Шлюб

Вступ

Ще за часів радянської влади розлучення знаходило свою негативну оцінку у суспільстві. І, взагалі, розірвання шлюбу широко осуджувалося; воно суперечило моральним цінностям і культурним важелям, які склалися в тій системі. Якщо ж розірвання шлюбу мало місце серед працівників органів КДБ, то це було майже надзвичайним випадком. Керівництвом Комітету співробітник, що розлучався, сприймався як такий, що не розбирається в людях, а це в свою чергу, могло значно зашкодити його подальшій роботі.

Але сьогодні, коли українська держава стала суверенною і незалежною, розірвання шлюбу стало досить нормальним явищем.

Ст.51. Конституції України і ст.5 КпШС України спрямовані на охорону сім'ї, дитинства, материнства і батьківства, проте встановленний діючим законодавством порядок розірвання шлюбу зовсім не служить цій меті. Він є аж надто простий, потребує вдосконалення і доопрацювання, і суди інколи допускають спрощенство, недооцінюючи значення шлюбнорозлучних процесів. А це в деякій мірі сприяє збільшенню й так високого відсотку розлучень серед українських сімей з року в рік. Беручи до уваги ту складну демографічну ситуацію, яка склалася у наш час в Україні, можу з впевненністю сказати, що питання розлучень є досить актуальною проблемою сьогодення. Тому свою курсову роботу я хочу присвятити саме цій темі, хочу проаналізувати та розібратись у нормативній базі, а також висловити свої думки щодо напрямку її реформування.

I. Як розривається шлюб у судовому порядку?

Припиненням шлюбу взагалі називається обумовлене настанням певних юридичних фактів припинення правовідносин, які виникли між членами подружжя з юридично оформленого шлюбу.

Шлюб припиняється внаслідок настання таких юридичних фактів, як смерть одного з подружжя або оголошення в судовому порядку померлим. Ці положення закріплюються ст.37 КпШС України. Крім того ще за життя шлюб може бути розірваний шляхом розлучення.

Розлучення є юридичним актом, який зупиняє правові відносини між членами подружжя, засновані на сімейному законодавстві, і який закріплює розпад союзу чоловіка з жінкою.

Перераховані факти є підставами припинення шлюбу.

В судовому порядку шлюб розривається:

— між членами подружжя, які мають неповнолітніх дітей;

— між членами подружжя, один з котрих не згоден на розірвання шлюбу;

— між членами подружжя, які хоч і згодні на розлучення, але між ними виник спір щодо розподілу майна, яке є їх спільною власністю, щодо аліментів недієздатному члену подружжя;

— між членами подружжя, один з яких не дивлячись на відсутність у нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу в органах загсу (відмовляється подати відповідну заяву або, подавши її, не бажає з'явитися для реєстрації розлучення і т.д.).

З позовом про розлучення можуть звернутися члени подружжя: один з них або обоє.

В необхідних випадках, якщо того потребує захист інтересів недієздатного члена подружжя, позов про розірвання шлюбу може бути поданий його опікуном або прокурором. Мова йде про випадки, коли перебування в шлюбі створює небезпечність для здоров'я недієздатного члена подружжя.

"Нерідко суди, порушуючи ст.137 ЦПК України, приймають позовні заяви, в яких не викладено обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги про розірвання шлюбу, не зазначено докази, що стверджують позов, необхідні відомості про подружжя і дітей".¹

В позовній заяві повино бути зазначено назву суду, до якого подається заява; точна назва позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником; зміст позовних вимог; повне викладення обставин, якими обгрунтовується позов; зазначення доказів, що стверджують позовні вимоги. В заяві повині міститися відомості про рік народження кожного з подружжя, коли і де зареєстровано шлюб; мотиви розірвання шлюбу, чи є від шлюбу неповнолітні діти, їх прізвища, ім'я та по-батькові, при кому з батьків вони знаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні і вихованні дітей після розірвання шлюбу. Наприклад, може бути включено вимогу про поділ спільного майна подружжя. До заяви додаються свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про нарождження дітей, документи про заробіток і інші доходи подружжя, інші документи (наприклад, якщо позовна заява подається представником позивача — довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника).

Позов про розлучення шлюбу подається в районний (міський) суд за місцем проживання членів подружжя, якщо вони проживають разом, або відповідача при окремому їх проживанні. Якщо невідомо місце проживання відповідача позов може бути поданий по останньому відомому його місцю проживання або місцю знаходження майна відповідача. Позов про розірвання шлюбу може бути поданий за місцем проживання позивача у випадках, коли з позивачем знаходяться непонолітні діти або виїзд до місця проживання відповідача для нього не можливий за станом здоров'я.


¹ Постанова Пленуму Верховного Суду України. — С.: Таврида, 1998 р. — Ст.559.

Актуально: