Благоустрій та озеленення території мотелю "Меркурій" у м. Жидачеві

Міністерство освіти та науки України

Національний лісотехнічний університет України

Спеціальність 7.130402 Кафедра ЛА, СПГ та урбоекології

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

на тему:

БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ

Виконала студ. групи СПГ-61 ____________ Тижбір І. П.

(підпис)

Керівник проекту ______________________ доц. Геник Я. В.

(підпис)

Консультанти:

Економіка _____________________________ доц. Сенько Є. І.

(підпис)

Охорона праці __________________________ доц. Книш Ю. В.

(підпис)

Завідувач кафедрою _____________________ проф. Кучерявий В. П.

(підпис)

Львів – 2007

Національний лісотехнічний університет України

Факультет лісогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекології

Спеціальність 7.130402 Садово-паркове господарство

“ Затверджую „

Зав. Кафедрою

___________________

„_____”_______2007 р.

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

студентові Тижбір І. П.

1. Тема проекту: Благоустрій та озеленення території мотелю “Меркурій” у м. Жидачеві

2. Термін здачі студентом закінченого проекту_________________________

3. Вихідні дані до проекту ___________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки _____________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов´язкових креслень)_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________

6. Консультанти по проекту, із зазначенням розділів проекту, що їх стосується

7. Дата видачі завдання ___________________________

Керівник _____________________________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання__________________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент-дипломник____________________

(підпис)

Керівник проекту _____________________

(підпис)

АНОТАЦІЯ

Тижбір І. П. Благоустрій та озеленення території мотелю “Меркурій” у м. Жидачеві. – Рукопис.

Дипломний проект зі спеціальності 7.130402. – Садово-паркове господарство. – Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2007.

Метою дипломної роботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території мотелю для підвищення естетичності, декоративності та функціональності даної території.

Для досягнення зазначеної мети проведено дослідження природних умов району, аналіз існуючочго стану насаджень та благоустрою даної території, розроблено проект озеленення та благоустрою, агротехніку створення зелених насаджень і догляд за ними. А також розраховано економічне обгрунтування реалізації проекту та наведено заходи з охорони праці.

Кваліфікаційна робота складається з пояснювальної записки та графічного матеріалу, що включає карти, плани, рисунки, фотографії тощо. Ілюстративний матеріал представлений на восьми листах креслярського паперу формату А1.

Ключові слова: зелені насадження, об´єкт озеленення, благоустрій території.

ВСТУП

Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно пішли процеси озеленення, ландшафтного проектування.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище.

Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним для готельного бізнесу. Сучасне готельне підприємство надає споживачам не тільки послуги проживання й харчування, але й широкий спектр послуг транспорту, зв'язку, розваг, екскурсійне обслуговування, медичні, спортивні послуги, послуги салонів краси тощо. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблять перебування в готелі більш комфортним для клієнтів. А чим вища культура і якість обслуговування гостей, - тим вищий імідж готелю, тим привабливішим є готельне підприємство для клієнтів, а це, в свою чергу, забезпечує готелю конкурентні переваги, позитивно відібиваючись на результатах фінансово-господарської діяльності й збільшенню показників прибутковості на вкладений капітал.

Метою дипломної роботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території мотелю Меркурій у місті Жидачеві для підвищення естетичності, декоративності та функціональності даної території.

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................ст. 7

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД .............................................................ст. 8

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ.................................................ст. 20

2.1 Розташування об’єкту досліджень...........................................................ст. 20

2.2 Характеристика району досліджень........................................................ ст. 21

2.2.3. Загальна характеристика.......................................................................ст. 21

2.2.2. Природно-кліматичні умови.................................................................ст. 22

2.2.3. Зелені насадження..................................................................................ст. 26

2.2.4. Екологічна ситуація району..................................................................ст. 28

2.2.5. Соціально-економічна характеристика району...................................ст. 31

2.2.6. Характеристика відділу містобудування та архітектури Жидачівської райдержадміністрації.......................................................................................ст. 33

2.3 Програма та методика робіт......................................................................ст. 36

2.4 Характеристика об’єкту досліджень........................................................ст. 37

2.5 Результати проведених досліджень........................................................ ст. 38

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ......................................................................ст. 40

3.1 Аналіз результатів дослідження...............................................................ст. 40

3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваного об’єкту...............ст. 41

РОЗДІЛ 4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБ’ЄКТУ.................................................................................ст. 51

4.1 Агротехніка створення садово-паркових насаджень..............................ст. 51

4.1.1 Посадка дерев і чагарників ...................................................................ст. 51

4.1.2 Влаштування газонів..............................................................................ст. 52

4.1.3 Створення альпінарію............................................................................ст. 54

4.2 Агротехніка догляду за садово-парковим об´єктом...............................ст. 55

4.2.1 Догляд за деревами і чагарниками........................................................ст. 55

4.2.2 Догляд за живоплотами..........................................................................ст. 60

4.2.3 Догляд за виткими рослинами..............................................................ст. 60
4.2.4 Утримання квітників...............................................................................ст. 61

4.2.5 Догляд за газонами.................................................................................ст. 64

4.2.6 Догляд за елементами благоустрою......................................................ст. 65

4.3. Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб................................ст. 66

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.........................................................ст. 67

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ.......................................................................ст. 91

6.1 Організація безпеки праці для попередження виробничого травматизму......................................................................................................ст. 92

6.2 Виробнича санітарія та гігієна праці........................................................ст. 94

6.3 Пожежна безпека.......................................................................................ст. 96

ВИСНОВКИ.....................................................................................................ст. 98

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.........................ст. 99

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

Ландшафтний дизайн – це мистецтво організації навколишнього середо-вища. Розробка плану облаштування – ландшафтне проектування – це перший етап цілого комплексу робіт, підсумком якого стане втілення готового проекту.

Ландшафтному проектуванню приділяється особлива увага, оскільки воно допомагає професійно спроектувати затишні місця відпочинку й правильно розташувати рослини, штучні водойми, доріжки й багато інших елементів ландшафтного дизайну.

Ландшафтне проектування ділиться на кілька етапів: передпроектна стадія, ескізне проектування й робочий проект.

На перед проектній стадії взаємодії дизайнер з'ясовує смаки й переваги замовника, потім визначається необхідний об’єм робіт і приблизна вартість усього проекту. Далі починається стадія ескізного проектування, що включає в себе детальну зйомку ділянки із прив'язкою до існуючих будинків, дерев й інших об'єктів. Оцінюється приґрунтовий рослинний покрив. Проведення агрохімічного аналізу дозволяє з'ясувати ступінь насиченості ґрунту мінераль-ними й органічними речовинами, визначити рівень кислотності. Це дуже важливі фактори, якими не можна зневажати при виборі посадкового матеріалу. Потім складається кошторис, виготовляються робочі креслення, ескізи. Після затвердження ескізного проекту й відповідного йому бюджету наступає черга робочого проектування, вона містить у собі:

Дендрологічний план c асортиментною відомістю – на цей план наносяться будинок, границі ділянки, крони дерев, контури квітників. Рослини підпи-суються або проставляються умовні літерні позначення порід, і номер у вигляді дробу. Чисельник указує відповідний номер в асортиментній відомості, а знаменник кількість таких рослин у групі.

Розбивочне креслення – на ньому наносяться всі дорожні покриття, підпірні стінки, альтанки, навіси, водойми, струмки й інші спорудження. Здійснюється прив'язка до існуючих будівель, огородження. На поля виносяться необхідні розрізи передбачуваних споруджень. Таке креслення може виконуватися по методу базисних ліній або квадратів.

Посадкове креслення – на кресленні наносяться тільки будинок, огородження, інші об'єкти, до яких буде здійснюватися прив'язка, корита квітників, посадкові ями для дерев і чагарників. На такому плані існуючі насадження не вказуються або при необхідності виділяються іншим кольором.

Генеральний план – основне креслення, виконаний на підставі затвердженого ескізу, але більш ретельно пророблений. На ньому зображені границі ділянки, будови й архітектурні спорудження, що існують і проектуючі рослини, доріжки, площадки й інші елементи ландшафтного дизайну. На поля генерального плану виносяться умовні позначки, вказується масштаб і сторони світу. Інші креслення виконуються на підставі генерального плану.

Не можна забувати, що проект - завжди індивідуальний і в процесі підготовки можуть виконуватися додаткові роботи:

- план вертикального планування майданчиків;

- схема автоматичного поливу;

- схема декоративного освітлення;

- план поверхневого, глибинного водовідведення;

- розробка окремих елементів території (квітники, альпінарії, міксбордери);

- малі архітектурні форми (розрізи, вузли);

- комп'ютерна візуалізація перспективи об'єкта (3-D зображення);

- зображення об'єкта у відео форматі.

Остаточна стадія даного етапу робіт - це підготовка до реалізації проекту:

- узгодження всіх креслень і матеріалів (асортименту рослин, тип покриттів мощення, освітлювального й електроустаткування) із замовником для проведення відповідних робіт;

- узгодження календарного плану виконання робіт;

- узгодження графіка фінансування.

Дуже відповідальним є вибір стилю майбутніх зелених насаджень. При цьому потрібно досягти єдності, гармонії будівлі та концепції всієї ділянки. Стилістика фасаду залежить від смаку господарів та їхніх можливостей. Але в будь-якому випадку не слід забувати про оточуючі будівлі та особливості існуючого природного ландшафту.

Важливо пам'ятати, що проект потрібен як замовнику, так і виконавцям робіт з подальшого благоустрою. Власник ділянки отримує повне уявлення про те, як буде виглядати територія після усього комплексу робіт. Якість цих робіт та час, затрачений на їх виконання, в значній мірі залежить саме від проекту. Для спеціалістів та робочих це основний документ, що регламентує характер, об'єм, послідовність та терміни виконання ландшафтних робіт.

Такі елементи ландшафту, як стіни, доріжки, огорожі, альтанки й багато іншого, забезпечують оформлення саду в певному стилі, вони є його основою, кістяком. Однак, без живих складових – рослин ландшафт не буде мати характерного виду. На основі того самого плану ділянки дизайнери створюють зовсім несхожі композиції, тому що використають різні рослини в озелененні земельної ділянки. Одним із секретів успішного озеленення є правильний вибір рослин, що відповідають конкретним кліматичним й екологічним умовам, а також ландшафту. Вони завжди будуть краще розвиватися, якщо їх помістити в підходящі умови, максимально наближені до природного середовища їхнього перебування. Розташування ділянки, від якого залежать особливості його оформлення, змінити не можна, однак завжди можна підібрати такі рослини, які зможуть його прикрасити. Зовнішній вигляд садової композиції визначається головним чином саме правильним вибором зелених елементів ландшафту. Це питання варто продумати у всіх деталях до того, як приступати до озеленення, що дозволить заощадити засоби й час.

Посадка рослин може бути різних видів: алейні і рядові посадки з рослин з розлогою натуральною кроною, а також дерев, кронам яких стрижкою надається строга геометрична форма; групові посадки, де поряд з деревами висаджуються чагарники і трав’яні рослини; одиночні посадки дерев і чагарників різної форми; групові посадки трав’янистих рослин; посадка в’юнких рослин. Підбір і розташування рослин нерозривно пов’язані з об’ємними рішеннями архітектурних та декоративних споруд. Використання цих прийомів у різноманітних поєднаннях дає величезну кількість конкретних архітектурно-композиційних рішень.

Робота з живим матеріалом ставить перед озеленювачами задачу передбачити фактор росту рослин, щоб і через п'ять, і через десять, і через сорок років запроектований об’єкт виглядав привабливо і не перенасичено.

Квітники беззаперечно є одним з головних засобів декоративного оформлення саду. Квіти та квітники додають особливої привабливості об´єкту. Вони повинні бути підпорядковані єдиному художньому задуму і пов’язані з характером планування ділянки, розташуванням груп дерев та чагарників. Квіткове оформлення кожної ділянки повинно бути декоративним і справляти цілісне враження за весь вегетаційний період – з ранньої весни до пізньої осені. Це досягається такою організацією посадок багатолітників у квітниках і змішаних групах, при якій замість відцвілих рослин поруч зацвітають інші, причому переважаюче забарвлення в різних місцях ділянки змінюється упродовж року. Велике значення при складанні асортименту рослин мають їх декоративні якості: загальний вигляд, висота, форма, забарвлення суцвіть та листя, рясність і період цвітіння тощо. Підбирати і розміщувати рослини треба так, щоб декоративні якості кожної з них були виявлені якнайкраще. Підбір забарвлення рослин повинен забезпечити виявлення і гармонійне поєднання деталей квітника при більш чіткому виділенні головних його елементів. Лише у рідких випадках квітковий масив являє собою однорідну за кольором поверхню.

Кам'янистий сад – особливий вид квітника, оригінальний прийом садового дизайну, що дозволяє імітувати гірський ландшафт. Більшість рослин, які використовуються для посадки в такому квітнику, родом з альпійського й субальпійського гірських поясів, такі сади часто називають альпінаріями, або «альпійськими гірками». Кам'янистий квітник можна створити на ділянці з будь-яким рельєфом. Якщо це височина, то ми можемо назвати його «кам'яни-стою гіркою». Якщо ж це рівне місце, схил, яр або канава, то квітник може мати вигляд підпірної стінки, тераси або складної композиції із всіх вищевказаних елементів, з'єднаних сходами й доріжками. Саме тому для характеристики кам'янистого квітника прийнято два рівнозначних терміни – рокарій і кам'янистий сад.

Квітник з використанням каменю може стати головною прикрасою декоративної частини саду. Він прекрасно гармоніює з газоном, брукованими поверхнями й водоймою. Кожна з комбінацій цих декоративних елементів створює чудову композицію. Розмістити кам'янистий сад можна на сонячному місці або в тіні, у посушливому або навіть заболоченому місці. Важливо лише правильно підібрати асортименти рослин, що відповідає цим умовам.

Влаштування кам’янистої гірки розпочинається з розміщення каменю і посадки дерев та чагарників, що входять до складу альпійських ландшафтів: карликових і сланких форм хвойних, різних видів гірських сосен, кедровика, ялинок, ялівцю, тису. Основна мета цих посадок – створити для квітучих рослин хороший фон. Мініатюрні скельні рослини, що ростуть у щілинах і карнизах скелястих масивів (очитки, молодило, низькорослі папороті та ін.), висаджують в аналогічних місцях на гірках. Великі багатолітники і чагарники (бадан, барбарис, рододендрони) розміщують нижче. На вершинах і на південних сонячних схилах висаджують сонцелюбні рослини, наприклад молодило, а на східних і північних схилах – ломикамінь, великі папороті. Невеликі поляни, укоси і улоговини серед каменів найбільш зручно вкривати красиво квітучими сланкими рослинами, що утворюють пухкий килим, такими, як роговик, аубрієція, флокс дернистий, чебрець, різні види очитку і деякими іншими низькими рослинами, що утворюють дернину. Всі ці рослини під час цвітіння утворюють надзвичайно ефективні барвисті килими, схожі з квітковими пейзажами альпійського ландшафту. Серед пухкого контуру таких ґрунтопокривних рослин можуть вільно розвиватись квітучі ранньою весною цибулинні рослини, наприклад, підсніжники, мускарі, нарциси, тюльпани, проліски.

Альпійські гірки чи рокарії можуть стати візуальними центрами вашого саду, фрагментом дикої природи на доглянутій ділянці і відігравати важливу роль у ландшафтній композиції. Органічно вписуючись в природний ландшафт, альпінарій радує око з ранньої весни до пізньої осені. Рослинам для альпійської гірки властива особлива чарівність. Безліч несхожих одна на одну низькорослих і компактних рослин можна розмістити на відносно невеликій ділянці. Кожен крок поблизу альпінарію відкриває погляду новий ракурс, поєднання різних рослинних оазисів з камінням приносить особливе задово-лення!

У створенні загального ландшафту саду доріжки — чи то скромні стежини або розкішні, вимощені плитами алеї — грають не меншу роль, ніж сама рослинність. Доріжки, дороги, стежки – важливий функціональний елемент впорядкування. Основне їх призначення, звичайно, практичне. Доріжки зв'я-зують між собою різні зони саду і в той же час відокремлюють їх одну від одної. Майданчики служать для паркування машин, організації патіо, занять спортом. Головне призначення мощення в нашому кліматі – позбавлення від бруду, який утворюється під час танення снігу та після дощів. Тому ще на етапі ландшафтного проектування треба серйозно і ретельно підійти до питання планування стежкової мережі. Професійно спроектовані доріжки в одному місці підкреслять перспективу, в іншому – обернуть погляд спостерігача на красиві місця.

Матеріали, що використовуються для створення садових доріжок, є дуже різноманітними. Це і традиційна тротуарна плитка, всіх кольорів, розмірів та форм. Це і натуральний або штучний камінь, самої різної обробки і колорис-тики. Галька, гранітний відсів, щебінь, дерево... Різноманіття матеріалів надихає до прийняття вишуканих рішень, які згодом не раз тішитимуть. Садові доріжки повинні стати невід’ємною частиною саду, вони повинні гармонійно вписуватися в дизайн, лише доповнюючи його, вносячи до нього певний шарм та індивідуальність.

У відповідності з функціональним зонуванням ділянки, визначають головні майданчики мощення. Відповідальний момент – вирішення майданчика і парадного входу у будинок. Надалі розробляють маршрути, площадки для колективного відпочинку, куточки для усамітнення. При необхідності, передбачаються технологічні доріжки. На цьому етапі визначаються з типами мощення. Цей вибір повинен пов’язуватися зі стилем будинку. Дуже вдало виглядатиме трава між камінням доріжки. Використовується також декоративний ефект поєднання плит різноманітної конфігурації. Крокові доріжки необхідні там, де пересування людей обмежене та у тих місцях, де нераціонально влаштовувати доріжки інших типів. Це може бути крокова доріжка на газоні або через квітник. Також використовується мощення з клінкерної цегли. Вона без пустот, високої термічної обробки та є довговічним й ефективним матеріалом. Також застосовується комбіноване мощення (комбінації з різноманітних типів каменю та бруківки).

Освітлення саду – технічна і художня проблема одночасно. Адже завдання полягає не тільки в тому, щоб захистити себе від можливості розбити коліно в темноті, але і в тому, щоб додати саду незрівняну чарівність, прикрасити його так, щоб вночі він виглядав ще прекраснішим, ніж вдень. Світло, що випромінює з уміло розставлених світильників, підкреслює благородні рельєфи скульптурних груп і ваз, іскриться в струменях фонтанів, блудить в листі дерев і гладить акуратно пострижену траву. Крони дерев на вигинах доріжок освітлюють знизу спеціальними прихованими світильниками. Напівсвітло візуально збільшує простір, роблячи скромний по розмірах сад більшим і загадковішим. Світильники, освітлюючи доріжки і сходинки, підкреслюють планування алей, що особливо ефектно виглядає в регулярному парку в англійському стилі. В цьому випадку підсвічування рослинності стає зайвим. Дерева залишаються в тіні, створюючи контраст стрункої геометрії світла.

Дуже цікавих результатів можна добитися, використовуючи різні типи світильників. Розсіюючі світло лампи освітлюють доріжки і низький чагарник, лампи з регульованим напрямом світла виділяють предмети із загальної композиції і вигідно підкреслюють рельєф місцевості. Великі території і предмети виглядають ще величніше під перехресним вогнем далекобійних світильників.

Ліхтарі на приватних територіях зазвичай забезпечують автоматикою – сенсорами руху (включаються при вашому наближенні), сенсорами сутінків (включаються з настанням темноти), таймерами (включаються в потрібний час). Але найпростішим і безвідмовним є ручне управління.

Використання сучасних технологій, у тому числі мереж з напругою 12 вольт, дозволяє підсвічувати водойми, каскади, струмки і фонтани. Прогулянки по вечірньому і нічному саду перетворяться в казкові, завдяки світильникам, вбудованими у доріжку або світну брущатку.

Для входу в будинок, під'їзної площадки, зони відпочинку, дитячих площадок, тенісних кортів використовують так зване заливне освітлення, що створює яскравий рівномірний світловий фон на всій площі. Такий фон утвориться за допомогою могутніх натрієвих, металево-галогенних або ртутних ламп. Чим вище розташоване джерело світла, тим більше радіус світлової плями. На під'їзних коліях або головній алеї саду ліхтарі звичайно встановлюють на висоті 5-10 метрів, на спортивних площадках і кортах – 7-9 метрів, на доріжках і галявинах – 2-5 метрів. Однак заливне освітлення візуально зменшує простір, тому на невеликих ділянках застосовувати його потрібно обережно. Ще дуже важливо уникати шкідливого для очей різкого світла. Тому необхідно вибирати світильники з матовими плафонами, що розсіюють світло, або металевими ґратами. У найсучасніших світильниках яскраве світло направляється вгору, на спеціальний екран, відбиваючись від якого м'яко висвітлює територію.

Для сходинок, поворотів, входів та інших «небезпечних» куточків призначено так зване супровідне освітлення, що допоможе краще орієнтуватися в просторі. Для цього використовуються світильники середньої потужності, що розташовуються на висоті одного-півтора метри. Крім освітлення доріжок удало розташовані світильники виділяють окремі архітектурні фрагменти, ландшафтні композиції, акцентуючи на них увагу. Наприклад, світильник-маячок на березі ставка здатний додати звичайній водоймі таємничих обрисів, а у світлі тротуарного ліхтарика проста гравійна доріжка виглядатиме дуже романтично.

Якщо хочеться перетворити сад у казковий ліс, не обійтися без декоративного підсвічування. У цю групу входять світильника-крихітки висотою 0,3-0,5 метри, міні-прожектори, «водяники» ліхтарі для штучних водойм. Декоративне підсвічування використовують як самостійне освітлення або як додатковий елемент до світильників середньої потужності.

Ліхтарі спрямованого освітлення розміщені на землі, можуть виділяти крону дерев або чагарників, акцентувати увагу на садових скульптурах, альпійській гірці. Ліхтарі і світильники завжди не тільки служили для освітлення, але і відігравали роль декоративних елементів того або іншого архітектурного стилю. Тому не дивно, що і сьогодні вони є складовою частиною ландшафтного дизайну.

Не виходять з моди ліхтарі під старовину з бронзовими або латунними деталями. Разом з тим популярні і світильники в стилі хай-тек. Актуально все нове і незвичайне, наприклад, великі світильники-кулі, що розташовуються прямо на траві або плавають у ставку. Єдине, чого не приймає сьогоднішня мода, - це змішання стилів. Тому усі світильники, незалежно від їхнього розташування і призначення, повинні складати цілісний ансамбль і повинні бути витримані в єдиному стилі.

Об´єкт не матиме свого стилю, якщо не приділити належної уваги елементам оформлення – малим архітектурним формам. Саме вони – малі архітектурні форми здатні значною мірою змінити загальний вигляд ділянки. До малих архітектурних форм в саду відносяться павільйони, містки, перголи, огорожі, вазони, садові меблі, садові скульптури, гойдалки, дитячі майданчики, садові каміни і ін. Вони можуть бути виконані з різних матеріалів – дерева, металу, каміння, цегли, пластику і т.д. Практично всі малі архітектурні форми мають функціональне призначення, а також грають важливу роль в декоративному оформленні саду.

Ще при плануванні варто подумати про місце для посиденьок з друзями, вечірнього чаювання або просто відпочинку. І подбати про меблі, які останніми роками встигли придбати статус повноправного елементу ландшафту. Універсальні меблі з каміння або цегли. Такий садовий гарнітур, що складається з лавок, крісел і столу, стане не просто прикрасою, але й улюбленим куточком для відпочинку. Тим більше якщо обладнати над ним відповідний навіс.

Важко уявити ландшафтний дизайн без альтанок і терас. Альтанки, тераси, сходи, пірси – незамінні елементи для відпочинку на природі, вони внесуть свою родзинку до ландшафтного дизайну, тим більше, якщо будуть виконані з красивої, натуральної і стійкої до мінливого клімату деревини.

При будівництві альтанки дуже важливо, щоб вона вписалася не тільки в пейзаж, але й гармонійно поєднувалась з зовнішнім виглядом будинку.

В альтанці можна з особливим комфортом провести час на свіжому повітрі. Вони можуть нести різноманітні функції: служити місцем для релаксації і усамітнення, або для веселого проведення часу в колі друзів. Форми і розміри альтанок також можуть бути дуже різноманітними, але у будь-якому випадку красивий і природний зовнішній вигляд альтанок з натурального дерева радуватиме багато років.

У мистецтві ландшафтного дизайну огорожа розглядається як складова саду, що значною мірою формує перше враження від нього. Діапазон огорож і парканів для присадибної ділянки варіюється від сільського плоту до високої кам'яної огорожі. При творчому підході кожен варіант огорожі може стати цінним елементом садового дизайну.

Огорожі часто зводять з дерева, каменя, бетону, залізобетону, цеглини, металу або комбінуючи ці матеріали. Дерев'яна огорожа – найбільш стародавній вид огорожі – сьогодні на Заході вважається символом престижу і респектабельності. Металевий – найбільш популярний вид огорожі, правда, найчастіше метал комбінують з іншим матеріалом. Цегляна огорожа – достатньо дороге задоволення, зате така огорожа довговічна і не вимагає особливого догляду.

Живопліт — прекрасний засіб огорожі території. Буйна рослинність може бути більш непрохідною, ніж звичайна дерев'яна огорожа. І це, не говорячи вже про те, що живопліт має напрочуд красивий зовнішній вигляд. Досить часто зводяться комбіновані огорожі, в яких поєднано огорожу з будматеріалів та живопліт.

Вода в саду, чи то задумливий ставок чи дзвінкий струмочок, пожвавить зовнішність будь-якої ділянки. Вона завжди притягає увагу, створює атмосферу спокою. Дзеркальна поверхня води заспокоює, настроює на романтичний лад, фонтани і водоспади створюють поряд з водоймищем сприятливий мікроклімат в розпал літньої жари. Плескіт води використовують для захисту від шуму поряд з дорогами.

Водойми бувають самих різних розмірів: від мініатюрної композиції, влаштованої в бочці, ванні або будь-якій іншій ємності, до великих ставків з природною рослинністю і рибками. Якщо водоймище має значні розміри, то його пожвавить і прикрасить місток.

При виборі місця для майбутнього водоймища слід враховувати розміри ділянки, освітленість, наявність поряд дерев і чагарників, можливість милуватися ставком з вікон будинку, з тераси, з альтанки. До водоймища повинна вести садова доріжка, щоб охочі розглянути його, мали можливість легко підійти до води. Тип водоймища багато в чому визначається не тільки місцем, яке для нього вибране, але і стилем, в якому оформлена територія.

Водоймища створюють на галявинах і майданчиках, вони можуть бути припіднятими або поглибленими. Невеликі фонтанчики влаштовують просто на стінах, в гротах, в переносних ємностях. Дуже добре виглядають водоймища по сусідству з альпійськими гірками. Разом вони імітують природний пейзаж. З гірки можна пустити веселий каскад.

Отже, стильова ідея об’єкту реалізується певними композиційними прийо-мами та використаним матеріалом: рослинним – живим та неживим – вода, камінь, дерево і метал. Вміле поєднання просторових форм паркового об’єкта, різних матеріалів забезпечує гармонійну єдність простору і композиції, який ми хочемо організувати керуючись ідейним задумом.

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ

2.1. Розташування об´єкту досліджень

Мотель “Меркурій” знаходиться у східній частині м. Жидачева по вулиці Промислова 2. Біля території проходить автомобільна траса на м. Ходорів. Місцевість рівнинна.

Розміщення об´єкту озеленення на території міста показано на рис. 2.1

Готель

Меркурій

Рис 2.1 Місцерозташування об´єкту озеленення на території міста Жидачів

2.2. Характеристика району дослідження

2.2.1. Загальна характеристика

Жидачівський район розташований на південному-сході Львівської області. Територія району: 996 км². Населення: 78,4 тис.осіб у тому числі: міське – 30,9 тис.осіб (з нього у м. Жидачеві – 11,6 тис.осіб), сільське – 47,5 тис.осіб. Щільність населення: 79 осіб/км². На рис 2.2 наведено карту Жидачівського району.

Рис. 2.1 Карта Жидачівського району

Жидачів — міcто з дванадцятитиcячним наcеленням, pайонний центp. Pозташований Жидачів 60 км на південь від Львова. Міcто має мальовничі кpаєвиди, cлавитьcя cвоїми озеpами пpиpодного і штучного поxодження.

Площа району близька 1,0 тисячі квадратних кілометрів. Його протяжність із півночі на південь – 52 км., із заходу на схід – 32 км.

На півночі і заході район межує з Перемишлянським, Стрийським і Миколаївським районами Львівської області, на півдні і сході - Калуським та Рогатинським районами Івано-Франківської області.

Пеpша пиcьмова згадка пpо Удеч (cеpедньовічна назва міcта Жидачева) датуєтьcя 1164 pоком. В кінці XIV cтоліття на тpивалий чаc міcто підпало під владу Польщі. В 1393 pоці отpимало Магдебуpзьке пpаво, що cпpияло його економічному pозвитку. Було одним з найбільшиx міcт Галичини, центpом тоpгівлі cіллю. З іcтоpією міcта пов'язані імена відомиx пpедcтавників укpаїнcького, польcького і євpейcького наpодів — Данила Галицького, Яна ІІІ Cобєcького, Цві Анxенштайна та іншиx. Пеpші виpобництва pозвинулиcь на початку XІX cтоліття. В 1889 pоці міcто отpимало залізничне cполучення.

Заpаз в Жидачеві pозташовані найбільший в Укpаїні целюлозно-папеpовий комбінат, cиpзавод, цегельний завод, інші підпpиємcтва і виpобництва. В міcті пpацює 2 cеpедні школи, гімназія, 3 готелі.

Чеpез міcто пpоxодить залізнична колія Cтpий-Xодоpів-Теpнопіль, шоcейні доpоги Львів-Жидачів-Івано-Фpанківcьк і Cтpий-Теpнопіль.

2.2.2. Природно-кліматичні умови

Клімат району помірно-континентальний, але досить мінливий, оскільки великий вплив на нього мають географічна широта, близькість гір і сусідство з обширними просторами суші. Вітри з Атлантичного океану приносять тепле вологе повітря, яке дає велику кількість опадів. Середньо-річна кількість опадів становить 660 мм.

В цілому для району характерна відносно м’яка зима, тривала волога весна, нежарке літо, тепла і досить суха осінь. Засухи бувають рідко. Зима з потужними сніговими покривами ( в окремих місцях до метра ). Весна починається на території району неодночасно. Коливання буває до 30 днів. Літо вологе, зі значною кількістю хмарних днів, особливо в першій половині. Максимальні температури спостерігаються в липні (до 37°С). Часто спостерігаються літні зливи, які призводять до того, що в занижених частинах застоюється вода. З серпня починається незначне зниження температури повітря. Перша половина осені, як правило, суха, а друга – волога. Перші морози бувають в останній декаді жовтня.

Стійкість вітрів переважаючих напрямів не дуже виражена. На зміну напрямку і швидкість вітрів впливають циклони,