3.3. Методи роздрібного продажу товарів та оцінка рівня торгівельного обслуговування покупців

3.4. Стимулювання продажу товарів в ТОВ “Фора”.

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Ключові слова: томати заморожені, томати консервовані, томатопродукти, споживні властивості, якість, асортимент, органолептична оцінка, балова система, сортопридатність, Дебарау, Гібрид F1, інтегральний показник якості, інтегральний показник конкурентоздатності, комерційна угода, коефіцієнт обслуговування.

Вступ

Актуальність теми.

Консервовані та заморожені томати це продукти, що по своїм органолептичним та фізико-хімічним показникам максимально наближаються до свіжих томатів.

Асортимент продуктів переробки томатів дуже різноманітний. Крім традиційних продуктів переробки розробляються та впроваджуються у виробництво нові види.

На українському ринку продуктів переробки томатів більшу частину сегменту ринку займають томатопродукти торгових марок “Ніжин“, “Чумак”, “Саме той”. Консерви цих торгових марок користуються значним попитом на ринку України.

Консервування гарантує доброякісність продуктів при зберіганні і харчову безпеку, так як при тепловій обробці знищуються патогенні та токсичні мікроорганізми, а також мікрофлора, яка викликає псування продуктів.

Окрім того багатьма виробниками з метою збереження споживних властивостей продуції максимального наближення їх за харчовою і біологічною цінністю до свіжих плодів використовуються різні харчові добавки.

Швидкозаморожені плоди та овочі, порівняно з продуктами, отриманими іншими способами консервування,зокрема стерилізацією, мають низку переваг. Їх можна поділити на дві групи, а саме: ті, які споживач відчуває, та ті, які не відчуває. До першої групи належать: збереження вихідних сенсорних властивостей сировини; економія часу на приготування страв (затрати часу на приготування заморожених овочів у 8... 15 разів менші, ніж свіжих); розмір порції, спосіб упакування та зручність приготування; економність використання замороженої рослинної продукції (упаковки із замороженою продукцією містять чисті, естетично нарізані овочі, фрукти без неїстівних частий. У свіжих овочах неїстівна частина досить вагома (у зеленому горошку -20...30%, квасолі - 15...30, гарбузі — 30); широкий асортимент продукції незалежно від сезонності виробництва.

До другої групи переваг належать: збереження харчової та
біологічної цінності протягом тривалого терміну зберігання;
санітарно-гігієнічні показники замороженої продукції.

У зв’язку з тим, що на ринку з’явилося багато торгових марок консервованих і заморожених томатопродуктів актуальною стає проблема управління їх асортиментом і якістю.

Зв’язок роботи з науковими темами.

Магістерська робота виконувалась згідно з науково-дослідною темою кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів: “Розроблення логістичних заходів щодо формування асортименту й управління якістю харчових продуктів”.

Мета і задача дослідження.

Метою магістерської роботи є дослідження управління асортиментом, якістю та продажем консервованих та заморожених томатів в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання :

· вивчити стан ринку консервованих та заморожених томатопродуктів в Україні ;

· дослідити чинники формування споживних властивостей консервованих і заморожених томатів;

· вивчити асортимент консервованих та заморожених томатопродуктів;

· дати характеристику харчової цінності свіжих, консервованих та заморожених томатопродуктів;

· дослідити логістичні заходи щодо формування і збереження споживних властивостей свіжих, заморожених і консервованих томатів;

· провести дослідження якості консервованих та заморожених томатопродуктів, які реалізуються ТОВ“ Фора “ ;

· дослідити конкурентоздатність консервованих та заморожених томатів;

· вивчити організацію торгівлі консервованими тта замороженими томатами в ТОВ “Фора”;

· розробити пропозиції удосконалення методів продажу з метою підвищення ефективності комерційних угод у ТОВ “Фора”.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні і практичні засади формування ринку і споживних властивостей продуктів переробки томатів

1.1. Моніторинг ринку томатопродуктів в Україні

Консервування є одним із методів збереження харчових продуктів. Воно виникло одночасно з потребою продовжити терміни зберігання деяких видів харчових продуктів (в тому числі овочів, фруктів, грибів і т.д.). Найбільш простими способами зберігання харчових продуктів є: сушка, засолення, квашення, консервація, охолодження. Саме з цією метою і з’явилася порівняно нова галузь – консервна промисловість.

Головні задачі консервної промисловості України:

1. урізноманітнити асортимент плодоовочевих продуктів;

2. забезпечети протягом року населення сезонними продуктами;

3. скоротити витрати праці та часу на приготовлення їжі в домашніх умовах;

4. скоротити збитки сільськогосподарської продукції(40).

Успішне виконання цих завдань в значній мірі залежить від того на скільки ефективне співробітництво між сільськогосподарськими та переробними підприємствами. Для виробництва консервів використовують різноманітні плоди та овочі, які класифікують залежно від ботанічних особливостей. Рослинні продукти відіграють надзвичайно важливу роль в споживанні. До складу плодів та овочів входять різноманітні хімічні сполуки: вуглеводи, оганічні кислоти, вітаміни, мінеральні та ароматичні речовини, барвники та ін. Але головна складова плодів та овочів - вода (80…90%), що є однією з причин недостатньої стійкості їх при зберіганні. Особливе значення мають незамінні компоненти їжі, які містяться в плодах та овочах в значній кількості, водо- та жиророзчинні вітаміни, макро- та мікроелементи, амінокислоти.

Плодоовочева промисловість – це галузь з яскраво вираженою сезонністю виробництва: продукція, яка випускається протягом періоду переробки сировини нового урожаю (не більше одного кварталу), потім реалізується протягом всього року. Сезонним коливанням підлягає також і попит на плодоовочеву продукцію – пік попиту припадає на період з жовтня по травень(13).

Протягом декількох років український ринок овочевої консервації зберігає динамічний розвиток, збільшуючи щорічні показники в середньому на 10-15%, залишаючись при цьому привабливим як для переробників, так і для постачальників матеріально-технічних ресурсів (насінняя, упаковки, систем крапельного зрошення і т.д.). Основними факторами, що впливають на посилення позицій вітчизняної галузі овочевої консервації, є продовжуюча реструктуризація власності підприємств, консолідація капіталу та укрупнення бізнесу. На ринку вже давно визнані такі лідери, як ТМ “Верес”, “Чумак”, “Златодар”, “Ніжин”, “Торчин Продукт”, “Руна”. В менших об’ємах, але достатньо активно просувають свою продукцію і власники таких торгових марок, як “Синьйор Помідор”, “Чигирин”, “Бабусин продукт”, “Солоха”, “Богуславка”, “ПрокЪ”, “Пан Аппетит”, “Саме той”, “Чудо”, “Дари ланів” та інші.

В той же час, зростаючі ціни на основні види сировини, сприяють зміні розміщенню сил на ринку плодоовочевої консервації. Багато малопотужних консервних заводів та цехів занепадають, а деякі взагалі припинили виробництво овочевих консервів внаслідок подорожчання сировинної бази та неможливістю конкурувати з продукцією великих холдингів. Можливість потрапити на полички супермаркетів стає майже нереальною для них через високі вимоги до стабільних поставок, цінового фактору та ряду інших причин.

Більшість великих переробників створюють власні сировинні бази, займаються виробництвом грибів з ціллю розширення сезону переробки, застосовують сучасні методи інтенсифікації вирощування овочів, модернізують умови їх зберігання, розширяють асортимент продукції, пакування, проводять посилення маркетингової політики і впровадження передових інструментів брендингу.

З розвитком ринку овочевих консервів та покращенням їх якості продовжує змінюватись і культура споживання овочевої консервації населення, скорочуюччи масштаби домашнього консервування до мінімуму. При цьому переважаючою мотивацією купівлі сучасного споживача є надійність та якість товару, не залежно від торгової марки і навіть ціни, про що свідчить приріст споживачів овочевої консервації преміум-класу, як вітчизняного так і іноземного виробництва.

В 2004 р. вітчизняними переробниками овочів було вироблено більше 240 тис.т. овоччевих консервів, що оцінюються в $100.2 млн (в оптово-відпускних цінах бех ПДВ). При цьому частка овочевих консервів в загальному об’ємі виробляємих плодоовочевих консервів (включаючи фруктові консерви і концентрати) складає трішки більше 30%. Але темпи виробництва натуральних овочевих консервів і томатного соусу (в тому числі і кетчупу) так само зберегли тенденцію зростання (+19% і +24% відповідно). За 10 місяців попереднього року українські компанії виробили біля 92.33 тис.т натуральних консервів та 52.27 тис.т кетчупу та томатного соусу. Більш песссимістична картина склалася на ринку маринованих овочевих консервів, виробництво яких протягом 10 місяців 2005 року скоротилось на 16% в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р. і склало 28.04 тис.т – див. табл. 1(додаток). Безперечно, визначаючим фактором такого скорочення є неурожай огірків та помідорів, які в асортименті цієї категорії овочевих консервів займають біля 65-70%(13).

Сучасна промисловість виробництва овочевих консервів з кожним роком розширює асортиментну лінійку продукції, яку споживач бачить на поличках магазинів. Асортимент натуральних консервів розширяється за рахунок виробництва консервованої цукрової кукурудзи, квасолі, закусок, баклажанів, лечо та ін.

Виробничі потужності зконцентровані в економічно розвинених областях, що традиційно займаються вирощуванням овочів, що значно скорочує витрати на доставку сировини з інших регіонів. Враховуючи недосконалість умов зберігання, яка навряд чи кардинально зміниться в найближчі роки без суттєвих інвестицій, така концентрація виробництва збережеться і в перспективі. Хоча частково сировинна база сьогодні вирішується за рахунок овочевих концентратів та пюре, як вітчизняного так і іноземного виробництва, що дозволяє консервним заводам працювати більш динамічно в міжсезонний період.

Вже не перший рік найбільшу питому вагу в виробництві натуральних овочевих консервів займає Одеська область (28%). Далі йдуть Черкаська (22%), Херсонська (15%), Миколаївська області. Частка підприємств цих областей у виробництві даної категорії овочевих консервів складає 75%. За січень-вересень попереднього року найбільші темпи приросту зафіксовані в Одеській області (+76%), де зосереджені такі великі виробники овочевих консервів, як Консервний завод “Іллічевський” та Одеський консервний завод, продукція яких охоплює більше 20% ринку натуральних овочевих консервів. Майже вдвічі (+80%) були збільшені виробничі потужності овочепереробних підприємств Черкаської області, де працюють такі виробники, як Золотоношський філіал ПП “Агроспецпроект” (ТМ “Бабусин продукт”) та Мошновський філіал с/г підприємства ім. Т.Г. Шевченко (ТМ “Верес”), які також майже вдвічі збільшили об’єми випускаємої продукції в порівнянні з попереднім роком. Крім того, в Черкаській області задіяні потужності таких компаній, як філіал ЗАТ “Укршампіньйон” (створено в 2000 р. групою компаній “Верес”) та ОАТ “Консервагроінвест”, питома вага яких в загальному випуску натуральних овочевих консервів становить 8%.

Біля 70% маринованих овочевих консервів виробляється в Черкаській області (22%), Закарпатській (16%), Одеській (13%), Херсонській (9%) та Запорізькій (8%) областях. Найвищі темпи росту в січні- жовтні 2005 р. у виробництві маринованих овочевих консервів були відмічені в Одеській області (+74%), підприємства якої виробили біля 3.7 тис.т даної продукції.

Достатньо ритмічно в цьому секторі працюють і переробники Черкаської області, темпи приросту якої в попередньому році склали приблизно 27%. Лідируючі позиції в цьому регіоні займає продукція ТМ “Верес”(компанії “Агроекопродукт”, “Укршампіньйон”).

Виробництву томатних продуктів властивий постійний ріст як в кількісному вираженні, так і в асортиментному. Особливо це демонструють різноманітні томатні соуси та кетчупи, без якиз споживач вже тяжко уявляє свій стіл. Протягом 10 місяців 2005 р. в Україні було вироблено більше 57 тис.т. кетчупа та томатного соусу. В наш час біля 70% даної подукції виробляється в Волинській області, де лідерами є два великих виробника – “Волиньхолдинг” (ТМ “Торчинпродукт”) та “Луцьк-Фудз” (ТМ “Руна”).

Питому вагу в Херсонській області в загальному випуску томатного соусу і кетчупа оцінюється на рівні 21%, де основним виробником даної продукції є компанія “Чумак” (ТМ “Чумак” і “Дарина”).

Трохи менше об’єми кетчупа та томатного соусу виробляються в Черкаській, Одеській, Миколаївській та Донецькій областях, хоч і темпи розвитку томатної індустрії в цих регіонах дуже високі.

Споживання плодоовочевих консервів. До фонду споживання овочів належать свіжі а також сушені, солоні, мариновані та інші продукти переробки у перерахунку на свіжі. За останні 10 років намітилась тенденція до зменшення їх споживання. В 1990-2000 р. на душу населення припадало від 86,5 до 102 кг овочів за рік. Скорочення споживання пояснюється зниженням урожайності та зменшенням їх закупівлі. У цілому ж по Україні на одного чоловіка виробляється 17,4 кг томатів, або 44,6% від повної норми. Це найнижчий показник серед овочевих культур(13).

Щодо споживання плодоовочевих консервів, то споживачами в основному являються мешканці міст і чим більше місто - тим більшу долю його населення складають споживачі придбаних консервів. В першому півріччі 2001 року споживачами плодоовочевої консервації були 56,3%, або майже 9,4 мільйона українських жителів. В першому півріччі 2002 року їх було вже 60,2% або біля 9,6 млн.

Що стосується частоти споживання, то найбільша частина респондентів щодня споживає джем і варення. Друге місце займають консервовані огірки і помідори. Третє ділять консервована кукурудза і солодкий перець. Найменшу кількість споживають південний продукт – лечо. Дані наведені в таблицях 1.1, 1.2 .

Таблиця 1.1

Частота споживання томатів

Таблиця 1.2

Частота споживання лечо

Змінюється споживання овочевих консервів і в залежності від пори року. Так, найбільше консервів споживають зимою та весною, трошки менше осінню, літом найменше. Про що свідчать дані в таблиці.

Таблиця 1.3

Переваги споживачів ПОК в залежності від пори року

Виробництво плодоовочевої продукції.

За десять місяців 2003 років було виготовлено плодоовочевих консервів на 14,2% більше (58,3муб) ніж за такий же період 2002 р., в тому числі найбільший об’єм консервної продукції вироблено підприємствами Укрпродсоюзу (46,2 муб – 79,2 %), решта припадає на підприємства Укрвинпрома та Укрспирта, 20,4% та 0,4% відповідно .

Підрахунки виробництва підприємствами плодоовочевої продукції в Україні проводяться в умовних банках в рік (умовна банка має місткість 400 г). Період відносної стабілізації економіки дозволив дещо підвищити цей показник – до 869 муб в 2000р. та 985 муб в 2001 р.

В 2001 році плодоовочеві консерви виробляли біля 1 тис. заводів та цехів. Середня рентабельність виробництва плодоовочевих консервів складала від 10% до 30%.

Об’єм продажу консервної продукції 2002р. склав біля 400муб чи приблизно 220…240 млн. дол. США в роздрібних цінах. Реалізацією консервів займалося біля 300 великих та середніх компаній - оптовиків та дистриб’юторів. В структурі продажу овочева консервація займала більше 90%. Доля імпортних консервів не перевищувала 10-15% .

По даним офіційної статистики, в 2002 р. в Україні на внутрішньому ринку було продано приблизно 238 муб плодоовочевої продукції. Вироблено було ж біля 980 муб (в цю цифру враховані, крім овочевих та фруктових консервів, також і соки, що розливаються в скло).

Структура ринку плодоовочевої консервації наочно демонструє любов українців до приправ та борщів – томатні соуси та пасти забезпечують торговцям приблизно 40% (в грошовому та фізичному еквіваленті) об’єму реалізації плодоовочевої продкції. В асортименті будь-якого лотка, який торгує бакалійною продукцією, є томатний соус, як правило, “Краснодарський” і кетчупи. Майже всі оптові компанії реалізують томатну групу плодоовочевої консервації, і , як свідчать дані, вона дає 30…40% прибутку.

В структурі продажу різко відрізняються групи продукції, яка реалізується в містах, де кількість населення перевищує мільйон жителів та в невеликих містах. Так, провінційні оптові бази торгують в основному томатною групою, зеленим горошком а в супермаркетах міста в стандартном асортименті імпортні консерви. В цілому ж структура продажу консервів, а саме томатів та продуктів переробки томатів приведена в таблиці 1.4, виробництво основних видів плодоовочевих консервів наведено в табл. 1.5.

Таблиця 1.4.

Об’єм продажу плодоовочевої продукції в Україні в 2002-2003 р., муб.

Таблиця 1.5.

Виробництво основних груп плодоовочевих консервів, 2004/2005, тис.т

Український ринок в основному насичується продукцією вітчизняного виробництва. Імпортуються переважно консерви з сировини, яка не вирощується в нашій країні чи делікатесні продукти класу premium. Найбільш відомими зарубіжними компаніями, що представляють томатну плодоовочеву продукцію в Україні є: Bestfoods (США) – кетчуп Hellmann’s; ООО “Балтімор-Холдінг” (Росія) – кетчупи та ін.соуси під торговою маркою “Балтімор”; Bonduelle (представництво в Києві) – овочеві консерви; GreenGlobe (Угорщина) – овочева консервація; консервний завод АВС (Білорусія) – овочеві консерви, соуси; ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН (Росія) – овочеві консерви “Из бабушкиного погребка”; Lorado (Німеччини) – фруктова та овочева консервація; Amanida S.A.(Іспанія) – мариновані овочі, оливки та інше.

Щодо виробників то лідерами української плодоовочевої галузі є група компаній “Верес”та ЗАТ “Чумак”.В минулому році на вітчизняному консервному ринку з’явилося ще одне велике підприємство — ЗАТ “Ніжинський консервний комбінат”. Але жоден з перерахованих виробників не є лідером по всім товарним групам плодоовочевої консервації. “Чумак” — спеціалізується по томатним консервам, “Верес” —грибним, “Ніжинський консервний” — з огірків, АТ “Волинь-Холдинг“ — найбільший виробник кетчупів. Білоцерківський, Кам’янець-Подільський, Бродовський, Бережанський, Богуславський консервні заводи спеціаліуються на виробництві консервованого зеленого горошку.

Залежно від цінового сегменту консервовану продукцію умовно можна поділити на вище середнього, середнього та нижче середнього цінового сегменту, дешеву.

Вітчизняна консервна продукція цінового сегменту вище середнього представлена торговими марками “Верес”, “Ніжин”, “Чумак”, “Первак”. Українські плодоовочі середнього та нижче середнього цінових сегментів випускаються під торговими марками “Адамс”, “Прокъ”, “Фаворит”, “Дарина”, “Саме Той”, “Круїз”, “Крят” і т.д. Найдешевшу продукцію роблять заводи, що не мають торгових марок. Крім того, до умовно дешевих можна віднести марки “Солоха”, “Руна”, “Козак” та ін .

Враховуючи якісні та економічні характеристики швидкозамороженої продукції, в багатьох країнах світу з великим обсягом виробництва консервованої продукції спостерігається тенденція до постійного зростання виробництва та споживання заморожених продуктів харчування. У тих країнах, де заморожування почало розвиватися раніше, рівень споживання замороженої продукції стабі­лізувався, і, навпаки, країни з невеликим обсягом виробництва та спо­живання заморожених продуктів продовжують збільшувати темпи їхнього виробництва та споживання. Згідно з науковими даними, річне споживання заморожених продуктів на душу населення у світі у 2002 році в середньому становило 10...60 кг.

Обсяги річного споживання замороженої продукції в країнах світу представлено в табл. 1.6.

Провідне місце у виробництві заморожених продуктів займають США, Угорщина, Польща, Нідерланди, Франція. Споживання замо­рожених продуктів у цих країнах складає від 40 до 60 кг на душу населення за рік. На жаль, статистичні дані щодо обсягів виробництва та споживання замороженої плодоовочевої продукції у світі в літературних джерелах наводяться епізодично та зі значним відставанням у часі.

За даними компанії Фрігоскандія, у 2001 році у світі було виготовлено близько 42 млн тонн різноманітних заморожених про­дуктів (без урахування морозива). Близько половини всієї продукції (49%) виготовлено в Північній Америці, 28% - в Західній Європі, і близько 23% - в Латинській Америці та країнах Азії. Зростання виробництва заморожених продуктів, порівняно з 1999 роком, у Північній Америці склало 3,2%, в країнах Західної Європи - 4,4%. За прогнозами спеціалістів світовий ринок заморожених продуктів у 2005 році зросте на 4...6%. При цьому північноамериканський ринок зросте на 2...3%, західноєвропейський - на 3...4, азіатський - на 5...8.

Європейський ринок заморожених продуктів (без урахування морозива) у 2002 році наблизився до 12 млн тонн (близько 46 млрд доларів США) (табл. 1.7.).

Лідером у споживанні заморожених продуктів є Великобританія -2945200 тонн (24,5% загальноєвропейського ринку), Німеччина -2848100 (23,7%), Франція - 2054000 (17%). Щодо споживання заморожених продуктів на душу населення за рік, то у Данії воно складає 52,8 кг, Великобританії - 49,3, Швеції - 49,2, Норвегії - 45,9, Греції- 19,2, Італії- 12,6

Значних змін останніми роками зазнала структура заморожених продуктів харчування. Якщо близько чотирьох десятиліть тому на першому місці серед заморожених продуктів були продукти моря, то на сучасному етапі майже в усіх країнах світу перше місце посідають заморожені фрукти та овочі. В європейців найбільшою популярністю користується заморожена картопля, заморожені овочі та овочеві суміші, кондитерські вироби. У загальному обсязі виробництва заморожених продуктів харчування питома вага фруктів, овочів (без урахування картоплі та картоплепродуктів) у 1996 році складала, %: в Англії- 21,1, Німеччині - 25,0, Іспанії- 11,4, Італії- 27,8, Франції - 26,9, Швейцарії - 23,6, Швеції - 20,0, Росії - 0,4 кг. Асортимент швидкозамороженої продукції дуже різноманітний, і в розвинених країнах світу її виробництво представлено окремими спеціалізованими галузями, які налічують понад 800 найменувань виробів.

Останніми роками в європейських країнах спостерігається тенденція до збільшення обсягів виробництва дієтичних продуктів та продуктів лікувально-профілактичного призначення із заморожених плодів та овочів. В асортименті швидкозаморожених овочів близько 60% загального обсягу виробництва займають: зелений горошок, цвітна та брюссельська капуста, спаржева квасоля, шпинат, морква, різноманітні овочеві суміші(56).

Найбільшою популярністю серед споживачів користуються овочеві сумішІ (63%), цвітна капуста (36%), квасоля в стручках (16%), полуниця (13%), горошок (9%), картопля (7%), кукурудза (7%), вишні (6% ), морква (5%), сливи (3%).

В Україні ринок заморожених продуктів останніми роками досить інтенсивно розвивається. Якщо до 1998 року торгівля замороженими продуктами в Україні була примітивною, то з появою супермаркетів (Віllа, Мегамаркет, Фоззі, Фуршет та ін.) ситуація кардинально змінилася. На сьогодні товарообіг цієї продукції у супермаркетах становить 1% (у Європі ця цифра становить 8...9%). У сегменті продажу замороженої продукції працює 20...25 компаній. Серед них основною є компанія Іаhn Сепегаl Ргоducts Ukгаіпе, яка є постачальником і дистриб'ютором заморожених продуктів (риби, м'яса, птиці, морепродуктів, картоплі, овочів, ягід і напівфабрикатів) по всій Україні. Ця компанія працює на ринку України з 1995 року (56). Питома частка замороженої плодоовочевої продукції на ринку серед усіх заморожених продуктів становить близько 15% (у Росії ця цифра становить 71%). За даними маркетингових досліджень в 2001 році 11% українських домогосподарок використовували заморожені овочі і фрукти один раз на місяць і частіше. Основними споживачами заморожених плодів і овочів є освічені сімейні люди високого та середнього статку віком від 25 до 54 років. Для ринку замороженої плодоовочевої продукції характерні сезонні коливання. Пік продажу цієї продукції спостерігається в січні — лютому, влітку - знижується у 4 ... 5 разів.