Розвиток навичок читання нот з листа

Коли ми говоримо про те, що піаніст гарно читає з листа, то маємо на увазі високоякісне в технічному та художньому відношенні виконання твору без попередньої підготовки. Це велика майстерність, володіння котрою звично перевіряється у відповідальних обставинах: на концерті, іспиті, у класі при заняттях з викладачем. Піаніст повинен подумки уявити собі форму твору, його стиль, динаміку, темп, звучання в цілому, підібрати зручну аплікатуру і потім почати виконання твору на роялі.

Виховання навичок читання з листа – невід’ємна складова навчання учня-піаніста. Напевно, для досвідченого викладача буде зайвим нагадування про те, що принцип «від простого до більш складного» буде головним у вихованні навичок читання нот з листа. Починати треба з уміння розрізняти лише декілька нот, що набагато корисніше, ніж розбирати погано та неякісно велику кількість нотного матеріалу. Слід пам’ятати, за для того, щоб зусилля викладача були не марні, читання з листа повинно бути спрямованим та систематизованим.

По-перше, треба починати з курсу читання нот. Корисно буде запропонувати учневі прочитати ноти в скрипічному, а потім і в басовому ключах. З кожною новою вправою завдання слід ускладнювати: це і збільшування кількості нот у межах невеликого діапазону, додавання до нот знаків альтерації, об’єднання нот в ритмічні фігури. Можна, також, усно, або за інструментом проговорювати, або програвати назви нот у відповідній темпо-ритмічній організації. На цьому етапі варто зупинитись найдовше. Слід пам’ятати, якщо учень, зупиняючись та спотикаючись, пізнає і без часової організації відтворює на інструменті окремі ноти або нотні комплекси – то це варто рахувати лише як поганий розбір.

Не секрет, що в класі фортепіано можуть займатися різні діти: за характером, темпераментом та швидкістю реакції тощо. Тому на перших етапах важливо «розштовхати» учнів, які відрізняються повільною реакцією на уроці, навчити їх якомога швидше реагувати на те, що відбувається на уроці. У роботі з такими учнями можна рекомендувати таку форму роботи на уроці. Дитині пропонується звичайний лист паперу, розміром 25 на 25 сантиметрів (для зручного сприйняття зором). Цей лист розбито на двадцять п’ять клітин, у яких розставлені цифри від 1 до 25. Цифри у клітинах розставляються проізвольно. Буде гарно, якщо у викладача буде декілька таких листів з цифрами, щоб запобігти привиканню з боку учня. Учневі пропонується знаходити цифри у квадратах в різноманітній послідовності. Наприклад, одночасний зворотній рахунок: 1-25, 2-24, 3-23, 4-22 і так далі. Також можна почати рахувати з любої цифри, наприклад: 1-12, 2-13, 3-14, 4-15. Або зворотній рахунок , теж проізвольний: 1-23, 2-22, 3-21, 4-20 і так далі. Усі ці вправи виконуються ритмічно, під метроном. З власного досвіду знаю, що така форма роботи подобається учням та допомагає покращити увагу на уроці та швидкість реакції на вказівки викладача.

Корисним на перших етапах читання нот з листа буде читання однорядкових мелодій. Учню потрібно порадити обвести зором нотний рисунок, виділити його ритм, тобто прочитати зором усю мелодичну лінію, проаналізувати її. Дитина повинна з’ясувати, в якому розмірі написано твір, які він має ключові знаки, тоніку. Нарешті – яким пальцем розпочати гру. Здібність бачити, читати та запам’ятовувати нотний текст трохи раніш його виконання значно впливає на якість читання з листа. Опанування цим навиком в кінцевих підсумках дає можливість грати з листа без зупинок, бо всі особливості нотного тексту завчасно фіксуються нашою свідомістю, а виконавчі засоби пристосовуються до них.

Також можна запропонувати учневі «програти» на столі мелодію правильною аплікатурою, щоб зв’язати рух пальців із слуховою уявою. Взагалі при читанні нотного тексту з листа дуже важлива здібність музиканта почути без інструменту цей нотний запис, почути його реальне звучання, що можливо лише при наявності розвиненого внутрішнього слуху. Щоб навчити учня дивитись та слухати нотний текст наперед можна пограти нотний текст таким чином: викладач починає грати – учень «підхоплює». За допомогою такої форми роботи відпрацьовується вміння уважно слідкувати за виконанням по нотах.

Приступаючи до виконання дворядних п’єс, краще надати перевагу по-перше п’єсам на чергування рук. При читанні п’єс такого складу учень має змогу протягом ряду тактів слідкувати лише за однією лінією, яка переходить з одного нотного стану на другий. Потім завдання можна ускладнювати: змінювати ритмічні рисунки, тривалості нот та пауз, підбирати п’єси з розташуванням нот на додаткових лінійках. Корисним буде також використовувати таку форму роботи на уроці як гра учня в ансамблі з викладачем. Дитині необхідно буде рахуватися з партнером-викладачем, а це тренує швидкість реакції.

При читанні з листа дуже часто учні зазнають труднощів, коли їм доводиться зосереджувати увагу на нотному тексті та грати, не дивлячись на клавіатуру. Це викликає часті зупинки у виконанні та не дає можливості розібратися у змісті та формі твору. Такий стан трапляється в наслідок відсутності контакту між зоровим сприйняттям нотного тексту та фізичним почуттям клавіатури. Для подолання цього недоліку учням рекомендується грати повільні твори з плавним розвитком мелодії та нескладним супроводом.

Темп роботи по читанню з листа на уроці встановлюють учитель та ученик, а ступінь засвоєння навичок перевіряється при розборі нового твору або при наступному читанні з листа. Для більшого заохочення до занять добір репертуару слід здійснювати відповідно до мінімальних вимог існуючих програм. Музичний матеріал повинен бути простий і посильний для дітей, цікавий, щоб музика відповідала інтересам віку дитини і подобалася, з використанням творів різних жанрів і стилів.

Читання з листа не треба порівнювати з вивченням твору. Мета читання з листа – ознайомлення з музичним твором, визначення його змісту та форми. Читання з листа як засіб ознайомлення з музичним твором може та повинно існувати в практиці учбових занять, залишаючись обов’язковим компонентом у подальшої професійної діяльності кожного музиканта.

Прищеплювати учням навики читання з листа належить з перших уроків гри на фортепіано: треба постійно вчити їх аналізувати мелодичні звороти, визначати метро ритмічну структуру та найбільш зручну аплікатуру творів, сприймати внутрішнім слухом виконану музику, не тільки слухати, а ще й аналізувати своє виконання.

Видатні музиканти минулого та сучасності надавали велике значення читанню нот з листа, вони вважали, що читання з листа сприяє розвитку музичного кругозору та професійних навиків виконавців.

Учень видатного російського піаніста та педагога А.Рубінштейна, відомий піаніст І.Гофман на запитання, чи існує який-небудь практичний метод, який сприяє більш біглому читанню з листа, відповідає: «Кращий засіб навчитися швидко читати – це як можна більш читати. Швидкість успіху залежить від рівня вашої загальної музичної освіти, бо чим вона ширше, тим легше предвгадати логічне продовження початої фрази». А на запитання: «Яким шляхом можна здобути ще більшої легкості в читанні з листа?» - відповідає: «Багато читати та грати з листа, притому якомога швидше, навіть коли на перших порах і будуть траплятися деякі помилки та неточності. При швидкому читанні ви розвинете здібність зору, як говориться, «хапати», а це в свою чергу спростить вам читання деталей».

Гарне читання нот з листа не є природженою здібністю, а є наслідком систематичного тренування в даної галузі музикантів різного профілю. До гри з листа треба пристраститися. Це повинно стати невід’ємною часткою щоденних занять кожного учня. Практика показує, що після тривалої перерви у читанні з листа подальші заняття в цій галузі тимчасово ускладнюються.