Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством "Чернігівське Хімволокно"
ПЛАН
Вступ
1. Загальна характеристика підприємства ВАТ ”Чернігівське Хімволокно”
1.1 Основний технологічний процес виробництва
1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
2. Спостереження та контроль забруднень атмосферного повітря
2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ “Чернігівське Хімволокно”
2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу
2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидів підприємства
3. Організація контролю за станом водного середовища
3.1 Стічні води підприємства
3.2 Спостереження за станом стічних вод на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”
4. Організація спостереження за станом забруднення ґрунтового покриву
4.1 Відходи виробництва
4.2 Заходи щодо покращення стану природного середовища на ВАТ „Хімволокно”
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі.
Однією з найбільш небезпечних галузей промисловості являється хімічна, що у сучасних умовах представляє собою складний комплекс виробництв, викиди і скиди яких містять численні домішки неорганічних та органічних забруднювачів.
Виробництво хімічних волокон пов'язано з використанням великої кількості води та утворенням стічних вод, склад яких залежить від специфіки виробництва та її технологічних процесів.
Після ряду виробничих процесів утворюються стоки забруднені шкідливими домішками, що обумовлює необхідність очищення їх до того як скинути у водойми, а також розробку оптимальних систем водопостачання та каналізації виробництва.
Вода на виробництві хімічних волокон використовується на приготування прядильних та інших технологічних розчинів, оздоблення готової продукції та охолодження обладнання.
Підвищені вимоги щодо викидів в атмосферу і скидів у водойми вимагають необхідності їх якісного очищення. Переробка та захоронення виробничих відходів також повинна здійснюватися з дотриманням ряду відповідних вимог.
Об'єктом вивчення є - ВАТ "Чернігівське Хімволокно, основним видом діяльності якого являється виробництво синтетичних волокон на основі хімічних речовин.
Предметом вивчення роботи є дослідження екологічного стану на підприємстві, а саме дільницях очищення викидів, очищення та нейтралізації промислових стічних вод, знешкодження відходів, ефективність впровадження запропонованих заходів по поліпшенню діяльності підприємства у цьому ракурсі.
Мета роботи: провести аналіз екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та нанесення можливих еколого-економічних збитків підприємством ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
Завдання роботи:
1) Дати загальну характеристику підприємства ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
2) Проаналізувати екологічну ситуацію на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
3) Охарактеризувати способи очистки стічних вод та атмосферних викидів від шкідливих речовин на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
1. Загальна характеристика підприємства ВАТ ”Чернігівське Хімволокно”
1.1 Основний технологічний процес виробництва
"Чернігівське Хімволокно" - одне з найбільших підприємств української хімічної індустрії, асортимент основної продукції заводу нараховує більш ніж 100 видів. Завод є монополістом на ринку країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) за виробництвом анідних кордних тканин і на Україні від є єдиним, що виробляє капронові кордні тканини. Як виробник просочених кордних тканин, як капронових, так і анідних, "Чернігівське Хімволокно" має глибоко інтегровані потужності, які включають в себе процеси полімеризації, формування, кручіння, ткання, просочування та термообробки (15).
Підприємство - єдиний в Україні виробник технічних та текстильних тканин та поліамідних гранулятів. Виробничі потужності заводу здатні забезпечити випуск до 50 т/добу капронових та до 36 т/добу анідних ниток та волокон. На сьогодні потужності заводу здатні переробити 65 тони капролактаму на добу; до кінця 2008 буде реалізовано проект, який дозволить збільшити цей показник до 160 тон.
Розроблена разом з "ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" довгострокова програма, яка впроваджується з 2003 року, технічного переоснащення та освоєння новітніх технологій дозволила вийти ВАТ "Чернігівське Хімволокно" на новий рівень якості. За програмою проведена повна реструктуризація енергетичного обладнання підприємства, встановлено новітнє обладнання для текстурування текстильних ниток, переоснащено виробництво «Анід».
Сьогодні реалізується затверджений акціонерами план модернізації виробництва в 2006-2011 р.р. На етапі підготовки - план на наступні 5 років. Ефективне продовження модернізації існуючого виробництва закріпить положення ВАТ "Чернігівське Хімволокно" на ринку СНД та прискорить його вихід на ринки дальнього зарубіжжя.
Заплановані на 2006 рік інвестиції складали 81 млн. грн., з котрих було освоєно понад 70%. Інвестиції було направлено на наступні заходи:
Завод першим в СНД збудував на налагодив випуск просочених та термооброблених кордних тканин на найновітнішому обладнанні фірми "Beninger" (Німеччина), що дозволило підприємству вийти на виробництво кордних тканин якісно нового рівня. Вироблений в 4 кварталі 2006 року обсяг тканин складав 5586 тис. кв.м., збільшившись на 9% у порівнянні з 1 кварталом. На 4 квартал 2007 року запланований обсяг складав 6612 тис. кв. м, що перевищує аналогічний результат попереднього року на 18,5% (7).
Початком реалізації стратегії, що направлено на експорт кордових тканин провідним виробникам, є придбання та початок робіт по інсталяції твердо-фазної поліконденсації грануляту ПА-6.6 з термостабілізацією. Цей захід дозволить збільшити міцність ниток, отримати більш високий рівень якості продукції, зменшити норми витрат сировини, а також виробляти кордні тканини з більш високим рівнем пружності.
Підприємство почало серійні поставки просоченої кордної тканини власного виробництва, що складає 60% ринку анідних кордних тканин в СНД. Заплановані на 2007 рік інвестиції дозволять збільшити її виробництво та, відповідно, долю ринку.
Розширення присутності на ринку капронових кордних тканин зі збільшенням середньомісячної реалізації до 1434 тис. кв. м. (на 24% більш, ніж в 2005 році). В 2007 році заплановано середньомісячну реалізацію капронових кордних тканин на рівні 1822 тис. кв. м.
На 2007 рік заплановано інвестиції в розмірі 250,1 млн. грн. Значну їх частину (93,8%) буде направлено на реалізацію наступних заходів:
Придбання та монтаж установки полімерізації ПА-6 потужністю 160 т/добу. Впровадження установки дозволить збільшити майже в 3 рази обсяг виробництва, істотно знизить витрати на виробництво, поліпшить якість полімеру для виробництва технічних тканин. Більш того, "Чернігівське Хімволокно" буде єдиним в СНД підприємством, яке розпочне випуск полімеру для виробництва плівок BOPA.
Заміну текстильного обладнання для виробництва анідної та капронової кордних тканин, що призведе до значного скорочення витрат сировини, зменшенню трудових витрат та, найголовніше, - підвищить якість продукції (17).
З другого кварталу 2007 року почала працювати єдина в СНД технологічна лінія по виробництву просочених та термооброблених технічних тканин та поліефірних кордних тканин з придбаних ниток. Реалізуючи цей захід, завод забезпечить собі приблизно 23% споживання технічних тканин провідними заводами СНД. Заплановані на 2007 рік щомісячні обсяги реалізації поліефірних кордних тканин та технічних тканин складали відповідно 350 тис. кв. м і 40 тис. кв. м.
Підприємство ВАТ ”Чернігівське Хімволокно” складається з трьох виробничих підрозділів: виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейний цех.
Виробництво «Капрон» введено в експлуатацію в 1962 - 1964 роках. Готовою продукцією виробництва «Капрон» є тканина кордна поліамідна, нитки поліамідні кручені, нитки текстильні. Сировиною для отримання зазначеної продукції є капролактам. Для отримання готової продукції капролактам проходить наступні стадії обробки:
- отримання полікапроамідних гранул шляхом безперервного гідролітичного поліамідування капролактаму в хімічному цеху;
- формування з гранульованого поліаміду філаментних невитягнутих ниток різних асортиментів в прядильному цеху;
- проведення технологічної операції витягування поліамідних ниток в цех витягування корду;
- придання нитці необхідної крутки в крутильно-ткацькому цеху;
- проведення текстильної переробки шовкових ниток в цеху по виробництву текстильних ниток;
- просочування та термообробки шинного корду в каландровому цеху.
Основна область застосування капронових ниток і тканин – це вироби технічного призначення і шинна промисловість. Капронова кордна тканина використовується у вигляді багатошарового каркаса при виробництві пневматичних шин.
Виробництво "Капрон" має таку структуру:
· хімічний цех;
· ділянка регенерації капролактаму;
· прядильний цех;
· крутильно-витягувальний цех;
· цех об'ємних волокон та перемотки;
· цех витягування корду;
· цех крутки корду;
· ткацький цех;
· сортувально-пакувальний цех.
Сировиною для виробництва капрону є капролактам. Сировину доставляють в цистернах в рідкому стані в хімічний цех. До 1995 року на виробництві було два прядильних цеха, зараз прядильний цех №2 не працює. У прядильному цеху №1 формується два види ниток: один потік - шовкові текстильні нитки; другий потік - кордна нитка. Готова продукція: кордна капронова тканина, турована еластик, волокно поліамідне термостабілізоване, поліамід - 6 первинний, поліамід - 6 вторинний.
Виробництво “Анід” введено в експлуатацію в 1965 році. Готовою продукцією виробництва “Анід” анідні волокна та кордні тканини, поліамід-6.6. Сировиною для отримання зазначеної продукції є сіль гекса-метилендіамінадипінової кислоти. Для отримання готової продукції ця сіль проходить аналогічні виробництву “Капрон” стадії обробки (7).
Анідні волокна застосовуються в основному для виробництва анідних кордних тканин і ниток технічного призначення. Анідні кордні тканини призначені для армування покришок пневматичних легкових, великовантажних, великогабаритних, а також високоміцних шин і шин для сільського господарства (7).
Виробництво "Анід" має таку структуру:
· хіміко-прядильний цех;
· текстильний цех;
· дільниця переробки відходів у штапель;
· прядильна дільниця ліски;
· склад виробництва "Анід".
Сировиною для виробництва "Анід" є сіль "АГ", її виробляють на Ровенському та Північнодонецькому в/о "Азот", але ці заводи виготовляють продукцію, що значно дорожча за імпортовану, тому підприємство починаючи з 1997 року закуповує сировину у Франції, Германії.
Текстильно-галантерейний цех призначений для випуску товарів народного споживання:
· тканини для резино-технічних виробів;
· нитки технічного призначення;
· спецодяг;
· товари народного споживання: жіночі колготи, гольфи, шкарпетки, шнури, троси, тесьма, вірьовка, сітьові волокна, шпагати.
Типи основного обладнання (7)
· хімічні апарати полімеризації;
· прядильні та текстильні машини;
· допоміжне обладнання (електричні печі та котли, компресорні та холодильні установки );
· системи кондиціювання повітря;
· інше.
Тип палива.
На підприємстві в якості палива використовується природний газ. Споживання природного газу за останні три роки складає по роках:
· 2004 р. - 15 010,5 тис.м3,
· 2005 р. - 17 790,6 тис.м3,
· 2006 р. - 19 647,4 тис.м3.
1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
Основними джерелами забруднення на підприємстві є наступні виробничі процеси:
1. Виробництво поліамідної нитки для корду та технічних виробів;
2. Виробництво поліамідної текстильної нитки і волокна;
3. Виробництво нитки "АНІД" для кордних тканин та технічних виробів.
Шкідливі речовини викидаються на ВАТ "Чернігівське Хімволокно" з джерел різної висоти від 3 до 40 м (17).
Загальне число джерел викиду - 296, з них неорганізованих - 15. Температура в основному коливається від 18 °С до 40 °С, але є і високотемпературні викиди від печей спалення і котельної (250 - 400 °С). Швидкість виходу газових струменів в атмосферу коливається в діапазоні 0,5 - 42 м/с.
Основною сировиною для отримання капрону є капролактам (лактам Е амінокапронової кислоти). Молекулярна маса 113,16. Безбарвні кристали. Температура плавлення 139 °С . Розчиняється в спирті, бензолі, воді. Має нерізко шкіроподразнюючу та сенсибілізуючу дію. Гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони 10 мг/м3, в атмосферному повітрі населених пунктів: максимальна разова і середньодобова 0,06 мг/м3.
Основною сировиною для отримання поліамідних ниток "АНІД" є гекса-метилендіамінадіпінат (сіль АГ), похідна гексаметилендіаміну і адипінової кислоти. Молекулярна маса солі АГ - 262,34. Біла кристалічна речовина. Підлягає гідролізу при обробці її мінеральними кислотами і лугами. Температура плавлення 202 - 205 °С. Сіль АГ по ступеню дії на людський організм належить до речовин 3 класу небезпеки, має загальнотоксичну дію з переважним порушенням нервової системи. Місцевої дії не виявлено. Гранично допустима концентрація (ГДК) в атмосферному повітрі населених місць максимально-разова і середньодобова - 0,07 мг/м3.
Технологічний процес отримання полікапроамідних ниток для кордних тканин та техвиробів і текстильної промисловості складається з наступних стадій.
Хімічна частина:
- підготовка сировини;
- полімеризація Е-капролактаму;
- лиття й рубання грануляту;
- екстракція та сушіння грануляту.
Даний технологічний процес характеризується виділенням в повітряне середовище в основному парів (аерозолі) капролактаму і динілу (11).
Прядильна частина. Технологічний процес включає наступні стадії і операції:
• формування нитки;
• намотування нитки.
Основними шкідливими речовинами, що виділяються в повітряне середовище є пари (аерозоль) капролактаму і динілу.
Крутильно-витяжна частина:
- витягування текстильної нитки і нитки для кордової тканини;
- крутіння текстильної нитки.
Операції витягування і крутіння нитки супроводжуються виділенням в повітряне середовище парів (аерозолі) капролактаму та аерозолів мінеральних масел.
Цех об'ємних волокон та перемотування.
Виробляються об'ємні високорозтяжні нитки методом фальшивої крутки і термофіксації закрученої частини з подальшою розкруткою. У повітряне середовище при цьому виділяється аерозоль мінеральних масел.
Дільниця регенерації капролактаму:
- прийом і зберігання капролактамної води, „попереднє концентрування розчину";
- фільтрація обробленого розчину;
- остаточне концентрування розчину капролактаму;
- дистиляція капролактаму.
У процесі регенерації мономера в атмосферу виділяються пари (аерозоль) капролактаму (14).
Технологічний процес отримання поліамідних ниток "АНІД" для кордних тканин та техвиробів включає наступні стадії та операції:
Хіміко-прядильний цех:
- розчинення солі АГ;
- поліконденсація;
- лиття та рубання грануляту;
- сушіння грануляту;
- формування нитки;
- намотування нитки.
У процесі синтезу і формувань в повітряне середовище виділяються: пил солі АГ, пари гексаметилендіаміну, пари динілу, оксиди азоту, аміак та інші речовини (7).
Текстильний цех:
- витягування і крутіння ниток.
При проведенні перерахованих операцій в атмосферу виділяється оксид етилену.
У допоміжних цехах.
В повітряне середовище викидається ацетон, ксилол, сірчана кислота, аміак, оксиди азоту, хлористий водень, 4-х-хлористий вуглець, етилцеллозоль, оксид вуглецю та інші шкідливі речовини.
2. Спостереження та контроль забруднень атмосферного повітря
2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ “Чернігівське Хімволокно”
ВАТ “Чернігівське Хімволокно” належить до категорії об’єктів хімічної промисловості. Основною метою підприємства є виробництво хімічних волокон. Критерії віднесення – викиди забруднюючих речовин в атмосферу, утворення відходів.
Показник утворення в області токсичних відходів першого класу небезпеки є одним з найбільших в державі за рахунок промислових стічних вод з вмістом гексаметилендіаміну, які утворюються на ВАТ "Чернігівське Хімволокно". Для їх знешкодження на підприємстві функціонує спеціальна установка - станція спалювання гексаметилдіаміну, де відходи спалюються в циклонних печах при температурі 10000С, при цьому утворюються окисли азоту і вуглецю, пари гексаметилендіаміну у вихідних газах відсутні. Решта стічних вод зберігається до знешкодження в спеціальному ставку-накопичувачі.
Всього на підприємстві нараховується 432 джерела викидів в атмосферне повітря (17).
Потенційний обсяг викидів від ВАТ “Чернігівське Хімволокно” складає 678 тонн на рік. У 2008 році підприємство працювало на 95,7% від технологічної потужності виробництва.
На підприємстві розроблений та затверджений план заходів по зменшенню викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення на 2008 р. Проведено ремонт та обслуговування пилогазоочисного обладнання.
Виробнича діяльність щодо дотримання вимог екологічної безпеки в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами регламентується відповідними дозволами. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів.
На підприємстві працює відділення по добуванню та обробці ртуті із люмінесцентних ламп дільниці нейтралізації та очищення промстічних вод.
В 2008 році на підприємстві введено в експлуатацію каландровий цех, в результаті функціонування якого утворюються відходи з залишками реагентів, в тому числі тих, що відносяться до переліку отруйних речовин. Відходи збираються в кубові баки, які розміщені на піддонах в закритому приміщенні (7).
На підприємстві експлуатуються системи оборотного водопостачання цеху водопостачання та цеху аміачно-компресорних установок.
2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу
В зонах нагріву процес сушіння здійснюється димовими газами, що подаються вентиляторами від газових горілок (по 2 горілки в кожній зоні нагріву).
Джерелами можливих впливів на навколишнє природне середовище при експлуатації запроектованого виробництва являються: місця зберігання хімікатів та приготування і використання просочувальних розчинів; вентиляційні повітропроводи різних відділень цеху, дихальні клапани ємностей з хімікатами та просочувальними розчинами, димові труби; забруднені стічні води виробництва; місця зберігання відходів. Загальна кількість запроектованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу - 32 джерела.
Організація викидів продуктів згорання при роботі каландрового цеху передбачається із застосуванням вентсистем, які обладнані вентиляторами витяжними та циркулюючими в зонах нагріву, димових труб від котлів та парогенераторів на висоті від 18 до 30 метрів (14).
Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при роботі каландрового цеху становить: заліза хлорид 0,0011 г/с, 0,0017 т/рік; натрію гідроокис 0,0013 г/с, 0,0048 т/рік; ртуті металевої 0,00000055 г/с , 0,000013 т/рік; азоту діоксид 0,55 г/с, 13,479 т/рік; аміаку 0,62 г/с , 0,44 т/рік; хлористого водню 0,0014 г/с, 0,0021 т/рік; кислоти сірчаної 0,0000015 г/с, 0,0000016 т/рік; вуглецю (сажі) 1,933 г/с, 5,013 т/рік; вуглецю оксид 0,093 г/с, 2,293 т/рік; хлору 0,0062 г/с, 0,014 т/рік; метану 0,0055 г/с ,0,13 т/рік; дивінілу 0,02 г/с, 0,083 т/рік; стиролу 0,00009 г/с, 0,0003 т/рік; дигідробензолу (резорцину) 0,0034 г/с, 0,0013 т/рік; спирту метилового 0,014 г/с, 0,0072 т/рік; фенолу 0,002 г/с, 0,0052 т/рік; формальдегіду 0,084 г/с, 0,11 т/рік; 2-вінілпіридину 0,000035 г/с, 0,00012 т/рік; пилу гуми 0,00011 г/с, 0,000033 т/рік; діоксиду вуглецю 305,0 г/с, 7541,0 т/рік; оксид діазоту 0,00055 г/с, 0,013 т/рік; капролактам блокований 0,0048 г/с, 0,0029 т/рік; пропантріол гліциділ ефір 0,0075 г/с, 0,00027 т/рік; діізоціанати 0,0000004 г/с, 0,00001 т/рік. В разі аварійних ситуацій (порушення режимів експлуатації, цілісності обладнання, вибухи, пожежі) кількість викидів забруднюючих речовин становитиме по: спирту метиловому 0,22 г/с, формальдегіду 0,918 г/с, аміаку 2,936 г/с, бутадієну (дивінілу) 0,0142 г/с (7).
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з урахуванням викидів від існуючих джерел та фонових концентрацій виконані за програмою "ЕОЛ ПЛЮС".
Концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно захисної зони (СЗЗ) не перевищують нормативних і становлять в долях ГДК:
- при обробці поліефірних тканин по - резорцину 0,011; фенолу 0,0093; формальдегіду 0,48; натрію гідроокису 0,049; азоту діоксиду 0,85; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,59; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0038; по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,99;
- при обробці поліамідних тканин по - резорцину 0,011; фенолу 0,0056; формальдегіду 0,47; натрію гідроокису 0,049; азоту діоксиду 0,84; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,35; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0021; по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,98;
- на випадок аварійних ситуацій по - спирту метиловому 0,0052; формальдегіду 0,92; аміаку 0,98; бутадієну (дивінілу) 0,00061; групі сумації речовин одно направленої дії (аміак, формальдегід) 1,19.
2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидів підприємства
На підприємстві використовуються різні методи очистки, з них найбільш перспективними для даного виробництва є: суха очистка з використанням циклонів, та мокра очистка викидів.
Вибір методу очистки залежить від кількості відхідних газів та їхнього складу. Механічні методи застосовують для очищення вентиляційних та інших газових викидів, ефективність цих методів невисока (23).
У мокрих пиловловлювачах запилений газ зрошується рідиною або контактує з нею. Найпростішою конструкцією є промивна башта, заповнена кільцями Рашига, скловолокном або іншими матеріалами. До апаратів такого типу належать скрубери та труби Вентурі. Часто для видалення шламів, що утворюються, труби Вентурі доповнюють циклонами. На рис. 3.1. зображено порожнистий форсунковий скрубер. Це циліндрична (або прямокутна) башта, виготовлена з металу, цегли чи залізобетону. Скрубери працюють за принципом протитечії: газ рухається знизу вгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз. Швидкість газу в скруберах — 1,0—1,5 м/с. Ефективність очищення газів залежить вій змочуваності пилу і досягає 96—98 %. Для вловлювання важко-змочуваного пилу, наприклад вугільного, у воду добавляють поверхнево-активну речовину (ПАР). Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які не містять токсичних речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються в атмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.
У барботажних апаратах запилений газ пропускають крізь рідину (воду), їх доцільно використовувати для очищення гарячих газів з часточками пилу розміром понад 5 мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у воду добавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97—99 %.
Недоліком мокрого очищення газів є те, що вловлений пил перетворюється на мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію, що здорожує конструкцію. Мокрі пиловловлювачі типу труби Вентурі характеризуються значними витратами електроенергії для подавання й розбризкування води, особливо для уловлювання пилу з розміром часточок менш як 5 мкм. Під час очищення деяких газів можлива лужна або кислотна корозія. Значно погіршуються умови розсіювання через заводські труби відхідних газів, зволожених під час очищення в апаратах цього типу (11).
3. Організація контролю за станом водного середовища
3.1 Стічні води підприємства
Найменування водного об'єкту який приймає стічні води - р. Білоус. Категорія стічних вод - промливневі води. Фактичне одержання стічних вод - 102,7 м3/год. Затверджене одержання стічних вод - 102,7 м3/год. Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС) і склад стічних вод (скидання речовин, не указаних у таблицях 3.1 та 3.2- заборонено).
Таблиця 3.1
Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС)
№ з/п | Показники складу стічних вод | Фактична концентрація мг/л | Фактич- ний скид, г/год | Допустима концентрація (ДК), г/куб.м | Затверджений ГДС, г/год | |||||
1 | Зважені речовини | 22 | 2259 | 300,0 | 2259 | |||||
2 | Мінеральний склад | 448 | 46010 | 656,5 | 46010 | |||||
3 | Хлориди | 57 | 5854 | 224,3 | 5854 | |||||
4 | Сульфати | 83 | 8524 | 336,0 | 8524 | |||||
5 | БПК повне | 4,9 | 503 | 270 | 503 | |||||
6 | Нафтопродукти | 0,4 | 41 | 2,0 | 31 | |||||
7 | ХПК | 29 | 2978 | 675,0 | 2978 | |||||
8 | Азот амонійний | 0,4 | 41 | 20 | 41 | |||||
9 | Залізо | 0,3 | 31 | 0,5 | 31 | |||||
10 | Нітрати | 2,0 | 205 | 40 | 205 | |||||
11 | Нітрити | од | 10,3 | 1,6 | 10,3 | |||||
12 | Фосфати | 1,3 | 134 | 7 | 134 | |||||
13 | Капролактам | - | - | 90 | - |
| ||||
Подобные работы:
Дослідження процесів масопереносу при фільтрації підземних вод
Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення