Взаємодія видів транспорту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАІНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра транспортних технологій

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: ”Взаємодія видів транспорту”

Виконав:

Перевірив:

м. Харків

ЗМІСТ

Вступ

1 Вихідні дані

2 Визначення частки вантажів, які перевантажуються по прямому

варіанту

3 Вибір рухомого складу та розрахунок потрібної кількості

4 Розрахунок страхового запасу та термінів зберігання вантажів на складі дрібних відправок

5 Розрахунок оптимального рівня завантаження та потрібної кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів

6 Визначення габаритних розмірів складу дрібних відправок

7 Розрахунок собівартості доставки вантажів

Висновки

Перелік посилань

Додатки

ВСТУП

Ефективність транспортного процесу по переробці та доставці вантажів різними взаємодіючими видами транспорту залежить від технологічної взаємодії роботи цих видів транспорту.

При цьому важливу роль в узгодженні роботи різних видів транспорту грає раціональне розподілення обсягів вантажів, що перевозяться, в тому числі й переключення частки обсягів вантажів з одного виду транспорту на іншій з метою кращого використання парка рухомого складу взаємодіючих видів транспорту та скорочення транспортних витрат.

В даній курсовій роботі у зв’язку з великим обсягом завезення і вивезення вантажу в транспортному вузлі, необхідно визначити оптимальний варіант взаємодії автомобільного та залізничного транспорту, при якому витрати по переробленню (навантаження, розвантаження, перевантаження, сортування, зберігання вантажу на складах та контейнерних майданчиках) і транспортуванню вантажів із транспортного вузла одержувачам будуть мінімальними. Рішення цієї задачі являє собою мету даної курсової роботи.

При цьому треба визначити частку вантажу, що перевантажується по прямому варіанту, обрати раціональний тип рухомого складу для вивозу дрібно партійних вантажів, визначити потрібну кількість одиниць рухомого складу для даного виду перевезень, провести розрахунок та аналіз техніко-експлуатаційних показників роботи автомобілів, визначити розмір страхового запасу і строк зберігання вантажів на складах дрібних відправок, провести розрахунок собівартості та витрат.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ВАНТАЖІВ, ЯКІ ПЕРЕВАНТАЖУЮТЬСЯ ЗА ПРЯМИМ ВАРІАНТОМ

Вивіз із залізничних станцій вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, без проміжного складування, здійснюється автопоїздами в складі автомобіля-тягача КамАЗ-5410 і напівпричепа ОдАЗ-9370. Прямій перевалці підлягають тільки повагонні відправки, автопоїзди виконують перевезення даних вантажів протягом усієї робочої зміни, і вантажі доставляються на розподільні центри.

Пряма перевалка є найбільш вигідним способом перевалки вантажів, тому необхідно збільшувати частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту (η). Для цього необхідно добиватися тотожності інтенсивності вантажів, що надходять та тих, що вивозяться. Для визначення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту, необхідно задатися рамками (верхньою та нижньою границями), у межах яких буде знаходитись істинне значення частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Верхня границя визначається за формулою:

, (2.1)

де λ^/, λ^// - годинні інтенсивності подач вагонів і прибуття автомобілів

відповідно, од/год;

Т_р – час спільної роботи автомобільного та залізничного транспорту за

добу, год, (приймаємо Т_р = Т_мАТ);

Р_с – ймовірність перевантаження вантажів на склад, (вихідні дані);

Р_м – ймовірність безперебійної роботи НРМ, (вихідні дані).

Годинна інтенсивність подач вагонів розраховується за формулою:

, (2.2)

де Q_г – річний обсяг перевезень, (вихідні дані);

Θ_по – частка повагонних відправок, (вихідні дані);

Н_зв – норма завантаження вагону, (вихідні дані);

Д_жд – дні роботи залізничного транспорту, (вихідні дані);

n_в – кількість вагонів у подачі, (вихідні дані)

од/год

Інтенсивність прибуття автомобілів на станцію визначається по формулі:

, (2.3)

де Д_а – дні роботи автомобільного транспорту, (вихідні дані);

q_н – вантажність автопоїзда, (за умовами завдання);

γ_с – статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;

Т_м – час роботи автомобільного транспорту на маршруті.

Час роботи автомобіля на маршруті визначається за формулою:

,(2.4)

де Т_н – час роботи автомобілів в наряді, (вихідні дані);

l₀ – нульовий пробіг автомобіля,(вихідні дані);

V_т – технічна швидкість автопоїзду,

год

од/год

Для визначення нижньої границі, необхідно користуватись формулою:

, (2.5)

де П_т-т, П_т-с, П_с-т – переробні спроможності фронтів навантаження-розвантаження по варіантах “вагон-автомобіль”, “вагон-склад”, “склад-автомобіль” відповідно за час спільної роботи, т;

Q_н – обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної

роботи, т.

Обсяг вантажу, що поступає на станцію залізницею за час спільної роботи визначається за формулою:

, (2.6)

т

Переробні спроможності фронтів навантаження – розвантаження за час спільної роботи визначається за формулами:

, (2.7)

, (2.8)

, (2.9)

де П_т-т^/, П_т-с^/, П_с-т^/ – переробні спроможності фронтів навантаження –

розвантаження, т/год, (вихідні дані).

т/год

т/год

т/год

Частку вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту визначаємо методом лінійної інтерполяції, підстановкою чисел, що лежать між верхньою і нижньою границями у рівняння

, (2.10)

де ;

;

;

;

.

т²

т²

т²

т²

т²

Після розрахунків рівняння приймає вид:

(2.11)

Те значення η, при якому F відхиляється від нуля на найменшу величину, вважається істинним значенням частки вантажів, що перевантажуються по прямому варіанту. Результати розрахунків приведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Проміжні значення частки вантажів, перевантажених по прямому варіанту